Вірш: Влад-непослух

Був непослухом наш Влад,

всіх не слухався підряд.

Просять хлопчика батьки

не смоктати бурульки.

А Владик ввечері шипить,

не може, бачте, говорить.

На дерево високе виліз,

з верхівки видно все село.

Дідусь кричить: «Злізай негайно,

іще такого не було!»

Та небезпека скрізь чекає

усіх, хто нехтує порад.

Уже за мить у рідній хаті

в халепу вскочив хлопчик Влад.

Він, бачте, чаю захотів

і не сказав про це нікому.

Сам газ ввімкнув й до сірників,

а далі вам усе відомо…

Ніщо не спинить дивака,

на другий день пішов на лід.

На ковзанах у цьому році

він не стояв іще, як слід.

Та тільки став на ковзани,

як тріснув лід – і хлопчик впав.

На щастя, був рибалка Гнат

й подав непослуху канат.

Лиш після цього зрозумів

свої помилки Влад.

І дослухається тепер

усіх – усіх порад.

Не будь на нього схожим ти –

своє здоров’я бережи!

завантаження...
WordPress: 22.87MB | MySQL:26 | 1,726sec