ВIКТОР МИХАЙЛОВИЧ ГЛУШКОВ

Завдяки його зусиллям в 60-i та 70-i роки в заснованому їм Iнститутi кiбернетики НАН України були розгорнутi фундаментальнi i прикладнi дослiдження, що лише зараз, отримало назву iнформацiйних технологiй.

В Iнститутi кiбернетики були розгорнутi численнi пiонерськi роботи з теорiї та створення нових засобiв обчислювальної технiки (з умонтованим штучним iнтелектом), переферiйних пристроїв, мереж ЕОМ, системного та прикладного програмного забезчення, систем керування рiзноманiтними об’єктами, технологiчними процесами, складними фiзичними експериментами, по створенню роботiв, технiчних засобiв розпiзнавання мови, образiв, друкарської iнформацiї.

Його книги “Теорiя цифрових автоматiв”, “Теорiя систем, що самовдосконалюються”, “Введення в кiбернетику”. За ініціативою В.Глушкова були засновані журнали «Кібернетика» і «Управляючі системи і машини. Віктору Михайловичу належить ідея видання першої в СРСР «Енциклопедії кібернетики».

З тридцяти двох років він працював в Україні. В 1957 році В.Глушков став директором Обчислювального центру АН УРСР, а в 1962 р. – директором Інституту кібернетики АН України, створеного на базі цього центру.

«Київ». В 1959 р. в Обчислювальному центрі була завершена робота із створення ЕОМ «Київ». ЕОМ “КИЕВ” стала першою в Європi машиною з адресною мовою програмування, а також першою системою цифрової обробки зображень i моделювання примiтивних iнтелектуальних процесiв. До неї були пiдключенi два оригiнальних периферiйних пристрої, що дозволили моделювати на ЕОМ найпростiшi алгоритми навчання розпiзнаванню образiв i навчанню цiлеспрямованому поводженню: пристрiй для введення зображень з паперового носiя або фотоплiвки i пристрій виводу зображень з ЕОМ. Саме на цій машині діяла перша база даних.

В 1963 році була закінчена розробка і почалося серійне виробництво першої машини цього типа “Промiнь”. Вона була одноадресною машиною

Значним внеском в створення ЕОМ з високим рівнем машинного інтелекту стали розробки і промисловий випуск ЕОМ серії «МИР», що вважалися до середини 70-х років наймасовішими машинами в країні в своєму класі і що стали прототипами сучасних персональних ЕОМ. У 1967 році на виставці в Лондоні, де демонструвалася МИР-1, вона була куплена американською фірмою IBM.

Під керівництвом В.Глушкова було розроблено відоме сімейство машин «Дніпро-1» і «Дніпро-2». Математичне машинобудування в Україні в значній мірі базувалося на випусках цих обчислювальних машин.

Вже в шестидесяті роки В.Глушков розвернув в Інституті кібернетики дослідження по проблемі штучного інтелекту як могутнього засобу підвищення ефективності використання обчислювальної техніки.

Нові ідеї В.Глушкова по архітектурі і структурі – спочатку рекурсивної, а потім макроконвейєрній ЕОМ реалізовані в багатопроцесорних обчислювальних комплексах з макроконвейєрною організацією обчислень ЄС 2701 (1984 р.) і ЄС 1766 (1987 р.).

завантаження...
WordPress: 22.85MB | MySQL:26 | 0,667sec