Відкриття явища зчепленого успадкування

Тема: Відкриття  явища  зчепленого  успадкування.

Мета:  Розглянути  передумови  відкриття    явища  зчепленого  успадкування,  розвивати  увагу,  логічне  мислення,  вміння  працювати  самостійно  з  довідковою  літературою,

формувати    навички  прийняття  рішень.

Методи і форми:  лекція, демонстрація, проектна  діяльність.

Обладнання: таблиці ,схеми,  довідкова  література.

Хід заняття

І .Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація  опорних  знань.

Чому  це актуально?

– Саме  завдяки  специфічній  взаємодії  алельних і неалельних генів  забезпечується   збалансованість,  збалансованість,  взаємозалежність   розвитку  ознак  організму  за  місцем,   часом  та  мірою  їх  прояву.  Тому,  як  стало  відомо,  відмінності  за низкою  ознак  у споріднених  за  походженням  біологічних  видів  значною  мірою  визначаються  не  якісними  складом  генів  їхнього  генотипу,  а  різноманітними  формами  взаємодії  між  ними.

– Гіпертонічна  хвороба  –  полігенна  ознака.  Її  наслідками  є  такі  ускладнення,  як  інсульти  та  інфаркти.  На  сьогодні  в  Україні  щорічно  інфаркт  переносять  близько  50 тисяч,  інсульт – понад  140  тисяч  осіб.  Рівень  смертності  в  нашій  країні  серед  людей  віком  35-54 роки  внаслідок  цих  захворювань   у 10-12  разів  вищий,  ніж  у  Західній  Європі!

ІІІ.  Вивчення нового  матеріалу.

Вступне  слово  вчителя.

Гени,  розташовані  в  різних  хромосомах,  пердаються  потомству  незалежно  один  від  одного  відповідно  до  законів  Г.  Менделя.

Уперше   зчеплене  успадкування  ознак  у  процесі  дигібридного  схрещування    виявили  англійські  генетики  У. Бетсон  і  Р. Пеннет,   вивчаючи  спадкування  забарвлення  квітів  та  форми  пилкових  зерен  горошку  запашного.

Однак  саме  досліди  Моргана   полказали,  що  гени,  розташовані  в  одній  хромосомі,  передаються  другому  потомству  всі  разом,  утворюючи  групи  зчеплення.   На  основі  цих  спостережень  було  сформульованол  правило,  яке  згодом  стали  називати  законом  Моргана:   гени, локалізовані  в  одній  хромосомі,  успадковуються  спільно,  або  зчеплено.  Відповідно  спадкування  генів,  що  знаходяться  в  одній  хромосомі,  називають  зчепленим  успадкуванням.

Кількість  груп  зчеплення  генів  відвідає  кількості  хромосом   галоїдного  набору.  Таким  чином,  у  людини  налічують  23  групи  зчеплення  генів,  у дрозофіли  – 4,  у  бізона – 53,  у  собаки – 39,  а  в  папороті  ужовника  густо рядного -660!

Прикладом  зчеплено  наслідуваних  генів  людини  може  бути  група  зчеплення,  яка  містить  локус Rh,  де  локалізовані  алелі  резус-фактора,  і  локус  еліптоцитозу –  домінантної  мутації,  що  надає  еритроцитам  овальної  форми.  Інший  приклад – група  зчеплення,  яка  несе  в  собі  локус,  де  локалізовані   алелі  групи  АВ0  й  локус,  що  зумовлює  дефекти  ліктя  і  колінної  чашечки.

Цитологічні  основи  зчепленого  успадкування   пояснює  хромосомна  теорія  спадковості.

Хромосомну  теорію  спадковості  сформулювали  й  обґрунтували  експериментально  в  дослідах  на  плодовій  мушці  дрозофілі  у  1910 – 1925 роках  американський  генетик  Т.Морган  та  представники  його  школи  – А. Стертевант,  Г.Меллер,  К.Бріджес.

ІV. Закріплення  вивченого  матеріалу.

Робота в  групах.

Використовуючи  інформаційні  джерела   підготувати  повідомлення  про вчених  А.Стертеванта,  Г.Меллера,  К.Бріджеса.

V.  Домашнє  завдання. Опрацювати     теоретичний  матеріал   теми  уроку.

                                           Випереджуюче  завдання.  Підготувати  на  підсумковий  урок           проект   «Геном  людини»

завантаження...
WordPress: 22.86MB | MySQL:26 | 0,333sec