ВІДКРИТТЯ ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА УКРАЇНСЬКУ КУЛЬТУРУ

ТЕМА: ВІДКРИТТЯ ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА УКРАЇНСЬКУ КУЛЬТУРУ.

Мета: ознайомити учнів з важливою подією в історії української культури – відкриттям Харківського університету; розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, формувати  просторові та хронологічні навички;  виховувати почуття поваги до історії та  культурної спадщини народу.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, карта « Україна в XIX ст.»,  портрети видатних діячів української культури.

Основні поняття і терміни: університет.

Основні дати: 1805 р. – відкриття Харківського університету.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація  опорних знань.

Гра  «Продовжи розповідь»

Учні повинні по черзі розповісти  вивчений на попередньому уроці  матеріал. Виграє той, хто скаже останнє речення, а його суперник не зможе більше нічого  пригадати.

Вчитель:

Із матеріалу попереднього параграфа зробіть висновок про те, як жилося українцям  у  XVIII столітті. Якими шляхами, на вашу думку, можна було покращити життя українців?                                                                                               III. Повідомлення теми уроку та очікуваних результатів.

  1. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу.
  2. Харківський університет – перший на Східній Україні вищий навчальний заклад.

Розповідь учителя.

Усупереч антиукраїнській політиці Російської та Австрійської імперій, українська культура продовжувала поступальний розвиток, збагачуючись новими досягненнями. Саме через культуру в XIX столітті відбувалося відродження української нації.

Харківський національний університет – один із найстаріших університетів Східної Європи. Заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітителя В.Н.Каразіна, згідно із грамотою Олександра І.

Урочисте відкриття університету відбулося 29 січня 1805 року. Університет вписав багато яскравих сторінок в історію українського національного  відродження ХІХ–ХХ ст., дав потужний імпульс перетворенню Харкова на крупний науковий і культурний центр, освітянську столицю України. Сьогодні він по праву займає вищі щаблі всеукраїнських рейтингів серед класичних університетів і добре відомий далеко за межами України.

  1. Засновник університету – Василь Каразін.

Каразін  Василь Назарович (17731842) —український вчений, винахідник, громадський діяч. Засновник першого у Східній Україні Харківського університету (1805), ініціатор створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти, автор ліберальних проектів реформування державного устрою і народного господарства. Був автором праць з агрономії, конструювання сільськогосподарських машин. Зробив численні відкриття в галузі хімії, першим запропонував створення мережі метеорологічних станцій по всій державі.

Дитячі роки Василь провів в колі рідної сім’ї, слухаючи розповіді батька про війни, в яких той брав участь, про життя своїх предків — сербів, які вели боротьбу з Туреччиною за своє національне визволення.

До 10 років Василь навчався в маєтку батька, пізніше  родина переїхала до Вільшан, де в будинку вітчима він часто зустрічався з незвичною особою — Григорієм Сковородою. Дитячі спогади про це знайомство Василь Назарович проніс через усе життя. У січні 1791 р. Василь Каразін вступив на військову службу. Незабаром він став постійним слухачем лекцій у Горному корпусі — на той час найкращому вищому навчальному закладі Росії, де здобув грунтовні знання з математики, фізики, хімії, медицини, іноземних мов. Восени 1795 р. Василь Назарович залишив військову службу. Він оселився у своєму маєтку в селі Кручик, де одружився з дівчиною-кріпачкою. Кілька років Василь Назарович жив замкнуто, ведучи наукову роботу і практично не виїжджаючи за межі повіту. Переконаний «західник», В. Н. Каразін мріяв назавжди виїхати за кордон, щоб «серед просвіченого суспільства… живити свою мораль». Але покинути межі Російської імперії без дозволу царя було неможливо. Спроба втекти без отримання законних документів закінчилася невдачею. Пізніше він так пояснив свій вчинок імператору: «Я волав позбавитись Вашого правління, як надзвичайно жорстокого. Вільний спосіб мислення і жага до науки були єдиною моєю провиною».Сміливість вчинку дворянина і щире пояснення своїх намірів спонукало Павла І до несподіваного рішення: Каразін отримав посаду в державній скарбниці (а міг би потрапити на заслання чи у в’язницю).

У 1801 році після убивства імператора Павла трон посів його старший син Олександр І.  В.Каразін подає новому імператору свій проект політичної та економічної перебудови імперії. Цар нібито високо цінує  Каразіна, робить його радником і дає  високу посаду. Саме в цей недовгий період  Каразіну і вдалося заснувати і Міністерство просвіти, і  університет в місті Харків у 1805 році.

Жага до практичної діяльності, до швидкого впровадження своїх ідей в реальність зіграла з В.Каразіним злий жарт. Він наражається на тяганину, хабарі, злодійство, наживає могутніх ворогів і починає дошкуляти царю та його прибічникам критикою, докорами, звинуваченнями. Василь швидко набрид і царю, і його підступному оточенню. Про вдячність до Каразіна забуто — йому дають наказ про відставку, виїзд зі столиці. Він знову в селі, але не скоряється і знову пише листи, проекти, повідомлення царю. Тепер він потрапляє під нагляд поліції, потім –  заборона жити в столицях, пізніше – ув’язнення в тюрмі. Царство було нове, та проблеми  — старі. Але діяльного ідеаліста Каразіна ніщо не зламало.

З ініціативи Каразіна було засновано Харківський університет (1805) та створено Філотехнічне Товариство (18111818) для поширення досягнень науки, техніки та розвитку промисловості в Україні. В.Каразін займався народними школами, жіночою освітою, державними архівами, науковими дослідженнями.

Неодноразово Василь Каразін активно виступав проти колоніальної експлуатації України Російською імперією. У 18201821 за критику існуючого суспільного ладу був ув’язнений у Шліссельбурзькій фортеці. Після звільнення жив під наглядом поліції у своєму маєтку.

В.Каразін – автор ряду важливих відкриттів у галузі техніки, хімії, агрономії, селекції тощо. Йому належать близько 60 наукових праць.

На честь В.Каразіна названо астероїд 6547 Василькаразін.

Запитання:

Які факти біографії В.Каразіна вас найбільше вразили? Чому?

  1. Центр розвитку української наукової думки.

Історія Харківського національного університету є невід’ємною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. З ним пов’язані імена таких всесвітньовідомих учених, науковців та просвітителів, як П.П.Гулак-Артемовський, О.М.Ляпунов, М.І.Костомаров, М.М.Бекетов, Д.І.Багалій,  М.В.Остроградський, О.О.Потебня,  та ін.

Харківський університет – єдиний в Україні, де навчалися і працювали три лауреати Нобелівської премії – біолог І.Мечников, економіст С.Кузнець, фізик Л.Ландау. Почесними членами та почесними докторами університету в різні часи було обрано визначних діячів науки та культури різних країн: І.Гете і О.Гумбольдта, І.Франка і Л.Толстого, П.Семенова-Тян-Шанського та ін. Серед почесних докторів університету – перший Президент України М.С. Грушевський.

З університетом пов’язане видання перших вітчизняних газет і часописів, створення перших наукових товариств. За роки існування університет закінчили понад 130 тис. осіб. Імена вихованців університету увічнені в географічних назвах, назвах космічних об’єктів, рослин і мінералів, законів і формул. Становлення Харкова як крупного промислового, наукового, культурного центру відбулося завдяки діяльності університету. Багато вулиць міста названо на честь професорів, науковців, вихованців університету. Університет стояв біля витоків усієї вищої освіти Харківщини. Сьогодні університет має 21 факультет. Підготовка фахівців тут здійснюється за 115 спеціальностями. Університет є одним із найбільших наукових центрів України.

Університет є головною науковою організацією кількох міжнародних космічних програм. Науковці університету співпрацюють за міжнародними програмами з ученими США, Канади, Росії, Німеччини, Туреччини, Китаю, Японії, Швейцарії, Болгарії, Англії та інших країн світу.

В університеті з 1808 року функціонує Астрономічна обсерваторія, яка є однією з провідних астрономічних установ України.

Ботанічний сад університету було засновано в 1804 році. Це найстаріший в Україні Ботанічний сад, який є державним заповідником і в якому зібрана унікальна колекція рослин, представників різних ботаніко-географічних зон усього світу.

Музей Природи університету заснований в 1807 році і є одним із найстаріших вузівських музеїв світу. Щороку музей відвідує понад 22 тис. екскурсантів. У 23 залах музею (площею 2 тис. кв. м) розміщено близько 250 тис. експонатів. При університеті діє Музей археології та етнографії Слобідської України, колекція якого налічує близько 150 тис. експонатів.

Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету заснована 30 січня 1805 року. Зараз вона визнана установою, що має особливе громадське значення. Загальний фонд бібліотеки нараховує 3,5 млн. примірників.

Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна здійснює широку програму міжнародного співробітництва, є активним членом міжнародної спільноти провідних європейських та світових університетів. Він здійснює угоди про співробітництво з 61 організаціями-партнерами у 25 країнах світу.

V Рефлексія.

Метод « Мікрофон»

Чи досягли ви очікуваних результатів?

  1. VI. Підсумок уроку.

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф підручника.

завантаження...
WordPress: 22.8MB | MySQL:26 | 0,607sec