Від надзвичайних повноважень до спеціального режиму. Повернення повноважень президенту

Тема: Від надзвичайних повноважень до спеціального режиму. Повернення повноважень президенту.

Мета: З’ясувати прихід Леоніда Даниловича Кучми до влади, його політичну та реформаторську діяльність ;яким чином відбулося зміцнення владних повноважень; Виховувати патріотичні риси громадянина своєї країни.

Хід уроку

І. Організаційний процес.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

  1. Що зумовило дострокові вибори?
  2. Якою була ситуація в країні ?

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

Повідомлення учня підготоване заздалегідь.

Народився 9 серпня 1938 року у селі Чайкине Чернігівської області. Батько — Данило Прокопович Кучма, загинув на фронті 1944 року. Мати — Параска Трохимівна Кучма, колгоспниця. Одружений, дружина Людмила Миколаївна — почесний президент Національного фонду соціального захисту матерів і дітей «Україна — дітям». Їх дочка — Олена. Онуки: Роман і Катерина.У 1960 р. здобув освіту інженера-механіка у галузі ракетної техніки на фізико-технічному факультеті Дніпропетровського університету.У 1961 р. Леонід Кучма познайомився і одружився з Людмилою Тумановою, прийомною дочкою головного технолога «Південного машинобудівного заводу», а в майбутньому міністра середнього машинобудування СРСР Генадія Туманова.  Одруження допомогло Кучмі зробити стрімку кар’єру на «Південмаші».У 1960—1982 інженер, старший інженер, провідний конструктор, помічник головного конструктора, технічний керівник випробувань ракетно-космічних комплексів космодрому Байконур (Казахстан). Паралельно з 1975 по 1981 секретар партійного комітету комуністичної партії Конструкторського бюро «Південне», пізніше з 1981 по 1982 — секретар парткому Виробничого об’єднання «Південний машинобудівний завод» — на той час найбільший завод військової та ракетно-космічної техніки, а також цивільної продукції у Радянському Союзі.З 1982 по 1986 — перший заступник генерального конструктора КБ «Південне», а з 1986 по 1992 — генеральний директор ВО «Південний». У 1990—1992 народний депутат УРСР (XII скликання, а пізніше Верховної Ради України першого скликання), член Комісії з питань оборони і державної безпеки.Жовтень 1992 — вересень 1993 — прем’єр-міністр України, Ради національної безпеки і оборони. У вересні 1993 пішов у відставку з посади прем’єр-міністра. З грудня 1993 року — президент Ради промисловців та підприємців України. Березень 1994 — серпень 1994 — народний депутат України 2-го скликання, член міжрегіональної депутатської групи. 10 липня 1994 — обраний на посаду Президента України (Передвиборча програма) У 1-му турі президентських виборів набрав 31.17%, найбільше в Криму — 82.6%, найменше в Тернопільській, Івано-Франківській та Львівській областях — 2.5-3.5% голосів. У 2-му турі: 52.15%, найбільше в Криму і Севастополі — 89.7 та 91.5%, найменше в Тернопільській, Івано-Франківській та Львівській областях — 2.5-3.5% голосів. З шести суперників головним конкурентом на виборах став на той час діючий президент — Леонід Кравчук, набрав у першому турі 37.92%, а у другому —— 45.1% голосів.

Запитання.

  1. Які посади займав Л. Кучма?
  2. Чи склалося особисте життя Л. Д. Кучми ?

Розповідь учителя.

Після ліквідації інституту представників Президента в областях і районах від 26 червня 1994 року вертикаль державної виконавчої влади в Україні була зруйнована. Формальне підпорядкування виконкомів по здійсненню делегованих державних функцій та їхня автономність у виконанні функцій самоврядування, та ще й за умови обрання голів рад всім населенням, особливо за наявності в Україні великої частки державної власності, виявилися вкрай неефективними. Додалися і спроби новообраних голів областей творити свою, незалежну від Києва політику, що посилювало некерованість держави та підігрівало ідеї сепаратизму. В цей час Верховна Рада України 13-го скликання, де в 1994 році ліві сили мали більшість голосів, спробувала взагалі реанімувати радянську модель влади. Прийнятий у першому читанні 8 липня 1994 року проект закону “Про місцеві Ради народних депутатів” фактично мав позбавити Президента і Уряд впливу на регіональну політику, а всю систему рад знову фактично підпорядковував Верховній Раді і відновлював вертикаль “демократичного централізму”.

Новообрана Верховна Рада у червні 1994 р. приймає нову редакцію закону про формування місцевих органів влади і самоврядування і наділяє ради всіх рівнів виключно функціями органів місцевого самоврядування. На голів цих рад та очолювані ними органи- здійснення делегованих повноважень виконавчої влади і підпорядкував їх Кабінету Міністрів України та відповідному голові виконкому ради вищого рівня. За таких умов Президент України практично втратив контроль над регіонами. З метою відновлення президентської вертикалі в областях і районах Президент України Л. Кучма указом підпорядкував собі голів виконкомів обласних, районних, Київської і Севастопольської міських та їх районних рад. Однак невизначеність влади на місцях триває. Під тиском Указу Президента України про проведення громадського опитування громадян про довіру Верховній Раді і Президенту України, 8 червня 1995 р. дві гілки державної влади уклали Конституційний договір, який знову розділив функції _на місцях і місцевого самоврядування. Так вперше в законодавстві місцеве самоврядування закріплювалось як гарантоване державою право територіальних колективів громадян та обраних ними органів самостійно вирішувати питання місцевого життя в межах Конституції і законів України. Договір передбачав тільки один первинний і в областях, і в містах рівень самоврядування — село, селище. Києві і Севастополі, районах (крім районів у містах, за винятком міст Києва і Севастополя) відповідні ради стали представницькими органами (певною мірою органами регіонального самоврядування) з обмеженими функціями.

ІV. Узагальнення та систематизація.

Учні тезово записують все, що зрозуміли, а тоді обмінюються і зачитують.

V. Домашнє завдання.

Із засобів масової інформації знайти повідомлення про діяльність Л.Д. Кучми.

завантаження...
WordPress: 22.9MB | MySQL:26 | 1,598sec