Веснянки

Тема. Веснянки.

Мета. Відроджувати календарно-обрядові звичаї нашого народу, примножувати його традиції. Розширювати духов­ний світ дітей. Вчити учнів слухати та співати українські народні пісні, веснянки, великодні гаївки. Формувати навич­ки виразного читання віршів, основи акторської майстер­ності. Виховувати любов до української народної пісні.

ХІД  ЗАНЯТТЯ

Учитель. Важко відшукати поетичніші обряди в по­всякденному побуті наших пращурів, ніж дійства, пов’язані із зустріччю весни.

Так, як тільки починали танути сніги, дівчата, парубки, діти виходили на пагорби за село, щоб погратись у різні ігри, пробудити та закликати весну. Вони співали пісень, запрошуючи весну швидше принести тепло.

Давайте   і  ми  з  вами  запросимо  до  нас  сонечко.

(Виконується пісня Л.Ревуцького «Сонечко»

Вийди, вийди, сонечко, на дідове полечко,

На бабине зіллячко, на наше подвір’ячко,

На весняні квітоньки, на маленькі дітоньки,

Там вони граються, тебе дожидаються.

 

Сонечко, сонечко, глянь у віконечко,

Діткам маленьким з неба засяй.

Сумно їм маленьким, сумно вродливеньким,

Воленьки хочеться, виклич їх в гай,

Барвними квітами, ніжними вітами,

Співом пташиним їх забавляй.

Учитель. У багатьох регіонах діти до схід сонця вибігали на пагорби чи вилазили на ворота й промовляли.

Прийди, весно, прийди,

Прийди, прийди, красна,

Принеси нам збіжжя,

Принеси нам красок!

 

Весна красна надходить,

Свої крила підводить,

Над полями та гаями,

Над вишневими садами,

 

Над левадами студеними

Віє крилами зеленими.

Каже: «Земле, пробудися,

Квітом чистим одягнися!»

 

У саду в нас, на калині,

Як стемніє, навесні,

Мов дзвіночки солов’їні

Все дзвенять, дзвенять пісні.

(Виконується пісня В.Філіпченко «Вес­нянка»).

Учитель. Наші пращури уявляли Весну цілком реальною особою, ство­ривши у своїх легендах і казках поетич­ний образ Весни.

А  як  ви  діти  уявляєте  собі  Весну.

Весна — це вродлива дівчина, яка володіє величезними скар­бами. Вона струнка, весела, зодягнена в різнокольоровий одяг, з вінком квітів у косах.

Весела, гарна й кучерява,

Маленька дівчинка Весна,

Біжить, сміється, сіє трави,

І пісня ллється голосна.

 

По всіх усюдах пісня лине,

Усе пробуджує від сну.

І всі комашки, всі рослини

Вітають дівчинку весну.

Учитель. Там, де з’являлась ця маленька дівчинка, все оживало, бла­китніло   небо,   ярко  палало  сонце, дзвеніла весняна пташина пісня…

 

Та це ж весна, бо тане сніг,

Дивись, струмок з гори побіг.

Шумить вода, ламає все,

Весна іде, тепло несе.

 

Шумить, гуде веселий гай

І гомонить: «Вставай, вставай!»

Розтане сніг, зима мине,

Земля кругом цвісти почне.

Дітей малих веселий рій

Помчить із хат на луг мерщій.

Радіє все, співає все,

Весна іде, тепло несе!

Учитель. З давніх-давен щороку виглядають весну рано-вранці, бо сподіваються від неї щедрих дарів.

Ой весна, весна, днем красна,

Що ти нам, веснонька, принесла?

Принесла я вам літечко,

Щоб родилось житечко,

Ще й озима пшениця, і усяка пашниця,

Ще й червоні квіточки,

Щоб квітчались діточки.

Коробочку з веретінцями,

А скриночку з червінцями.

Старим дідам по кийочку,

Старим бабам по серпочку,

А дівчатам по віночку.

А хлопчатам по батіжку…

Благослови, мати, весну закликати!

Весну закликати, зиму проводжати!

Зимочка — в візочку,

Літечко — в човночку.

Учитель. Суперниця весни — зима — відтворена в фольклорі старою й беззубою бабою, зодягненою в лахміття, погляд у неї суворий, злий, го­лос холодний і непривітний.

Між ними постійно виникають су­тички. Але, звісно, перемагає весна. А солом’яну ляльку, що символізує зи­му, спалюють, щоб більше не поверта­лися заморозки.

Зелена веснонька пишно йде,

Пташечки із вирію нам веде,

Розсіває в полі ярий цвіт ,

Під тим небом синім як їм блакить.

(Виконується пісня Л. Козацького «А вже красне сонечко припекло»).

Існує багато загадок про весну. Спробуйте — розгадати деякі з них.

Тане сніжок, зеленіє лужок,

День прибуває, коли це буває?

                                               (Весною)

Старий дід мости помостив,

Молода прийшла — мости розвела.

                                                (Весна)

Вийшла звідкись гарна дівка,

На ній стрічка — семицвітна:

А де з річки воду брала,

Там коромисло зламала.

                                         (Веселка)

Мене просять, чекають,

А як покажусь — утікають.

                                          (Дощ)

Зроду-віку молодь виходила на луки і свят­кувала відродження природи веснянками. У західних областях України їх ще називають гаївками, гагілками або шумівками.

Ой, нумо, нумо, заплетемо шума.

Шума заплетемо, гуляти, підемо.

Прийшла до нас весна-красна,

Гаївочку нам принесла.

 

Для панянок — гаївочку,

Для парубків мандрівочку.

Станьте, панянки, в коло,

Заспівайте весело.

 

Годі, діточки, вам спати.

Час давно вже вам вставати.

Гляньте: сонечко сміється,

В небі жайворонок в’ється,

В’ється, радісно співає,

Він весну вам сповіщає!

Закликання весни пов’язане насамперед із птахами. Люди вважали, що саме пернаті приносять на своїх крилах з вирію — країни сонця — ключі від тепла.

Якщо ластівка приносила весну в дім, зо­зуля й соловейко в сади та гаї, горлиця — в ліси, то жайвір ощедрював теплом ниви…

Дуже цікаві обрядові дійства, пов’язані з початком вес­ни та поверненням птахів, побутували в нашому народі з глибокої давнини. Матері випікали кренделі у вигляді пташок і віддавали дітям. За повір’ям ці пташки з тіста

мали прикликати з вирію своїх пернатих друзів разом із весняним теплом. У різних регіонах цю обрядодію влаш­товували по-різному: в одних випадках печиво виносили в сад й підвішували до дерев, у інших — дарували сусідам, а ще йшли селом, декламуючи вірші. Обійшовши довко­ла, всі вставали на пагорбі й закликали птахів.

(Виходять діти з обрядовим печивом в руках і промовля­ють).

Так зустрічають весну діти  вже багато років. Наприкінці дня вони промовляють.

Превеселий був цей день,

Ми гуляли цілий день!

Побороли зиму, ось які ми сильні!

А зима розтала, і її не стало.

А довгоочікувана весна, не гаючи часу, вступає у свої права…

Прокидалось усе та цвіло навкруги:

Підсумок  заняття.

Виконання  гри – хороводу «Подоляночка»

завантаження...
WordPress: 22.77MB | MySQL:26 | 0,340sec