Вечір-зустріч з випускниками “Сторінками шкільного фотоальбому”

Ведучий 1. Роки-кілометри відлічує доля

На трасі життя, що у даль пролягла.

Ви знову у рідній зібралися школі.

Вона вам і храмом, і домом була.

Ведучий 2. І час, що спішить у прискоренні вічнім

Секундами-кроками міряти дні,

Опоєний вечора чаром магнічним,

Засне ненадовго у тиші на дні.

Ведучий 1. Нехай одпочинуть дороги і траси,

Стежки і доріжки, шляхи і путі.

Ви – сестри й брати по навчальному класу,

Хоч ви й не рідня між собою в житті.

Ведучий 2. Цю дружбу і теплі стосунки родинні

Нехай не зруйнують вітри перемін.

Гостей дорогих ми стрічаємо нині

І шлемо низький та сердечний уклін!

(Звучать акорди мелодії “Вечер школьных друзей”)

Ведучий 1. Прозвучали знайомі акорди, і велика щира радість ожила у цій святковій залі. А це означає лише одне – він знову прийшов, той довгоочікуваний радісний вечір – вечір зустрічі добрих шкільних друзів. Тож доброго вечора вам, шановні гості, вчителі, учні! Щиро вітаємо вас усіх у цих стінах!

В 2. Нам надзвичайно приємно бачити сьогодні випускників 1955 року. В Встаньте, будь ласка. Аплодисменти нашим гостям.

В 1. Ми раді вітати випускників 1965 року. Підніміться, будь ласка. Ваші оплески цим людям.

В 2. Вітаємо випускників 1975 року. Нам приємно бачити вас у стінах рідної школи.

В 1. Сьогодні на нашому вечорі присутні випускники 1985 року. Привітаємо їх оплесками.

В 2. На вечорі зустрічі випускників школи бажаними гостями є випускники 1995 року. Наші аплодисменти вам, шановні.

В 1. Нам також приємно відзначити, що сьогодні у нашій залі присутні не лише випускники ювілейних років, а й випускники, які закінчили школу 5,15, 25, 35 років тому. Підніміться, будь ласка, вам, шановні, наші оплески.

(Вальс під пісню “Вечер школьных друзей”)

Ведучий 2. Напевно, кожен з вас перед зустріччю із школою, колишніми однокласниками, учителями, перегорнув сторінки шкільного фотоальбому, де побачив рідні обличчя, полинув спогадами у шкільне минуле.

Ведучий1. І сьогодні ми усі разом помандруємо сторінками фотоальбому школи №1. У ньому не один десяток фотографій, залишених на згадку кожним поколінням учнів.

Ведучий 2. Змінюються кадри, миготить плівка, і можна побачити, як маленькі школярі, що несміливо переступали шкільний поріг, тримаючись за мамину руку, вже танцюють свій останній у школі випускний вальс.

Ведучий 1. Все пам’ятає школа, багато може розповісти вона про своїх дітей, колишніх і теперішніх. Скільки їх було у неї! Але всіх вона, турботлива, пам’ятає. Радіє кожній згадці, кожній зустрічі, очікуваній чи несподіваній. Отож запрошуємо вас, дорогі випускники, полинути у шкільне дитинство та юність, гортаючи сторінки шкільного фотоальбому.

Пісня “Школа”

В 2. У випускних фотоальбомах завжди центральним є фото директора школи. Адже саме він найбільше знає про шкільну родину і пам’ятає всіх випускників школи. Тож запрошуємо до слова Березовську Аллу Віталіївну.

Виступ директора школи.

В 1. Майбутнє перед нами. Але його не було б, якби не було минулого. Тому пориньмо у вчорашнє разом із директором 80-90-х років Худою Олександром Івановичем. Він же класний керівник 10-А класу 1975 року випуску.

Виступ Худи О.І.

Ведучий 2. Є на світі шкіл багато,

Але одна найкраща, найрідніша.

Щоранку я лечу туди,

Де мені затишно і найспокійніше.

Ведучий 1. Ми кожен день приходимо до школи,

І ще не день – то нові відкриття.

Для нас ти, школо, стала рідним домом,

Ти вчила жить і здобувать знання.

Ведучий 2. Слово надається школі (запис).

Школа.
Дорогі мої дівчатка й хлопчики! Я звертаюся до вас так, як
колись,
хоча у вас уже виросли свої діти і багато хто щоранку проводжає до школи вже онуків. Я дуже рада нашій зустрічі, рада бачити вас – дорослих, серйозних, своїх найкращих учнів. Сьогодні прийшов час подякувати вам за те, що ви стали відмінниками в житті. Найголовніший іспит ви склали: ви вберегли честь і гідність своєї школи. Завдяки вашим рукам і серцям колосяться ниви, виростають нові міста і села, триває життя.

Дякую вам за те, що не забуваєте свою рідну школу, а я завжди рада бачити вас. Щасливих вам життєвих доріг! Добробуту вашим родинам!

Ведучий 1. “О, здрастуй, школо!” – я гукаю знову.

Сьогодні я тобі вклоняюсь низько

І привітання шлю найкраще слово,

Бо ти дитинства й юності колиска.

Ведучий 2. Давай дитинство візьмемо за руки,

В шкільні роки іще раз зазирнем.

Минаючи жертовники науки,

Ми у казковий сад його ввійдем.

Танець виконують молодші школярі

Ведучий 1. Відкрито першу сторінку нашого фотоальбому. На фото ______ випускників 1955 року. У нас на вечорі присутні _______. На жаль, не змогли прийти сюди ті, хто вирушив у далеку-далеку дорогу, із якої немає вороття. Та в нашій пам’яті вони залишаться назавжди. Вшануймо хвилиною мовчання дорогих нам людей : вчителів і учнів, яких уже немає серед нас.

Хвилина мовчання.

В 2. Шановні випускники 1955 року, по-різному склалося життя кожного з вас. Десь там, за межами сьогоднішнього вечора спогадів вирує складне і незрозуміле доросле життя. А тут усе залишилося незмінним, простим і зрозумілим. Ось чому попри всі негаразди, як найдорожчий скарб, пам’ять береже чарівну теплу мить, коли єднаються серця, коли вік і посада втрачають свою вагу та значення, коли живе і вічне – велике шкільне братство.

В 1. Ми запрошуємо випускників 1955 року на сцену і пропонуємо поділитися своїми спогадами про шкільне життя.

Виходять на сцену.

В 2. Скажіть, чи змінилося ваше відношення до навчання, школи, учителів за ці 50 років? Просимо вас до слова.

Виступ випускників 1955 року.

В 1. Дякуємо вам за цікаву розповідь і дозвольте започаткувати традицію прийняття випускників, які закінчили школу 50 років тому, у почесні учні школи.

( Вручення грамот)

В 2. Для вас, шановні випускники 1955 року, звучить пісня.

Пісня

 

Виходять діти.

  • Добрий вечір, ми – ваше дитинство.
  • Ти пам’ятаєш мене?
  • Я приходжу до тебе у кольорових чарівних снах і спогадах.
  • Я пещу тебе ніжними маминими руками і співаю колискову.
  • Я нагадую тобі про безтурботні дні, перше кохання.
  • Я повертаю тебе у мріях до шкільної країни, країни Дитинства.

 

В 1. Шановні випускники 1965 року, у шкільному альбомі можна знайти фото, де ви саме такі: маленькі, безпосередні і веселі. Вас тоді було ____. Сьогодні на вечорі зустрічі ____ із них.

В 2. І ми запрошуємо вас на сцену.

 

 

В 1. Шановні випускники, 40 років – немалий відрізок часу. Але, сподіваємось, що ви добре пам’ятаєте шкільні будні і речі, що пов’язані з ними. Тож давайте переконаємось у цьому. Пропонуємо вам відгадати ряд загадок.

  1. Ця річ – незамінний помічник, якщо вам чи вашій дитині необхідно позбавитися небажаних наслідків своєї або чужої діяльності у власному зошиті чи навіть у табелі. (Гумка)
  2. А цей приз може стати у пригоді у будь-якій ситуації: якщо темно, з нього можна зробити ліхтарик, якщо холодно – зігрітися, а ще ним можна показувати різноманітні об’єкти на карті, порізати яблуко і навіть виміряти необхідну відстань. (Лінійка)
  3. У першому класі їх багато, вони охайні й тішать око, у одинадцятому – він один, але який змістовний. (Зошит)
  4. Цей предмет прозорий і офіційний, а ще має дуже загадкову назву. (Файл)
  5. Він буває дуже різний, але завжди простий. (Олівець)

В 2. Дякуємо вам і для вас звучить пісня.

Художній номер

 

В 1. Дорогі гості, ми пропонуємо вам мініатюри із шкільного життя, які сподіваємось, навіють спогади про ваше минуле.

Виходить хлопець, пише крейдою по стільчику.

Учитель. А що це ти господарюєш?

Хлопець. (злякано). Та я … нічого, я протирав стілець … (Ховає крейду, витирає руки.)

Вчитель. І протер?

Хлопець. Так, звичайно.

Вчитель. І я можу бути впевненою, що не забрудню сукню?

Хлопець. Так.

Вчитель. Ти вибач, але я останнім часом така недовірлива. Попрошу, присядь ти.

Хлопець. Тут ваше місце, а моє – за партою.

Вчитель. Будь ласка, будь джентльменом.

Хлопець сідає, встає і швидко вибігає.

Вчитель. Так джентльмен казав правду, і нічого окрім правди.

Питання до залу:
Шановні випускники, пригадайте, чи були у вашій практиці такі витівки з вчителями? І які наслідки вони мали?

 

Заходить хлопець із перев’язаною щокою.

Учитель. Що це з тобою?

Хлопець. Гм … гм … зуб …

Вчитель. Зараз ми розв’яжемо твої проблеми. Саме сьогодні у школі є лікарі, тому уроки відміняються.

Хлопець.
(знімаючи шарф). І що, з алгебри не буде контрольної?

Учитель. Сьогодні не буде, а завтра – так.

Хлопець.
(замотуючи шарф). Ой не знаю, чи ті лікарі мені допоможуть. Гадаю, зуб і завтра болітиме. (Виходить)

Вчитель. Ох і вередливий зуб. Нюхом чує контрольну.

Питання до залу: Яким чином контрольні роботи впливали на ваше здоров’я? Чи часто вам доводилося хворіти через уроки?

 

Заходить хлопець із букетом квітів у руках і вручає їх учительці.

Хл. Найулюбленішій учительці нашого класу.

Вч. Сьогодні ж не день учителя.

Хл. Чарівним учителям квіти дарують щодня.

Вч. Але за декілька років це вперше мені без причини дарують квіти. А я була і молодшою. Все-таки мені дуже приємно. Прошу сідати, дуже вдячна вам за увагу. Записуйте завдання першого варіанту.

Хл. А які квіти ви любите?

Вч. Ромашки.

Хл. О, як прикро, даруйте, я не знав, тому й подарував вам троянди.

Вч. Троянда – королева квітів, її не можна не любити. Ще раз дякую. Записуйте.

Хл. А квіти не лише від мене, а від усього класу.

Вч. Дякую всім.

Хл. А учні інших класів дарують вам квіти?

Вч. Ви вже проговорили 5 хвилин, а для написання контрольної вони згодилися б.

Хлопець. А може, ми сьогодні тішилися б квітами, а не писали контрольну?

Вч. Так. Квіти можеш забрати собі, а контрольну ми все одно писатимемо.

Хл. Не ображайтеся. Ми не скнари. Ваше слово – закон. (Виходить, примовляючи до глядачів.) Не вийшло.

Уч. Як я бачу, курйозів чимало, і, гадаю, що випускники впізнали себе. Надамо їм слово.

Питання до залу: А з вами траплялися такі курйози?

 

В 2.Час летить і змінює все, що нас оточує. Життєва дорога людини також мінлива і не передбачувана. Лише фото, на якому зафіксована мить юності залишається незмінним.

В 1. На третій сторінці шкільного фотоальбому – випускники 1975 року. у цьому році школу закінчували 86 учнів, які навчалися у трьох класах. Їх класними керівниками були Худа О.І., Снігурова К.О., Мельничук Г.П.

В 2. Випуск 1975 року! Чим гордились у цьому році?

Тим, 1975 рік був оголошений Міжнародним роком жінки.

Про що сперечалися?

Про джинси, старше покоління не приймало “штани з брезенту”, за наслідування Заходу, за відсутність смаку та бездуховність. Модні тоді танці називались “вульгарними”.

Що носили?

Штапель – тканина року. Туфлі з квадратним носком і широким каблуком. З вітчизняних духів були популярними “Красная Москва”.

В 1. Пригадуєте, як хотілося хоч на один день змінити шкільне плаття на джинси? Сьогодні ми пропонуємо сучасне бачення моди нашими учнями.

Мода

В 2. Ми запрошуємо представників від випуску 1975 року на сцену і хочемо почути ваші враження від побаченого.

В 1. Уявіть реакцію свого класного керівника і дирекції школи, коли б ви у такому одязі, який демонстрували наші дівчата, з’явилися на вечір у школу.

Виступ випускників 1975 року.

В 2. Дякуємо вам за гарні слова. І в дарунок для вас звучить пісня.

Пісня

В 1. Випускників 1975 року завжди відрізняла впевненість у собі, врівноваженість, вміння володіти своїми емоціями. Саме ці якості потрібні для гри “Найрозумніший”. Запрошуємо 5 учасників на сцену. У телевізійній грі “Найрозумніший” кожен дбає про свій результат, прагне до перемоги. Ви ж відповідатимете спільно, маючи змогу допомагати один одному , як колись у школі на уроках.

  1. Ціна книги 50 грн. і ще половина її вартості. Скільки коштує книга? (75 грн.)
  2. Хто автор відомої української пісні “Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю?”
  3. Яка країна – батьківщина шахів?
  4. Назвіть не зупиняючись 7 країн, що починаються на І.
  5. Що буде, якщо 10 розділити на ½?
  6. Хто автор п’єси “Свіччине весілля”?
  7. Скільки горошин може ввійти в у звичайну склянку?
  8. Який годинник показує правильну годину двічі на добу?

В 2. Дякуємо вам за гру, і ми ще раз переконалися, що дружба супроводжувала вас протягом шкільних років і допомагала в різних ситуаціях. І сьогодні саме дружба допомогла стати “Найрозумнішим”.

В 1. Для вас

 

 

В 2. Гортаємо сторінки нашого фотоальбому. І ось 1985 рік випуску. В цьому році школу закінчили ________ учнів . Сьогодні прийшли ____. Ви залишили про себе гарні спогади, як активні, знаючі учні, які вміли організувати своє дозвілля. Всі пам’ятають, що саме ваш випуск стояв у витоків руху юних інспекторів, який вже 20 років є своєрідною візиткою нашої школи.

В 1. Ми запрошуємо випускників 1985 року на сцену.

Виходять на сцену

Шановні випускники, згадайте свої юнацькі мрії, коли ви прагнули стати хто комбайнером, хто лікарем чи вчителем, слідчим чи військовим. Чи пам’ятаєте ви про них? В альбомі, який ви писали кожен своєю рукою, збереглися ваші сподівання на майбутнє. Ми пропонуємо вам згадати свої мрії у грі “Впізнай себе”. Ми навмисне не будемо читати імена, щоб зберегти інтригу і дати вам можливість впізнати себе.

Читати з альбому

В 2. Тож розкажіть, шановні випускники, яких успіхів ви досягли у житті, чи збулися ваші мрії.

Виступ випускників

В 1. Дякуємо вам за цікаві розповіді і прийміть в дарунок ___________

Номер

 

В 2. Зріла молодість – золота пора життя людини. Попереду ще так багато, але позаду вже пережиті безтурботні хвилини шкільного життя. В минулому веселі дні у студентському гуртожитку, здані вже всі сесії. Самостійне, доросле життя лише ледь проявило свою суворість до випускників 1995 року, фотографія яких є наступною у нашому фотоальбомі.

В1. Їхні спогади ще зовсім свіжі, як і свіжими є спогади учителів про цих випускників. Їх випускалося лише 23, але вони залишили значні спогади про себе у школі. Адже одними з перших опанували комп’ютер, хто не пам’ятає виступу хору “Родина”, у складі якого були батьки та учні.

В 2. Важливою рисою, що відзначала цей клас від інших, було те, що організаторами всіх справ були хлопці, які грали на різних музичних інструментах, а також виконували авторські пісні та декламували вірші.

В 1. Шановні випускники 1995 року, ми сподіваємось, що сьогодні ви не без сюрпризу прийшли в стіни рідної школи. Тож запрошуємо вас на сцену.

Пісня для них

В 2. Дорогі друзі, перегорнуто останню сторінку нашого фотоальбому. Але, сподіваємось, що він буде поповнюватись новими фотографіями, новими зустрічами і спогадами.

В 1. Дорогі друзі! Ми вдячні всім за те, що ви завітали на зустріч. Вдячні за щиру вдачу, за вашу любов.

В 2.
Ми закінчуємо наше свято. Залишайтесь з нами, залишайтесь зі своїм дитинством та юністю, залишайтесь зі своєю школою.

Звучить фінальна пісня


 

завантаження...
WordPress: 22.95MB | MySQL:26 | 0,397sec