Василь Стефаник. Життя і творчість. Творча співдружність В.Стефаника з Л.Мартовичем і М.Черемшиною. Новаторство письменника. „Камінний хрест” – психологічне розкриття теми еміграції

Тема.  Василь Стефаник. Життя і творчість. Творча співдружність В.Стефаника з Л.Мартовичем і М.Черемшиною. Новаторство письменника. „Камінний хрест” – психологічне розкриття теми еміграції. Історична основа твору. Робота над текстом.

Мета: ознайомити учнів з біографією і творчим доробком В.Стефаника; розвивати вміння осмислювати життєві факти, висловлювати власні погляди та обстоювати їх, узагальнювати, робити висновки; виховувати високі моральні якості.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: урок – дослідження.

Обладнання: виставка творів В.Стефаника, наукової, документальної, публіцистичної літератури про письменника; портрети, фотографії В.Стефаника.

Епіграф.             „Селянський світ висилає найбільші свої сили в інший, панський світ, аби вони там набралися розуму і боронили потім його перед тим ворожим панським світом”

Василь Стефаник

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

Вступне слово вчителя. Є особистості знайомство з якими не залишає байдужим нікого. Чим притягують вони до себе, чому спонукають задуматися над сенсом власного життя? Хто вони  – генії, улюбленці долі …? Людина про яку піде мова – інтелігент, сільський філософ, вдумлива і сильна душа, величезне любляче серце. Василь Стефаник … Талант, яким би пишалася найбільш культурно розвинута європейська нація. Новеліст світового рівня. „Я робив, що міг. Перетоплював це мужицьке слово, яке мав біля себе, аж пальці мені викручувались з болю … І все, що я писав, мене боліло”. Психологічні новели В.Стефаника – це картини трагедії селянського життя, трагедії безнадійних злиднів. З них постає світ, повний смутку, горя і водночас добра і любові до людини. Його слово пробуджує в душі людей добро й гуманність, співчуття до людського горя і чесність, справедливість і любов до України та її народу?

Теорія літератури.

Новела (від італ. novella – новина) – близька до оповідання жанрова форма, яка відзначається чіткістю зображуваних подій, несподіваністю її розвитку та розв’язки.  Тип малої форми оповіді, який виник в епоху Відродження; характеризується динамічною інтригою та увагою до особистості героя, його індивідуальної свідомості та вчинку.

ІІ. Опрацювання нового матеріалу.

Презентація проекту „біографів”.

Учні розповідають про письменника за власним планом, записаним на дошці, підтверджуючи свої повідомлення наочним матеріалом (слайди, фотографії, малюнки).

План

  1. Мальовничими стежками села Русова.
  2. Дорога знань – від початкової освіти у рідному селі до Ягеллонського університету в Кракові.
  3. Сімейна драма.
  4. Два періоди творчості (І період 1897 – 1901рр. та ІІ період 1916 – 1933рр.). Особисте життя В.Стефаника – три любові. Жінки у житті В.Стефаника.
  5. Дружба В.Стефаника з іншими митцями слова (Л.Мартовичем і

М. Черемшиною („Покутська трійця”)

  1. Загальнолюдське лихо у творчості В.Стефаника.
  2. Слава, смерть і безсмертя.

Запитання

–         Які моменти – радісні чи трагічні – переважали в дитинстві В.Стефаника? (Радість)

–         Коли В.Стефаник перейшов через Дантове пекло другосортності? (Навчаючись у Коломийській гімназії)

–         Хто мав вплив на молодого гімназиста? (Лесь Мартович)

–         Дайте характеристику  особистості В.Стефаника – студента.

–         Чому особисте життя Василя Стефаника виявилося невеселим? (Померла перша любов Стефаника Євгенія Бачинська. Сильно кохав О.Кобилянську, але не побралися. Одружився Ольгою Гаморак. 4 лютого 1914 р. Ольга померла, залишивши Василеві дрібних діток, яких він сам виховував)

–         До чого спонукала майстра слова Друга світова війна з її трагедіями? (До творчої праці)

–         Чи хотіли б ви бути схожими на В.Стефаника? Якщо так, то в чому?

Презентація проекту „психоаналітиків”.

Учні розповідають про важелі впливу на психологічний стан (це переживання людиною свого ставлення до всього того, що вона пізнає і робить до того, що її оточує) письменника та результат написання творів, використовуючи складену таблицю

Роки

Зовнішні чинники впливу

Стан письменника

Твір

Внутрішній світ поета, його вияви
1890р. Учасник таємного гуртка: а) звільнення М.Павлика від роботи в редакції львівської газети „Батьківщина”; Захист скривджених Перша публікація

Стаття „Жолудки наших робітничих людей і читальні”

Стаття „Форналь Антін”

1897 – 1900рр.

(І період творчості)

Суспільні обставини: еміграція Відчуття національної несправедливості „Виводили з села”,

„Синя книжечка”, „Стратився”,

„У корчмі”, „Сама – самісінька”, „Лесева фамілія”, „Мамин синок”, „Майстер”, „Катруся”, „Ангел”, „Осінь”, „Шкода”, „Камінний хрест”

1916 – 1933рр. (ІІ період творчості) Суспільні обставини: а) трагедія селян під час війни (Друга світова війна);

б) мораль і моральність у роки війни;

в) галицьке стрілецтво і його місце в історії України

Внутрішній біль, відчуття національної належності „Діточа пригода”, „Воєнні школи”, „Пістунка!”, „Марія”, „Сини”, „Дід Гриць”

 

Запитання

  1. Скільки періодів можна визначити у творчості В.Стефаника? (Два)
  2. Які теми розробляв В.Стефаник у першому, а які у другому періодах?

(І період . Тема про народне горе. ІІ період. Теми: трагедія селян під час війни, мораль і моральність у роки війни та галицьке стрілецтво і його місце в історії України)

  1. Як ви розумієте зізнання В.Стефаника: „Я робив, що міг … І все, що я писав, мене боліло”.

Літературний диктант.

  1. В. Стефаник народився у селі … (Русові)
  2. У початковій школі в Русові Василь провчився …. Роки. (Три)
  3. У Снятині Василя зарахували до … класу міської школи.(Другого класу)
  4. У 1883 році Василь успішно склав іспити до …(Коломийської гімназії)
  5. 5.     Юний Стефаник дружив з Лесем … (Мартовичем)
  6. Першою публікацією В.Стефаника стала стаття в журналі „Народ” – … („Жолудки наших робітних людей і читальні”)
  7. Стефаник навчався в Кракові на …(Медичному факультеті)
  8. 8.     Перший період творчості охоплює … (1897-1900 рр)
  9. Першою любов’ю Стефаника була…, а другою – ….(Євгенія Бачинська, О.Кобилянська)
  10. Василь Стефаник одружився з …(Ольгою Гаморак)
  11. Другий період творчості охоплює …(1916-1933 рр)
  12. 12.                       Помер Василь Стефаник у …(Русові)

Учні обмінюються роботами і проводять взаємоперевірку.

Учитель. Василь Стефаник – талановитий український письменник, майстер соціально – психологічної новели. Його творчість припадає на кінець XIX та першу третину ХХ століття.

Стефаник написав не так уже й багато. Його художні твори вміщаються в одному томику. І все ж ім’я письменника стоїть поряд з іменами найвидатніших новелістів світу. Стефаникові новели вражають своєю виключною правдивістю, справжньою оригінальністю  і художньою досконалістю. Саме такою є його новела „Камінний хрест”

Коли почуєш, як в тиші нічній

Залізним шляхом стугонять вагони,

А в них гуде, шумить, пищить, мов рій

Дитячий плач, жіночі скорбні стони,

Важке зітхання і гіркий проклін,

Тужливий спів, дівочії дисканти,

То не питай: Сей поїзд – відки він?

Кого везе? Куди? Кому вздогін?

Се – емігранти.

Іван Франко

Ще будучи студентом Краківського університету, Василь Стефаник стає свідком першої хвилі української еміграції. Запеклися в мозку і серці страдницькі обличчя тих, хто назавжди відбував на чужину. Розпачливе волання тисяч душ кліщами стискувало душу, щоб потім вихлюпнути слізьми той кривавий „Камінний хрест”.

Минають століття, відходять у небуття покоління, змінюються вірування і звичаї, а „Камінний хрест” не перестає хвилювати нас драмою людського серця. Тож торкнімося його нетлінних сторінок і розгляньмо, як Стефаник засобами експресіонізму художньо відтворював гострі соціальні проблеми.

Що означає слово експресіонізм? Звернімося до словника.

Учитель з учнями аналізує запис на дошці.

Експресіонізм – літературно –мистецькій напрям, що формувався у французькому живописі кінця ХІХ ст., а на початку ХХ ст.. визначив художні пошуки німецьких літераторів. Цей напрям мав протистояти імпресіонізмові, отже, передавати  не стільки враження від дійсності, як вираження авторського ставлення до неї.

Учні переписують з дошки у зошит основні ознаки експресіонізму.

Основні ознаки експресіонізму:

–         увага до простих характерів;

–         прагнення віднайти першовитоки, корені зла в людському суспільстві;

–         заглиблення у проблему вини і кари;

–         дослідження сенсу страждання і смерті людини;

–         висвітлення позиції прекрасне-потворне;

–         захоплення ідеєю всезагального взаємозв’язку всього сущого у світі.

 Виступає учень у ролі В. Стефаника і зачитує уривок з листа В. Стефаника до О. Кобилянської на тлі картини художника В.Касіяна „На Краківському вокзалі ”, спроектованої на екран.

Нині досвіта на двірці краківськім було 800 дуж емігрантів. Коби-сьте їх бачили, то би подумали-сьте собі ладно за ту руськість. Насамперед виділи би-сьте сотки синіх, спечених губів, потім кололи би Вас у серце різнобарвні очі діточі – попідпухали, як коли би синявою водичкою намокли. Далі виділи би-сьте тисячі брудних засохлих ярочків по лицях від сліз, а далі чули би-сьте захриплий голос бесіди руської, що відбивається від мурів і розходиться одним заржавілим гомоном по чужій стороні. Чули би-сьте, як богато маленьких чобіток гримає по каміню, – се перші чобітки у хлопців і дівчаток; йдуть, говорять “очима” і оглядаються все на чобітки, що ніколи не мали.

Потім ще виділи би-сьте, як мами бігають з плачем за пропавшими дітьми, як їх пани штурхають, як вони ридають. Виділи би-сьте, як вони сідають до вагонів, як силоміць пхають бабів і замикають у возах, як вони в тих возах сидять під самим верхом, бо насподі пакунки. Поїзд рушає, жінки і чоловіки чіпляються його, поліція і жандарми відкидають їх, як галушки, а вікна в поїзді розпадаються і кавалками спадають на перон. На пероні лишаються жінки без чоловіків, діти самі без родичів і чоловіки без жінок. Шалений плач, ламання рук і прокльони. А поїзд лише димом б’є у очі – пішов!

 Консультант-історик, користуючись додатковою літературою, окреслює причини еміграції галичан наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.(поступове зубожіння українців через непомірні податки, занепад економіки, відсутність заробітку).

   Учень зачитує уривок з листа В. Стефаника до М. Гавінчука від 11 лютого 1935 року на тлі картини М. Поповича „Степан Дідух”, спроектованої на екран. Прототипом головного персонажа твору „Камінний хрест” послужив селянин з Русова Степан Дідух, який емігрував до Канади. Він був дуже розумний і спокійний, та інтересувався громадянськими справами, та перший заклав читальню в Русові… Зі своїми дітьми і внуками він і багато інших покинули рідну землю… Зараз по їх від’їзді я написав оповідання „Камінний хрест”.

Учитель. Новела, очевидно, була написана в лютому 1899р. Цей твір дуже любив сам письменник і через тридцять шість років у листі до онука                  С. Дідуха М. Гавінчука писав: „Зараз по їх від’їзді я написав оповідання „Камінний хрест”, де є дослівні думки Вашого небіжчика діда майже в дослівнім наведенню. Це, так сказати, мій довг, сплачений Вашому дідові в українській літературі, він же, ваш дідусь, мав в моїй молодості великий вплив… Письменник змінив ім’я селянина Стефан на більш поширене Іван, а камінне поле відмінив більш виразним образом безплідного горба. Людина і горб. Саме однією із перших автор у творі розглядає проблему єдності людини і довкілля. Саме з розгляду цієї проблеми ми розпочинаємо опрацювання втору В.Стефаника.

На дошці написані проблеми.

  1. Проблема єдності людини й довкілля, світу.

Опрацювання учнями експозиційного першого розділу, використовуючи текст новели.

Бесіда

–         Як людське життя плине одним потоком із худоб’ячим?

–         Як би ви прокоментували таку художню подробицю – будяк забитий у порепану Іванову п’яту?

–         Чому Івана кликали в селі Переломаним?

–         Як ви розумієте слова Івана, звернені до горба?

„Ото-с ні, небоже, зібгав у дугу! Але доки ні ноги носє, то мус родити хліб!”

Учитель. В цій частині ми бачимо зв’язок, єдність людини й довкілля, світу. Спочатку через експресію спільного руху коліс воза, кінських копит „і широчезних п’ят Іванових”. А далі – проекцію тіні Іванової „як велетня, схиленого в поясі”, далеко на ниві в світлі сідаючого сонця.

  1. 2.     Проблема моральної осілості, зв’язку з рідною землею.

Бесіда

 

–         Що переважало в Іванові – любов до рідного краю чи любов до дітей? Чи можемо ми за це осуджувати Дідуха?

–         Чому розлука Івана та його дружини із рідною землею така тяжка? Про що це свідчить?

–         Чи буде щасливий Іван на чужині?

 

Рольова гра.

         Уявіть, що ви – односелець Івана Дідуха. Поставте йому запитання, які найбільше цікавлять вас.

Запитання

 

–         Чому ти не купив ще одного коня? А якби купив, то чи переклав всю важку роботу, яку досі виконував, на коней?

–         Ніхто не орав горба і не сіяв, і межі ніякої на нім не було. Чому лиш один ти узявся свою пайку копати і сіяти? Ти ж мав інші ниви, куплені за гроші, які приніс з війська.

–         Чи справді ти мусив піддатися синам і жінці, які наважилися покинути рідну землю?

–         Як би ти волів, щоб склалося твоє життя?

–         Що нестерпніше – фізичний біль чи душевний? Чому?

Учні висловлюють свої думки про теперішнє і майбутнє сім’ї Івана Дідуха.

Інсценізація уривка твору (VI розділ).

Учитель. Василь Стефаник, пишучи новелу, відчував біль. Джерелом творчої наснаги письменника знову ж таки був біль. Тому основною ідеєю інсценізації має бути вміло переданий біль, трагедію розлуки людини із власним світом, землею, односельцями, викликати у глядача співчуття й емпатію.

ІІІ. Підбиття підсумків. Оцінювання.

         Метод „Мікрофон”. Кожен учень висловлює свої враження від уроку, ділиться емоційним станом, робить висновки.

IV. Домашнє завдання. Назвати розділи новели В.Стефаника. Пригадати з теорії літератури, що таке сюжет, композиція, конфлікт.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Тема Василь Стефаник Життя і творчість Творча співдружність В Стефаника з Л Мартовичем і М Черемшиною Новаторство письменника (26.0 KiB, Завантажень: 5)

завантаження...
WordPress: 22.94MB | MySQL:26 | 0,619sec