Увага вимагає уваги

Тема.        Увага вимагає уваги.

Мета:       показати   батькам   важливість   і значущість проблеми розвитку дитячої уваги; ознайоми­ти батьків із методами і прийомами розвитку уваги молодших школярів.

Коментар:       класний керівник готує пам’ятку для батьків.

Пам’ятка для батьків

Шановні тата і мами! Пам’ятайте, що увага – один з найважливіших психічних процесів. Увага є важливою складовою частиною результативності учбової діяльності вашої дитини. Для того, щоб ваша дитина була уважною, прагніть допомогти їй тренувати увагу.

  1. У основі уваги лежить інтерес. Чим цікавіше і різнома­нітніше будуть ігри і забави, які ви пропонуєте дитині, тим більше шансів розвинути довільну увагу дитини.
  2. Розвиваючи увагу своєї дитини, враховуйте коло її за­хоплень. Відштовхуючись від її захоплень, привертайте її увагу до інших процесів і явищ, пов’язаних з її захо­пленнями.
  3. Постійно тренуйте увагу своєї дитини. Використовуйте для цього прогулянки на свіжому повітрі, походи, будь-яку можливість.
  4. Розвиваючи увагу дитини, не нагадуйте і не фіксуйте її невдачі. Більше уваги звертайте на досягнуті нею успіхи.
  5. Стимулюйте інтерес до розвитку уваги власним прикла­дом і прикладами із життя інших людей.
  6. У сімейному колі демонструйте досягнення дитини по розвитку власної уваги.
  7. Наберіться терпіння і не чекайте негайних, успішних результатів.

 

Хід зборів

Бесіда.  

Шановні батьки! Багато в чому результати навчання без­посередньо пов’язані з пізнавальними процесами, які фор­мують здатність до інтелектуальної діяльності молодших школярів.

Увага як пізнавальний процес входить обов’язковим компонентом до структури будь-якого психічного процесу.

У молодшому шкільному віці відбуваються значні зміни в розвитку уваги. Якщо в перші місяці шкільного життя ді­тей цікавлять не стільки власне учбові заняття, скільки все, що із ними пов’язано і що оточує їх, то поступово інтереси починають «прив’язуватися» до того, що вивчають у школі, причому до одного більшою мірою, а до іншого – в меншій. У зв’язку з цим дитина стає уважнішою до одних видів ро­боти і відрізняється неуважністю до інших. Зрозуміло, що така мимовільна увага, залежна головним чином від безпо­середніх інтересів дитини і значною мірою пов’язана з на­очністю та конкретністю матеріалу, його яскравістю, з тим, наскільки він зачіпає емоційну сферу.

Однак з перших же днів шкільного життя дитина зму­шена займатися тим, що не викликає безпосереднього інте­ресу і що вимагає довільної уваги. Для того, щоб така увага склалася, необхідна організація дій дитини і зокрема її до­машніх занять. Впорядкованість часу занять, суворе дотри­мання певного порядку дій, особисте робоче місце – все це організовує увагу дітей, допомагає їм зосередитися.

Сконцентрованість або інтенсивність уваги у молодших школярів може бути досить великою. Занурена в яку-небудь роботу, дитина може «не чути» вказівок або виклику учителя. Проте триває така зосередженість, звичайно, недо­вго. Стійкість уваги молодшого школяра ще невелика. Ось чому так важливо урізноманітнити учбову роботу – одно­манітна робота стомлює увагу дитини, інтерес до неї падає. Слабо розвинений у дітей, що приходять в школу, розподіл уваги. Першокласники, варто лише заговорити вчителю,

або припиняють свою роботу, щоб його вислухати, або про­довжують роботу, та при цьому не розуміють жодного слова із того, що сказав учитель, тому що їх увага цілком спря­мована на те, що роблять вони самі. Але подивіться на тре­тьокласників: вони вже можуть стежити і за змістом того, що вони пишуть, і за орфографією, і за чистотою письма, і за своєю позою при роботі, і за словами вчителя, зверне­ними до класу. Але навчилися діти розподіляти свою увагу не самі по собі: перед ними в навчанні постійно виникало таке завдання, їм приходилось вчитися вести одночасний контроль за декількома діями.

Важливо зазначити, що коли увага добре розвивається, то відповідно розвиваються і її такі важливі властивості, як концентрація, стійкість, розподіл, перемикання, збіль­шення обсягу засвоєної інформації, а також виникає звичка бути уважним, навіть якщо при цьому складаються неспри­ятливі умови.

Уміння концентрувати свою увагу допомагає дитині зо­середжено і, не відволікаючись, на сторонні справи працю­вати на уроці, протягом тривалого часу виконувати одно­манітну і рутинну роботу.

Уміння переключати увагу допомагає переключатися на різні види діяльності, пропоновані учителем на уроці.

Однією з головних проблем початкової школи є недостат­ній розвиток у школярів процесів довільної уваги. У сім’ях цьому також приділяється недостатньо уваги. Адже довільна увага — це звичка, виховання якої розпочинається в сім’ї.

Дитина не уміє тривалий час займатися однією і тією ж справою, не уміє грати із іграшками, не має інтересів і за­хоплень – все це може привести до несформованості до­вільної уваги і згодом до проблем в учбовій діяльності.

Педагогічний практикум для батьків.  

Обговорення типових помилок учнів, пов’язаних з не­уважністю:

1.   У дітей недостатньо розвинена довільна увага, то вони замінюють у письмових роботах приголосні або голосні

букви близькі  за акустичними  ознаками («зуки» – «жуки»).

  1. У дітей недостатньо розвинена стійкість уваги, то вони пропускають букви і цифри в словах, реченнях і прикла­дах («трва» – «трава»).
  2. 3.     Дитина добавляє в слова голосні букви, це пов’язано з нестійкістю довільної уваги («тарава» – «трава»).
  3. Дитина переставляє склади в словах, це пов’язано з не­стійкістю уваги.

Скарги на недоліки уваги у молодшого школяра нерідкі; часто саме в них бачать причину не цілком успішного його навчання. Що ж можуть зробити батьки, щоб краще впо­ратися із труднощами, які виникають при цьому? Гадаю, ці поради допоможуть вирішити ці проблеми.

завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,488sec