Успадкування ознак зчеплених зі статтю

Тема:  Успадкування  ознак  зчеплених  зі  статтю.

Мета: Вивчити  особливості  успадкування  ознак  зчеплених  зі  статтю, розвивати  спостережливість  увагу,  логічне  мислення,  формувати  вміння  самостійно  аналізувати матеріал  та  робити   висновки.

Методи  та форми:  Лекція о  матеріалу.

Обладнання:  Довідкова література,  таблиці,  схеми.

 

Хід  заняття

І. Організаційний  момент.

ІІ. Вивчення  нового  матеріалу

Лекція

Виходячи  з  того,  що  ми  уже  знаємо  про  групи  зчеплення  і  явища  зчепленого  успадкування,   зрозуміло,  чому  деякі  ознаки  людини  чи  дрозофіли  бувають  закодованими  тільки  в  хромосомах,  що  визначають  стать,  тобто  притаманні  лише  самцям  або  лише   самкам.   Такі  характеристики  і  властивості  організмів  називають  ознаками,  зчепленими  із  статю.

Гени,  відповідальні  за  формування  цих  ознак,  локалізовані  у  статевих  хромосомах.  Виявляється,  в Х-хромосомі  та  Y-хромосомі  є  як  гомологічні  ділянки,  що  містять  алель ні  гени,  так  і  ділянки,  які  не  мають  алель них  генів  у  другій  статевій  хромосомі.  Саме  завдяки  гомологічним  ділянкам  статеві  хромосоми  здатні  до  кон’югації.  В Х-хромосомі  ділянка,  що  несе  особливі  неалельні  гени,  набагато  більша,  оскільки  сама    Х-хромосома

Набагато  крупніша  за Y-хромосому.  В Y-хромосомі  така  ділянка  також  є,  проте  менша.

Ознаки,   розвиток  яких  визначають  гени,  розташовані  в  цій  не гомологічній  ділянці  Х-хромосоми,  називають  зчепленими  із статю.    Таких  ознак  щодо  людини  описано   близько  200 (частину  їх  визначають  рецесивні  гени  –  дальтонізм,  гемофілія,  частина  має  домінантну  природу – рахіт,  темна  емаль  зубів  тощо).   Крім  того,  ряд  генів  є  тільки в Y-хромосомі  і  ві сутні   в Х-хромосомі.

Фенотиповий  прояв  генів,  що  перебувають  у  статевих  хромосомах,  набагато  частіше  спостерігається  в  чоловіків,  ніж  у  жінок.  Тому  є  дві  причини.

1.  Відсутність  гомології    ділянці  Y-хромосоми,  в  якій   містяться  особливі  гени,  на  Х-хромосомі.   Не  випадково,  що тут  є  гени,  властиві  лише  чоловікам,  тобто  власникам  Y-хромосоми.   Цілком  природно,  що  в  Y-хромосомі  локалізований  ген,  котрий  визначає  розвиток  чоловічої  статі.   Але,  крім  того,  тут  є  інші  гени,  які  не  мають  гомологів  на Х-хромосомі.   В  людини  це  гени,  відповідальні  за  такі  ознаки,   як  оволосіння  вушної  раковини,  розвиток  перетинки  між  пальцями  ніг  тощо.  Зрозуміло,  що  такі  ознаки  передаватимуться   тільки  від  батька  синові  й  ні  за  яких  умов  не  можуть  виникнути  у  жінок,  оскільки  вони  не  мають  Y-хромосоми й,  відповідно,  цих  генів.

2. Відсутність  гомології   ділянці Х-хромосоми   на Y-хромосомі.  Гени,  зчеплені  з Х-хромосомою,  мають  дуже  різноманітний  фенотипів  прояв.  У  випадку,  якщо  ознаку  визначає  рецесивний  ген,  в  жінки  він  фенотипові  проявиться  тільки  у  випадку  рецесивної  гомозиготи,  адже  завжди  є  друга  Х-хромосома,  яка  може  «підстрахувати»  своїм  домінантними  алелем   і  не  дати  розвинутися  рецесивній  ознаці.   У  чоловіків  такого  «підстрахування»   у  вигляді  алельної  пари  немає,  тому  всі  рецесивні   алелі,  що  знаходяться  в  їх  єдиній  Х-хромосомі,  мають  фенотипів  прояв.

Типовий  випадок  спадкування  гена,  зчепленого  з Х-хромосомою,  є  спадкове  захворювання,  що  характеризується  незгортуваністю  крові,  –  гемофілія.  Її  спричиняє  дія  рецесивного  мутантного  гена.  Хворіють  на  гемофілію  набагато  частіше  чоловіки,   ніж  жінки,  хоч  мутантні  Х-хромосоми  однаково   часто  трапляються  і  серед  чоловіків,  і  серед  жінок.  Справа  в  тому,   що  чоловік,  котрий  має  Х-хросому  з  мутантним  геном,  хворітиме  на  гемофілію,  у  той  час  як  жінка  з  такою   Х-хромосомою  буде  Фенотипово  повністю  здоровою (таку   жінку  називають  носієм  гена  гемофілії).   Для  того  щоб  жінка  захворіла,  вона  повинна  бути  гомозиготною  за  цим  локусом,  тобто  дістати  один  алель  від  матері-носительки  й  один – від  батька,  хворого  на  гемофілію.  Однак подібні  випадки  вкрай  рідкісні,  тому  традиційно  гемофілію   сприймають  як  чоловічу  хворобу.  Таким  самим  чином  передається  дальтонізм –  нездатність  розрізняти  червоний  і  зелений  кольори.

ІІІ. Закріплення  вивченого матеріалу.

 

Задача.

Відомо,  що  ген  дальтонізму (нездатність  розрізняти  червоний  і  зелений  кольори)  – рецесивний  ген,  локалізований у Х-хромосомі.   Здорова  жінка,  мати  якої  так  само,  як  і  вона,  здорова,  а  батько  –  дальтонік,  вийшла  заміж  за  чоловіка,  який  страждає  дальтонізмом.  Появу  яких  дітей  можна  чекати  від  цього  шлюбу?

 

ІV.  Домашнє  завдання.

Опрацювати  теоретичний  матеріал  теми  уроку.

завантаження...
WordPress: 22.77MB | MySQL:26 | 0,321sec