УМІЙ УЧИТИСЬ, ЩОБ УМІТИ ТРУДИТИСЬ

Вчитель :

Перед тобою все життя, дитино!

Воно прекрасне, радісне, та все ж,

Ти змалку мусиш вчитись неупинно,

Старатись кожен час і день, без меж!

Потрібно це для тебе, все для тебе!

У світ без знань людина як піде?

Їй розум і знання здобути треба,

Вона без цього щастя не знайде.

І щоб життя твоє було цікаве,

Щоб у майбутнє впевнено іти,

Старайся, вчися і трудись на славу,

І щастя у житті здобудеш ти!

 

 

Що означає вміти учитись? «А хіба ми не вміємо? — спитаєте ви. — Адже тільки те й робимо, що вчимося кожного дня!» Але ж я про те, як треба вчитись, щоб було з того більше користі, і вам було у сто разів цікавіше. Отже, ви згодні прислухатись до моїх порад? Думаю, згодні.

 

Отож, почнемо з самого початку, тобто з уроків у школі. Ви сидите і слухаєте вчителя, учнів, часом самих себе, коли відповідаєте. Але ж як слухаєте? Що чуєте з того, що говорять? А треба добре прислухатись, напружити свою увагу так, щоб вникнути в саму суть почутого. Для цього слід відкинути всі сторонні справи: розмови з товаришем по парті, записки, малюнки, які вам почали так гарно вдаватись, різні вигадки та ін. А всю увагу зосередити на тому, що ж говорять і чи правильно відповідають твої товариші, та й за що, зрештою, їм ставлять високі бали. Словом, треба зосередитись на головному, на самому уроці. Інакше ви просто згаєте дорогоцінний час, а вдома, замість того, щоб зайнятись улюбленою справою, муситимете знову сидіти над тим, що пропустили на уроці. На уроці можна і вчителя запитати, коли щось не зрозумієш, а вдома кого спитаєш? А ви спробуйте посидіти на уроці дуже тихенько, постарайтеся прислухатись до того, що пояснює вчитель, і зрозумієте, що саме про вас дбає вчитель, коли закликає до уваги і тиші. Бо матеріал засвоюється краще, коли дитина уважна і зосереджена, коли її думки націлені на сприйняття уроку. Отож, увага, зосередженість — найперші помічники на кожному уроці.

 

Та це ще не все. Є ще старанність, без якої не обійтися на жодному уроці, бо все почуте треба практично засвоїти, тобто зробити приклади, розв’язати задачу, запам’ятати правило, виконати творчу вправу… Ось тут і слід виявити знання, вміння, силу волі, старанність. А де ж воно все візьметься, якщо ви раптом розлінувалися і не хочете гарно писати, чи навіть вам читати ліньки? В цей момент треба покликати на допомогу всю свою силу волі, щоб прогнати бридку тітку Лінь і взятися до роботи, вкладаючи в неї всю свою майстерність, любов, терпіння, віддаючи всього себе. Це не завжди вдається, правда? Часом тітка Лінь так пригортає вас, так обіймає, що немає ніякої сили вирватись. А тоді бідний зошит за вас червоніє, бо в ньому стільки помилок, такий хаос, бруд, що й годі думати, що це якась дитина працювала на уроці, зразу всім відомо, що цей учень сидів, обійнявшись з тіткою Лінню. А вдома в учня будуть неприємності з батьками, йому доведеться переписувати класну роботу. Народна мудрість про це каже так: «Скупий — двічі платить, а лінивий — двічі робить». Отож запам’ятайте цю мудрість і ніколи не піддавайтесь тітці Ліні, бо вона дуже каверзна, ніколи вашого часу не пожалкує, та й вас самих збиває з пантелику.

 

 

Учень.

Тітка Лінь якось дрімала і дрімала без пуття.

Зголодніла добре, встала і пішла ловить дитя,

Щоб від нього силу взяти й волю висмоктати теж,

А тоді собі лежати й лінуватися без меж!

І прийшла вона до класу, стала діток пригортать.

Заважати їм тим часом, працювати не давать.

Діти зразу лінь відчули, проганяти почали,

А безпечні — не збагнули, себе Ліні віддали.

І тепер у них проблеми: сил нема і волі теж,

В навчанні нема системи… Думаю, не ви? Авжеж?

 

 

Будьте сильні, не піддавайтеся на спокуси, не лінуйтесь, а працюйте на уроці старанно, наполегливо. Згодом це увійде в звичку і ви зрозумієте, що виграли дуже багато часу і нервів також. Чому я кажу — нервів? А погодьтесь, коли у вас класна робота виконана не просто добре, а — класно, то всі задоволені: ви, ваші батьки, вчителька. І весь світ здається веселим і радісним, навіть, коли ллє за вікном дощ. У вас тоді настрій пречудовий, вам весело, ви — щасливі, а отже вашим нервам — спокій! Я от часом думаю, що кожного дня учні пишуть у зошитах «Класна робота», — це не просто тому, що вона виконується в класі, а тому, що повинна бути виконана — «класно»! І цей запис має зобов’язувати кожного учня виконувати кожну роботу — відмінно, якісно!

 

Учень.

Уроки виконав я вчасно:

І вивчив все і прочитав,

І написав завдання «класно!»,

Бо часу я не марнував.

 

Тож, щоб сумління чисте мати,

Роби, як слід, і не спіши.

А зараз можна йти гуляти, —

Зайнятись чимось для душі…

 

 

Але час уроків закінчився, і всі учні біжать стрімголов додому А вдома завжди дуже цікаво! У кожного є своє улюблене заняття, за яким дитина може сидіти годинами. Це різні види творчої діяльності: випалювання, вишивання, плетіння, малювання, читання художньої літератури, моделювання, заняття спортом — та хіба все перелічиш! Ще треба виконати уроки. Але і без них аж ніяк не можна, поки діти малі, їм треба вчитись, бо недаремно кажуть у народі: «Чого не навчивсь Іванко, того Іван не буде знати». От бачите, який мудрий наш народ! Прислухайтесь до народної мудрості, вона не підведе. Тому відкладемо найцікавіші справи, а візьмемося після короткого відпочинку за уроки, бо їх задали багатенько: І до них треба взятись серйозно, щоб завтра одержати найбільше балів, тому що ви не просто учень у школі, а учень, який добре знає, що знання потрібні йому самому. Без них у житті, як без води: і ні туди, і ні сюди. Бо що то за людина без знань у сьогоднішньому житті? Вона як бур’ян, від неї ніякої користі. Що вона може? У космос полетіти, відкрити новий вид енергії, лікувати людей, вчити дітей, вирощувати хліб? Та нічого сьогодні без знань людина не зможе зробити, тому вихід один — вчитися і то дуже добре, щоб потім тобі ж самому було легше і цікавіше жити. Отже, пора за уроки. В добрий час!

 

Учень.

Ах, скільки різної мороки:

І те зробити, й те зробить.

Та я сідаю за уроки,

Бо час, як та вода, біжить.

Сторінка: 1 2
завантаження...
WordPress: 22.92MB | MySQL:26 | 0,324sec