УКРАЛА

УКРАЛА

 

Тільки вчитель увійшов у клас, зараз побачив, що там робиться щось непевне. Школярки та школярі юр­бою оточили когось і про щось палко й голосно гомоніли. Гомін був неласкавий, сердитий. Зрозуміти поки нічого не можна було. Чуть тільки було, що на когось діти сер­дились, комусь докоряли.

Учитель підійшов і спитавсь:

— Що тут у вас діється?

Усі мовчали, стоячи колом біля однії парти. На тій парті сиділа Олександра.

Олександра  була  школярка  першого  року,  дочка сільського писарчука-п’янички. Вона сиділа, низько похнюпивши голову і втупивши очі у свій стіл. її біляве все у веснянках обличчя було біле, як крейда. Вона вхопилася руками за стіл, мов боялася, що її тягтимуть кудись силоміць.

Озвалась Пріська — подруга й товаришка Олександрина. Батько її був у економії прикажчиком. Пріська була дівчина сита, добре годована — вона завсігди прино­сила з дому гарну їжу: пиріжки, перепічки, коржі тощо. Вона погано вчилася, але була дуже весела і не могла гово­рити не сміючися.

— Украла в мене хліб! — доказала Пріська і зовсім зареготалася, і її нерозумні сіро-сині очі з сміху аж схо­валися за ситими щоками.

Учитель глянув на Олександру й спитавсь:

— Олександре, правда цьому?

— Та що там її питаться? Хіба й так не видко, що правда. Бач,що вигадала — красти! її треба прогнати з школи!

Учитель сказав:

— Ось що, дівчата й хлопці. Ви он уже налагодились вигонити Олександру з школи, а ЩЙ не знаєте до пуття діла. А може, воно й не так було? Треба послухати перше, що Олександра скаже.

Усі обличчя повернулися до Олександри, усі очі вту­пилися в неї. Всі дожидали від неї слова. Але вона й те­пер сиділа, мов скам’янівши. Вона сховала голову між плечі й прищулилась, неначе сподівалась, що її ось-ось ударять, хоча знала, що в школі не б’ються.

Учитель спитався:

— Що ж, Олександро? Кажи — ми ждемо. Мовчить.

Бліде обличчя в Олександри зробилося відразу як жар червоне. Але ж вона мовчала. А вчитель казав далі:

— Еге, я думаю, що це не так. Мені здається, що Пріська якось помилилася, і що ти не винна.

Олександрине обличчя нахилилося аж до столу.

— Запевне, то ти свій хліб їла, бо я ніколи не повірю, що ти можеш украсти.

Голосне гірке ридання розітнулося у школі. Це пла­кала Олександра, припавши головою до столу. Школя­рі відразу притихли. Очі їм якось широко розплющи­лися, і вони мовчки, затаївши духа, дивилися на Олек­сандру. А вчитель казав:

— Не плач! Коли цьому неправда…

— Правда!.,   правда!.. — скрикнула   Олександра.— Я вкрала!

І вона заридала ще дужче. У великій класовій хаті стояли шістдесят школярів мовчки, не ворушачись, а се­ред їх, припавши головою до столу, гірко плакала ма­ленька білява дівчинка.

Довго вона плакала, і всі мовчали, аж поки вона тро­хи заспокоїлася. Тоді вчитель, сівши біля неї, спитавсь:

— Нащо ж ти це зробила?

— Я їсти хотіла.

— Хіба ти дома не їла?

— Не їла.

— Чому?

Вона знову змовкла і… зовсім несподівано вп’ять за­ридала.

— У нас… у нас… нема чого їсти… Батько нічого… не приносять з волості… усе пропивають… Ми їмо су… су…сухарі вже другий тиждень.

І більше вона нічого не могла сказати за слізьми.

Давно був час починати вчиття. Учитель тихо взяв Олександру за руку і, сказавши їй кілька ласкавих слів, повів у свою хату, щоб вона там заспокоїлася. Як повер­нувся він у клас, то з десяток рук простяглося до його, і в кожній руці була якась їжа.

— Нате! дайте їй! хай попоїсть!

Учитель глянув на дітей. Хлопці були ні в сих ні в тих, дівчата деякі плакали. Він забрав усе, що діти на­давали, і поніс Олександрі. Але вона нічого не хотіла їсти і все плакала. Він, скільки міг, розважав її, а сам пі­шов у клас і звелів співати молитву перед початком науки.

Як заспівали молитву, він непомітно ввів у клас Олександру…

Олександра після цього довго соромилась глянути учителеві в вічі. Але ні він, ні школярі ніколи не нага­дували  їй  про  те,  що було.  Та  й  не  треба  було їй нагадувати. З того часу вже ніщо не могло спокусити її. Дівчата-товаришки її люблять і часто дають їй чого їсти — такого, що з дому приносять. Але вона зрідка бере, хоч і часто сидить на сухому хлібові.  Цього року вона здасть останнього екзамена і вийде з школи розум­ною і чесною дівчиною.

 

600сл.                              Б.Грінченко


 

І варіант

 

1. Події, які зображені у творі відбувалися:

а) у школі;                                      в) на вулиці;

б) у садку;                                       г) у кабінеті директора.

2. Олександра була дочкою:

а) дяка-п’янички;                         в) прикажчика-п’янички;

б) учителя-п’янички;                   г) писарчука-п’янички.

3. У якому класі навчалася героїня оповідання?

а) у першому;                              в) п’ятому;

б) четвертому;                              г) дев’ятому.

4. Учитель, почувши про крадіжку:

а) розсердився;                                      в) не повірив;

б) засміявся;                                 г) вийшов з класу.

5. Що хотіли діти зробити з дівчинкою:

а) побити;                                               в) висміяти;

б) вигнати;                                    г) налякати.

6. Скільки учнів навчалось у класі:

а) 50 учнів;                                   в) 60 учнів;

б) 20 учнів;                                   г) 30 учнів.

7. Олександра їла сухарі вже…:

а) другий тиждень;                      в) три дні;

б) п’ятий тиждень;                       г) один день.

8. Що зробили діти, як дізнались правду?

а) розсміялись;                             б) дали гроші;

в) дали їжу;                                  г) обняли.


 

ІІ варіант

 

1. Дівчинка в оповіданні „Украла” називалася:

а) Ольга;                                       в) Олеся;

б) Олександра;                             г) Оксана.

2. Як називалася подруга Олександри?

а) Проня;                                      в) Параска;

б) Пріська;                                    г) Поліна.

3. Що накоїла дівчинка, коли була у школі?

а) украла їжу;                               в) украла гроші;

б) украла підручники;                          г) украла одяг.

4. Як поводилася Олександра після крадіжки?

а) кричала і сміялася;                            в) мовчала і плакала;

б) бігала і сміялася;                     г) бігала і плакала.

5. Що робив батько з грошима, які заробляв?

а) купував їжу;                             в) пропивав;

б) купував іграшки;                     г) віддавав дружині.

6. Дівчинка і її сім’я їли:

а) пиріжки;                                   в) коржі;

б) борщ;                                       г) сухарі.

7. Учитель повів ученицю до:

а) своєї хати;                                в) батьків;

б) директора;                               г) сусідів.

8. З того часу Олександра уже більше ніколи…:

а) не крала;                                   в) не розмовляла;

б) не сміялася;                              г) не вчилася.

 

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

УКРАЛА (16.7 KiB, Завантажень: 1)

завантаження...
WordPress: 22.92MB | MySQL:26 | 0,326sec