УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ ЛИТВИ ТА ПОЛЬЩІ НАПРИКІНЦІ XIV — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТ

ТЕМА. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ ЛИТВИ ТА ПОЛЬЩІ НАПРИКІНЦІ XIV — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТ.

Мета: визначати, як змінилося становище українських земель у складі Литви та Польщі після укладення Кревської унії за князювання Вітовта та його наступників; розвивати в учнів уміння аналізувати історичні факти та події, працювати з документа­ми, ілюстраціями та іншими джерелами інформа­ції, висловлювати власну думку; виховувати в учнів патріотичні почуття.

Основні поняття: Кревська унія, Ґрюнвальдська битва.

Обладнання: карта, картки з джерелами інформації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: визначати послідовність подій української історії в складі Великого князівства Литовського та ха­рактеризувати їх; визначати наслідки укладення Кревської унії для українських земель, порівнювати становище ук­раїнських земель у складі Великого князівства Ли­товського до і після укладення Кревської унії; виявляти відмінності в політиці князів Ольґерда та Вітовта; удосконалити вміння аналізувати матеріал, робити висновки, порівняння та узагальнення.

ХІД УРОКУ

I    Організаційний момент                                    

II    Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Робота з історичним джерелом.

Учитель ознайомлює учнів з уривком з історичного джерела, після чого вони виконують завдання до нього.

Із повідомлення польського історика Яна Длугоша

Король Владислав Яґайло наказав кафедральну церкву, збу­довану з квадратного каменю з дуже гарною архітектурою і роз­ташовану в центрі Перемишля, якою до цього часу управляв руський єпископ грецького обряду, посвятити на католицьку церкву латинського обряду, викинувши перед тим із могил прах руських небіжчиків. Руські священики і народ, уважаючи зне­вагою свого обряду і ганьбою, супроводжували такі дії гіркими риданнями, криком і плачем. Із часом церква була зруйнована, а деякі її квадратні камені використані для будівництва кафед­рального костьолу в місті…

Запитання та завдання.

1)     Пригадайте, до складу яких держав потрапили українські землі в середині XVI ст.?

2)     Що таке Кревська унія? Як змінилося становище україн­ських земель після її укладення?

3)     Хто такий Владислав Яґайло?

4)     На прикладі документа прокоментуйте, як відбувалося гноблення українців із боку Польщі.

III. Мотивація навчальної діяльності

Кревська унія не мала масової підтримки в литовського населення, оскільки Литва фактично потрапила в політичну залежність від Польщі, і починалося насильницьке поширення католицизму. Кревська унія поставила під загрозу державну самостійність Литовського князівства. Литовська й українська знать, а разом із ними і значна частина населення Литовсько – Руської держави, чинили опір, політиці Яґайла. Найбільш активно Яґайлові протистояв його двоюрідний брат Вітовт, і згодом їхнє протистояння закінчилося підписанням у 1392 р. в Острозі угоди, за якою великим литовським князем став Вітовт.

IV. Сприйняття і усвідомлення навчального матеріалу

1. Правління князя Вітовта.

Розгляд питання про правління Вітовта починається з опрацювання історичної довідки.

Історична довідка.

Вітовт (1350—1430) — литовський князь. Після підписаний Кревської унії домігся від польського короля Яґайла визнання за собою Литовського князівства. У 20-х рр. XV ст. розширив володіння Литви до Чорноморського узбережжя, усунув із Києва Володимира Ольґердовича. Ліквідував на території України Білорусії удільні князівства і створив воєводства з литовськими намісниками. Вів постійну боротьбу проти німецьких рицарів. У Ґрюнвальдській битві 1410 р. Вітовт очолив військо, яке розгромило Тевтонський орден. Підписав Городельську унію 1413 р., яка значно обмежувала права православного населення в Україні. Завдання.

1)    Схарактеризуйте політику князя Вітовта.

2)    Які зміни в управлінні українських земель відбулися за його князювання?

 2. Боротьба з Тевтонським орденом.

Характеризуючи політику Вітовта, можна більш детально зу­пинитися на Ґрюнвальдській битві, оскільки Вітовт очолював об’єднані польсько-литовсько-руські війська, і після блискучої перемоги під Ґрюнвальдом становище Вітовта як незалежного володаря ще більше зміцнилося.

Історична довідка.

Тевтонський орден, або німецький орден — це організація рицарів-католиків, метою яких було поширення католицизму й захоплення нових земель. Підтримувався Папою Римським, який у 1199 р. затвердив його статут. У XIII—XIV ст. орден за­хопив значні території на узбережжі Балтійського моря, також мав на меті захопити землі Литовської держави і вже наприкін­ці XIV ст. захопив частину її території.

Завдання.

1)         Складіть розповідь про хід Ґрюнвальдської битви, (Використайте схему битви в атласі.)

2)    Який момент битви відображено на ілюстрації? Чому ви так уважаєте?

3. Ліквідація удільних князівств.

Після Ґрюнвальдської битви влада Вітовта ще більше зміцни­лася. У 1422 р. він повернув Литві Жемайтію, потім відвоював у татар Південну Подолію і розширив свої володіння до Чорного моря. У 1413 р. Вітовт уклав угоду з Польщею — Городельську унію, а 27 жовтня 1430 р. він помер, і великим князем литов­ським став Свидриґайло.

Городельська унія 1413 р. — це угода між польським коро­лем Владиславом II Яґайлом та великим князем литовським Вітовтом, укладена 2 жовтня 1413 р. в місті Городлі. Ця унія підтверджувала існування Великого князівства Литовського як окремої незалежної держави. Разом із тим визнавалася політична зверхність польського короля, який мав стати великим князем литовським після смерті Вітовта. Передбачалося проведення заходів, спрямованих на уніфікацію органів управління в обох країнах, а також зрівняння в правах шляхти католицького віросповідання Польщі та Литви.

Завдання.

1)    Схарактеризуйте основні положення Городельської унії,

2)    Як ви гадаєте, із якою метою вона укладалася?

Робота в групах.

Учитель об’єднує учнів у три групи, кожна з яких опрацьовує історичну довідку про правління одного з князів і з’ясовує становище українських земель, після чого учні виконують завдання

І група

Свидриґайло (? — 1452) — великий князь литовський у 1430—1432 рр., молодший брат Яґайла. Став князем литовсь­ким після смерті Вітовта. Виступав за скасування Кревської унії. Його князювання почалося воєнними діями з поляками, які в 1430 р. захопили Західне Поділля, а в 1431 р. Кам’янець і Володимир, узяли в облогу Луцьк. Воєнні дії за­кінчилися укладанням дворічного перемир’я, за яким Західна Поділля відійшло до Польщі, а Волинь залишилася за Литвою. Був усунений із влади в результаті змови, яку очолив брат Вітовта Сиґізмунд.

— Свидриґайло вів тривалі війни із Сиґізмундом за владу у Великому князівстві Литовському, і в цій боротьбі його підтриму­вали українські князі, які (за літописом) «посадили Свидриґайла на велике князювання Руське». Як ви гадаєте, чому українська аристократія підтримала Свидриґайла?

II група

Сиґізмунд Кейстутович (?— 1440) — син Кейстута, брата Вітовта, вів боротьбу проти Свидриґайла, у 1432 р. був прого­лошений великим князем. Поширив на українських князів та бояр привілеї, якими користувалася литовська знать. Поступив­ся Польщі Подільськими землями та території на волинському прикордонні, У вересні 1435 р. остаточно розбив українсько-литовські війська під керівництвом Свидриґайла в битві під Вількомиром. Його правління зміцнило польські впливи на ук­раїнських і польських землях. Убитий у результаті змови князів Чорторийських.

1) Схарактеризуйте правління Сиґізмунда. Чому він вів війни

зі Свидриґайлом?

2) Із якою метою він зрівняв українську знать у правах із ли­товською?

III груп а

Казимир IV Яґеллончик (1427—1492) — великий князь литовський від 1440 р. і король польський від 1447 р. Нама­гався зміцнити королівську владу, послабити політичну роль магнатів, розширивши при цьому права шляхти. Проводив політику остаточної ліквідації залишків автономії українських земель. У 1452 р. скасував Волинське, у 1471 р. — Київське удільні князівства і перетворив їх на литовські провінції. За його правління було здійснено остаточний поділ Київської мит­рополії на Київську та Московську. У 14.68 р. був укладений збірник законів — Судебник великого князя. Викрив спробу підготовки проти нього повстання українських князів,

1)    Схарактеризуйте політику Казимира IV Яґеллончика.

2)    Які зміни відбулися на українських землях за його прав­ління?

3)    Чому українська знать готувала проти нього повстання?

4. Повстання під проводом Михайла Глинського.

Розгляд питання про повстання під проводом Михайла Глин­ського відбувається шляхом опрацювання учнями джерел інфор­мації.

Робота з історичним джерелом.

Учитель ознайомлює учнів з уривком з історичного джерела, після чого учні виконують завдання до нього.

М. Грушевський про Михайла Глинського Був то чоловік великих здібностей, смілий відвалений, що міг впливати на людей. Замолоду виїхав у Європу, довго жив при дворі цісаря Максиміліана, потім служив у саксонського князя Альбрехта і з його військом ходив у різні краї, бував у Фризії, в Італії, Іспанії і, так придбавши собі славу знавця воєнної шту­ки і взагалі освіченого європейця, приїхав… на двір великого князя Олександра. Подобався йому й скоро став найближчим у нього чоловіком… Та Олександр несподівано… помер у 1505 р. Литовські пани вибрали великим князем брата його Жигимонта і першим ділом настроїли против Глинського — наговорювали на нього, що він укоротив віку Олександрові, що сам хоче бути великим князем…

 

Виїхавши у свої маєтності, почав змовлятися з боярами і князями, піднімати людей, лякаючи, що будуть їх силоміць хрестити на католиків. Увійшов у переговори з великим князем московським і ханом Кримської Орди, намовляючи їх, аби вдарили на Литву, а він підійме повстання всередині. Але… хан ані рушився. Великий хан московський вислав військо восени 1507 p., і Глинський, покладаючи на се, розпочав повстання; але московське військо скоро забралося назад. Побачивши се, місцеве боярство сіло й не наважилося пристати до Глинського; народ жє не ворухнувся … А як із Польщі рушив великий князь і король Жигимонт із польським військом під началом гетьмана литовського князя Константина Острозького теж пристало до нього, – тоді Глинський не рішився стати против, відступив за границю до війська Московського….

Запитання та завдання.

1)         Схарактеризуйте причини повстання під проводом М. Глинського.

2)         Проти кого був спрямований цей виступ?

3)    Як ви розумієте висловлювання М. Грушевського про ці події: «Недобитки руських княжих родів і панів помирилися зі своєю другорядною роллю у великому князівстві не мали ані відваги, ані енергії боротися з литовськими аристократами».

V. Узагальнення та систематизація знань

Завдання на узагальнення.

Складання порівняльної таблиці.

Становище українських земель

у складі Великого князівства Литовського

До Кревської унії

Після Кревської унії

   

 

 

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручників і виконати завдання §

Випереджальне завдання: підготувати питання в групах:

І група – Закарпаття в складі Угорщини; ІІ група – Буковина в складі Молдавії; ІІІ група – Крим і Кримське ханство; ІV група – Чернігово – Сіверські землі під владою Московії.

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ ЛИТВИ ТА ПОЛЬЩІ НАПРИКІНЦІ XIV — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТ (25.4 KiB, Завантажень: 5)

завантаження...
WordPress: 22.93MB | MySQL:26 | 0,330sec