УКРАЇНСЬКА НАУКА ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ

Мета: Охарактеризувати особливості розвитку української науки першої половини ХІХ століття. Показати основні досягнення в галузі природничих наук, наукових товариств, товариств сільського господарства.

Дати оцінку діяльності науковим дослідженням історії України, а також той вклад, який здійснили тогочасні українські вчені.

Виховувати учнів в дусі зацікавленості до історичних цінностей минулих століть.

Тип уроку: Комбінований.

Обладнання:Карта « Українські землі у складі Російської та Австрій-

ської імперій в першій половині ХІХ ст.»., портрети

українських учених , фотографії навчальних закладів.

Основні поняття і терміни:товариство наук, філотехнічне товариство, товариство сільського господарства.

Основні дати:

* 1812р. –поблизу Ялти закладено Нікітський ботанічний сад.

* 1812 – 1820 рр. – відкрито Товариство наук при Харківському університеті.

* 1820р. – видано « Короткий опис Києва» М. Берлінського.

* 1812 – 1829рр. – засновано Філотехнічне товариство В. Каразіна.

* 1828р. в Одесі заснували Товариство сільського господарства Південної Росії.

* 1822 р. – видано чотиритомну працю історика Д. Бантиша – Каменського « Історія Малої Росії».

* 1836р. – видано працю М.Закревського «Опис Києва»

* 1841 р. – видано тритомну « Історію Нової Січі» А. Скальського.

* 1842 – 1843 – видано п’ятитомну « Історію Малоросії».

* 1852 – 1855рр. – видано тритомну « Історію Давнього Галицько – Руського князівства» Д. Зубрицького.

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

Формування картографічних знань та умінь

1.Користуючись картою атласа « Українська культура першої половини ХІХст.», виконайте завдання:

А) Назвіть міста, де діяли гімназії.

Б) Назвіть заклади професійної освіти, які діяли на українських землях.

В) назвіть вищі навчальні заклади , які працювали в той час в Україні.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель. Прискорення економічного розвитку вимагало пошуку нових наукових досліджень. Цей шлях був зумовлений появою нових вчених, які працювали в різних галузях досліджень

ІV.Вивчення нового матеріалу

Робота в групах

1-а група аналізує питання про розвиток природничих наук

2-а група досліджує питання діяльності наукових товариств

Презентація роботи першої групи

Тогочасний економічний розвиток давав поштовх новим науковим дослідженням. Особливо інтенсивно вони велися у галузі природничих і точних наук, оскільки їх результати мали застосування на практиці.

Для допомоги сільському господарству щодо прогнозування погодних змін, посух на Харківщині ( с. Кручик ) та в Миколаєві з ініціативи засновника Харківського університету В Каразіна було створено перші метеорологічні станції. Багаторічні систематичні спостереження давали змогу розробити прогнозну карту погоди у Слобідській та Південній Україні.

Складена професором Харківського університету Н. Борисяком гідрогеологічна карта Харківщини прислужилася справі налагодження водопостачання міст.

Значення лісів України для господарства й економічної рівноваги обґрунтував у своїх працях професор Харківського університету В. Черняєв.

Перший ректор Київського університету М. Максимович є автором двотомної праці « Основи ботаніки».

Велика науково – дослідна робота проводилася в ботанічних садах Києва, Кременця, Одеси, Харкова. У 1812 році поблизу Ялти закладено Нікітський ботанічний сад, який став одним із центрів розвитку агрономії, ботаніки й садівництва.

Наукову цінність мали зібрані губернськими та головними статистичними комітетами в Одесі , Полтаві та Києві матеріали, які узагальнювали стан розвитку промисловості, сільського господарства, торгівлі, освіти.

У галузі математики найпомітніші праці створили член Петербурзької академії наук приятель Т. Шевченка М. Остроградський та професор Харківського університету Т. Осиповський ( його «Курс математики» протягом тривалого часу використовувався як підручник у вищих навчальних закладах.) У 1832 році М. Остроградського було обрано іноземним членом Паризької, Туринської, Римської та Американської академій наук. Характеризуючи науковий доробок видатного математика, творець аеродинаміки М. Жуковський зазначав: «У творах Остроградського нас приваблює загальність аналізу, головна думка, така ж широка, як простір його рідних полів».

Презентація роботи другої групи

Наукові дослідження фінансувалися з державної скарбниці в мізерному обсязі. Тому за кожним винаходом чи відкриттям стояли не лише самовіддана праця вчених, але й їхня особиста підприємливість. Провідні вчені створювали наукові центри за власні кошти, яких часто – густо бракувало.

Філотехнічне товариство В. Каразіна ( 1812 – 1829)

В. Каразін заснував Філотехнічне товариство,дія якого поширювалася на Слобожанщину, Південну Україну і деякі російські губернії. Розробки членів цього товариства були впроваджені у винокурній та солеварній галузях промисловості. Члени товариства не одержували фінансової підтримки уряду. Тому діяльність його була призупинена.

Товариство наук при Харківському університеті

( 1818 – 1829)

Протягом 1812 – 1829 років плідно працювало Товариство наук при Харківському університеті. Результати наукових досліджень зроблених тут публікувалися у « Працях Харківського ученого товариства»

Товариство сільського господарства Південної Росії ( 1828 – 1841)

У 1828 році в Одесі було засноване Товариство сільського господарства Південної Росії. З 1841 року товариство видавало свої «Записки». Дійсними членами товариства обиралися не лише вчені, але й поміщики й чиновники Новоросійської губернії та Бессарабії, а також іноземці, відомі своїм внеском у розвиток агрономії, лісівництва, ветеринарії, ґрунтознавства.

Узагальнення роботи в групах

Вправа « Три речення»

Учні трьома реченнями характеризують значення природничої діяльності та діяльності наукових товариств.

2. Становлення української історичної науки

Першою спробою наукового дослідження історії України можна вважати чотиритомну працю історика Д. Бантиша – Каменського «Історія Малої Росії» ( 1822) та п’ятитомну «Історію Малоросії» ( 1842 – 1843) М.Маркевича. М. Маркевич досліджував також історію України ХVІІ-

ХVІІІ ст. Він автор історичних праць « Мазепа», « Гетьманство Барабаша», досліджень « Про перших гетьманів малоросійських» та « Про козаків». Його перу належить нестаріюча надзвичайно цікава праця « Звичаї, повір’я, кухня та напої малоросіян».

Найбільш ґрунтовним дослідженням минулого українського козацтва є тритомна « Історія Нової Січі» А Скальковського ( 1841). У тритомній «Історії давнього Галицько – Руського князівства» Д. Зубрицького ( 1852 – 1855) розкривається одна з найцікавіших сторінок ранньофеодальної доби Західної України. Багатовіковій історії « матерів міст руських» присвячені книги М. Берлінського « Короткий опис Києва» ( 1820) та М. Закревського «Опис Києва» ( 1836).

У працях ректора Київського університету М, Максимовича « Звідки пішла руська земля…», «Історія стародавньої руської словесності», « Початки руської філології», « Про походження варягів – русів» обґрунтовувалася думка про спільне походження українського , російського та білоруського народів. М. Максимович відкидав норманську теорію походження держави на Русі, згідно з якою саме варяги створювали перше східнослов’янське державне об’єднання .

З ім’ям професора Київського та Петербурзького університетів, одного із засновників Кирило – Мефодіївського товариства М. Костомарова пов’язаний перехід до дійсно наукових засад відтворення подій вітчизняної історії. Автор багатьох праць, найвідоміші з яких « Богдан Хмельницький»,

«Останні роки Речі Посполитої», «Мазепа» та інші ( разом вони склали 21 том історичних досліджень), М. Костомаров відстоював самобутність українського народу і його культури.

Самостійна робота учнів

Учням роздаються портрети діячів української науки першої половини ХІХ століття:М. Каразіна, Б.Бантиша – Каменського, М.Маркевича, А.Скальковського , М. Максимовича, М.Костомарова, П.Куліша.

Завдання для обговорення.

1.В яких галузях науки уславилися українські вчені?

2. Який внесок у розвиток науки зробили вчені , зображені на портретах?

Василь Назарович Каразін

Василь Назарович був нащадком стародавнього дворянського роду, який мав свій герб ще з 1627 року. Засновником роду вважається Григорій Караджи (прадід Василя Назаровича) — архієпископ міста Софії. Дід Каразіна, Олександр Григорович, переїхав до Росії за часів імператора Петра І. Саме тоді його прізвище було записано з російським закінченням (Каразін

Народився 30 січня 1773 в с. Кручик на Слобожанщині (тепер Харківська область). Батько, офіцер російської армії, походив з грецького роду Караджі, мати — з козацької родини Ковалевських. До 10 років Василь навчався в маєтку батька родини переїхала до Вільшани, де в будинку вітчима він часто зустрічався з незвичною особою — Григорієм Сковородою. Дитячі спогади про це знайомства Василь Назарович проніс через усе життя. Світогляд В. Н. Каразіна формувався під впливом творів Г. С. Сковороди та кращих європейських культурних традицій, що панували в приватних пансіонах Кременчука та Харкова, де він навчався до 17 років. У січні 1791 р. Василь Каразін вступив на військову службу. У сержанта Семенівського гвардійського полку було багато вільного часу, отож він став постійним слухачем лекцій у Горному корпусі — на той час найкращому вищому навчальному закладі Росії, де здобув грунтовні знання з математики, фізики, хімії, медицини, оволодів основними європейськими мовами. Восени 1795 р. Василь Назарович залишив військову службу, щоб «вивчати Росію і займатися точними науками».

З ініціативи Каразіна було засновано Харківський університет (1805) та створено Філотехнічне Товариство (1811—1818) для поширення досягнень науки, техніки та розвитку промисловості в Україні. Каразін займався народними школами, жіночою освітою, державними архівами, науковими дослідженнями

У 1820—1821 за критику існуючого суспільного ладу був ув’язнений у Шліссельбурзькій фортеці. Після звільнення жив під наглядом поліції у своєму маєтку.

4 (16) грудня 1842 року в Миколаєві, в будинку генерала Кумані Василь Каразін помер. Похований на міському кладовищі в каплиці. На обеліску склепу викарбувані деяі факти його видатної біографії:«    Винуватець заснування у Росії Міністерства народної освіти, засновник Харківського університету, фундатор і правитель Філотехнічного товариства, … запроваджувач квітучої торгівлі та добробуту громадян у м. Харків; природознавець, який подав перший думку про можливість зробити з метеорології науку точну, корисну для людей; почесний член різних вчених товариств, російських та іноземних.

Микола Миколайович Бантиш – Каменський


Мико́ла Микола́йович Банти́ш-Ка́менський ( 16 (27 грудня) 1737, Ніжин, Гетьманська Україна — 1 лютого 1814, Москва, Російська імперія) — український історик, археограф, бібліограф

Сторінка: 1 2 3
завантаження...
WordPress: 22.9MB | MySQL:26 | 0,339sec