УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА СЕРЕДИНИ ХVІ-ХІХ СТ. КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ

Сучасна школа вимагає докорінного переосмислення парадигми освіти, модернізації змісту, форм і методів формування особистості на основі гуманізації. Це можливо насамперед через олюднення змісту історичної освіти, перенесення в центр уваги етносу, його генезису, досягнень матеріальної та духовної культури. Зокрема, Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) наголошує, що «соціально орієнтованим знанням необхідно надати чіткий культурологічний і життєвий напрямок».

У надбаннях культури втілюється душа народу, їх вивчення сприяє формуванню у молоді позитивних ціннісних орієнтацій. Кожне покоління, кожна нація пишаються своїми матеріальними і духовними досягненнями, саме завдяки їм залишаються в історії народи, які цього варті.

Мета курсу:

  • ознайомити школярів із найважливішими досягненнями української культури середини XVI—XIX ст., з’ясувати її особливості та характерні риси;
  • формувати естетичні смаки учнів, стимулювати їхній інтерес до вивчення духовних надбань українського народу;
  • виховувати високі духовно-моральні якості школярів, бережливе ставлення до власних культурних надбань, почуття гордості за досягнення української культури в складних умовах державотворення .

    Особливості, структура та зміст програми. Тематика курсу складена відповідно до програми з історії України для 8—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, суттєво доповнює її, враховуючи вікові можливості учнів та особливості їхнього розвитку. Змістове навантаження курсу сприяє формуванню особистісного ставлення учнів до предмета вивчення, розвитку інтелектуальних і практичних умінь.

    Курс розрахований на два роки навчання: 1-й рік — «Українська культура середини XVI— кінця XVIII ст.» (8 клас, 35 годин); 2-й рік — «Українська культура кінця XVIII—початку XX ст.» (9 клас, 35 годин).

    КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ

     

    Дата

    Зміст навчального матеріалу

    Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів

    1

    2

    3

    1

    Вступ.
    Предмет та завдання курсу. Основні історичні чинники розвитку культури в XIX ст.

    Учень (учениця):

    • усвідомлює необхідність вивчення курсу, його місце в системі шкільної історичної освіти;

    • орієнтується в перебігу українського історичного процесу впродовж XIX століття

    Тема 1. Культура України в першій половині XIX ст.
    2

    Особливості розвитку культури першої половини XIX ст. Характеристика стилів. Класицизм. Романтизм. Вплив капіталізації на культуру

    Учень (учениця):

    • показує на історичній карті території розселення українців наприкінці XVIII—на початку XIX ст., територіальні зміни, що відбулися, і зіставляє їх із сучасними кордонами України;

    • хронологічно співвідносить процеси, які відбувалися на землях України, із загальноєвропейськими тенденціями історичного руху і визначає їх вплив на розвиток культури;

    • визначає тенденції, що домінували в розвитку української культури у XIX ст.;

    • дає характеристику основних стилів розвитку культури даного періоду;

    • доводить, що саме через культуру в XIX ст. відбувалося відродження української нації.

    3

    Українська освіта першої половини XIXст. на Наддніпрянщині. Настрої щодо народної освіти в петербурзьких урядових колах. Реорганізація системи освіти в Наддніпрянській Україні та її наслідки для українців. Професійна освіта. Чернігівське ремісниче училище (1804). Школа бджільництва П.Прокоповича (1828). Гімназії. Ліцеї. Приватні пансіони для дітей дворян. Вища світська освіта. Харківський (1805) та Київський (1834) університети

    Учень (учениця):

    показує на карті українські землі у складі Російської імперії в першій половині XIX ст., міста, в яких було відкрито професійні та вищі навчальні заклади;

    • описує настрої щодо української народної освіти в петербурзьких урядових колах та прогнозує можливі наслідки їх реалізації в Наддніпрянській Україні;

    • визначає і характеризує основні чинники розвитку освіти Наддніпрянщини в першій половині XIX ст.;

    • оцінює внесок у розвиток вищої освіти України і Росії вчених-українців

    4

    Розвиток освіти на теренах підавстрійської України.
    Початкова освіта в Галичині, Буковині та Закарпатті — знаряддя денаціоналізації та латинізації українців. Чернівецька (1808) та Ужгородська (1649) гімназії. Львівський інститут Оссолінських («Оссолінеум», 1817). Реальна (торговельна) (1817) та Технічна (1844) академії у Львові. Мова навчання і характер освіти для українців у першій половині XIX ст.

    Учень (учениця):

    • показує на карті українські землі у складі Австрійської імперії, міста, в яких діяли гімназії, ліцеї та вищі навчальні заклади;

    • описує систему освіти в Галичині, на Буковині та у Закарпатті, дає їй оцінку;

    • на основі різних джерел інформації порівнює систему освіти Наддніпрянщини і західноукраїнських земель, визначає спільні та відмінні риси;

    • доводить, що становий характер освіти мав негативні наслідки для українців

    5-6

    Українська наука першої половини XIX ст. Особливості та умови розвитку. Розвиток природничих наук. Діяльність наукових товариств. Філотехнічне товариство В.Каразіна (1812—1829), одеське Товариство сільського господарства Південної Росії (1828—1841), Товариство наук при Харківському університеті (1818—1829). Наукові дослідження історії України. «Історія Малої Росії» Д.Бантиша-Каменського (1822). М.Маркевич. «Історія Малоросії» (1842—1843), «Мазепа», «Про козаків». А.Скальковський. «Історія Нової Січі» (1841). Д.Зубрицький. «Історія давнього Галицько-Руського князівства» (1852—1855). М.Максимович. «Звідки пішла руська земля…», «Про походження варягів-русів». М.Костомаров «Богдан Хмельницький», «Мазепа». П.Куліш «Історія возз’єднання Русі», «Чорна рада»

    Учень (учениця):

    • аналізує чинники та стан розвитку української науки І половини XIX ст.;

    • дає характеристику видатним діячам науки цього періоду, оцінює їхній внесок у розвиток світової науки;

    • зіставляє наукові дослідження цього періоду з історії України, дає власну оцінку інтерпретації висвітлених у них подій;

    • доводить закономірність зв’язку між розвитком української історичної науки і формуванням національної самосвідомості українців.

    7

    Краєзнавчі, історичні та археологічні дослідження першої половини XIX ст.

    Тимчасовий комітет з розшуку старожитностей (1835—1845). Діяльність тимчасової комісії для розгляду давніх актів (1845—1859). Одеське товариство історії та старожитностей (1839-1922)

    Учень (учениця):

    показує на карті місця, пов’язані з діяльністю установ, які координували краєзнавчі, історичні та археологічні дослідження українських учених;

    • характеризує діяльність археологічних, краєзнавчих та історичних товариств, їх співпрацю з науковими центрами європейських країн;

    • дає характеристику керівників цих установ та оцінює значення їхньої діяльності в напрямку відстоювання самобутності українського народу і його культури

    8

    Усна народна творчість і фольклор. Кобзарі. Андрій Шут, Іван Крюковський, Федір Грищенко (Холодний). Остап Вересай. Фольклористичні дослідження. М.Максимович

    Учень (учениця):

    описує повсякденне життя різних верств українського населення, простежує його відображення в усній народній творчості;

    • відстежує у фольклорі риси духовної єдності, спорідненості заходу і сходу України, роз’єднаних кордонами Австрійської й Російської імперій;

    • порівнює цінності, характерні для українців у XIX ст., із культурними цінностями сучасних українців

    9

    Розвиток української літератури на західноукраїнських землях. Микола Устиянович. Іван Вагилевич. Маркіян Шашкевич. Яків Головацький. «Русалка Дністровая» (1837). Прешівська Літературна Спілка (1850). Олександр Духнович

    Учень (учениця):

    дає характеристику видатним представникам української літератури на західноукраїнських землях;

    • оцінює їхню творчість

    10 -11

    Українська література Наддніпрянщини. Творчість Т.Шевченка новий етап у розвитку української літератури

    Учень (учениця):

    характеризує Т.Шевченка як видатну історичну постать;

    • визначає основні риси нового етапу в розвитку української літератури, започаткованого творчістю Т.Шевченка;

    • висловлює своє особисте ставлення до Кобзаря;

    • відстежує місця, пов’язані із вшануванням пам’яті Т.Шевченка

    12

    Особливості розвитку архітектури.

    Класицизм. Тріумф містобудівного мистецтва. Архітектурний ансамбль. Історизм. Відбудова Десятинної церкви в Києві. Стилізована реставрація. Дзвіниця Софійського собору в Києві (1851—1852). Російсько-візантійський стиль в архітектурі. Самсонівська церква (1852—1856). Порівняльна характеристика споруд різних стилів

    Учень (учениця):

    • визначає особливості розвитку архітектури в І половині XIX ст.;

    • характеризує основні стилі архітектурних споруд цього періоду;

    • описує та порівнює пам’ятки архітектури першої половини XIX ст., споруджені в різних стилях;

    • тлумачить, співвідносить і застосовує поняття: класицизм, історизм, стилізована реставрація, російсько-візантійський стиль, античний стиль, архітектурний ансамбль

    13 – 14

    Архітектурні пам’ятки першої половини XIX ст. Будинок Одеського оперного театру (1809). Характеристика античного стилю. Ж.Тома де Томон. Київський театр. А.Мезенський. Приміщення навчальних закладів. Дендрологічні паркові ансамблі «Софіївка» в Умані та «Олександрія» в Білій Церкві. Л.Метцель

    Учень (учениця):

    показує на карті місця, пов’язані з архітектурними пам’ятками першої половини XIX ст.;

    • визначає характерні риси архітектурних споруд культурного призначення;

    • описує дендрологічні паркові ансамблі «Софіївку» та «Олександрію»;

    • називає і дає оцінку видатним архітекторам цього періоду та їх внеску в розвиток вітчизняної й світової культури

    15

    Образотворче мистецтво першої половини XIX ст. Жанри (побутовий, історичний, пейзажний) і стилі (реалізм, романтизм). Портрет. А.Мокрицький. І.Сошенко. В.Тропінін. Порівняльний аналіз творів живопису

    Учень (учениця):

    характеризує стилі та жанри творів образотворчого мистецтва І половини XIX ст.;

    • описує та здійснює порівняльний аналіз живописних полотен;

    • розповідає про долю видатних українських художників цього періоду, їхній внесок у світову культуру

    16

    Культура рідного краю у першій половині XIX ст.

    Учень (учениця):

    показує на карті просторові межі краю;

    • хронологічно співвідносить основні події та процеси розвитку культури в краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії культури;

    • порівнює культурні пам’ятки рідного краю, визначає їх характерні риси й особливості, зіставляє їх із пам’ятками І половини XIX ст. на інших територіях України

    17

    Захист учнівських проектів «Культура
    України у І половині XIX ст.», «Культурний розвиток рідного краю у І половині XIX ст.»

    Учень (учениця):

    представляє власне портфоліо;

    • демонструє вміння вести пошукову роботу

    Тема 2. Культура України другої половини XIX ст.
    18

    Вплив модернізаційних змін у суспільстві в другій половині XIX ст. на розвиток культури України. Основні чинники культурного розвитку українців у складі Російської та Австрійської імперій

    Учень (учениця):

    відстежує вплив модернізаційних змін у суспільстві І половини XIX ст. на розвиток культури України;

    • визначає основні чинники культурного розвитку українців у складі Російської та Австрійської імперій

    19 – 20

    Освіта за шкільною реформою 1864 р. в Наддніпрянській Україні. Відставання освіти від потреб духовного й економічного розвитку українського суспільства. Рівень розвитку освіти на західноукраїнських землях. Порівняльна характеристика освітньої політики Російської й Австрійської імперій щодо українців

    Учень (учениця):

    характеризує розвиток освіти в Наддніпрянщині, доводить її відставання від потреб духовного й економічного розвитку українського суспільства;

    • аналізує рівень освіти в 11 половині XIX ст. на західноукраїнських землях;

    • порівнює освітню політику Російської й Австрійської імперій щодо українців

    21

    Заснування й діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта»
    (1868) і Літературного товариства ім. Т.Шевченка (1873) в Галичині. Наукове товариство ім. Тараса Шевченка (1892). Михайло Грушевський і Галичина

    Учень (учениця):

    характеризує діяльність культурно-освітнього товариства «Просвіта» та Літературного товариства ім. Т.Шевченка в Галичині;

    • порівнює ідеї та погляди представників названих товариств із сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців;

    • характеризує видатну особистість в українській історії — Михайла Грушевського

    22

    Іван Франка «Тарас Шевченко західноукраїнських земель»

    Учень (учениця):

    • характеризує творчість Івана Франка, дає йому оцінку як видатній історичній особистості

    23

    Музика другої половини XIX ст. Історія створення Державного гімну України. Долі його творців

    Учень (учениця):

    • розкриває історію створення Державного гімну України;

    • характеризує життєвий шлях і творчість Михайла Вербицького та Павла Чубинського;

    • показує на карті місця, пов’язані з іменами цих видатних діячів української культури

    24

    Українська архітектура другої половини XIX ст. Еклектика. Храмове будівництво. Новий тип культових споруд. Розвиток архітектури на західноукраїнських землях. Юліан Захаревич (1837-1898)

    Учень (учениця):

    • визначає основні чинники розвитку архітектури в II половині XIX ст.;

    • розпізнає та описує архітектурні пам’ятки цього періоду;

    • характеризує архітектурні стилі споруд культового та культурного призначення;

    • тлумачить, співвідносить і застосовує поняття: еклектика, бароко, класицизм, реалізм;

    називає імена відомих архітекторів та їх будівлі

    25 -26

    Нові риси в скульптурному мистецтві. Леонід Позен. Монументальна скульптура. Михайло Микешин. Пам’ятник Б.Хмельницькому (1888) в Києві. Вплив віденської, мюнхенської та римської художніх шкіл на скульптурне мистецтво західноукраїнських земель

    Учень (учениця):

    визначає нові риси в скульптурі II половини XIX ст.;

    • характеризує пам’ятки монументальної скульптури;

    • дає оцінку діяльності відомих скульпторів цього періоду, відзначає їхній внесок у вітчизняну культуру;

    • відстежує вплив віденської, мюнхенської та римської художніх шкіл на скульптурне мистецтво західноукраїнських земель

    27 -28

    Характерні риси українського живопису другої половини XIX ст. Побутове жанрове мистецтво. Микола Пимоненко (1862-1912). Киріак Костанді (1852-1921). Пейзажний живопис. Микола Ярошенко (1846—1898). Архип Куїн-джі (1842-1910).

    Сергій Васильківський (1854—1917). Портрет. Теофіл Копистинський (1844—1916). Лірика і глибина зображення в творах Корнила Устияновича (1839-1903)

    Учень (учениця):

    визначає характерні риси українського живопису II половини XIX ст.;

    • характеризує стилі та жанри творів образотворчого мистецтва цього періоду;

    • описує та порівнює живописні полотна різних стилів, називає їх авторів;

    • тлумачить, співвідносить і застосовує поняття: академізм, реалізм, пейзаж, портрет, пересувна виставка, побутовий жанр;

    доводить, що національно-побутові мотиви є головними в образотворчому мистецтві України II половини XIX ст.

    29

    Київська рисувальна школа Миколи Мурашка. Порівняльний аналіз мистецьких творів різних жанрів (за вибором учнів)

    Учень (учениця):

    розповідає про творчий шлях та педагогічну діяльність Миколи Мурашка;

    • розпізнає й описує полотна художників Київської рисувальної школи Миколи Мурашка

    30

    Українські підприємці-меценати.
    Цікаві факти про родини Терещенків та Симиренків. Перший український музей. Богдан Ханенко

    Учень (учениця):

    дає оцінку діяльності українських меценатів як справжнього громадянського виклику офіційній політиці Петербурга щодо української культури;

    • розповідає цікаві факти про родини Терещенків, Симиренків та засновника першого українського музею Богдана Ханенка

    31

    Повсякденне життя українців.
    Фольклор. Пісні. Народні музики. Репертуар. Інструменти. Декоративно-ужиткове мистецтво. Зміни в житті українських жінок

    Учень (учениця):

    описує повсякденне життя різних верств українського населення в II половині XIX ст.;

    • визначає риси традиційно-побутової культури в селі та місті, дає оцінку становищу української жінки в суспільстві;

    • розповідає про долі видатних жінок в історії України: Марії Вілінської-Маркович, Ганни Барвінок, Марії Загірної, Марії Заньковецької, Христини Алчевської, Софії Ковалевської, Пелагії Бартош-Литвин та ін.

    32

    Особливості релігійного життя на українських землях у другій половині XIX ст.

    Учень (учениця):

    характеризує особливості релігійного життя на українських землях у II половині XIX ст.;

    • порівнює духовне життя українців Наддніпрянщини і західноукраїнських земель

    33

    Культура рідного краю у другій половині XIX ст.

    Учень (учениця):

    показує на карті просторові межі краю;

    • хронологічно співвідносить основні події та процеси розвитку культури в краї з подіями й процесами вітчизняної та європейської історії культури;

    • порівнює культурні пам’ятки рідного краю, визначає їх характерні риси і особливості, зіставляє їх із пам’ятками другої половини XIX ст. на інших територіях України

    34

    Захист учнівських проектів
    «Культура України у II половині XIX ст.», «Культурний розвиток рідного краю у II половині XIX ст.»

    Учень (учениця):

    • представляє власне портфоліо;

    • демонструє вміння вести пошукову роботу

    35

    Підсумкове заняття

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Kal Pl (8-9 Kl) (33.0 KiB, Завантажень: 0)

завантаження...
WordPress: 22.96MB | MySQL:26 | 0,343sec