УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА 16-19 СТОЛІТТЯ. КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ

Сучасна школа вимагає докорінного переосмислення парадигми освіти, модернізації змісту, форм і методів формування особистості на основі гуманізації. Це можливо насамперед через олюднення змісту історичної освіти, перенесення в центр уваги етносу, його генезису, досягнень матеріальної та духовної культури. Зокрема, Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) наголошує, що «соціально орієнтованим знанням необхідно надати чіткий культурологічний і життєвий напрямок».

У надбаннях культури втілюється душа народу, їх вивчення сприяє формуванню у молоді позитивних ціннісних орієнтацій. Кожне покоління, кожна нація пишаються своїми матеріальними і духовними досягненнями, саме завдяки їм залишаються в історії народи, які цього варті.

Мета курсу:

  • ознайомити школярів із найважливішими досягненнями української культури середини XVI—XIX ст., з’ясувати її особливості та характерні риси;
  • формувати естетичні смаки учнів, стимулювати їхній інтерес до вивчення духовних надбань українського народу;
  • виховувати високі духовно-моральні якості школярів, бережливе ставлення до власних культурних надбань, почуття гордості за досягнення української культури в складних умовах державотворення .

    Особливості, структура та зміст програми. Тематика курсу складена відповідно до програми з історії України для 8—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, суттєво доповнює її, враховуючи вікові можливості учнів та особливості їхнього розвитку. Змістове навантаження курсу сприяє формуванню особистісного ставлення учнів до предмета вивчення, розвитку інтелектуальних і практичних умінь.

    Курс розрахований на два роки навчання: 1-й рік — «Українська культура середини XVI— кінця XVIII ст.» (8 клас, 35 годин); 2-й рік — «Українська культура кінця XVIII—початку XX ст.» (9 клас, 35 годин).

    КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ

     

    Дата

    Зміст навчального матеріалу

    Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів

    1

    2

    3

    1

    Вступ. Завдання, структура, матеріали та ресурси вивчення курсу. Загальна характеристика українських земель у середині XVI—наприкінці XVIII ст. Особливості розвитку культури України періоду Нової доби.

    Учень (учениця):

    • усвідомлює необхідність вивчення курсу, його місце в системі шкільної історичної освіти;

    • орієнтується в перебігу українського історичного процесу середини XVI—кінця XVIII ст.;

    • називає історичні джерела та ресурси вивчення курсу

    Тема 1. Культура України другої половини XVI ст.
    2

    Умови розвитку української культури

    Суперечливий характер впливу основних чинників культурного розвитку (відсутність в українців власної державності, полонізація та покатоличення їх у складі Речі Посполитої, втрат, православною церквою привілейованого становища в суспільстві). Вплив культурно-ідеологічних течій, що панували в Європі у XVI ст.

    Учень (учениця):


    показує на карті територіальні зміни, що відбулися – внаслідок Люблінської унії, володіння Речі Посполитої та її сусідів, українські воєводства та їх центри, місця – найважливіших подій і створення найвизначніших культурних пам’яток;

    • пояснює, які тенденції в розвитку українського суспільства та культури домінували в XVI—XVIII ст., співвідносить їх із загальноєвропейськими тенденціями розвитку культури Нової доби;

    • застосовує та пояснює на прикладах поняття й терміни: культура, козацька доба;


    характеризує умови та особливості розвитку української культури періоду Нової доби

    3

    Розвиток української мови.
    Традиція застосування двох літературних мов Пересопницьке Євангеліє (1556-1561)
    пам’ятка живої українсько мови XVI ст.

    Фонетичні, граматичні, лексичні та синтаксичні особливості твору. Крехівський Апостол (60-ті рр. XVI ст.). Волинське Євангеліє (1571)

    Учень (учениця):


    розпізнає та описує визначні пам’ятки живої української мови XVI ст.;

    • визначає особливості та характерні риси літературних творів цього періоду;

    • порівнює, зіставляє переклади релігійних текстів XVI ст. українською мовою;

    • характеризує оздоблення Пересопницького Євангелія (колірна гама, заставки, мініатюри);

    • застосовує та пояснює на прикладах поняття: писемна (офіційна) мова, українська літературна мова, книжкова мініатюра

    4

    Освіта. Шкільництво. Острозька академія — греко-слов’янський «Атенеум» (1576), освітній, науковий, видавничий осередок XVI ст. в Україні. Василь-Костянтин Острозький. Герасим Смотрицький (ректор академії у 1580—1594 рр.). Кирило Лукаріс (ректор академії з 1594 р., згодом — константинопольський патріарх). Викладачі академії. Видатні вихованці: Максим (Мелетій) і Степан Смотрицькі, Петро Конашевич-Сагайдачний, Іов Борецький та ін. Видавнича справа в Острозі: «Буквар» (1578), «Острозька Біблія» (1581). Іван Федоров. Гринь Іванович

    Учень (учениця):

    показує на карті основні місця і території, пов’язані з розвитком освіти в Україні в XVI ст.; • визначає основні чинники, особливості й умови розвитку освіти в цей період;

    • характеризує Василя-Костянтина Острозького як історичну особистість

    5

    Православні братства — центри розвитку української мови, шкільництва, поширення полемічної літератури на захист православ’я. Благовіщенське (1542), Миколаївське (1544) братства. Львівське ставропігійське Успенське братство (1586), його діяльність. Статут Львівського братства. Львівська братська школа. Друкарня та видавнича справа. «Апостол» (1574), «Буквар» (1574) — перший шкільний підручник на українських землях

    Учень (учениця):

    показує на карті місця заснування православних братств;

    • встановлює причинно-наслідкові зв’язки (посилення наступу католицизму, виникнення братств, захист православ’я);

    • дає власну оцінку діяльності братств і їх ролі в захисті українства на основі аналізу історичних джерел;

    • дає власну оцінку видавничої справи в Україні у XVI ст.

    6

    Література початку XVI ст. Пробудження під впливом полемічної літератури національної свідомості українського народу. Полемічна література. Герасим Смотрицький «Ключ царства небесного» (1587), «Календар римський новий» (1587). Мелетій Смотрицький «Тренос» (1610). Іван Вишенсь-кий «Порада», «Послання до єпископів». Захарія Копистенський «Палінодія…» (1621—1622). Новолатинська поезія. Себастіан Кльонович «Роксоланія». Станіслав Оріховський-Роксолан — «рутенський Демосфен» (1513— 1566)

    Учень (учениця):

    називає літописні твори та твори полемічної літератури даного періоду;

    • розрізняє й порівнює жанри літератури;

    • визначає характерні риси літературних творів полемічного жанру;

    • застосовує та пояснює на прикладах поняття й терміни: літературний стиль, жанр літератури, національна свідомість, гуманізм; • оцінює діяльність православного духівництва — авторів полемічних творів;

    • порівнює ідеї та цінності західноєвропейського Відродження з ідеями й цінностями представників новолатинської поезії в Україні

    7

    Архітектурні пам’ятки України XVI ст.

    Пам’ятки, пов’язані з діяльністю Львівського Успенського ставропігійського братства: Успенська церква (збудована 1591—1629 рр.), вежа Корнякта (збудована 1572—1578), каплиця Трьох Святителів.

    Петро Красовський, Павло Римлянин, Войтех Капинос, Амброджо Прихильний, Петро Барбон. Братська церква Успіння у Львові (1559). Петро Італієць. Містобудування. Оборонні споруди. Нові обриси Луцького замку. Українське бароко

    Учень (учениця):

    показує на карті міста, в яких розміщені найвідоміші пам’ятки архітектури XVI ст.;

    • застосовує і пояснює на прикладах поняття й терміни: архітектура, архітектурний стиль, бароко, українське бароко, хрестово-купольний храм, фортеця;

    розпізнає й описує найвизначніші пам’ятки архітектури;

    • визначає особливості містобудування в цей період, пояснює причини перебудови міст;

    • зіставляє та порівнює характерні риси західноєвропейського і українського бароко;

    • дає оцінку видатним архітекторам того часу

    8

    Образотворче мистецтво. Книжкова мініатюра. Українська гравюра. Микола
    Петрахнович (?—бл. 1666). Гринь Іванович (співробітник Івана Федорова, II пол. XVI ст.). Іконопис. Портретний живопис. Войцех Стефанович зі Львова

    Учень (учениця):

    • характеризує розвиток образотворчого мистецтва в Україні у XVI ст.;

    • визначає жанр, тематику творів;

    • застосовує і пояснює на прикладах поняття й терміни: гравюра, іконопис, фреска, книжкова мініатюра, різьба;

    • аналізує та порівнює основні тенденції розвитку західноєвропейського й українського образотворчого мистецтва;

    • дає оцінку видатним митцям того часу

    9

    Декоративно-ужиткове мистецтво XVI ст.

    Учень (учениця):

    • описує повсякденне життя представників різних верств населення;

    • застосовує і пояснює на прикладах поняття й терміни: декоративно-ужиткове мистецтво, вишивання, гаптування, інкрустація, ткацтво; дає характеристику основних видів декоративно-ужиткового мистецтва у XVI ст.

    10

    Культура рідного краю в другій половині XVIст.

    Учень (учениця):

    • показує на карті просторові межі краю;

    • хронологічно співвідносить основні події та процеси розвитку культури в краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії культури;

    • порівнює культурні пам’ятки рідного краю, визначає їх характерні риси й особливості, зіставляє їх із пам’ятками XVI ст. на інших територіях України

    11

    Захист учнівських проектів «Культура України другої половини XVI ст.», «Культурний розвиток рідного краю в другій половині XVI ст.»

    Учень (учениця):

    представляє власне портфоліо;

    • демонструє вміння вести пошукову роботу

    Тема 2. Культура України козацької доби (XVII ст.)
    12

    Особливості розвитку культури козацької доби. Шкільництво.
    Київська братська школа (1615 р.). Іов Борецький. Мелетїй Смотрицькип. Касіян Сакович. Школа («Гімназіон») Києво-Печерської лаври (1631). Києво-Могилянський колегіум (1632). Сильвестр Косів. Йосиф Кононович-Горбацький. Інокентій Гізель. Єпифаній Славинецький

    Учень (учениця):

    визначає особливості розвитку культури козацької доби;

    • доводить, що Києво-Могилянська академія була одним із найвпливовіших центрів освіти, науки, видавничої справи в Україні та Росії;

    • описує курс навчання у Києво-Могилянському колегіумі;

    • застосовує та пояснює на прикладах поняття: тривіум, квадривіум, сім вільних наук, фара, інфіма, граматика, синтаксима, поетика, риторика, школа філософії, школа благослов’я; • оцінює діяльність викладачів Києво-Могилянської академії, видатних тогочасних учених і просвітників

    ЗАВАНТАЖИТИ

    Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

    Kultura Kalendarne Planuv (119.0 KiB, Завантажень: 0)

    Сторінка: 1 2
    завантаження...
    WordPress: 23.09MB | MySQL:26 | 0,505sec