У пошуках механізму подолання протистояння гілок влади

Тема: У пошуках механізму подолання протистояння гілок влади.

Мета: ознайомити учнів з  визначенням механізму подолання протистоянь гілок влади ; формувати поняття, що для реформ мають бути пріоритетними національні інтереси ; розвивати вміння аналізувати зв’язки між політико- правовим життям України.

Обладнання: Конституція України, роздатковий матеріал.

Структура заняття:

  1. Організаційний момент
  2. Перевірка знань учнів.
  3. Вивчення нового матеріалу
  4. Політична система за умов трансформації українського суспільства.
  5. Модель політичної системи в Україні.
  6. Орієнтовні напрями розвитку політичної системи сучасної України

IV         Закріплення вивченого матеріалу

  1.  Підсумок уроку. Оцінювання відповідей учнів.

Хід заняття

  1. I.                  Організаційний момент.
  2. II.               Перевірка знань учнів.

Завдання:

  1. Складіть перелік виборчих систем. Охарактеризуйте їх.
  2. Назвіть першого президента незалежної України.
  3. Назвіть три гілки влади.

III.Вивчення нового матеріалу.

  1. 1.          Політична система за умов трансформації українського суспільства.

Слово вчителя

     Нині всі колишні соціалістичні країни (Україна не є винятком) переживають перехідний період. Нагадаємо, що йдеться про перехід від авторитарно-тоталітарного суспільного устрою до демократичної правової держави, а в майбутньому — до громадянського суспільства. Перехідний період буде значно тривалішим, ніж передбачалось: не п’ять, а десять-п’ятнадцять років. При цьому слід мати на увазі, що перехід відбуватиметься поетапно. Перший етап — фундаментальна зміна усталених політичних і економічних структур. Другий — розвиток і закріплення демократичних процесів, зміцнення економічних інститутів, стабілізація виробництва. І нарешті, третій етап — політична консолідація як неодмінна умова економічного піднесення.

Особливості нинішнього етапу перехідного періоду полягають в тому, що Україна завершила початковий етап перехідного періоду — проголошення незалежності та набуття атрибутів держави і перейшла до етапу розвитку демократичних процесів, політичного та економічного облаштування

У політичній трансформації суспільства важлива роль належить національній ідеї. Звертаючись до питання про національну ідею, слід виходити з того, що ця ідея має сприйматися більшістю населення України.

Полеміка, що розгорнулася навколо національної ідеї, засвідчує не тільки її актуальність, а й складність.

 

 

Формуємо поняття

Національнаідея — це не лише етнічна, а й державно-політична категорія, її основна функція — консолідувати весь народ України на будівництво нового суспільного устрою незалежної державі. Цля цього потрібна політична нація, яка в Україні складається з українців, росіян, білорусів, румунів, угорців, євреїв, кримських татар та інших етнічних груп. Українці як корінне населення (титульна нація) дали назву країні, українська мова є державною. Політична нація повинна і може скластися лише на загальноцивілізованих принципах громадянського суспільства.

Слід зазначити, що на початковому етапі Україна прагнула створити соціально-політичні інституції за цивілізованим європейським зразком. Наблизилася до професійного парламенту Верховна Рада України, введено інститут президентства, змінено статус уряду, затверджено концепцію судової влади. Проте відсутність системного підходу до формування політичних структур призвела до протистояння різних гілок влади і, зрештою, до кризи влади в цілому, яка проявилась у граничній неефективності всіх владних структур, неузгодженості і суперечливості їх дій, протистоянні місцевих рад і виконавчих органів, втрати авторитету влади у населення.

Кризові явища, з якими стикається Україна, значною мірою пояснюється браком професійно підготовлених до управлінської діяльності авторитетних політичних лідерів. Більшість із них направили зусилля на руйнування старих структур тоталітарної системи, часом не маючи навичок управління, конструктивної діяльності, а в умовах правового нігілізму, дехто вирішував і власні проблеми, що гальмувало загалом розвиток політичної системи.

Надто складною є проблема становлення державних структур. Стару державність зруйновано, нова лише формується, причому ефективність її діяльності надзвичайно низька. Саме тому в Україні у 2003 році ініційовано початок реформи політичної системи.

Україна відповідно до її Конституції є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.Саме на цих засадах і повинна будуватися нова політична система. Суть проблеми полягає в тому, наскільки реально забезпечується основоположний демократичний принцип, який, за визначенням Авраама Лінкольна, означає владу народу, здійснювану народом і в інтересах народу. Легітимність влади, таким чином, виходить від народу, що через вибори виявляє свою волю владним структурам і через вибори контролює їх.

Проміжний підсумок

Запитання:

  1. Яка суть національної ідеї?
  2. Які особливості нинішнього етапу перехідного періоду держави?
  3.  В якому році в Україні ініційовано початок рефори політичної системи?
    1. 2.     Модель політичної системи в Україні.

Коли ми говоримо про модель політичної системи в сучасній Україні, то йдеться, зрештою, про устрій, де парламент приймає закони, Президент є главою держави, Прем’єр-міністр та його кабінет здійснюють виконавчу владу Владні структури, насамперед законодавчі органи, формуються за участю політичних партій. У такій державі чітко розподілено функції та повноваження законодавчої, виконавчої та судової влади. Головним у ній є верховенство закону в усіх сферах громадського життя. Йдеться про правову демократичну державу та громадянське суспільство.

Серед найскладніших проблем — створити досконалий механізм стримувань і противаг між законодавчою і виконавчою гілками влади, протистояння між якими не припиняється, а в періоди передвиборних кампаній навіть загострюється. Заборонні повноваження і Президента, і парламенту повинні використовуватись там, де вони необхідні, і застосовуватися достатньо зважено. При цьому слід враховувати історичний та власний досвід, який переконує, що «влада розбещує, абсолютна влада розбещує абсолютно». Конституційний Суд України покликаний забезпечити дотримання владними структурами відповідно до Основного Закону країни своїх функцій і повноважень. Наголосимо, створення чіткого механізму стримувань і противаг між гілками влади, а головне — неухильне дотримання владними структурами Конституції України — неодмінна умова поглиблення демократичних засад в управлінні державою

Винятково важливу роль у процесі вдосконалення нашої політичної системи відіграють партії.

Формуємо поняття

 Політична партія —добровільне об’єднання громадян, яке виражає інтереси певних соціальних верств і груп, бере участь у процесах здобуття, утримання державної влади і впливу на неї та прагне досягти цієї влади шляхом обрання своїх членів на державні посади, причому влада стає засобом для реалізації політичної програми такого об’єднання.

Політичний спектр сучасних партій характеризується переважно такими напрямами:

Лівий. Це — Комуністична партія України, Соціалістична партія України, Прогресивно-Соціалістична партія України, Селянська партія України та ін. Партії цього напряму зорієнтовані переважно на пріоритет колективних форм власності і господарювання в економіці, розвиток міждержавних відносин, зокрема інтеграційних економічних процесів у межах

СНД.

Центристський. Це — Народно-демократична партія України, Соціал-демократична партія України (об’єднана), Партія зелених України, партія Регіонів, партія Трудова Україна та ін. Визначаючи самоцінність незалежності України, ці партії зосереджують свою увагу на проблемах соціально-економічного розвитку, реалізації прав громадян України.

Правий. Це — Народний рух України, Демократична партія України, Українська республіканська партія, Християнська демократична партія України, Конгрес українських націоналістів та ін. Побудова держави за національною ознакою, вихід України із СНД — основні програмні вимоги цих партій.

Прогнозуючи розвиток багатопартійності, можна передбачити, що партійна система в Україні (нині зареєстровано понад сто партій) буде поступово трансформуватися від атомізованої, з великою кількістю нечисленних, маловпливових партій, яка зараз справляє враження квазіпартійної системи, до більш стабільної системи поляризованого плюралізму в його класичному розкладі на лівих, центр і правих.

Проміжний підсумок

  Отже, лише за умови чіткої визначеності соціальної бази, наявності програм, здатних позитивно впливати на свідомість громадян, приваблювати їх своїми ідеями і, що головне, спроможних вивести суспільство з політичної та економічної кризи, партії здатні стати дійовими суб’єктами політичної системи в Україні.

3.Орієнтовні напрями розвитку політичної системи сучасної України

Враховуючи реалії суспільного життя в Україні, важливо чітко визначити і здійснити такі основні напрями поступу її політичної системи:

– це  подальший розвиток і вдосконалення політичних відносин шляхом відкриття максимального простору демократичним засадам в управлінні суспільством на всіх рівнях його соціально-політичної організації, повсюдне запровадження виборів посадових осіб, зокрема глав обласних та районних державних адміністрацій;

– будівництво справді демократичної, правової, соціальної держави на принципах демократії і політичного плюралізму; з ефективно діючим парламентом, авторитетним Президентом, високопрофесійним урядом, незалежними судовими органами, незалежними засобами масової інформації;

– законодавче забезпечення можливості встановлення балансу політичних сил, яке спонукало б до рівноваги стримуючих противаг, законодавчої, виконавчої і судової гілок влади, їх плідного співробітництва;

– законодавче забезпечення залучення представників політичної опозиції, засобів масової інформації до участі у діяльності владних інститутів, розробки, прийняття та реалізації важливих державних законів;

– забезпечення реальної підзвітності виборчих органів влади, політичних сил, що їх утворюють, перед виборцями і створення умов, які б дозволяли змінність влади, що вичерпала законодавчий термін або не виправдала довір’я відповідного електорату;

– формування інститутів громадянського суспільства як співтовариства вільних людей і їхніх самодіяльних організацій, політичних партій, рухів, профспілок, кооперативів, асоціацій;

забезпечення дійової участі громадськості у формуванні та реалізації внутрішньої і зовнішньої політики держави.

– забезпечення необхідних прав для розвитку політичної нації в цілому і кожного етносу окремо, формування і зростання національної свідомості і самосвідомості, політичної культури владної еліти і кожного громадянина;

– своєчасне самооновлення політичної системи України з урахуванням внутрішнього і міжнародного становища, тобто її постійна само адаптація.

Проміжний підсумок

Запитання та завдання

  1. Дайте визначення поняття «політична система суспільства».
  2. Простежте основні етапи становлення сучасного змісту поняття політичної системи суспільства.
  3. Розгляньте структуру політичної системи суспільства і схарактеризуйте її основні елементи.
  4. Назвіть основні типи політичних систем.
  5. Якою має бути політико-ідеологічна доктрина державотворення в Україні?
  6. 6.     Охарактеризуйте партійно-політичний спектр сучасної України.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

З метою закріплення вивченого матеріалу, згадати значення понять з якими вони ознайомилися на уроці ( національна ідея, політична партія, напрями по політичних партій і т.д.)

Підсумок заняття

завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,617sec