Ти громадянин України

Мета.  Розширювати і поглиблювати поняття громадянськості. Розвивати у дітей прагнення бути свідомим громадянином України, її патріотом. Виховувати стійке почуття національної свідомості, любов до свого народу.

                                Хід заняття

І . Організаційний момент.

            

Дитино, глянь навкруг, яка твоя земля:

Красива, дивовижна і єдина.

Усе тут дороге: ліс, гори і поля

Бо це Вітчизна наша – Україна!

        ІІ.Вивчення нового матеріалу.

Учитель: Дорогі діти, наше сьогоднішнє заняття присвячуємо дорогій Батьківщині, милій Україні, яку ми всі дуже любимо, бо найбільше, що є у кожного з нас, це – рідна Вітчизна.

–  Діти, а що таке Вітчизна? ( Відповіді дітей )

–  Як називається наша Батьківщина?  ( Відповіді дітей )

А якби вам треба було намалювати свою Батьківщину, то що б ви намалювали?

( Відповіді дітей )

Кожен намалював би те, що йому найдорожче, найрідніше, свій улюблений куток, де живе, своїх батьків, дідусів, бабусь, братів і сестер. Отже, сьогодні всі діти намалюють велику Україну, свою Батьківщину, бо вона складається з маленьких улюблених куточків, де ви народилися і живете, і з тих людей, які її населяють, тобто ваших родичів, близьких і знайомих.

( Діти малюють малюнки і презентують їх ).

Учень 1

Моя Україна –

Широкі простори:

Поля і левади,

Долини і гори…

Молитва і пісня,

І слово натхнене

З чого почалась, Україна для мене?

Учень 2

Чи з пісні тієї

Що в небо злітає,

Із рідної мови,

Що звуками грає,

А чи з “Отче нашу”.

Що мати навчає…

 

Учень 3

Із пісні, дитино,

Що в небо злітає,

Із рідної мови,

Що звуками грає,

З тієї молитви

Що мати навчає,

Твоя Україна

Себе починає.

  Кожна людина любить той край, де народилася і живе. Вона починається своєю рідною землею. Завжди із захопленням говорить про квітучі весняні сади, про чудовий спів солов’я, плакучу вербу, яка схилилася над стрімкою річкою, про кущ червоної калини, що пишається біля криниці, квітуче поле льону, яке переливається, ніби синє море.

Україна – велика незалежна держава в Європі. Давайте поглянемо на карту світу і знайдемо там свою Україну. Бачите, як багато є країн у світі, як багато різних народів живе на нашій планеті Земля! А серед них і ми – українці. У кожного народу є щось своє, відмінне від інших. А основною відмінністю народу є його мова. От , у росіян – російська, у білорусів – білоруська, у німців – німецька, у англійців – англійська, а в нас українців – українська. Про це і в Конституції записано. А Конституція – це основний закон держави, який всі повинні виконувати.

Українська мово –

Пісня колискова,

Українська мово –

Гілка калинова

Як же тебе, мово,

Можна не любити?!

Твоє чисте слово

Як не розуміти.

Ти краса чудова,

Різнокольорова!

Наша рідна мова –

Світле добре слово.

  У кожного народу є державні символи – це Герб, Гімн, Прапор. А який наш прапор? ( Вчитель показує ). Який Герб?( Вчитель показує ).  Хто знає Гімн України?

( Вчитель включає запис для прослуховування).

Герб

Наш герб – тризуб,

Це воля, слава й сила;

Наш герб – тризуб.

Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню

Несемо ми людям.

Прапор

Прапор – це державний символ,

Він є в кожної держави;

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх – ознака слави.

Синьо – жовтий прапор маєм:

Синє – небо, жовте – жито;

Прапор свій оберігаєм,

Він святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаємо гордо,

Ми з ним дужі і єдині,

Ми навіки вже – народом,

Українським, в Україні.

   А ще наша держава, як і всі держави світу має свою столицю. Хто із вас скаже, як називаються столиця нашої держави? ( Відповіді дітей )

На берегах Дніпра стоїть прадавнє місто Київ – столиця України. Назвали його на честь засновника – Кия. Дуже давно  прийшли  на берег Дніпра три брати  – Кий, Щек і Хорив. З ними була їхня сестра  Либідь. Поставили вони на горі укріплене  містечко і назвали його на честь старшого брата Кия – Києвом.

Про це пишиться у старовинному літопису на стародавній мові.Уривок з літопису надрукований на цьому плакать староруською мовою. Послухайте його і скажіть, чи схожа ця мова на нашу українську?

« И быша 3братья:

Единому имя Кий

А другому Щек,

а третьему Хорив,

и сестра их Лыбедь.

И створица град во имя брата своего

Старейшего и нарекоша имя ему Киев».

Сучасний Київ – велике і красиве місто. На його красивих вулицях уздовж тротуарів висаджено багато різних дерев. Недаремно  його називають одним з найзеленіших міст нашої країни. Головна вулиця столиці України – Хрещатик. На Хрещатику знаходиться Майдан Незалежності, на якому відзначають різні свята.

Учень: А я приготував вірш про Київ.

Гомін міста. Шепіт тополиний.

Над садами сині небеса.

Київ наш – це серце України,

України гордість і краса.

На каштанах цвіт їх довгожданий

Розкрива, засвічує весна.

Київ – це розквітлені каштани

І нових кварталів білизна.

Молодій, красуйся променисто,

Височій, зростай під небеса,

Києве – чудове наше місто,

України гордість і краса!

Учитель:  А зараз кожен учень виріже із кольорового паперу сердечко. І всі сердечка ми розмістимо навколо карти України, щоб наша Батьківщина була захищена любов’ю наших сердець.

Цю Картину ми повісимо у класі і будемо пам’ятати, що ми громадяни своєї милої України, ми її патріоти, а тому будемо старанно вчитись, щоб Вітчизна наша процвітала.

 

ІІІ. Робота в зошиті.

ІV. Закріплення вивченого.

-А зараз я перевірю , як ви засвоїли матеріал сьогоднішнього уроку. Я почну речення, а ви його продовжите.

1.Місце, де ми народилися і живемо, називається … .

2.Наша країна називається … .

3.Ми живемо в селі … .

4.Столицею України є місто … .

5. Місто Київ названо на честь … .

V.Підсумок заняття

завантаження...
WordPress: 22.88MB | MySQL:26 | 0,355sec