ЦИКЛ ЗАНЯТЬ ДЛЯ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ, НАВИЧОК АДЕКВАТНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ

Як свідчить наш досвід, цю програму доцільно використовувати для групи дітей (до 12 осіб), починаючи з 1-го класу.

© Заняття 1

Мета: створення умов для ближчого знайомства дітей у мікрогрупі, розвиток спостережливості, уваги, пам’яті, уяви.

Інструментарій: м’яч, музичний супровід.

Хід роботи

I. Вступне слово психолога.

Учням пояснюють мету занять, розповідають, як ці заняття будуть проходити, які елементарні правила поведінки у групі.

II. Розминка (за вибором керівника заняття).

III. Зміст заняття.

1. Гра «М’ЯЧ»

Увага! У цій грі за допомогою м’ячами спробуємо познайомитися. Станьте у коло, обличчям одне до одного. Будь ласка, хто-небудь візьміть у руки м’яч. По колу, за годинниковою стрілкою, починаючи з того, у кого м’яч, киньте його, називаючи чітко й гучно своє ім’я. Передаючи м’яч, дивіться в очі сусідові. Почали!

А тепер, граючи у м’яч, будемо знайомитися. Той, у кого м’яч, буде кидати його будь-кому з тих, хто стоїть у колі, й називати при цьому ім’я того, кому м’яч адресований. Той, хто переплутав ім’я адресата, називає всі імена учасників гри по колу, починаючи із себе й далі, за годинниковою стрілкою. Отже, кидайте м’яч один одному, називаючи при цьому ім’я того, кому ви його адресуєте.

Рекомендації: Слід звернути увагу дітей на те, що треба намагатися кинути м’яч якнайточніше, щоб його можна було легко спіймати. На першому занятті треба постаратися, щоб усі діти побували в ролі ведучого. На наступних заняттях продовжуйте грати у цю гру.

2. Гра «СТЕЖКА»

Керівник пропонує стати в колону за ведучим (ця дитина має бути кмітливою та жвавою). Учасники гри рухаються «змійкою» по уявній стежці один за одним, при цьому ведучий долає уявні перешкоди, які називає у ході гри керівник (наприклад, перестрибує уявні рови), а інші діти повторюють його рухи. За сигналом керівника ведучий стає у «хвіст змійки», а на його місці опиняється дитина, яка була другою.

Коли у ролі ведучого побудуть усі діти, треба оцінити найоригінальнішого ведучого.

Отже, повторюємо рухи ведучого, долаючи уявні перешкоди «змійкою». Почали!

Рекомендації: під час оцінювання оригінальності ведучих гри слід розібрати разом із дітьми зображення тих перешкод, які викликали у більшості з них труднощі. Гру можна проводити з музичним супроводом, при цьому музика має бути підібрана відповідно до перешкоди, що долається.

З. Гра «ШТІРЛІЦ»

Увага! Нехай один із вас буде ведучим. Будь ласка, хто бажає бути ведучим, не соромтеся, виходьте уперед. Сміливіше, сміливіше! Так, добре! Інші гравці, замріть у різних позах. Ведучий запам’ятовує пози гравців, їхній одяг. Запам’ятав (ла)? А тепер ведучий виходить із кімнати. Гравці, зробіть п’ять змін у своїх позах та одязі. Не кожний п’ять, а п’ять на всіх. Готово? Так. Запрошую ведучого увійти. Ведучий, ти маєш повернути всіх у вихідне положення. Подивись уважно і знайди п’ять змін у позах та одязі гравців. Не у кожного гравця, а всього п’ять. Так, добре. Ще трохи залишилося. Якщо ти зумів(ла) правильно знайти п’ять змін, то дуже спостережливий.

Рекомендації: на першому занятті достатньо, щоб ведучими побувало хоча б троє дітей. Якщо дітям було важко побачити п’ять змін, то можна скоротити їх до трьох.

IV. Рефлексія заняття:

• 3 чим ми познайомилися на нашому занятті?

• Що вам сподобалося?

• Що вам не сподобалося?

• Для чого ми граємо в ігри?

© Заняття 2

Мета: стимулювання спілкування усередині групи, розвиток пам’яті, уваги, логічного мислення, збагачення словникового запасу дітей.

Інструментарій: м’яч, музичний супровід.

Хід роботи

I. Рефлексія попереднього заняття:

Давайте згадаємо, з якими іграми ми познайомилися на попередньому занятті.

Якщо діти забувають якусь гру, то слід їм нагадати. Так само слід згадати мету занять.

II. Зміст заняття.

1. Гра «М’ЯЧ»

На другому занятті слід повторити з дітьми гру «М’яч», при цьому краще вибрати ведучими в цій грі тих дітей, які спочатку припускалися помилок (плутали імена дітей).

2. Гра «ЗАКІНЧИ СЛОВО»

Увага! У цій грі ми спробуємо закінчити слова, які будуть починатися, наприклад, зі складів ра; зем; го; па. Я кидатиму кожному з вас м’яч, а ви, кинувши мені його назад, називатимете це слово.

Спочатку всі діти закінчують слова, що починаються зі складу ра (надається можливість кілька разів закінчити слова, що починаються на той самий склад), а потім можна кожному з дітей задавати різні склади, із яких починаються слова.

3. Гра «ШТІРЛІЦ» (під спокійну тиху музику)

Цю гру слід повторити також і на другому занятті. Спочатку у тому варіанті, в якому діти грали в неї на першому занятті, а потім, ускладнивши її збільшенням змінених поз (можна давати 4—6 змін). Після гри слід виділити найбільш спостережливих та уважних дітей.

4. Гра «ГОМЕОСТАТ»

Увага! Пограємося в гру, яка допоможе нам довідатися, чи можемо ми працювати разом. Це складна гра. І одразу вона у нас не вийде. Нам знадобиться кілька занять, щоб її опанувати. Гра така. Уся група збирається в коло. По команді всі викидають пальці. Група наша має прагнути того, щоб усі учасники «викинули» однакову кількість пальців. Гравцям забороняється домовлятися, переморгуватися і таке інше, тобто не можна намагатися узгоджувати свої дії будь-яким способом.

Для того, щоб надати одне одному можливість оцінити обстановку й урахувати її в наступних іграх, гравці після «викидання» пальців фіксують їх на якийсь час.

Рекомендації: першого разу цю гру слід провести не більше трьох разів, подивитися на результат. Якщо в дітей у перших спробах будуть непогані результати, то слід обов’язково сказати дітям, що вони вже добре навчилися відчувати один одного. Якщо й після трьох спроб гра не виходить, слід заспокоїти дітей та налаштувати на те, що з першої спроби складно досягти бажаного результату, але вони постараються й незабаром отримають його.

© Заняття З

Мета: розвиток міжособового спілкування у групі, розвиток пам’яті (тактильної), уваги, поповнення словникового запасу.

Інструментарій: м’яч, хустина.

Хід роботи

1. Гра «КОНСПІРАТОР»

Діти стають у коло обличчям до центру. Ведучий стає всередину кола. Уважно дивиться на дітей, потім йому зав’язують очі. Керівник просить дітей помінятися місцями й до одного з дітей підводить того, що водить. Він навпомацки, починаючи з голови, має упізнати дітей, до яких його підводять.

Рекомендації: потрібно дати можливість половині дітей побувати в ролі того, що водить. Кожній дитині надається чотири спроби. Наприкінці гри слід підбити підсумки, хто з дітей і скільки зумів угадати. Цю гру можна проводити в три етапи. 1-й етап: на першому занятті половина дітей повинна бути такими, що водять. 2-й етап: на наступному занятті друга група дітей має побувати у центрі кола. 3-й етап: діти можуть змінювати елементи одягу, зовнішність. Дітям надається можливість ще раз бути тими, хто водить. На 3-му етапі гри можна давати 4-5 спроб. 3-й етап можна вважати підсумковим. Якщо керівник встигає, то 1-й, 2-й та 3-й етапи гри можна провести на першому занятті.

2. Гра «ЗАКІНЧИ РЕЧЕННЯ»

Ця гра проводиться аналогічно грі «Закінчи слово» (див. заняття 2), тільки тепер дітям треба, спіймавши м’яч і кинувши його назад керівникові, закінчити речення: улітку тепло, а взимку … (холодно); птахи літають, а змії … (повзають); восени листя жовте, а влітку … (зелене); цукор солодкий, а лимон … (кислий) і т. ін.

Рекомендації: якщо учень неправильно закінчує речення, то це речення слід розібрати й з’ясувати, чому слово, яке підібрав учень, не підходить. Також слід підібрати правильне слово й пояснити, чому воно підходить.

3. Гра «ГОМЕОСТАТ»

Повторюється на цьому занятті не більше 3 разів. Підбиваються підсумки цієї гри. Необхідно відзначити всі позитивні моменти у виконанні цього завдання.

© Заняття 4

Мета: розвиток спілкування у групі, розвиток спостережливості, уважності, уміння поєднувати слова в групи, визначати, до якої групи належить те чи інше слово.

Інструментарій: м’яч, хустина. Хід роботи

1. Увага! Станьте у коло, обличчям до центру кола. Подивіться на своїх товаришів, зверніть увагу на колір волосся кожного з них. Зараз за моєю командою вам слід сісти таким чином, щоб крайнє праве місце зайняв учасник із найтемнішим волоссям. Поруч із ним має розташуватися той, у кого волосся трохи світліше, а крайнє ліве місце займе той, чиє волосся виявиться найсвітлішим. Отже, за моєю командою, не поспішаючи, вам слід сісти на відповідне місце. Майте на увазі: той, хто порушує ці правила, вибуває з гри. Отже, праворуч від мене – брюнет (чорний колір волосся) з брюнетів, ліворуч – блондин із блондинів, всі інші займають (відповідно до відтінків власного волосся) місця між ними.

Рекомендації: гру слід провести не більше як 3 рази, якщо багато дітей припустилися помилок і вибули з гри, то слід з’ясувати, чому ці діти не знайшли свого місця (можливі причини: дитина точно не знає кольору власного волосся; погано орієнтується в назвах кольорів волосся). У цих випадках слід розглянути з дітьми на конкретних прикладах можливі кольори волосся й показати їх на присутніх. На наступному занятті слід повторити цю гру, щоб з’ясувати, наскільки діти засвоїли поняття про існуючі кольори волосся.

2. Гра «ХТО Є ХТО? ЩО Є ЩО?»

Діти згадують, що деякі слова можна за певною ознакою віднести до якогось класу (групи). Необхідно з’ясувати, які групи знають діти (дикі та свійські тварини, овочі, фрукти і т. ін.).

Зараз ви станете у коло, я буду кожному з вас кидати м ‘яч, а ви маєте піймати його, й, кинувши назад мені, сказати слово, яке належить до групи: 1) свійських тварин; 2) диких тварин; 3) дерев тощо. Але ви маєте називати слова якомога швидше. Ті діти, які довго не зможуть назвати слово або ж неправильно назвуть його, вибувають із гри.

Рекомендації: першого разу треба дати можливість трохи подумати дітям перед відповіддю, щоб найменше дітей вибуло з гри. Для першого разу можна взяти такі групи слів, як «свійські тварини» та «дикі тварини». Якщо під час гри діти припускаються помилок, їх слід виправляти й давати пояснення цих помилок. Також потрібно старатися, щоб діти називали якомога більше слів, що належать до тієї чи іншої групи. Якщо діти не зуміли назвати багато слів, то їх доповнює керівник. Цю гру слід проводити протягом трьох занять. Наприкінці гри виділити тих учнів, які назвали багато слів.

3. Гра «ГОМЕОСТАТ»

Повторення. Якщо досягли цілей цієї гри, то її не слід більше включати у заняття. Якщо ж гра все ще не виходить до кінця, то її можна включити у подальші заняття.

© Заняття 5

Мета: розвиток спостережливості, уважності, пам’яті, довільності рухів, уміння поєднувати слова в групи за певною ознакою, визначати, до якої групи належить те чи інше слово.

Інструментарій: м’яч, музичний супровід.

Хід роботи

1. Гра «ПЕРЕХОДИ»

Повторення (правила гри див. у занятті 4).

Гру провести не більш як 2 рази. Подивитися, наскільки діти засвоїли, якими бувають кольори волосся. Якщо виявляться діти, які припустилися помилки, їм слід ще раз пояснити, де саме вони помилилися.

2. Гра «ХТО Є ХТО? ЩО Є ЩО?»

Повторення (докладний опис правил див. у занятті 4).

На занятті 5 слід взяти такі три групи слів: овочі, фрукти, дерева.

3. Гра «ЗАБОРОНЕНИЙ РУХ»

Звучить весела ритмічна музика. Діти стоять півколом, у центрі – ведучий. Він показує кілька рухів, один із яких (наприклад, присідання) – заборонений. Діти мають повторити всі рухи ведучого, за винятком забороненого. Той, хто помилився, вибуває, а ті, що залишилися найдовше, стають кращими гравцями.

Рекомендації: першого разу в гру краще зіграти не більш як 2 рази, причому ведучих слід підготувати заздалегідь, щоб вони не розгублювалися та знали, що їм робити, які рухи виконувати. У подальшому ведучих уже не слід готувати перед грою.

4. Гра «ГОМЕОСТАТ»

Якщо гра не вийшла на попередніх заняттях, то її слід повторити.


© Заняття 6

Мета: розвиток уважності, зорової пам’яті, логічного мислення (уміння визначати, до якої групи належить слово), довільності рухів, розширення словникового запасу.

Інструментарій: м’яч, музичне устаткування.

Хід роботи

1. Гра «ЗАБОРОНЕНИЙ РУХ»

На цьому занятті слід повторити гру «Заборонений рух» (правила див. заняття 5). Перший раз – у тому варіанті, який був на попередньому занятті. Якщо діти успішно навчилися справлятися з грою у цьому варіанті, гру можна ускладнити. Увести два заборонені рухи, тобто до першого забороненого руху додати ще один. Ведучим у цій грі може стати будь-яка дитина за бажанням. Наприкінці гри виділяють дітей, які найбільш успішно впоралися з нею.

2. Гра «ЗАПАМ’ЯТАЙ ПОРЯДОК»

Вибирають 5-6 дітей. Інші – «глядачі». З вибраних дітей один стає тим, що водить. Інші 4-5 учасників вишиковуються в «паровозики». Той, хто водить, має подивитися на «паровозик» 1 хвилину, а потім відвернутися й перелічити дітей по іменах так, як вони стоять у «паровозику». Після цього гравці стають «глядачами», а «на сцену» виходять інші діти.

Рекомендації: слід відзначити дітей, яким вдалося запам’ятати імена правильно. Гру повторити не більше як 4 рази. На наступному занятті можна в неї погратися ще раз.

3. Гра «ВГАДАЙ ГРУПУ»

Принцип цієї гри той самий, що і гри «Хто є хто? Що є що?» (докладніше див. у занятті 4). Кидаючи м’яч, ведучий називає будь-яке слово, а дитина, спіймавши м’яч і кинувши його назад, повинна сказати, до якої групи належить це слово.

Рекомендації: перед початком гри з дітьми слід домовитися, що називати можна такі слова, які вони самі й інші діти зможуть віднести до певної групи.

Якщо дітям важко називати слова, то їм слід допомогти й назвати кілька прикладів. Помилки виправляти.

4. Гра «СКЛАДЕМО КАЗКУ» (1-й варіант)

Потрібно разом із дітьми обрати казку, яка добре всім відома. Якщо потрібно, можна коротко нагадати її зміст.

А тепер ми спробуємо розповісти цю казку так: кожний із присутніх буде говорити по одному реченню з цієї казки, причому так, щоб у нас із вами вийшла ціла казка.

Рекомендації: якщо у когось із дітей виникають труднощі під час гри, то такій дитині слід допомогти. Допомогти можуть керівник або ж самі діти.

© Заняття 7

Мета: розширення словникового запасу дітей, розвиток навичок логічного та творчого мислення, пам’яті, уяви.

Інструментарій: музичне супроводження.

Хід роботи

1. Гра «СКЛАДЕМО КАЗКУ»

Повторення гри «Складемо казку» (правила гри докладніше див. у занятті 6).

Змінюються умови: коли гру проводять вдруге, треба ускладнити правила складання казки. Ускладнення може бути таким: кожне речення має починатися на літеру п, н і т. ін.

Рекомендації: дітям може бути важко самим упоратися з цією умовою. їм слід допомогти, підказати принцип підбору слів, із яких починатиметься кожне речення цієї казки. У наступних іграх діти вже самі зможуть виконувати це завдання.

2. Гра «СЛУХАЙ ОПЛЕСКИ!»

Діти рухаються довільно у групі, звучить спокійна музика. Коли ведучий плеще у долоні певну кількість разів, діти приймають відповідну позу на 10-20 секунд.

Кількість оплесків 

Пози дітей (приблизні) 

1 

поза «лелеки» (дитина стоїть на одній нозі, друга піднята) 

2 

поза «жаби» (присісти, п’яти разом, носки й коліна у боки, руки між ногами на підлозі) 

3 

діти поновлюють ходьбу

Рекомендації: кожну позу можна вигадати разом із дітьми в процесі підготовки до гри. Діти повинні під час гри вільно рухатися, не заважаючи один одному. Гру в запропонованому варіанті провести не менш як 4 рази, якщо діти швидко й правильно впоралися з нею, гру можна ускладнити, додавши ще 2 пози (наприклад, зайчики, коники і т. ін.).

3. Гра «ТАКТИЛЬНИЙ ОБРАЗ»

Діти діляться на пари, якщо комусь не вистачає пари, то можна створити одну трійку. Одна з пар дітей стає попереду, інша – позаду неї. Та дитина, яка стоїть позаду, «малює» пальцем на спині свого партнера якийсь образ, наприклад кораблик або дім. Партнер повинен визначити, що саме «намальовано». Якщо дитина вгадує, пара робить крок уперед, а діти міняються місцями. Перемагає та пара, яка швидше доходить до керівника.

Рекомендації: дітям перед початком гри слід пояснити, що «малювати» предмети слід точно, і вони мають бути з невеликою кількістю деталей.

4. Гра «МОНОЛОГ КАРТОПЛІ»

Уявіть, що картопля стала живою. Зараз ви повинні за б хвилин вигадати монолог картоплі. А потім розповісти його нам від імені картоплі.

Рекомендації: якщо дітям важко, то можна розповісти кілька можливих варіантів. Наприкінці гри визначають кращі монологи.

© Заняття 8

Мета: розвиток довільної уваги, вміння логічно мислити; розвиток розумових асоціативних зв’язків, орієнтації в просторі; розширення словникового запасу.

Інструментарій: музичний супровід, м’яч, набір предметних картинок.

Хід роботи

1. Гра «СЛУХАЙ ОПЛЕСКИ!»

На цьому занятті слід повторити гру «Слухай оплески!» (докладний опис див. у занятті 7). Спочатку повторити гру, використовуючи 3 оплески. Якщо діти успішно справляються, можна ускладнити гру до 5 оплесків із додаванням поз, описаних у занятті 7.

2. Гра «РОЗПОВІДЬ НАВПАКИ»

Дітям пропонують спробувати вигадати розповідь навпаки, тобто починаючи з кінця. Починає розповідь учень, який сидить «у кінці годинникової стрілки», наприклад: «Після цього вони жили довго й щасливо». Наступний перед ним сусід продовжує: «Нарешті вони помирилися». І далі так само. Причому той, хто порушив зворотну послідовність оповідання, вибуває із гри.

Рекомендації: у цю гру треба пограти 2 рази, причому першого разу дітей, що помилилися, не варто виключати з гри, а слід їм допомогти виправити помилку. Другого разу грати слід чесно, дотримуючись правил, із виключенням дітей, що припустилися помилки. Виділити з дітей кращих.

3. Гра «ФУТБОЛІСТ»

Увага! Будь ласка, оберіть футболіста, нехай він вийде на середину кімнати. Зараз ми зав’яжемо йому очі, недалеко покладемо м’яч. Хтось із вас буде спрямовувати футболіста, словами вестиме його до м’яча й пояснюватиме, що слід робити, щоб улучити точно по м’ячу.

Рекомендації: треба приблизно намітити ворота, в які має потрапити м’яч. Якщо дитина, яка направляє футболіста, розгублюється, слід допомогти їй правильно пояснити. Футболіста також потрібно підтримувати схвальними словами. Гра проходить не більш як 4 рази. Потім відбираються кращі футболісти й ті, хто їх скеровував. Гру можна повторювати на подальших заняттях, залучаючи інших дітей.

4. Гра «ВИЗНАЧЕННЯ»

Ведучий показує одну картку, на якій намальований предмет, а потім другу. Завдання гри полягає в тому, щоб дитина змогла вигадати слово, яке стоїть між цими двома словами й слугує ніби «перехідним містком» між ними. Кожна дитина відповідає по черзі.

Рекомендації: діти спочатку можуть не зрозуміти цього завдання. Треба навести кілька прикладів. Так, для слів гусак і дерево (картинки з цими словами показують) «перехідними містками» можуть бути слова літати (гусак злетів на дерево), вирізати (із дерева вирізали гусака), сховатися (гусак сховався за дерево) і т. ін. Якщо після наведених прикладів дитині важко відповісти, їй обов’язково слід допомогти, підвести до правильної відповіді. Наприкінці гри слід сказати, хто з дітей зміг швидко впоратися із завданням.

© Заняття 9

Мета: подальший розвиток розумових асоціативних зв’язків, просторової орієнтації, спостережливості, сприйняття, пам’яті.

Інструментарій: музичний супровід, ручки, папір.

Хід роботи

1. Гра «ФУТБОЛІСТ»

Повторіть гру «Футболіст» (докладний опис див. у занятті 8).

Ведучими в цій грі обираються ті діти, які не були ними попереднього разу.

2. Гра «ВИЗНАЧЕННЯ»

На цьому занятті можна повторити ще одну гру, що описана у занятті 8, -«Визначення».

Рекомендації: діти намагаються впоратися із завданням без допомоги ведучого.

3. Гра «ХТО ЩО ЗРОБИВ?»

Із групи вибирають 3-4 дітей. Один із них – ведучий. Інші – «глядачі». 2-3 вибраних дітей по черзі показують ведучому якісь дії (кожна дитина має зробити не більш як 3 дії). Ведучий дивиться й намагається запам’ятати їх. Потім він повинен повторити ці дії у тому порядку, в якому він їх побачив.

Рекомендації: бажано, щоб діти показували нескладні дії; під час гри має звучати весела музика. Гру можна повторити 4-5 разів, змінивши при цьому тих, хто водить, і тих, хто показує. Наприкінці гри виділити найбільш уважних.

4. Гра «НЕВИДИМІ СЛОВА»

Зараз ви візьмете папір та олівець. Приготуйтеся писати. Ведучий у повітрі писатиме прості слова. А ви, якщо зумієте їх прочитати, запишіть на аркуші. Потім ведучий обере найкмітливіших із вас!

Рекомендації: ведучий повинен писати у повітрі нешвидко, зрозумілі слова, що складаються не більше як із 2-3 складів. Ведучий пише 5 слів. Потім перевіряє у дітей, що вийшло. І виділяє тих дітей, які вгадали його слова. У гру можна зіграти на першому занятті не більше 4 разів.

© Заняття 10

Мета: розвиток зорового сприйняття, уважності, самоконтролю, уяви. Закріплення навичок рахунку, розвиток різних видів пам’яті.

Інструментарій: музичний супровід, папір, ручка, репродукція портрета.

Хід роботи

1. Гра «НЕВИДИМІ СЛОВА»

На цьому занятті можна повторити гру «Невидимі слова» (див. опис цієї гри у занятті 9).

2. Гра «ЗАПАМ’ЯТАЙ СВОЄ МІСЦЕ»

Керівник швидко й чітко називає місце у кімнаті для кожної дитини, яке вона має зайняти по команді. Наприклад, в одної дитини це місце – куток, у другої – стілець, у третьої – біля дверей, у четвертої – центр кімнати тощо. Потім усі діти збираються біля ведучого й чекають на команду. За командою «Місце!» вони розбігаються по своїх місцях.

Рекомендації: команду ведучого можна замінити вмиканням якоїсь ритмічної музики. Гру провести 2-3 рази. Якщо діти зуміли впоратися швидко й правильно з цією грою, до неї не слід повертатися. За наявності помилок гру можна провести на наступному занятті.

4. Гра «ЗАБОРОНЕНИЙ НОМЕР»

Вибирається певна цифра, наприклад, 4, – заборонена. Діти стають у коло й за годинниковою стрілкою починають по черзі рахунок: 1, 2, 3, … Коли доходить черга до четвертої дитини, вона не вимовляє цифру 4, а плеще в долоні (1 раз).

Рекомендації: у ході подальшого рахунку, як тільки зустрічається число, що містить цифру 4 (14, 24, 34 і т. ін.), замість цього числа слід плеснути в долоні. Якщо діти успішно впоралися з цим завданням, можна змінити умови гри і як заборонені цифри дати набір цифр, між якими існує якийсь логічний зв’язок. Наприклад, якщо рахунок іде до 25 (2,4,6, 8, 10,12, 14, 16, 18, 20, 22, 24). Якщо діти зуміли побачити цей зв’язок, то можна дати ряд заборонених цифр, між якими відсутній будь-який зв’язок. Наприклад, якщо рахунок іде до 25 (4, 7,14,18, 21, 23). Діти можуть зразу не впоратися з цим завданням. Треба спробувати повторити гру в цьому варіанті кілька разів, аж поки не вийде.

5. Гра «МОНОЛОГ ПОРТРЕТА»

Дітям пропонують роздивитися портрет і за 5-7 хвилин вигадати монолог цього портрета.

Рекомендації: під час монологу дитини не слід виправляти мовленнєві помилки, яких вона припускається. Потрібно вислухати дитину до кінця. І тільки після того, як дитина повністю розповість свій монолог, виправити помилки. Наприкінці гри треба виділити учасників, у яких вийшли оригінальні, грамотні монологи.

© Заняття 11

Мета: розвиток довільної уваги, пам’яті, вольової сфери; формування виразних рухів; розвиток комунікативних здібностей.

Інструментарій: музичний супровід, набір карток «Абетка настроїв» (див. додаток).

Хід роботи

1. Гра «ЗАБОРОНЕНИЙ НОМЕР»

На цьому занятті можна повторити гру «Заборонений номер» (докладний опис див. у занятті 10). Якщо діти успішно справляються з цією грою, можна ускладнити її збільшенням «заборонених цифр». Грати у цю гру слід не більш як 3 рази.

2. Гра «ЗАЧАРОВАНІ» (під музику)

Увага! Обираємо того, хто водить, інші вільно розходяться по кімнаті. За командою «Стій!» усі завмирають. Той, хто водить, намагається розсмішити «зачарованого», і, якщо йому це вдається, зачарований приєднується до того, хто водить.

Рекомендації: гра завершується, коли всі учасники «не зачаровані». Виграють найбільш стійкі діти. Гру слід провести не менш ніж на трьох заняттях, щоб діти опанували цю гру й вона стала їм посильною.

3. Гра «ПАСЬЯНС» (із використанням «Абетки настроїв»). Комплекти карток за цією тематикою надруковано в багатьох посібниках і вони є доступними.

Керівник розкладає перед кожною дитиною вертикаль: всі картки з одним і тим самим персонажем, наприклад із кицькою, що має різний настрій. Дитина має розкласти інші картки за настроями, тобто поруч із «веселою кицькою» покласти веселих папугу, рибу, мишу і т. ін. так, щоб по горизонталі були розташовані персонажі з однаковим настроєм, а вертикальні стовпчики утворювали картки з одним і тим самим персонажем.

Рекомендації: під час того як діти виконують цю роботу, треба подивитися, у кого як виходить. Якщо завдання викликає в дитини труднощі, то слід допомогти їй індивідуально, тобто добитися, щоб вона правильно визначала настрій різних тварин. Після того як діти закінчили цю роботу, треба попросити їх назвати ті настрої, які мають персонажі по першій, другій та третій горизонталях. Якщо дітям важко назвати або ж вони неправильно називають настрої персонажів, їх слід виправити й підказати правильну відповідь. Цю гру можна повторити на наступних заняттях у такому вигляді, поки не буде видно, що діти справляються з нею швидко, без помилок, і правильно називають настрої.

4. Гра «Я НЕ ЗНАЮ!»

Обирають ведучого «Незнайка» – хлопчика або дівчинку. Про що його не спитають, він нічого не знає. Діти починають йому ставити запитання, а він мовчить, розводить руками, тобто за допомогою міміки і жестів показує, що він «нічого не знає», «нічого не бачив».

Рекомендації: якщо дітям важко зобразити свої відповіді, можна з ними обговорити, як це можна показати жестами, наприклад: підняття брів, опущення куточків губ, підняття плечей, розведення рук. Після цього пограти у гру кілька разів і подивитися, як діти справляються з цим завданням. Наприкінці гри виділити кращих.

© Заняття 12

Мета: розвиток самоконтролю, уважності, вміння розпізнавати та зображати почуття й настрої інших людей.

Інструментарій: набір карток «Абетка настроїв», м’яч, музичний супровід.

Хід роботи

1-2. Ігри «ПАСЬЯНС» та «ЗАЧАРОВАНІ»

У це заняття можна включити повторно ігри «Пасьянс» та «Зачаровані» (докладніше див. заняття 11).

3. Гра «ІМІТАЦІЯ»

Використовується набір карток із «Абетки настроїв». Одного з учасників просять знайти серед карток усіх веселих людей і тварин, іншого – знайти всіх незадоволених і т. ін.

Рекомендації: діти мають уважно роздивитися всіх персонажів, що виражають певну емоцію, а потім показати картки зі своїм заданим варіантом. Якщо дитина помиляється, її слід виправити разом з іншими дітьми. Після того як дитина правильно знаходить усіх персонажів, їй можна запропонувати показати на власному обличчі схожий настрій, дозволяючи при цьому дивитися на відповідні малюнки. Виграє та дитина, яка зробить це краще за всіх. Якщо ж усім дітям важко, то в гру включається керівник і демонструє міміку настроїв. Коли діти навчаться відтворювати настрої за допомогою зорової підказки, можна спробувати виконати те саме завдання за відсутності малюнка, тільки за назвою настрою. З цією грою слід продовжити роботу на наступному занятті, щоб діти опанували її краще.

4. ГРА У М’ЯЧ

Діти вільно рухаються під веселу музику. У ведучого (дитина) в руках м’яч. Він кидає його й кричить: «Тетянка!». Дівчинка з групи на ім’я Тетянка швидко підбігає й ловить м’яч. Вона підкидає м’яч і кричить нове ім’я. Той із дітей, хто загрався й не почув свого імені, стає «глядачем» (вибуває з гри).

Рекомендації: якщо у групі дітей є однакові імена, то їх слід якось змінити на час гри, щоб вони відрізнялися. Цю гру можна включити й у наступні заняття.

Заняття 13

Мета: розвиток сприйняття, уважності, вміння визначати почуття та настрої інших; зняття агресії та страхів.

Інструментарій: набір карток «Абетка настроїв», папір, пензлі, фарби різних кольорів (гуаш).

Хід роботи

1. Гра «ІМІТАЦІЯ»

На цьому занятті треба повторити гру «Імітація» (докладно описана у занятті 12).

2. Гра «КОЛЬОРИ»

Увага! Зараз ведучий буде пропонувати всім гравцям по черзі назвати п’ять предметів одного кольору (блакитного, жовтого, червоного і т. ін.). Так він перебирає різні кольори. Той, хто не зможе за хвилину згадати п’ять предметів названого кольору, вибуває з гри. Повторювати предмети, що вже названі, не дозволяється. Отже, за хвилину ви повинні згадати п’ять предметів того кольору, який вам назве ведучий.

Рекомендації: якщо дитина називає предмет, який аж ніяк не може бути заданого кольору, її необхідно виправити. Достатньо в цю гру зіграти не більш як 4 рази.

3. Гра «ХТО ШВИДШИЙ?»

Для цієї гри використовуються картки «Абетки настроїв». Ведучий роздає кожному з дітей по 6 карток з одним і тим самим персонажем у різних настроях. Потім ведучий називає якийсь настрій, а діти повинні якомога швидше покласти на стіл ту картку, на якій їхній персонаж зображений у названому настрої.

Рекомендації: якщо діти припускаються помилок, їх слід одразу ж виправляти під час гри. Виграє та дитина, яка дала більше правильних відповідей і зробила це швидше за інших. На наступному занятті можна продовжувати грати з дітьми у цю гру для того, щоб діти навчилися виконувати завдання якомога швидше.

4. Гра «ЛЯПКИ»

До цієї гри слід заздалегідь підготувати чисті аркуші паперу, рідку фарбу (гуаш). Дітям пропонують взяти на пензель трохи фарби того кольору, який їм подобається, хлюпнути «ляпку» на аркуш паперу і скласти аркуш навпіл таким чином, щоб «ляпка» відбилася на чистій половині аркуша. Потім аркуш розгорнути й постаратися зрозуміти, на кого чи на що схожа отримана «ляпка».

Рекомендації: якщо комусь із дітей важко сказати, на що чи на кого схожа «ляпка», можна колективно обговорити це й допомогти цій дитині при відповіді. Цю гру можна проводити через кожні два заняття, спостерігаючи таким чином за психічним станом учнів.

Інформація для керівника групи, яку можна отримати з цієї гри.

• Агресивні або пригнічені діти обирають «ляпку» темних кольорів. Вони бачать у «ляпці» агресивні сюжети (бійку, чудовисько і т. ін.). Обговорення «страшного малюнка» сприяє звільненню від негативних переживань та агресії у символічній формі.

• До агресивної дитини корисно посадити спокійну дитину, яка обиратиме для малюнків світлі тони й бачитиме приємні речі (метеликів, казкові букети тощо). Обговорення малюнків може сприяти зміні стану проблемної дитини.

• Діти, схильні до гніву, обирають переважно чорну або ж червону фарби.

• Діти зі зниженим настроєм обирають лілові тони (кольори суму).

• Сірі й коричневі тони обираються напруженими, конфліктними, розгальмованими дітьми (пристрасть до цих тонів говорить про те, що дитина потребує заспокоєння).

• Можливі такі ситуації, коли діти обирають кольори індивідуально й не простежується чіткого зв’язку між кольорами й психічним станом дитини.

© Заняття 14

Мета: розвиток активної уваги, пам’яті, кмітливості, логічного мислення, уміння розпізнавати почуття й настрій інших, зображувати ці настої та почуття; зняття страхів перед школою.

Інструментарій: набір карток «Абетка настроїв», аркуш паперу, ручка.

Хід роботи

1. Гра «ХТО ШВИДШИЙ?»

Повторення гри «Хто швидший?» (докладний опис у занятті 13).

Рекомендації: якщо діти вільно, швидко, правильно справляються з цією грою, то її можна провести востаннє.

2. Гра «ІНСЦЕНІВКА»

Спробуйте разом із дітьми вигадати різні ситуації, що призводять до того чи іншого настрою. Колективно обговорити з дітьми можливі варіанти ситуацій. До цих ситуацій підбираються відповідні малюнки. Потім дітей можна розбити на гтупи. Кожна з груп має підготувати (за 10 хвилин) сценку, де діти зіграли б :іггуації, які самі вигадали.

Рекомендації: під час підготовки групами сценок керівник може надавати дітям невелику допомогу. Наприкінці гри слід виділити ті групи дітей, що добре впоралися із завданням.

3. Гра «СКЛАДЕМО РОЗПОВІДЬ» (2-й варіант)

Кожній дитині дають аркуш паперу й ручку. Діти мають за 10-12 хвилин написати одне складне речення, яке містило б, припустимо, 20-30 слів і починалося так: «Коли я повертаюся зі школи…»

Кількість слів у реченні визначається керівником залежно від віку дітей. Після того як час минає, кожна дитина закінчує своє речення. Виграють ті діти, яким вдалося скласти речення із заданої кількості слів і зв’язати слова в реченні за змістом. Потім гру можна провести усно. Спочатку хтось один із дітей починає розказувати своє оповідання, потім його продовжує інша дитина і т. д. Діти при цьому сідають у коло, й розповідь іде за годинниковою стрілкою. Ведучий вимовляє перше речення: «Марійка пішла до школи». Друга за годинниковою стрілкою дитина вимовляє своє речення, продовжуючи слова ведучого, далі третя й інші. У підсумку має вийти загальна колективна розповідь про те, як Марійка пішла до школи.

Рекомендації: під час першої гри можна допомагати дітям продовжувати речення свого сусіда, якщо ви бачите, що дитина не знає, що саме слід казати. У наступних іграх діти самі мають складати речення.

Заняття 15

Мета: розвиток уяви, пам’яті, уважності, здатності до зосередженості, вміння зображувати почуття й настрої інших; зняття напруженості, страхів, зокрема щодо школи.

Інструментарій: музичний супровід, набір карток «Абетка настроїв».

Хід роботи

1. Гра «ІНСЦЕНІВКА»

Повторення гри «Інсценівка» (докладний опис див. у занятті 14). Рекомендації: можна змінити склад групи дітей.

2. Гра «СКЛАДЕМО РОЗПОВІДЬ»

Повторити гру «Складемо розповідь» (докладний опис див. у занятті 14). Діти цього разу мають спробувати самостійно вигадати свої речення, але, якщо комусь із них це все ще складно, йому слід допомогти.

Рекомендації: цю гру можна провести у її другому варіанті, змінивши початок на «Коли Петрик прийшов у свій клас…».

3. Гра «ДРАКОН КУСАЄ СВІЙ ХВІСТ»

Звучить весела музика. Діти стають у колону й міцно тримаються за плечі одне одного. Перша дитина – «голова Дракона», остання – «хвіст Дракона».

«Голова Дракона» намагається упіймати «хвіст», а той ухиляється.

Рекомендації: ведучими в цій грі слід дати побувати багатьом дітям. Під час гри стежте, щоб діти не відпускали одне одного.

4. Гра «СЛУХАЙ КОМАНДУ»

Діти марширують під музику. Потім музика раптом стихає, і ведучий пошепки промовляє команду (сісти на стілець, підняти праву ногу, присісти, взятися за руки).

Рекомендації: на перших заняттях можна давати спрощені варіанти команд: сісти на стілець, підняти руки вгору. Тільки після того, як усі діти навчаться легко виконувати такі команди, можна включити до гри складні команди. Причому команди даються на виконання спокійних рухів. Гру слід проводити на кількох заняттях доти, доки діти не навчаться добре слухати й контролювати себе.

© Заняття 16

Мета: навчання дітей розслаблення, розкутості; зняття страхів, агресії; розвиток уяви, спостережливості.

Інструментарій: дитячі стільці, папір, пензлі, різнокольорові фарби (гуаш), іграшки, які діти принесли з дому.

Хід роботи

1. Гра «СЛУХАЙ КОМАНДУ»

Повторіть гру «Слухай команду» (докладний опис див. у занятті 15).

2. Гра «ЛЯПКИ»

Повторіть гру «Ляпки» (докладний опис див. у занятті 13). Гру можна трохи змінити – діти роблять на аркуші паперу не одну, а дві або ж три ляпки.

3. Гра «СУМНО, СУМНО ТАК СИДІТИ»

Біля однієї стіни кімнати стоять стільці, їх кількість дорівнює кількості дітей. Біля протилежної стіни кімнати так само стоять дитячі стільці, але їх кількість на один менша від кількості дітей. Діти сідають біля першої стіни кімнати, ведучий читає вірша:

Сумно, сумно так сидіти

И дивитися в стелю,

Чи не час нам підвестися,

Раз, два, три, чотири…

Як тільки ведучий закінчує читати віршика, всі діти біжать до протилежної стінки й намагаються зайняти стільці. Програє той, кому нема де сісти.

Рекомендації: не дозволяйте дітям починати бігти раніше, ніж закінчиться віршик, забороняйте їм відштовхувати один одного від стільця; якщо дитина першою зайняла стілець, її не можна чіпати.

4. Гра «ВИЗНАЧ ІГРАШКУ»

Іграшки, принесені дітьми з дому, розставлені на столах або стільцях. Обирається один ведучий, який виходить із кімнати на 2-3 хвилини. За його відсутності з дітей вибирають того, хто буде загадувати загадку. Ця дитина має жестами й мімікою показати, яку іграшку вона задумала. Наприклад, задумана іграшка «зайчик». Дитина стрибає, «гризе моркву» тощо. Той, хто водить, повинен відгадати загадку, вибрати іграшку, узяти в руки й гучно назвати. Інші діти хором кажуть: «Правильно» або ж «Неправильно». Якщо відповідь правильна, обирається інший ведучий та інша дитина, що загадуватиме загадку.

Рекомендації: діти можуть між собою обговорювати, яку іграшку та як краще показати. Якщо дитина не може вгадати іграшку, вона знову стає тим, хто водить, а діти обирають іншу дитину, яка загадуватиме загадку.

© Заняття 17

Мета: розвиток уяви, творчого мислення, спостережливості; розвиток довільної уваги, самоорганізації.

Інструментарій: дитячі стільці, дитячі іграшки, м’яч.

Хід роботи

1-2. Ігри «СУМНО, СУМНО ТАК СИДІТИ» й «ВИЗНАЧЕННЯ ІГРАШКИ» Повторити на цьому занятті ігри «Сумно, сумно так сидіти» й «Визначення іграшки» (описані у занятті 16).

3. Гра «РОЗМОВА МАВПИ Й КРОКОДИЛА»

Діти розбиваються на пари, де одна дитина буде грати роль мавпи, а друга -крокодила. Впродовж кількох хвилин пари мають вигадати діалог, який може відбутися між цими тваринами.

Рекомендації: якщо комусь із дітей не вистачило пари, то з ним у парі може працювати керівник. Почати слухати діалоги можна саме з цієї пари. Наприкінці підбиваються підсумки, в кого з дітей вийшли хороші діалоги (враховується: акторська майстерність під час читання діалогу, оригінальність складеного парами діалогу).

4. Гра «ДРАКОН КУСАЄ СВІЙ ХВІСТ»

Наприкінці заняття можна повторити гру «Дракон кусає свій хвіст» (опис див. у занятті 15).

4. Можна провести гру у м’яча (опис цієї гри див. у занятті 12).

© Заняття 18

Мета: розвиток уважності, пам’яті, спостережливості; формування внутрішнього плану дій; розвиток координації.

Інструментарій: дитячі стільці, предмети, які принесли діти.

Хід роботи

1. Гра «СЛУХАЙ І ВИКОНУЙ»

Ведучий називає кілька дій, але не показує їх. Дозволяється повторити це завдання 1-2 рази. Потім діти повинні повторити ці дії у тій послідовності, в якій вони були названі ведучим.

Завдання 1. Повернути голову праворуч, вихідне положення, опустити голову донизу, вихідне положення.

Завдання 2. Підняти праву руку догори, підняти ліву руку догори, опустити обидві руки.

Завдання 3. Повернутися ліворуч (на 90 градусів), присісти, встати. Завдання 4. Підняти праву ногу, стояти тільки на лівій нозі, опустити праву ногу.

Рекомендації: у першу гру ведучим має бути або керівник групи, або дитина, яка заздалегідь підготовлена до цього завдання. На першому занятті дітям не треба давати чотири завдання одразу, оскільки їм буде складно впоратися з ними. Можна запропонувати спочатку тільки два завдання й подивитися, як діти з ними справляються. Якщо в них виходить повторити два завдання, то можна давати третє й четверте. Але якщо дітям складно виконати два завдання, слід відпрацювати їх виконання й на наступне завдання додати інші рухи.

2. Гра «ВІЗЬМИ Й ПЕРЕДАЙ»

Діти сидять на стільцях у колі й передають одне одному уявні предмети, називаючи їх. Наприклад, Сашко передає Світланці «важку валізу», вона ледве-ледве її піднімає, демонструючи, яка вона важка, і т. ін.

Рекомендації: якщо дитині важко зобразити якийсь предмет, їй слід підказати, як можна це зробити.

3. Гра «СНІГОВА ГРУДКА»

Слід обрати по одному ведучому з команди (тобто попередньо групу розбити на дві команди). Члени кожної команди викладають на стіл по одному предмету, а ведучі цих команд дивляться на предмети, які діти кладуть на стіл, і намагаються запам’ятати, хто з дітей який предмет поклав на стіл і в якій послідовності.

Рекомендації: у кожній команді має бути не більше шести дітей. Наприкінці гри підбивають підсумки, кому з дітей вдалося дати більшу кількість правильних відповідей, тобто хто з тих, хто водить, виявився найбільш спостережливим. Цю гру можна включати й у наступні заняття групи.

© Заняття 19

Мета: розвиток мислення, зорової пам’яті, уяви, уважності, розширення словникового запасу; формування внутрішнього плану дій.

Хід роботи

1. Повторення гри «СЛУХАЙ І ВИКОНУЙ» (опис див. у занятті 18).

Рекомендації: гру слід проводити спочатку у тому варіанті, в якому з нею знайомі діти. Якщо діти швидко й легко навчилися справлятися з цим варіантом, гру можна ускладнити, додавши інші завдання.

2. Гра «ЗІПСОВАНИЙ ТЕЛЕФОН»

У групі дітей обирається один ведучий. Потім уся група дітей стає до нього спиною, й ніхто не підглядає. Той, хто водить, підходить до якоїсь дитини й непомітно для інших показує їй якусь позу (вигадує її сам). Потім він відвертається й відходить убік. Дитина, якій показали позу, обирає другого учасника й показує цю позу йому і т. п. Коли поза показана всім дітям, вони стають у коло обличчям до центру. Ведучий показує свою позу, а та дитина, що закінчила гру останньою, також показує свою позу. Перша й остання пози порівнюються між собою дітьми.

Рекомендації: пози можуть виявитися різними, але дітям слід пояснити, що нічого у цьому страшного немає, що так і має бути. Пози можуть вийти й однакові – це хороший результат, його слід відмітити.

3. Гра «ЧАСТИНИ ТІЛА»

За командою керівника один із гравців має повернутися до свого сусіда й показати на якусь частину тіла, наприклад на ніс. Сусід повинен сказати: «Це мій ніс», а автор запитання повинен підтвердити: «Правильно!» Потім сусід показує на якусь частину тіла наступного свого товариша і т. д.

Якщо діти забувають вказати на якісь частини тіла, слід їм підказати й показати ці частини тіла.

Рекомендації: необхідно звернути увагу дітей на те, що треба бути уважними й слухати гравців, щоб не повторювалися названі частини тіла. Гра триває доти, аж доки діти не назвуть усі частини тіла. Зазвичай у дітей виникає незручність, коли хтось із учасників покаже на статевий орган, – дитина не знає, як правильно відповісти. У цій ситуації слід пояснити правильну назву, й соромитися не потрібно, коли ця правильна назва вимовляється вслух.

© Заняття 20

Мета: розвиток пам’яті, уважності, вміння встановлювати логічні зв’язки між словами; розширення словникового запасу.

Інструментарій: музичне супроводження, дитячі іграшки.

Хід роботи

1. Гра «ПОШУК АНАЛОГІЙ»

Називають якийсь предмет. Необхідно знайти якомога більше предметів, подібних до нього за різними ознаками (зовнішніми та суттєвими). Можна систематизувати ознаки на підставі загального використання матеріалу, із якого виготовлені предмети, які відносять до одного класу і т. п.

Варіант І – вертоліт.

Варіант II – лялька.

Варіант III – земля. Варіант IV – кавун.

Приклад варіанта II: лялька – брязкальце, плюшевий ведмедик (іграшки); лялька – горнятко, тарілка (посуд); лялька – телефон, футляр (пластмаса).

Рекомендації: дітям у цій грі потрібна допомога керівника групи, неправильні відповіді не слід виправляти.

2. Гра «ВИЗНАЧ ІГРАШКУ»

Кожна дитина на це заняття приносить з дому якусь іграшку. З групи вибирається одна дитина. На 3-4 хвилини вона виходить за двері. Керівник разом із дітьми вигадують яку-небудь історію, в якій головним персонажем є одна з іграшок, принесених дітьми. Усі іграшки, у тому числі й іграшка – персонаж розповіді, розставлені на столі.

Запрошується дитина, яка водить. Діти по черзі розповідають їй вигадану історію, не називаючи головного персонажа, а заміняючи його назву займенником «він» або «вона». Оповідання розказують протягом 3-5 хвилин. Той, хто водить, повинен показати іграшку, яка є головним персонажем оповідання. Якщо дитина вгадала, ведучого змінюють, і гра повторюється. Але якщо відповідь була неправильною, діти доповнюють розказане оповідання таким чином, щоб допомогти тому, хто водить, новими деталями, не називаючи при цьому задуманої речі, здогадатися, про яку іграшку йдеться.

3. Гра «ПОВТОРЮЙ ЗА МНОЮ!» (І варіант)

Той, хто водить, сидить за столом, діти стоять навколо нього. Той, хто водить (керівник групи), простукує певний ритм олівцем по столу. Ритмічна фраза повинна бути короткою та чіткою. Один із дітей (за бажанням) повторює ритм. Потім ведучий запитує дітей: «Чи правильно Сашко повторив?» Якщо хтось із дітей вважає, що неправильно, він пропонує власну версію (простукує ритм).

4. Гра «ПОВТОРЮЙ ЗА МНОЮ!» (II варіант)

Той, хто водить, грає на фортепіано якусь мелодичну фразу. Одному з дітей пропонують повторити ритм цієї фрази ударами олівця по столу. Далі – як у першому варіанті.

Рекомендації: слід надати можливість кожній дитині простукати задану фразу. Ведучий може й не грати, а проспівати музичну фразу дитячої пісеньки.

ПРИБЛИЗНИЙ НАБІР ІГОР-РОЗМИНОК ДЛЯ АКТИВІЗАЦІЇ ДІТЕЙ, ВКЛЮЧЕННЯ У СПІЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ

© Гра «ВИХІДНЕ ПОЛОЖЕННЯ»

Увага, друзі, запрошуємо вас розім ‘ятися! Пропонуємо розміститися на своїх стільцях зручніше. За моєю командою «Встати!» ви маєте швидко встати, а за командою «Сісти!» слід швидко сісти. Треба постаратися всім одночасно вставати, а потім сідати.

© Гра «ХТО ЛІТАЄ?»

Діти стають у коло, обличчям до центру. Ведучий починає запитувати в дітей, хто може літати, а хто ні. Діти повинні постаратися відповідати на питання швидко, без пауз, одночасно. Причому якщо ведучий називає когось або щось, спроможне літати, діти мають хором відповісти «Літає!» – й показати, як це відбувається. Якщо ж названий об’єкт не літає, діти мовчать.

© ГРА-ТАНОК

Пропоную вам зараз потанцювати. Станьте в коло. Давайте визначимо, у кого з вас краще розвинене почуття ритму.

Звучить музика. Той, хто водить, швидко й чітко показує різноманітні танцювальні рухи, а діти мають якомога точніше відтворити їх. Наприкінці гри виділяють кращих.

© Гра «ТВАРИНИ»

У цій грі ви маєте зобразити за допомогою жестів та міміки представників світу тварин.

Можна грати в цю гру, розбивши попередньо дітей на дві групи. Представники кожної з цих груп «показують» одне одному тварин, а інші відгадують, про яку тварину йдеться.

© Гра «ПЕРЕДАЙ ПРЕДМЕТ»

Діти діляться на дві команди. Стають у дві шеренги одне навпроти одного. Тепер гравцям кожної команди треба передати одне одному якийсь предмет круглої форми (апельсин, м’яч тощо), причому при передаванні цього предмета можна користуватися тільки підборіддям або ж плечима. Руками допомагати собі не можна. Якщо річ падає на підлогу, все починається спочатку. Наприкінці гри визначається команда-переможець.

© Гра «ЗАПИТАННЯ ПІСНЕЮ»

Діти діляться на дві команди. Тепер перша команда, порадившись, повинна хором проспівати уривок із будь-якої відомої пісні, у цьому уривку має бути якесь запитання, а друга команда повинна за хвилину згадати й проспівати хором уривок з іншої відомої пісні, який містив би відповідь на це запитання. Потім команди міняються ролями.

© Гра «”ОБІГРУВАННЯ” ПРЕДМЕТА»

Ведучий вибирає будь-який невеличкий предмет: ручку, шарф тощо. Пускає його по колу. Відтепер цей предмет може грати роль будь-чого, тільки не свою власну. Кожний гравець має уявити його якимось іншим предметом і коротко «обіграти» його, тобто здійснити якусь дію. Наприклад, ви уявляєте, що у вас у руках не ручка, а градусник. З градусником треба здійснити деякі дії, достатньо прості. Наприклад: струснути й сунути собі під пахву, перевірити температуру і т. п.

Наприкінці гри виділяються кращі гравці (актори). © Гра «НА ОДНУ ЛІТЕРУ»

Діти сидять колом. Обирається одна літера, з якої повинні починатися назви предметів, що є в кімнаті. Кожна дитина за годинниковою стрілкою називає з цих предметів той, назва якого починається з обраної літери. Виграє та дитина, яка останньою зможе назвати такий предмет.

ПРИБЛИЗНИЙ НАБІР ІГОР-РОЗМИНОК ДЛЯ ЗАСПОКОЄННЯ ДІТЕЙ, ЗНЯТТЯ ЗБУДЖЕННЯ ТА ІМПУЛЬСИВНОСТІ

© Гра «ОПЛЕСКИ»

Діти стають у коло. Обирають ведучого, який стає на початку руху годинникової стрілки. Потім він плеще в долоні. Дитина, яка стоїть поруч із ним, повторює оплески, діти по черзі також плещуть по одному разу. Потім той, хто водить, може підійти до будь-якого місця кола й після того, як він лясне в долоні, з цього місця починає поширюватися хвиля оплесків по колу. Місце початку визначає той, хто водить.

© Гра «ПІСНЯ»

Діти сидять по колу на стільцях. У середину кола виходить ведучий. «Зараз ми спробуємо заспівати хором яку-небудь пісню (діти обирають добре відому пісню)». У цій пісні має бути не більш як 2 куплети, якщо потрібно, то можна нагадати слова цієї пісні. Ведучий розповідає про умови (правила) гри. «Коли я перший раз плесну в долоні, ми всі починаємо співати цю пісню, за другим разом – спів продовжується, але тільки подумки (про себе), а коли плесну втретє – знов усі співають уголос».

© Гра «ІНОХОДЕЦЬ»

Діти поділяються на дві команди, стають у колону. «Це буде невеличке змагання-естафета. Вам слід (кожній команді) пройти незвичайним способом кілька метрів». Ведучий показує, до якого місця слід іти дітям. «Після того, як ви доходите до цього місця, у команду повертайтесь звичайним способом. Йти потрібно так: праву ногу заносите ззаду за ліву й ставите якомога далі вперед. Перемагає та команда, яка швидше й з найменшою кількістю падінь пройде цим способом».

© Гра «ВГАДАЙ ПОЧУТТЯ»

На початку гри з дітьми слід з’ясувати, які саме почуття вони знають (радість, страх, гнів і т. ін.). Потім дітям пропонується за кілька хвилин зобразити за допомогою міміки й жестів певне почуття. Інші діти дивляться й намагаються відгадати те почуття, яке зображує дитина.

© Гра «М’ЯЧИК»

Діти стають у коло обличчям один до одного. Ведучий: «Візьміть м’яч і починайте передавати його по колу. Умова така: можна передавати його по колу тільки з руку руки. Не можна передавати м’яч по повітрю. Якщо хтось із гравців передав м’яча по повітрю або ж упустив, ця дитина вибуває з гри».

© Гра «КАРЛЮЧКА»

Перший гравець бере аркуш паперу й олівець і малює на цьому аркуші довільну невеличку карлючку. Потім передає цей аркуш наступному гравцеві, завдання якого полягає в тому, щоб доповнити карлючку так, аби вийшов якийсь предмет або тварина, тобто те, що має значення. Далі вже цей гравець малює для наступної джини нову карлючку і т. д. Наприкінці виділяються переможці цієї гри.

© Гра «ОСТАННЯ ЛІТЕРА»

Крайній гравець називає слово (іменник в однині й називному відмінку). Наступний учасник гри згадує слово, яке починається з останньої літери того слова, яке вигадав перший учасник.

© Гра «ЯК МОЖНА ВИКОРИСТАТИ ПРЕДМЕТ?»

Беруть будь-який предмет (ручка, свічка і т. д.). Його пускають по колу дітей. Кожна дитина має сказати, як можна застосувати цей предмет, окрім його прямого призначення.

© Гра «СОНОСКОП»

Діти сідають у коло і заплющують очі. Ведучий торкається різних предметів олівцем, постукуючи при цьому по них. Після кожного торкання діти мають спробувати визначити той предмет, якого торкався ведучий.


 

завантаження...
WordPress: 23.34MB | MySQL:26 | 0,451sec