Цікаві запитання з біології для вчителя

Вступ

1.  Система наук про живу природу. (Біологія)

2.  Наука, що вивчає бактерії. (Бак­теріологія)

3.  Наука про рослини. (Ботаніка)

4.  Наука про гриби. (Мікологія)

5.  Наука про тварин. (Зоологія)

6.  Науки про зовнішню і внутріш­ню будову організмів. (Анатомія і морфологія)

7.  Наука про процеси життєдіяль­ності організмів. (Фізіологія)

8.  Наука про взаємозв’язки організ­мів із середовищем. (Екологія)

9.  Наука про різноманітність і кла­сифікацію живих організмів. (Систематика)

10.  Жива істота, будь-яке живе тіло. (Організм)

11.  Основна й найнижча система­тична одиниця. (Вид)

12.  Найвища систематична одиниця. (Царство)

13.  Істоти, які складаються лише з однієї клітини та виконують усі необхідні для життя процеси. (Одноклітинні)

14.  Організми, тіло яких складаєть­ся з великої кількості клітин, що спеціалізуються на виконанні окремих процесів життя. (Бага­токлітинні)

15.  Організми, що самостійно вироб­ляють усі необхідні для їхнього життя органічні речовини з не­органічних. (Автотрофи)

16.  Організми, не здатні самостійно синтезувати органічні речовини з неорганічних, тому живляться готовими органічними речови­нами. (Гетеротрофи)

17.  Частина природи, що безпосеред­ньо оточує організми й здійснює на них непрямий або прямий вплив. (Середовище існування)

18.  Групи організмів, які належать до певної одиниці класифікації. (Таксон)

19.  Сукупність усіх рослинних орга­нізмів нашої планети. (Рослинний світ)

20.  Історично складена сукупність видів рослин, які ростуть на пев­ній території. (Флора)

 

 

 

 

 

 

 

Будова та життєдіяльність рослин

1.  Сукупність усіх етапів життя рос­лини —, від проростання до від­мирання. (Циюі відтворення)

2.  Найменша жива система, яка може здійснювати життєві функ­ції. (Клітина)

3.  Частина клітини, що відокрем­лює її від довкілля та здійснює з ним обмін речовин. (Клітинна оболонка)

4.  Внутрішнє середовище клітини, що міститься між клітинною обо­лонкою та ядром. (Цитоплазма)

5.  Постійні структури клітини, які виконують певні функції. (Орга-нели)

6.  Округле тільце, яке зберігає та захищає спадкову інформацію рослини й регулює всі процеси її життєдіяльності. (Ядро)

7.  Клітинні органели, у яких утворю­ються й нерідко накопичуються органічні речовини. (Пластиди)

8.  Пластиди зеленого кольору. (Хло­ропласти)

9.  Пластиди червоного, помаранче­вого й жовтого кольорів. (Хромо-пласти)

10.  Безбарвні пластиди, в яких на­копичується крохмаль. (Лейко­пласти)

11.  Органели клітини, що заповнені клітинним соком і відокремлені від цитоплазми мембраною. (Ва­куолі)

12.  Органели, у яких здійснюється дихання. (Мітохондрії)

13.  Сукупність клітин, подібних за будовою й об’єднаних спільніс­тю походження та фізіологічних функцій. (Тканина)

14.  Тканини, що складаються з мо­лодих, здатних до поділу клітин. (Твірні тканини)

15.  Тканини, що розташовані на по­верхні органів рослини й викону­ють захисну функцію. (Покривні тканини)

16.  Тканини, по яких здійснюється переміщення розчинених речо­вин по рослині. (Провідні тка­нини)

17.  Тканини, у яких запасаються ре­човини,, відбувається фотосин­тез. (Основні тканини)

18.  Частина організму, що має певну будову, займає певне положення і виконує певні функції. (Орган)

19.  Органи, що виконують основні життєві функції. (Вегетативні)

20.  Органи, які виконують функцію формування зачатків нового по­коління, їхнього захисту та роз­селення. (Репродуктивні)

21.  Підземний орган, що виник у рослин як пристосування до життя на суходолі. (Корінь)    . г

22.  Сукупність усіх коренів рослини. (Коренева система)

23.  Коренева система, у якій добре розвинений головний корінь. (Стрижнева)

24.  Коренева система, у якій відсут­ній головний корінь і яка утворе­на додатковими коренями. (Мич­кувата)

25.  Відкладання поживних речовин у головному корені. (Коренеплоди)

26.  Відкладання поживних речовин у бічних або додаткових коренях. (Бульбокорені)

27.  Корені, що вбирають воду з по­вітря. (Повітряні)

28.  Корені, що забезпечують дихання в болотних рослин. (Дихальні)

29.  Корені, що утримують рослину. (Ходульні)

30.  Корені у рослин-паразитів або рослин-напівпаразитів. (Корені-присоски)

31.  Корені, що закріплюють росли­ну. (Корені-причіпки)

32.  Процес поглинання та засвоєння рослинним організмом хімічних елементів і мінеральних речовин, необхідних для його життя. (Мі­неральне живлення)

33.  Речовини, яких рослині треба ба­гато. (Макроелементи)

34.  Елементи, необхідні рослині . в невеликих кількостях. (Мікро­елементи)

35.  Середовище життя і джерело мі­нерального живлення рослин. (Ґрунт)

36.  Вегетативний орган, що виник у рослин як пристосування до життя у повітряному середови­щі суходолу. (Пагін)

37.  Вісь пагона. (Стебло)

38.  Бічна частина пагона. (Листок)

39.  Місце, де листки відходять від стебла. (Вузол)

40.  Відстань між сусідніми вузлами. (Міжвузля)

41.  Уявний кут між стеблом і лист­ком. (Листкова пазуха)

42.  Зачаток пагона. (Брунька)

43.  Головне стебло в деревних рос­лин. (Стовбур)

44.  Твірна тканина, завдяки якій відбувається потовщення стебла в дерев’янистих рослин. (Камбій)

45.  Процес пересування неорганіч­них і органічних речовин від ко­реня та листків до всіх клітин рослинного організму. (Транс­порт речовин)

46.  Напрям руху води та розчине­них речовин по стеблу до лист­ків. (Висхідна течія речовин)

47.  Потік органічних речовин від листка до всіх органів. (Низхідна течія)

48.  Основні надземні видозміни па­гона або його частина. (Вусики, колючки, вуса)

49.  Найпоширеніші підземні видозміни пагона. (Кореневище, буль­ба, цибулина)

50.  Бічна частина пагона, виконує функції фотосинтезу, газообміну та випаровування. (Листок)

51.  Три основні типи жилкування. (Сітчасте, дугове, паралельне)

52.  Три основні типи листкороз­міщення, (Чергове, супротивне, кільчасте)

53.  Процес, унаслідок якого росли­ни утворюють органічні речови­ни з неорганічних, використо­вуючи для цього енергію Сонця. (Фотосинтез)

54.  Процес протилежний фотосин­тезу. (Дихання)

55.  Здатність живих клітин, тканин або цілого організму реагувати на зовнішні чи внутрішні впливи. (Подразливість)

56.  Зміни положення тіла рослини або її частин у просторі. (Рух)

57.  Зовнішній або внутрішній вплив, який спричинює рух рослин. (Подразнення)

58.  Ростові рухи в напрямку, що ви­значається однобічним впливом певного чинника середовища. (Тропізми)

Розмноження і розвиток рослин

1.   Процес відтворення собі подібних організмів, який забезпечує без­перервність життя видів. (Розмноження)

2.   Розмноження, яке відбувається за участі нестатевих клітин лише од­ного організму. (Нестатеве)

3.   Розмноження, яке відбувається за участі статевих клітин, як прави­ло, двох батьківських організмів. (Статеве розмноження)

4.   Процес злиття гамет. (Запліднення)

5.   Новоутворена запліднена кліти­на. (Зигота)

6.   Зачаток нової особини. (Зародок)

7.   Подвійний набір хромосом у ядрі. (Диплоїдний)

8.   Одинарний набір хромосом у ядрі. (Гаплоїдний)

9. Спеціальна клітина, укрита за­хисною міцною оболонкою. (Спора)

10.  Статеві клітини. (Гамети)

11.  Чоловічі гамети. (Сперматозоїди)

12.  Жіночі гамети. (Яйцеклітини)

13.  Розмноження вегетативними ор­ганами, їхніми видозмінами чи багатоклітинними частинами ве­гетативних органів рослин.(Ве­гетативне)

14.  Вегетативне розмноження без утручання людини. (Природне)

15.  Вегетативне розмноження, що здійснюється людиною. (Штучне)

16.  Відновлювання цілого організ­му з його частин унаслідок поді­лу клітин. (Регенерація)

17.  Розмноження відрізаними від ор­ганізму частинами пагона або ко­реня. (Живцювання)

18.  Зростання живців однієї росли­ни (прищепа) з іншою вкоріне­ною рослиною (підщепа). (Щеп­лення)

19.  Орган насінного розмноження рослин. (Квітка)

20.  Сукупність квіток, розташованих на загальній осі в певному поряд­ку. (Суцвіття)

21.  Суцвіття з однією віссю, яка може бути видовженою та вко­роченою. (Прості суцвіття)

22.  Суцвіття, що утворюються з про­стих унаслідок розгалуження го­ловної осі. (Складні суцвіття)

23.  Процес перенесення пилкових зерен із тичинок на маточки, у яких знаходяться насінні за­чатки. (Запилення)

24.  Перенесення пилку з пиляка, тичинки на приймочку маточки в межах однієї квітки. (Самозапи­лення)

25.  Процес перенесення пилку з пи­ляка тичинки квітки однієї осо­бини на приймочку маточки квітки іншої особини. (Перехрест . не запилення)

26.  Здійснюється людиною для під­вищення врожаю та для отриман­ня нових сортів рослин. (Штучне запилення)

27.  Процес злиття чоловічої та жіно­чої статевих клітин з утворенням зиготи. (Запліднення)

28.  Частина квітки, у якій утворю­ється пилок. {Тичинка)

29.  Частина квітки, у якій утворюють­ся насінні зачатки. {Маточка)

30.  Сукупність процесів, що відбува­ються в насінині й забезпечують перехід зі стану спокою до стану активної життєдіяльності. {Про­ростання насінини)

31.  Репродуктивний орган, у якому знаходиться насіння. {Плід)

32.  Плоди з м’ясистим соковитим оплоднем. {Соковиті)

33.  Плоди, у яких оплодень сухий шкірястий або здерев’янілий. {Сухі)

34.  Кількісне збільшення розмірів, об’єму та маси новоутворених клітин, органів і всього організ­му. {Ріст)

35.  Якісні зміни, що відбувають­ся в органах і в усьому організмі рослини. {Розвиток)

36.  Зміни зовнішнього вигляду, про­цесів росту й розвитку організ­мів упродовж року відповідно до чергування його сезонів. {Сезонні ритми)

37.  Зміни стану організмів упродовж , доби. {Добові ритми)

38.  Періодичні зміни біологічних процесів та явищ, які є відповід­дю на регулярні зміни дії чинників середовища. {Біологічні ритми)

39.  Наука про сезонні явища в при­роді. {Фенологія)

40. Здатність організму реагувати на плин часу. {Біологічний годинник)

Водорості

1.   Найдавніша група рослин на Зем­лі. {Водорості)

2.   Організми із зеленим кольором слані; тому що серед пігментів, які є в їхніх клітинах, переважа­ють хлорофіли. {Зелені водорості)

3.   Одноклітинні одиночні чи коло­ніальні організми мікроскопічних розмірів. {Діатомові водорості)

Вищі спорові рослини

Група наземних рослин, які розмно­жуються та поширюються з допомо­гою спор. {Вищі спорові рослини)

Голонасінні

Рослини, у яких насінні зачатки незахищені, як у квіткових рослин, і ле­жать відкрито в шишках на особли­вих лусках. {Голонасінні)

Покритонасінні

1.   Рослини, у зародку насінини яких дві сім’ядолі. {Дводольні)

2.   Рослини, у зародку насінини яких одна сім’ядоля. {Однодольні)

З. Рослини, які людина вирощує для своїх потреб. {Культурнірослини)

Гриби

1. Наука, що вивчає гриби. {Міколо­гія)

2.   Рід нижчих грибів —сапротрофів, які утворюють нальоти на поверх­ні грунту. {Мукор)

3.   Взаємовигідне співжиття міцелію гриба з коренями насінних рос­лин. {Мікориза)

4.   Гриби, які вживають в їжу. (їстівні)

5.   Гриби, що викликають отруєння людини й тварин. (Отруйні)

Лишайники

1.   Своєрідні організми, які утвори­лися внаслідок співжиття гриба та водорості. (Лишайник)

2.   Наука, що вивчає лишайники. (Ліхенологія)

Бактерії

1.   Без’ядерні одноклітинні організ­ми, у яких відсутнє ядро та біль­шість органел. (Бактерії)

2.   Кулясті бактерії. (Коки)

3.   Паличкоподібні бактерії. (Ба­цили)

4.   Звивисті бактерії. (Вібріони, спі­рили)

5.   Бактерії, що спричинюють захво­рювання людини, тварин і рос­лин. (Хвороботворні)

6.   Процес повного знищення бакте­рій та їхніх спор під дією темпера­тури 100 °С. (Стерилізація)

7. Кількаразове нагрівання продук­ту до температури 60—70 °С. (Пас­теризація)

8.   Знищення хвороботворних бакте­рій хімічними речовинами. {Дез­інфекція)

9.   Одноклітинні, колоніальні та нитчасті без’ядерні організми, які здатні до фотосинтезу та ви­користання атмосферного азоту. {Ціанобактерії)

 

Середовища існування рослин

1.   Наука, що вивчає взаємозв’язки організмів і середовище. {Еколо­гія)       

2.   Усе, що оточує організм і впливає на нього. (Середовище існування)

3.   Групи, у які об’єднують рослини з однаковими вимогами до певних чинників середовища. {Еко­логічні групи рослин)

4.   Чинники живої природи, що зу­мовлені взаємозв’язками живих організмів між собою. {Біотичні)

5. Багаторічні рослини з чітким поділом надземної частини на здерев’яніле стебло й крону. {Де­рева)

6.  Рослини з численними здерев’янілими стеблами висотою 0,5—5 м. (Кущі)

7.  Рослини здебільшого з невисо­ким, нездерев’янілим стеблом. {Трави)                    

8.  Рослини, які оселяються на стов­бурах і гілках дерев, але викорис­товують їх як місце прикріплен­ня, живлячись самостійно. {Епі­фіти)

9.  Форма взаємодії, за якою тва­ринні організми поїдають тва­рин. {Хижацтво)

10. Рослини з довгими виткими та чіпкими стеблами, які викорис­товують опору для підйому тіла вгору до світла. {Ліани)

11.  Чинники неживої природи, що впливають на окремі організми та їх угруповання. (Абіотичні)

12.  Сукупність живої та неживої природи. {Екосистеми)

13.  Це угруповання, у яких доміну­ють деревні рослини. {Ліси)

14.  Це угруповання, у яких доміну­ють багаторічні трав’янисті во­логолюбні рослини. {Луки)

15.  Угруповання, у яких домінують багаторічні трав’янисті рослини, пристосовані до тривалих посуш­ливих періодів. {Степи)

16.  Постійно вологі ділянки зем­лі, на яких поширені переважно трав’янисті рослини. {Болота)

17.  Сукупність видів рослин, що рос­туть на певній території. {Флора)

Охорона природи

1.   Система заходів, що здійснюється з метою збереження, раціонального використання та відтворення при­родних ресурсів. {Охорона природи)

2.   Це ділянки суходолу та водойм, природні комплекси й об’єкти, які мають особливу цінність. (Природоохоронні території)

3.   Список видів рослин і тварин, які перебувають під загрозою зник­нення. (Червона книга)

4.   Список рідкісних рослинних угруповань, які потребують особ­ливого режиму їхнього викорис­тання. (Зелена книга)

5. Державний документ про сучас­ний стан видів тварин і рослин, які перебувають під загрозою зникнення, та про заходи щодо їхнього збереження і науковообгрунтованого відтворення. (Чер­вона книга України)

6. Територія, на якій у природному стані зберігається весь її природ­ний комплекс і заборонено будь-яку господарську діяльність. (За­повідник)

1. Територія, на якій у природному стані зберігається весь її природ­ний комплекс і яка може вико­ристовуватися для спілкування людини з природою. {Національ­ний природний парк)

8. Природна територія, створена для збереження і відтворення природ­них комплексів або окремих видів організмів. (Заказник)        .

 

 

Організм людини як біологічна система

1.  Наука про будову і функції клітин. (Цитологія.)

2.  Наука, яка вивчає життє­діяльність і функції всього орга­нізму. (Фізіологія.)

3.  Наука про будову і функції тканин. (Гістологія.)

4.  Наука про будову і функції органів і цілого організму. (Ана­томія.)

5. Наука про формування, збе­реження і зміцнення здоров’я. (Валеологія.)

6. Порушення нормальної жит­тєдіяльності організму. (Хвороба.)

7.  Елементи, які становлять 96% загальної маси живого орга­нізму. (Органогенні.)

8. Функціональна і структурна одиниця живого. (Клітина.)

9. Речовини, нерозчинні у воді. (Гідрофобні.)

10. Речовини, які вперше були знайдені й видалені з ядра кліти­ни. (Нуклеїнові кислоти.)

11. Утворення клітини, яке ві­докремлює внутрішнє середови­ще від зовнішнього. (Клітинна мембрана.)

12. Внутрішнє середовище клі­тини. (Цитоплазма.)

13.  Основна життєва власти­вість організмів. (Обмін речовин.)

14.  Утворення із простих ре­човин складних. (Біосинтез.)

15.  Біологічні каталізатори. (Ферменти.)

16. Здатність організмів реагу­вати на дію зовнішніх і внутрішніх подразників. (Подразливість.)

17.  Система клітин і позаклі­тинних структур, подібних за будовою, функціями та походжен­ням. (Тканини.)

18.  Структурна і функціональ­на одиниця м’язової клітини. (Міофібрили.)

19.  Частина тіла, яка має пев­ну будову, функції і положення. (Орган.)

20. Анатомічне і функціональ­не об’єднання органів у системи. (Фізіологічні системи.)

21.  Речовини, з яких синтезу­ються молекули білків. (Аміно­кислоти.)

 

Регуляція функцій

1.  Структурна і функціональ­на одиниця нервової тканини. (Нейрон.)

2.  Довгий відросток нейрона. (Аксон.)

3.  Короткі відростки нейрона. (Дендрити.)

4.   Відповідь організму на вплив зовнішнього і внутріш­нього середовища, що регулюється нервовою системою. (Реф­лекс.)

5.  Шлях рефлексу. (Рефлек­торна дуга.)

6.  Скупчення тіл нейронів. (Сіра речовина.)

7.  Скупчення відростків ней­ронів. (Біла речовина.)

8. Продовження спинного моз­ку. (Стовбур головного мозку.)

9.  Відділ головного мозку, що є продовженням спинного. (Дов­гастий.)

10. Відділ головного мозку, який бере участь у регуляції координації рухів і рівноваги. (Мозочок.)

11. Частина нервової системи, яка регулює роботу внутрішніх органів. (Автономна.)

12. Яка частина нервової сис­теми регулює роботу органів руху? (Соматична.)

13.  Біологічні регулятори об­міну речовин. (Гормони.)

14. Гормон підшлункової зало­зи. (Інсулін.)

15.  Гормони надниркових за­лоз. (Адреналін, норадреналін, кор­тикостероїди.)

16. Гормон щитоподібної зало­зи. (Тироксин, трийодтиронін.)

17. Гіперфункція гіпофіза. (Гі­гантизм.)

18. Гіпофункція гіпофіза. (Кар­ликовість.)

19. Гіперфункція щитоподібної залози. (Базедова хвороба.)

20. Гіпофункція щитоподібної залози. (Мікседема, у дитячому віці кретинізм.)

21.  Гіпофункція підшлункової залози. (Цукровий діабет.)

 

Опора і рух

1.  Структурна і функціональ­на одиниця кісткової тканини. (Остеон.)

2.  Структурна і функціональ­на одиниця хрящової тканини. (Хондроцит.)

3.  Утворення, яке зовні вкри­ває кістку. (Окістя.)

4.  Нерухоме з’єднання кісток. (Шов.)

5.  Рухоме з’єднання кісток. (Суглоб.)

6.  Кількість шийних хребців у людини. (7.)

7.  Скільки у людини грудних хребців? (12.)

8. Найширший м’яз у людини. (М’яз спини.)

9.  Найдовший м’яз у людини. (Кравецький.)

10.  М’язи, які забезпечують згинання і розгинання кінцівок. (Згиначі, розгиначі.)

11.  Здатність м’язів тривалий час підтримувати ритм роботи. (Витривалість.)

12.  Вигин хребта назад у груд­ному відділі. (Кіфоз.)

13.  Бокові викривлення хреб­та. (Сколіоз.)

14. Знижена рухова активність. (Гіподинамія.)

15. Вихід суглобової головки із суглобової западини. (Вивих.)

16.  Основа скелета людини. (Хребет.)

17.  Білки, які забезпечують скоротливість м’язового волокна. (Актин, міозин.)

 

Кров і кровообіг

1.  Відносна сталість внутріш­нього середовища організму. (Го­меостаз.)

2.   Формені елементи крові. (Еритроцити, лейкоцити, тромбо­цити.)

3.  Місце утворення еритроци­тів. (Червоний кістковий мозок.)

4. Білкова речовина еритроци­та. (Гемоглобін.)

5.   Термін життєдіяльності еритроцита. (Близько 120 днів.)

6.  Місце руйнування еритро­цитів. (Селезінка, печінка.)

7.  Зменшення вмісту гемогло­біну в крові. (Недокрів’я, анемія.)

8.  Людина, яка добровільно здає кров. (Донор.)

9. Кров, насичена вуглекислим газом. (Венозна.)

10.  Кров, насичена киснем. (Артеріальна.)

11.  Безбарвні клітини крові. (Лейкоцити.)

12. Люди якої групи крові є уні­версальними донорами? (І групи.)

13. Збільшення лейкоцитів по­над фізіологічну норму. (Лейкоци­тоз.)

14.  Зменшення лейкоцитів по­над фізіологічну норму. (Лейкопенія.)

15.  Порушення зсідання кро­ві. (Гемофілія.)

16.  Нерозчинний білок крові, який забезпечує зсідання крові. (Фібрин.)

17.  Учений, який відкрив за­хисні функції лейкоцитів. (І.Мечников.)

18. Процес поглинання і пере­травлення чужорідних мікроорга­нізмів лейкоцитами. (Фагоцитоз.)

19. Речовини, які спричиняють алергічні реакції. (Алергени.)

20.  Засновник сучасної мікро­біології та імунології. (Луї Пастер.)

21. Навколосерцева сумка. (Пе­рикард.)

22.  М’язова оболонка серця. (Міокард.)

23. Внутрішня оболонка серця. (Ендокард.)

24.  Зовнішня оболонка серця. (Епікард.)

25.  Клапани між передсердя­ми і шлуночками. (Стулкові.)

26. Судини, які несуть кров до серця. (Вени.)

27. Судини, які несуть кров від серця. (Артерії.)

28.  Які клапани не дають змо­ги крові рухатися назад при роз­слабленні шлуночків. (Півмісяцеві.)

29. Запис електричних струмів серця. (Електрокардіограма.)

30.  Судини, які живлять сер­це. (Коронарні, або вінцеві.)

31.  Період скорочення серця. (Систола.)

32.  Період розслаблення сер­ця. (Діастола.)

33.  Гормони, які посилюють і прискорюють роботу серця. (Ад­реналін, норадреналін.)

34.  Речовини, які зменшують частоту і силу скорочень серця. (Ацетилхолін, іони калію.)

35. Рух крові по замкненій сис­темі судин. (Кровообіг.)

36. Стан підвищення кров’яно­го тиску. (Гіпертонія.)

37. Стан зниження кров’яного тиску. (Гіпотонія.)

38. Прилад, за допомогою яко­го можна виміряти артеріальний тиск. (Манометр.)

39. Порушення серцевого рит­му. (Аритмія.)

40.  Найпоширеніше захворю­вання серця. (Інфаркт міокарда.)

41.  Гостре порушення мозко­вого кровообігу. (Інсульт.)

42.  Небезпечні для життя кро­вотечі. (Внутрішня, артеріальна.)

43.  Орган, який виконує роль мотора-насоса. (Серце.)

44. Утворення, яке розмежовує грудну порожнину від черевної. (Діафрагма.)

45.  Кровотворні органи. (Чер­воний кістковий мозок, селезінка, лімфовузли.)

46.   Гемоглобін, з’єднаний з киснем. (Оксигемоглобін.)

47. Травми у результаті ушкод­ження кровоносних судин. (Кро­вотечі.)

48. Здатність серця скорочува­тися під впливом імпульсів, які виникають у самому серці. (Авто­матизм.)

49. Прилад, за допомогою яко­го можна записати електричні струми серця. (Електрокардіограф.)

50.  Ритмічні коливання стінок артерій під час систоли. (Пульс.)

51.  Введення в організм вак­цини, внаслідок якої виникає штучний імунітет. (Щеплення.)

 

Дихання

1.  Окиснення речовин у клі­тинах. (Внутрішнє дихання, ката­болізм.)

2.  Основні органи дихальної системи. (Легені.)

3. Який орган одночасно є ор­ганом чуття і дихальної системи? (Ніс.)

4.  Частина гортані, яку ззовні видно як виступ. (Кадик.)

5.  Дихальна трубка, яка скла­дається з 16—20 хрящових півкі­лець. (Трахея.)

6.  Легеневі гілки, які багато­разово галузяться. (Бронхи.)

7. Найтонші бронхи. (Бронхіоли.)

8. Закінчення бронхіолів. (Аль­веоли.)

9.  Сполучнотканинна оболон­ка легень. (Легенева плевра.)

10.  Щілина між зовнішньою і легеневою плеврою. (Плевральна порожнина.)

11.  Орган утворення голосу. (Гортань.)

12. Утворення в гортані з елас­тичних пружних волокон. (Голо­сові зв ‘язки.)

13.  Повітря, що видихається. (Видихуване.)

14. Повітря, яке знаходиться в альвеолах. (Альвеолярне.)

15.  За рахунок якого процесу відбувається газообмін у легенях? (Дифузії.)

16. Дихальні рухи. (Вдих, видих.)

17. Місце знаходження дихаль­ного центру. (Довгастий мозок.)

18. Найбільша кількість повіт­ря, яку можна видихнути після найглибшого вдиху. (Життєва ємність легень, ЖЄЛ.)

19.  Прилад для визначення ЖЄЛ. (Спірометр.)

20.  Гостре запалення слизової зіва. (Ангіна.)

21.  Гостре запалення слизової оболонки трахеї. (Трахеїт.)

22.  Захворювання органів ди­хання, збудники яких — бакте­рії. (Туберкульоз, дифтерія, ангі­на, пневмонія.)

23. Запалення легень. (Пневмонія.)

  «Дихання»

1.  Основна одиниця будови легень. (Альвеола.)

2.  Де знаходиться дихальний центр? (У довгастому мозку.)

3.  Куди надходить кисень із альвеол при диханні? (У плазму і еритроцити.)

4.  Куди надходить кисень при тканинному диханні? (З крові — в тканини, а потім — у клітини.)

5. Різкий рефлекторний видих через рот. (Кашель.)

6. Дихальні рухи. (Вдих, видих.)

7.  Повітря, яке міститься в альвеолах, називають… (альвео­лярним).

8.  Повітря, яке ми видихаємо… (Видихуване.)

9.  Окиснювальні процеси в клітинах, унаслідок яких виді­ляється енергія. (Внутрішнє ди­хання.)

10. Збудник туберкульозу. (Ту­беркульозна паличка.)

11.  Гостре запалення слизо­вої оболонки зіву та піднебінних мигдаликів, розташованих у глот­ці. (Ангіна.)

12.   Тяжке інфекційне за­хворювання, збудником якого є дифтерійна паличка. (Диф­терія.)

13.  Алергічне захворювання, дуже поширене в Україні, особ­ливо серед дітей. (Бронхіальна астма.)

14.  Гортань безпосередньо пе­реходить у… (трахею).

15.  Найбільший хрящ гортані. (Щитоподібний.)

16. У кожній легені є гілки, що розгалужуються, утворюючи… (бронхіальне дерево).

17.  На внутрішній поверхні легень розміщені… (ворота).

18.   Сильний і дуже швид­кий рефлекторний видих через ніздрі, завдяки якому з носо­вої порожнини видаляються ре­човини, що її подразнюють. (Чхання.)

19.  Життєву ємність легень визначають за допомогою спе­ціального приладу… (спіро­метра).

20.  Порожнина, з якої почи­наються повітроносні шляхи. (Но­сова.)

21.  Грип спричиняють мікро­скопічні… (віруси).

 

Травлення. Обмін речовин і енергії

1. Процес розщеплення склад­них органічних речовин на прос­ті, які всмоктуються і засвоюють­ся організмом. (Травлення.)

2. Учений, засновник фізіоло­гії травлення. (І.Павлов.)

3.  Прилад, за допомогою яко­го досліджують склад шлунково­го соку. (Зонд.)

4. Кісткові органи, розташовані в ротовій порожнині. (Зуби.)

5.   Зуби, які з’являються у 6-місячної дитини. (Молочні.)

6. Найпоширеніша хвороба зу­бів. (Карієс.)

7.  Лікар, який лікує зуби. (Стоматолог.)

8.  Ферменти слини. (Амілаза, мальтоза.)

9.  Середовище, у якому діють ферменти слини. (Лужне.)

10.  Найрозширеніша частина травного каналу у вигляді вигну­того мішечка. (Шлунок.)

11. Фермент шлункового соку. (Пепсин.)

12.  Середовище, у якому діє фермент шлункового соку. (Кисле.)

13. Запалення слизової оболон­ки шлунка. (Гастрит.)

14. Кишка, яка дорівнює ши­рині 12 пальців. (Дванадцяти­пала.)

15.  Залоза, яка відкривається двома протоками у дванатцятипа-лу кишку. (Підшлункова.)

16. Фермент підшлункової за­лози, який розщеплює білки. (Пепсин.)

17.  Фермент соку підшлунко­вої залози, який розщеплює жири. (Ліпаза.)

18.  Червоподібний відросток сліпої кишки. (Апендикс.)

19.  Гостра інфекційна хвороба печінки. (Хвороба Боткіна.)

20.  М’язова трубка, по якій їжа надходить до шлунка. (Стра­вохід.)

21.  Неорганічна речовина, що входить до складу гемоглобіну. (Залізо.)

22. Солі, які входять до складу кісток. (Солі кальцію, фосфору.)

23. Якої солі бракує у звичай­ній їжі? (Кухонної, ШСІ.)

24. Біологічно активні речови­ни, необхідні для забезпечення  важливих фізіологічних і біологіч­них процесів. (Вітаміни.)

25.  Авітаміноз при нестачі ві­таміну С. (Цинга.)

26. Вітамін, який бере участь у регуляції обміну Р і Са. (Кальци-ферол, Б.)

27. Вітамін, нестача якого при­зводить до порушення зору. (Ре­тинол, А.)

28. Нерозчинний цукор, який відкладається в печінці. (Глі­коген.)

29.  Утворення зуба, де прохо­дять нерви та кровоносні судини. (Пульпа.)

Виділення. Шкіра

1.  Парні органи бобоподібної форми. (Нирки.)

2.  Порожнина нирки. (Нирко­ва миска.)

3.  Структурна і функціональ­на одиниця нирки. (Нефрон.)

4. Початковий відділ нефрону. (Ниркове тільце, судинний клубок.)

5.  Зовнішній шар нирки. (Кір­ковий.)

6. Внутрішній шар нирки. (Моз­ковий.)

7. Процес, який відбувається в капсулах нефрону. (Фільтрація.)

8.  Процес, який відбувається в канальцях нефрону. (Реаб­сорбція.)

9.  Антидіуретичний гормон. (Вазопресин.)

10.  М’язова трубка, яка з’єд­нує нирку із сечовим міхуром. (Сечовід.)

11.   Резервуар для збирання сечі. (Сечовий міхур.)

12. Запалення сечівника. (Урет­рит.)

13. Запальне інфекційне захво­рювання нирки. (Пієлонефрит.)

14.  Темний пігмент шкіри. (Меланін.)

15.  Шари шкіри. (Епідерміс, власне шкіра, підшкірна кліт­ковина.)

16. Похідні рогового шару епі­дермісу. (Нігті.)

17. Залози, які виділяють шкір­не сало. (Сальні.)

18.  Залози, які виконують ви­дільну функцію. (Потові.)

19.  Видозмінені потові залози. (Молочні.)

20.  Рогові похідні дерми. (Во­лосся.)

21.  Місце розташування коре­ня волосся. (Волосяна цибулина.)

22. Комплекс заходів, що спря­мовані на підвищення функціо­нальних резервів організму та його опірності до несприятливих умов. (Загартування.)

23.  Патологічний стан, зумов­лений загальним перегріванням. (Тепловий удар.)

24.  Ушкодження, які виника­ють унаслідок високої температу­ри. (Опіки.)

25.  Ушкодження, які виника­ють унаслідок низької температу­ри. (Обмороження.)

26. Які комахи викликають за­хворювання педикульоз? (Воші.)

27.  Комплекс заходів та інди­відуальних засобів, спрямованих на поліпшення зовнішності люди­ни. (Косметика.)

28. Косметика, яка підкреслює правильні риси обличчя та робить менш помітними дефекти. (Деко­ративна.)

29. Косметика, призначена для усування захворювань та дефек­тів шкіри. (Лікувальна.)

завантаження...
WordPress: 22.93MB | MySQL:26 | 0,952sec