Третій закон Г. Менделя

Тема: Третій закон Г. Менделя.

Мета: Ознайомити учнів із законами Г. Менделя, розглянути їх статистичний характер і цитологічні основи; розвивати вміння пов’язувати виконання функцій певними структурами з особливостями їхньої будови; виховувати вміння критично й обґрунтовано сприймати наукову інформацію.

Методи та форми: Лекція

Обладнання: довідкова література, збірник задач, схеми і таблиці

Хід заняття

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Метод «Мікрофон»

Основні закономірності успадкування ознак –це

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Правило незалежного розщеплення і вільного комбінування неалельних генів.

Батьківські форми, яких беруть для схрещування, можуть відрізнятися за декількома ознаками , а відповідно і декількома генами.

Схрещування, за якого батьківські форми відрізняються двома алелями генів, носить назву дигібридного. Гібриди гетерозиготні за двома парами генів, називають дигетерозиготами. У разі три-, тетра- і полігибридного схрещування, отримані гібриди називаються три-, тетра- і полі гетерозиготи.

Третій закон Менделя – правило незалежного успадкування було сформовано Менделем на підставі вивчення нащадків від дигібрид них і три гібридних схрещувань

Класичний приклад аналізу дигібридного схрещування дав Г. Мендель, схрестивши дві форми гороху, які відрізнялися відповідно за формою і забарвленням насіння. Материнська рослина утворювала кругле жовте насіння, а батьківська – зморшкувате зелене насіння. Згідно з правилом одноманітності гібридів першого покоління все гібридне насіння було круглим і жовтим. Рослини, вирощені з цих насінин, зазнали самозапилення і в результаті отримано гібридне насіння F2 . Згідно із законом розщеплення знову з’явилися зморшкувате, а також зелене насіння. Числове співвідношення складало: 315 круглих жовтих, 101 зморшкуватих жовтих, 108 круглих зелених і 32 зморшкуватих зелених, що відповідає співвідношенню 9:3:3:1. Тобто спостерігаються всі можливі поєднання досліджуваних ознак. Це і віддзеркалює третій закон Менделя – закон незалежного успадкування ознак або закон незалежного комбінування генів. Це закон про незалежне успадкування алелей різних генів.

 

2. Третій закон Менделя (незалежного комбінування генів): гени різних алель них пар і детерміновані ними ознаки комбінуються незалежно одна від одної, оскільки вони локалізовані в різних парах гомологічних хромосом.

У природних умовах має місце різноманітна комбінаторика генів (алелей). Кожний організм гетерозиготний за багатьма генами може потенційно забезпечити дуже велику комбінативну мінливість. Різні спадкові ознаки передаються нащадкам незалежно один від одного.

Генетичні закономірності розщеплення ознак при дигібридному і полі гібридному схрещуваннях, встановлені Г. Менделем, отримали цитологічне обґрунтування. Доведено зв’язок між незалежним розщепленням різних пар генів і поведінкою не гомологічних хромосом. При мейотичному поділі в профазі І гомологічні хромосоми кон’югують ; в анафазі І одна із гомологічних хромосом відходить до одного полюса, друга – до другого; при розходженні до різних полюсів не гомологічні хромосоми комбінуються вільно, незалежно одна від другої. В результаті цього утворюються гаплоїдні гамети з різним поєднанням хромосом. В процесі запліднення гамети зливаються і гомологічні хромосоми, які розійшлися в мейозі, знову з’єднуються .

При утворенні гамет разом з гомологічними хромосомами гени кожної пари відділяються один від одного, розходяться і випадково комбінуються з неалельними генами. Поява різних поєднань генів можлива тому, що розходження генів одної пари (А-а) відбувається незалежно від розходження генів іншої пари (наприклад В-в, С-с і т.д.). У дигетерозиготи (АаВв) можливе утворення з однаковою імовірністю чотирьох типів гамет (1АВ:1Ав:1Ва:1ав). Гетерозигота за трьома ознаками (АаВвСс) продукує вісім гамет: АВС, Авс, АвС, аВС, Авс, аВс, авС, авс. Один з них має всі домінантні ознаки, три типи поєднують по два домінантних і одному рецесивному гену; три типи – по одному домінантному і по два рецесивних; один тип – всі рецесивні гени.

Кількість типів гамет у гетерозигот встановлюють за формулою 2ń де ń- число пар алель них генів (або ознак). У гетерозиготи за чотирма ознаками кількість гамет складає 24=16, у гетерозиготи за п’ятьма ознаками – 25=32 і т.д.

Для визначення генотипового складу F2 при дигібридному і полі гібридному схрещуваннях зручно користуватися решіткою, запропонованою англійським генетиком Пеннетом.

Числове співвідношення Фенотипічних класів від схрещування гетерозигот (або самозапилення) визначають за формулою (3:1)ń, де ń означає число пар врахованих ознак. Так, якщо при моно гібридному схрещуванні відношення класів складає 3:1, то при дигібридному схрещуванні воно становить (3:1)2, або 9:3:3:1, а при три гібридному схрещуванні воно становить відповідно (3:1)3, тобто 27:9:9:9:3:3:3:1.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

Задача

Нормальний ріст у вівса (А) домінує над гігантизмом (а), а ранньостиглість (В) над пізньостиглістю (в). Гени, що визначають дані ознаки, знаходяться в не гомологічних хромосомах.

1) якими ознаками будуть наділені гібриди від схрещування гомозиготних рослин пізньостиглого вівса нормального росту з гігантським ранньостиглим?

2) Яка ймовірність появи гігантських ранньостиглих рослин від схрещування двійних гетерозигот між собою?

3) Від схрещування ранньостиглих рослин нормального росту між собою було одержано 22372 рослин. Із них 5593 виявились гігантськими і стільки ж пізньостиглих. Скільки серед цих рослин гігантських пізньостиглих?

V. Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал теми уроку.

завантаження...
WordPress: 22.84MB | MySQL:26 | 1,757sec