ТОРЕОДОРИ З ВАСЮКІВКИ

ТОРЕОДОРИ З ВАСЮКІВКИ

(уривок з трилогії)

Розділ   IX,

в якому Павлуша розказує, як він подружився з Явою

 

Був сонячний теплий вересневий день. Ми сиділи на баштані і з присьорбом хрумкали кавуни.

Ми сиділи під величезною горою кавунів – це вже зібрали для відправки, завтра прийдуть машини. І їс­ти несила, і несила кинути цей кавунячий рай – коли ще так пощастить, щоб діда не було, та й вивезуть же завтра.

Пробували ми у футбола кавуном грати – важко, но­ги болять. Пробували у «війни». Виклали з кавунів на землі військовий об’єкт – ворожу укріплену лінію.

Побомбили кілька хвилин, гля­нули – аж самим страшно стало й совісно. Червоно-біло-зелена каша на землі.

– Е, хлопці! Це вже свинство! Так тільки фашисти роблять!

– І правда! Давайте не будемо!

Знову посідали, сопемо. Подивився тоді Стьопа Карафолька на гору кавунів і каже:

– Здоровеннецька все-таки! Справжнісінька піраміда єгипетська.

І раптом підхопився:

– Пацани! А давайте заграєм у фараона і єгипетську піраміду.

– А… що воно таке – єгипетські піраміди? –  жуючи, спитав Гришка Сало.

– Не знаєш, барахольщику? Це такі гробниці здоровущі в Єгипті. В них царів-фараонів ховали. Багато століть тому.

І коли Карафолька тільки вимовив слово про ту єги­петську піраміду, я вже не сумнівався, що фараоном буду саме я. І не помилився…

– Значить, так, – швидко заговорив Стьопа. – Ти – славний, знаменитий, могутній єгипетський фараон. Який хочеш – вибирай: Тутанхамон… Гаменхотеп…

– Гаменхотеп, – байдуже сказав я.

– Ну, давай-давай – лягай і умирай, – сказав Стьопа Карафолька.

Я заплющив очі і голосно зітхнув – випустив дух.

І хлопці заметушилися, обкладаючи мене кавунами. Через кілька хвилин я відчув, що на груди мені нава­люється важенний тягар і мені нема вже чим дихати.

– Гей! – скрикнув я. – Давить! Так я й справді помру.

– Цить! – гаркнув Стьопа. – Не розмовлять. Мертвяк, називається. Убивать треба таких мертвяків!

І поклав мені величезного кавуна прямо на пику. Я тільки кавкнув.

– Е, нє, хлопці, так він і справді ґиґне, – чую раптом голос Яви. – Так не можна.

– Як же ж тоді? Не вийде ж піраміда, – по­чулися голоси.

– Як не вийде! Вийде! – закричав Стьопа. – Я ж забув зовсім. Фараонів ховали сидячи, а то й, стоячи. Вставай, Гаменхотепе!

Я встав, і робота знову закипіла. Тепер було легше. Я стояв із за­плющеними очима, а хлопці обкладали мене кавуна­ми. Незабаром навколо мене вже була справжнісінька піраміда, з якої стирчала тільки моя голова, що, як ка­зав потім Ява, теж була схожа на кавун.

І раптом пролунав пронизливий крик Антончика:

– Хлопці! Тікай! Дід!

І всі кинулися врозтіч. Це було так несподівано, що я навіть не одразу злякався. І тільки коли від хлопців ли­шилася сама курява, я похолов. Я стояв, обкладений ка­вунами, не в змозі ворухнути ні ногою, ні рукою і дивився, як до мене, розмахуючи кийком, біг дід Салимон.

Ну все! Гибель. Зараз дід підбіжить, побачить, що ми наробили, побачить оту гору побитих кавунів, розмах­неться і – кийком мені по кумполу.

І тут, як з-під землі, з’явився Ява. Дід уже був зовсім близько, уже змахнув кийком. Ява підскочив до мене, схопив кавуна, що лежав біля самої моєї щоки, і пож­бурив у діда. Дід випустив з рук кийка і ледь устиг піймати кавуна. Він же був баштанник, той Салимон, і він не міг допустити, щоб кавун упав на землю й роз­бився. А Ява вже схопив другого кавуна і знову кинув. Це було прямо як у цирку, як у кіно. Ява кидав, дід ловив і клав на землю.

Я потроху звільнявся. От уже й я схопив кавуна й кинув. Тепер ми кидали з Явою удвох, а дід Салимон ловив.

Через кілька хвилин ми з Явою вже щодуху лопотіли п’ятами по баштану. Тепер доганяй, діду! Шукай вітра в полі.

Я біг поряд з Явою нога в ногу, наче ми були один ме­ханізм. І мені здавалося, що серця наші теж б’ються, наче одне серце. Мені було дуже хороше! Мабуть, таке відчувають справжні друзі-солдати, коли плече в плече йдуть в атаку. Нема нічого кращого в житті за дружбу!

…На другий день наша дружба з Явою була ще більш скріплена. Так би мовити, кров’ю. Бо дід Сали­мон поділився своїми враженнями про фараонську піраміду з нашими батьками. І батьки наші зробили нам чотириста двадцять восьме серйозне попереджен­ня по тому місцю, про яке при дівчатах не говорять.

Ми зціплювали зуби й мовчали. Ми нікого не вика­зали. Нікого!

 

 

595сл.                              В.Нестайко


 

І варіант

 

1. Про яку пору року йшлося у розповіді?

а) осінь;                                        в) літо;

б) весну;                                        г) зиму.

2. Чим займалися хлопці?

а) грали у футбол;                       в) їли кавуни;

б) вчили уроки;                                     г) билися.

3. І їсти не сила, і несила кинути цей…

а) кавунячий рай;                         в) буряковий рай;

б) кабачковий рай;                       г) диневий рай.

4. Про яку піраміду йшла мова у розповіді?

а) єгипетську;                               в) японську;

б) китайську;                                г) пекінську.

5. Хто став фараоном?

а) Стьопа;                                              в) Ява;

б) Павло;                                      г) Гриша.

6. І раптом пролунав пронизливий крик…

а) діда Салимона;                        в) Яви;

б) Антона;                                    г) сусідки.

7. Хто допоміг врятуватися Павлові?

а) дід Салимон;                                     в) Ява;

б) вчителька;                                г) Стьопа.

8. Нема нічого кращого в житті за …

а) дружбу;                                    в) кохання;

б) навчання;                                 г) байдикування.

 

 

 

 

9. Встановіть відповідність:

1. За типом мовлення цей уривок є: а) опис;                         в) роздум;

б) розповідь;       г) розповідь з елементами роздуму.

2. „Хлопці! Тікай! Дід!”

Це слова:

а) сусідки;                     в) Антона;

б) Гриші;                      г) Павла.

3. Займенник ти є: а) особовим;                 в) вказівним;

б) зворотним;               г) заперечним.

4. Павло-фараон називався: а) Тутанхамон;             в) Хеопс;

б) Гаменхотеп;             г) Тутархамон.

 

10. Тлумачення слова „баштан” подано у рядку:

а) висока і вузька споруда, що будується окремо або частиною будівлі;

б) велика дорожня сумка, валіза, об’ємний клумок;

в) поле, на якому вирощують баштанні культури (кавуни, дикі);

г) велика вибоїста глибока калюжа.

11. Речення „Нема нічого кращого в житті за дружбу!” містить словосполучень:

а) три словосполучення;              в) жодного;

б) два словосполучення;              п’ять словосполучень.

12. У даному реченні „– Е, нє хлопці так він і справді ґиґне, – чую раптом голос Яви. – Так не можна.” пропущено:

а) тире;                                         в) коми;

б) крапка з комою                        г) крапка.

 

ІІ варіант

 

1. Був сонячний теплий … день.

а) травневий день;                        в) липневий день;

б) березневий день;                      г) вересневий день.

2. Хто веде розповідь у творі?

а) Автор;                                      в) Микола;

б) Павло;                                      г) Стьопа.

3. Що робили хлопці з кавунами?

а) садили;                                               в) продавали;

б) збирали;                                   г) грали у футбол.

4. Хто був „всезнайком” серед хлопців?

а) Павло;                                      в) Гриша;

б) Стьопа;                                     г) Ява.

5. За словами Стьопи піраміда знаходилася…

а) в Америці;                                в) у Росії;

б) в Україні;                                 г) у Єгипті.

6. В якому положенні треба було бути Павлові, щоб скласти піраміу?

а) на колінах;                               в) стоячи;

б) лежачи на животі;                    г) стоячи на голові.

7. Хто побачив хлопців?

а) вчителька;                                в) батьки;

б) дід Салимон;                                     г) сусіди.

8. Кому розказав усе дід Салимон?

а) батькам;                                    в) директору;

б) міліції;                                      г) синові.

 

 

 

 

9. Встановіть відповідність:

1. Автор уривку: а) В.Симоненко;           в) Ліна Костенко;

б) В.Нестайко;              г) Є.Гуцало.

2. „Е, нє, хлопці, так він і справді ґиґне.” Це слова – а) Яві;                           в) Гриші;

б) Стьопі;                     г) Антону.

3. Славний, знаменитий, могутній – це… а) однорідні обставини;             в) звертання;

б) вставні слова;                г) однорідні означення.

4. Число, яке згадується у оповіданні: а) 2;                               в) 248;

б) 428;                          г) 824.

 

10. Тлумачення слова „ґиґнути” подано у рядку:

а) галасувати , кричати;              в) топтати що-небудь;

б) загинути швидко померти;      г) вдарити до смерті.

11. Діалектне слово є у реченні:

а) „І поклав мені величезного кавуна прямо на пику”;

б) „І хлопці заметишулися, обкладаючи мене кавунами”;

в) „Фараонів ховати сидячи!”;

г) „Так би мовити, кров’ю.”.

12. У реченні „Плачте, раби, великий Гаменхотеп вмирає!” є:

а) вставне слово;                          в) звертання;

б) уточнення;                                г) поширене звертання.

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

ТОРЕОДОРИ З ВАСЮКІВКИ (25.7 KiB, Завантажень: 2)

завантаження...
WordPress: 22.92MB | MySQL:26 | 0,335sec