ТЕСТ «ПІДЛІТКИ ПРО БАТЬКІВ»

(за методикою Шафера)

 

Мета: виявити установки, поведінки й методи виховання батьків так, визначити, як бачать своїх батьків діти підліткового віку.

 

Респонденти: учні від 14 років.

Обладнання: роздруковані бланки тесту, ручки або олівці.

Інструкція: перед початком експеримент/ учню пояснюють суть та мету дослідження, після чого йому пред’являється наступна інструкція:

«Просимо тебе оцінити, виходячи із власного досвіду, які із зазначених положень найбільше характерні для твоїх батьків. Для цього уважно прочитай кожне ствердження, не пропускаючи жодного з них. Якщо ти вважаєш, що ствердження повністю відповідає виховним принципам твого батька (або матері), обведи цифру «2». Якщо ти вважаєш, що дане висловлювання частково підходить для твого батька (або матері), обведи цифру «1». Якщо ж на твою думку ствердження не ставиться до твого батька (або матері), то обведи цифру «0».

Потім підліткові видають реєстраційний бланк для заповнення окремо на кожного з батьків. Принципової різниці між формулюваннями висловлювань немає: по відношенню до матері всі ствердження представлені в жіночому роді, а стосовно батька — у чоловічому. Причому бланки заповнюються окремо, спочатку, наприклад, заповнюється бланк, у якому відбиваються виховні принципи матері, потім цей бланк здається учителю й тільки після цього видається аналогічний бланк, де зазначені положення повинні бути оцінені підлітком уже по відношенню до батька.

Методика Шафера базується на положенні про те, що виховний вплив батьків (так, як це описують діти) можна охарактеризувати за допомогою трьох факторних змінних: прийняття – емоційне відкидання, психологічний контроль — психологічна автономія, прихований контроль — відкритий контроль. При цьому прийняття тут має на увазі безумовно позитивне ставлення до дитини не залежно від очікувань батьків.

Емоційне ж відкидання розглядається як негативне ставлення до ‘ дитини, відсутність до нього любові й поваги, а подекуди й просто ворожість. Поняття психологічного контролю позначає як певний тиск і навмисне керівництво дітьми, так і ступінь послідовності в здійсненні виховних принципів.

 

Опросник для підлітків

Прізвище _________________ ім’я _____________по батькові ___________________

№ з/п

Мій батько (моя мати) 

Так 

Частково 

Немає 

1 

Дуже часто посміхається мені 

2 

і 

0 

2 

Категорично вимагає, щоб я засвоїв, що я можу робити, що не можу 

2 

1 

0 

3 

Має недостатню терплячість стосовно мене 

2 

 

0 

4 

Коли я йду, сам вирішує, коли я повинен повернутися 

2 

 

0 

5 

Завжди швидко забуває те, що сам говорить або наказує

2 

 

0 

6 

Коли в мене поганий настрій, радить мені заспокоїтися або розвеселитися 

2 

 

0 

7 

Вважає, що для мене повинне існувати багато правил, які я зобов’язаний виконувати 

2 

 

0 

8 

Постійно скаржиться комусь на мене 

2 

і 

0 

9 

Надає мені стільки волі, скільки мені потрібно

2 

і 

0 

10 

За одне й те саме один раз карає, а інший — пробачає 

2 

і 

0 

11 

Дуже любить робити що-небудь разом зі мною 

2 

 

0 

12 

Якщо призначає яку-не-будь роботу, то вважає що я повинен робити тільки її, поки не закінчу,

2 

 

0 

 

13 

Починає гніватися й обурюватися із приводу будь-якої дрібниці, що я зробив 

2 

 

0 

14 

Не вимагає, щоб я запитував у нього дозволу, щоб іти туди, куди захочу 

2 

< 

0 

15 

Відмовляється від багатьох своїх справ залежно від мого настрою 

2 

 

0 

16

Намагається розвеселити й надихнути мене, коли мені смутно 

2 

< 

0 

17 

Завжди наполягає на тому, що за всі мої провини я повинен бути покараний 

2 

 

0″ 

18 

Мало цікавиться тим, що мене хвилює й чого я хочу 

2 

і 

0 

19 

Дозволяє мені йти куди хочу щовечора 

2 

і 

0 

20 

Має певні правила, але іноді дотримується їх, іноді ні 

2

* 

> 

0 

21 

Завжди з розумінням вислухує мої погляди,й думки 

2 

 

0 

22 

Стежить за тим, щоб я завжди робив те, що мені сказане 

2 

 

0 

23 

Іноді викликає в мене відчуття, що я йому противний 

2 

 

0 

24 

Практично дозволяє мені робити все, що мені подобається 

2 

 

0 

 

25 

Змінює свої рішення так, як йому зручно 

2 

1 

0 

26 

Часто хвалить мене за що-небудь 

2 

І; 1

0 

27 

Завжди точно хоче знати, що я роблю й де перебуваю 

2 

1 

0. 

28 

Хотів би, щоб я став іншим, змінився

2 

1 

0 

29 

Дозволяє мені самому вибирати собі справи по душі 

2 

1 

0 

30 

Іноді дуже легко мене протає, а іноді — ні 

2 

1 

0 

31 

Намагається відкрито показати, що любить мене 

2 

1 

0 

32 

Завжди стежить за тим, що я роблю на вулиці або в школі 

2 

1

■ 0 

33 

Якщо я зроблю щу-небудь не так, постійно й скрізь говорить про це 

2 

і 

0 

34 

Надає мені багато свободи. Рідко говорить «повинен» або «не можна» 

2 

1 

0 

35 

Непередбачений у своїх учинках, якщо я зроблю що-небудь погане або гарне 

2 

1 

0 

36 

Вважає, що я повинен мати власну думку

2 

1 

0 

37

Завжди ретельно стежить за тим, яких друзів я маю 

2 

1 

0 

 

38 

Не буде зі мною говорити, поки я сам не почну, якщо до цього я його чимсь ображу або роздратую 

2 

 

0 

39 

Завжди легко мене прощає 

2 

 

0 

40 

Хвалить і карає дуже непослідовно: іноді занадто багато, а іноді занадто мало

2 

 

0 

41 

Завжди знаходить час для мене, коли це мені необхідно 

2 

 

0 

42 

Постійно вказує мені, як поводитися 

2 

 

0 

43 

Цілком можливо, що, по суті, мене ненавидить 

2 

< 

0 

44 

Проведення канікул я планую за власним бажанням

2 

< 

0 

45 

Іноді може скривдити, а іноді буває добрим і вдячним 

2 

 

0 

46 

Завжди відверто відповість на будь-яке питання, про що б я не запитав 

2 

 

0 

47 

Часто перевіряє, чи все я зробив, як він велів 

2 

і 

0 

48 

Як мені здається, гребує мною

2 

і 

0 

49 

Не втручається в те, чи прибираю я свою кімнату (або куточок) — це моя власність 

2 

 

0 

50 

Дуже неконкретний у своїх бажаннях і вказівках 

2 

 

0 

 

Обробка отриманих результатів

Після того, як підліток заповнив обидва бланки (на батька й матір), всі отримані дані зводяться на «оцінний аркуш». Потім, по кожному параметру підраховується арифметична сума сирих балів (POZ — позитивний інтерес, DIR — директивность, HOS — ворожість, автономність і NED — непослідовність). Далі сирі бали переводяться в стандартизовані відповідно до таблиць. Стандартизовані дані розташовуються від 1 до 5 і нормою є середнє значення, тобто 3.

Якщо по параметрам вийшло 1—2 бали, то можна говорити, що він слабко виражений, якщо ж 4—5 — та вимірювана якість виражена цілком чітко. Потім будуються оцінні профілі відносин як до матері, так і до батька, на спеціальному бланку.

 

 

Інтерпретація шкал

 

Оцінка матері сином

Шкала позитивного інтересу

Насамперед психологічне прийняття матері хлопці-підлітки бачать у відносно критичному підході до них. Підлітки часто випробовують необхідність у допомозі й підтримці матері, у більшості випадків приймають її, думки, схильні погоджуватися з нею. Такої ж форми поведінки, як владність, підозрілість, тенденція до лідерства заперечуються. У той же час сини не чекають від матері надмірного конформізму, аж до тенденції «іти на поводу». Проте, просто компетентної поведінки, Дружнього спосіб спілкування й нормальних емоційних контактів виявляється недостатньо для того, щоб підліток міг стверджувати, що мати випробовує стосовно нього позитивний інтерес. Вони тягнуться до сильної, дорослої й самостійної людини.

 

Шкала директивности

Директивность матері стосовно сина підлітки бачать у нав’язуванні їм почуття провини стосовно неї, її деклараціям і постійним нагадуванням про те, що «мати жертвує всім заради сина», повністю бере на себе відповідальність за все, що зробив, робить і буде робити дитина. Матір’ю як би стверджується споконвічна залежність її статусу й оцінки навколишніх від відповідності сина «еталону дитини», при цьому можливість інших варіантів самовираження виключена. Таким чином, мати прагне будь-яким способом виключити неправильну поведінку сина, щоб «не вдарити в бруд обличчям». Простої ж форми прояву чуйності, прояву симпатії, що викликають позитивні емоційні відносини, негативно корелюють із директивною формою взаємодії матері й підлітка.

 

Шкала ворожості

Ворожість матері у відносинах із сином-підлітком характеризується її агресивністю й надмірною суворістю в міжособистісних відносинах. Орієнтування матері винятково на себе, її самолюбство, зайве самоствердження, як правило, виключають прийняття дитини. Він сприймається, насамперед, як суперник, якого необхідно придушити, щоб затвердити свою значимість. Так, емоційна холодність до підлітка маскується й найчастіше видається за стриманість, скромність, дотримання «етикету» і навіть підпорядкованість йому. У той же час може спостерігатися яскраво виражена підозрілість, схильність до надмірної критики на адресу сина й навколишніх, метою якої є прагнення принизити дитину в очах оточуючих. Поряд із цим, постійно (головним чином на вербальному рівні) демонструється позитивна активність, відповідальність за долю сина.

Шкала автономності

Автономність матері у відносинах із сином розуміється їм як диктат, повний захват влади, навіть деяка маніакальність щодо цього, що не визнає ніяких варіацій. Мати при цьому не сприймає дитину як особистість, зі своїми почуттями, думками, бажаннями й прагненнями, вона являє собою «сліпу» силу влади й амбіцій, якій всі зобов’язані підкорятися, незважаючи ні на що. При цьому адаптивна форма авторитету матері, заснована на довірі й повазі, а також прийнятні форми твердості й різкості (коли вони враховують ситуацію), виявляються не характерними для автономності матерів у відносинах із синами-підлітками. Також, на думку синів, ні емоційна прихильність, ні дружній стиль спілкування не можуть бути пов’язані з відгородженістю матері від справ сина.

 

Шкала непослідовності

Непослідовність проведеною матір’ю лінії виховання оцінюється підлітками як якесь чергування (залежно^ від ступеня інформативної значимості) таких психологічних тенденцій, як панування сили й амбіцій і покірність (в адаптивних формах), делікатність і альтруїзм та недовірлива підозрілість.

Причому всі вони мають тенденцію до екстремальних форм прояву (амплітуда коливань максимальна).

 

Оцінка батька сином

Шкала позитивного інтересу

Позитивний інтерес у відносинах із сином розглядається як відсутність грубої сили, прагнення до нероздільної влади в спілкуванні з ним.

Підлітки говорять про позитивний інтерес у випадках, коли батьки прагнуть досягти шанування їхнього батьківського авторитету не вдаючись до декларацій догм. Психологічне сприйняття сина батьком засновано насамперед на довірі. При подібних відносинах характерно знаходити істину в суперечці, прислухаючись до різних аргументів і віддаючи перевагу логіці здорового глузду. Тут повністю заперечується конформізм будь-якого роду.

 

Шкала директивности

Директивность у відносинах із сином батько проявляє у формі тенденції до лідерства, шляхом завоювання авторитету, заснованого на фактичних досягненнях і домінантному стилі спілкування. Його влада над сином виражається головним чином у керуванні й своєчасній корекції поведінка дитини, крім амбіційної деспотичності. При цьому він дуже чітко дає зрозуміти дитині, що заради його благополуччя жертвує деякої наявної в нього часточкою влади; що це не просто заступництво, а прагнення вирішувати все мирно, незважаючи на ступінь подразнення.

 

Шкала ворожості

Жорстокі батьки завжди погоджуються із загальноприйнятою думкою, занадто дотримуються конвенцій, прагнуть задовольнити вимоги інших бути «гарним» батьком і підтримувати позитивні відносини. Виховуючи, вони намагаються вимуштрувати свого сина відповідно до прийнятого в даному суспільстві й у даній культурі уявленням про те, якою повинна бути ідеальна дитина.

Батьки прагнуть розвивати в синах різні здібності, що найчастіше призводить до непосильного навантаження на юнацький організм. Поряд із цим проявляється повна залежність від думки навколишніх, острах і безпорадність, неможливість протистояти їм. Одночасно батько стосовно сина суворий і педантичний. Підліток постійно перебуває в стані тривожного очікування низької оцінки його діяльності й покарання батьківським відкиданням до формулі: «Як ти смієш не відповідати тому, що чекають від тебе, адже я жертвую всім, щоб зробити з тебе людину». Відразу звучить постійне невдоволення, скептичне ставлення до досягнень сина, що неминуче знижує мотивацію його діяльності.

 

Шкала автономності

Автономність батька у відносинах із сином проявляється у формальному ставленні до виховання, у зайвій неупередженості в процесі спілкування. Взаємодія ґрунтується на позиціях сили й деспотичності. Батько «корегує» сина тільки у випадках, коли той що-небудь накоїв, причому навіть на розбирання того, що трапилося, як правило, «бракує часу». Батько занадто зайнятий собою, щоб заглиблюватись у життя й проблеми сина. Про них він дізнається тільки з прохань дитини допомогти або порадити в тому чи іншому питанні. Його не цікавлять захоплення сина, коло його знайомств, навчання в школі, він тільки робить вигляд, що це його турбує. Часто його просто дратує, коли син звертається до нього. На його думку син «сам повинен все знати».

 

Шкала непослідовності

Непослідовність застосовуваних батьком виховних заходів щодо відношення до їхніх синів-підлітків останні бачать у непередбачуваності, неможливості передбачати, як їхній батько відреагує на ту або іншу ситуацію, подію — суворо покарає сина за дрібні провини або злегка пожурить за що-небудь суттєве, просто прийнявши завірення останнього в тому, що це більше не повториться. Такий батько або довго й педантично буде «промивати кісточки», або прийме на віру завірення сина в невинності та ін.

При порівнянні практики матерів і батьків хлопцями-підлітками виявляються наступні характерні розходження. При психологічному прийнятті батьками сина, у батьків, на відміну від матерів, домінує відсутність тенденції, до лідерства, оскільки вони прагнуть досягти довіри й шанування свого авторитету, не вдаючись до сили. Матері лише у виняткових випадках дозволяють собі авторитаризм у міжособистісних відносинах «заради блага» дитини. У той же час у матерів як позитивний інтерес хлопчики відзначають критичний підхід до них і надмірне піклування, тоді як у батьків більше виражені незалежність і твердість позицій.

За шкалою директивності в матерів, у порівнянні з батьками, на перший план виступає тенденція до заступництва, оскільки матері більше схильні впливати на дітей індуктивною технікою. Також матері готові піти на компроміс заради досягнення своєї мети, тоді як батьки віддають перевагу авторитету сили.

Ворожість матерів відрізняється від аналогічної характеристики батьків тим, що в матерів вона проявляється в результаті боротьби за свою незалежність, а в батьків — це скоріше тенденція до комфортності стосовно навколишніх.

Автономність матерів і батьків заснована на деспотичній «сліпій» владі, що не терпить потурання, однак у матерів помічений акцент на відсутності, вимог-заборон відносно підлітків, а в батьків — відгородженість. У тих й інших відсутня иавіть тенденція до заступництва, хоча батьки можуть у вигляді виключення відірватися від справ і звернути увагу на ,прохання підлітка.

Непослідовність же в проведенні лінії виховання в обох батьків однаково оцінюється підлітками як тенденція до екстремальних-суперечливих форм прояву з максимальною амплітудою вираження. Причому в матерів протилежністю силі й недовірі є поступливість, а в батьків — довірливість і конформізм. ж

 

Оцінка матері дочкою

Шкала позитивного інтересу

Позитивне ставлення до дочки з боку матері, засноване на психологічному прийнятті, описується підлітками-дівчинками, як ставлення до маленької дитини, яка постійно вимагає уваги, турботи, допомоги, що сама по собі мало що може.

Такі матері часто схвалюють звернення дочок про допомогу у випадках суперечок або яких-небудь ускладнень, з одного боку, і обмеження самостійності — з іншого. Поряд із цим, дівчинки відзначають фактор потурання, коли мати перебуває немов «на побігеньках» і прагне задовольнити будь-яке бажання дочки.

 

Шкала директивності

Описуючи директивність своїх матерів, дівчинки-підлітки відзначали суворий контроль з їхнього боку, тенденцію до легкого застосування своєї влади, заснованої на амбіціях і не приймаючи при цьому вираження власної думки дочки. Такі матері більше покладаються на суворість покарання, уперто вважаючи, що вони «завжди праві, а діти ще занадто малі, щоб судити про щось».

 

Шкала ворожості

Ворожість матерів їхніми дочками-підлітками описується як підозріле ставлення до сімейного середовища й дистанція стосовно її членів (зокрема, до дітей). Підозріла поведінка й відмова від соціальних норм призводять їх, як правило, до відгородженості й піднесення себе над іншими.

 

Шкала автономності

Автономність матерів виключає яку-небудь залежність від дитини, її стану, вимог. Заперечуються також будь-які форми турботи й опіки стосовно дочок. Такі матері оцінюються підлітками як поблажливі, невимогливі. Вони практично не заохочують дітей відносно рідко й мляво роблять зауваження; не звертають уваги на виховання.

Шкала непослідовності

Під непослідовністю виховної практики з боку матері дівчинки розуміють різку зміну стилю, прийомів, що представляють собою перехід від дуже суворого — до ліберального й, навпаки, перехід від психологічного прийняття дочки до емоційного відкидання її.

 

Оцінка батька дочкою

Шкала позитивного інтересу

Дочки описують позитивний інтерес батька як батьківську впевненість у собі, в тому, що не горезвісна батьківська суворість, а увага до підлітка, теплота й відкритість відносин між батьком і дочкою-підлітком є проявом щирого інтересу. Психологічне сприйняття дочки характеризується відсутністю різких перепадів від уседозволеності до суворих покарань, тобто домінують теплі дружні відносини із. чітким усвідомленням границь того, що можна й чого не можна.

Батьківські заборони ж у цьому випадку діють тільки на тлі батьківської любові.

 

Шкала директивності

Дівчинки-підлітки представляють директивність батька як образ «твердої чоловічої руки», готової стиснутися в кулак, вказати дитині на її місце в суспільстві й, зокрема, у родині. Директивний батько направляє дівчину на правильний шлях, змушуючи її підкорятися нормам і правилам поведінки, прийнятим у суспільстві й певній культурі, вкладаючи в її душу заповіді моралі.

 

Шкала ворожості

У цьому випадку мова йде про такий несприятливий тип батьківського ставлення до дочки, як сполучення надмірної вимогливості, орієнтованої на еталон «ідеальної дитини» і такої, що відповідає занадто твердій залежності. Все це призводить до порушень взаємовідносин між батьком і дочкою-підлітком, що у свою чергу зумовлює підвищений рівень напруженості, нервозності й нестабільності підлітка.

 

Шкала автономності

Дівчинки-підлітки описують автономність батьків, як претензію на лідерство, причому лідерство недосяжне, недоступне для взаємодії з ним. Він представляється людиною відгородженою від проблем родини немов невидимою стіною, що існує паралельно з іншими членами родини. Батькові абсолютно все одно, що відбувається навколо, його дії найчастіше не узгоджуються з потребами й запитами близьких, інтереси яких повністю ігноруються.

 

Шкала непослідовності

Тут батько представляється людиною зовсім непередбаченою. З досить високим ступенем імовірності в його поведінці можуть проявлятися зовсім суперечливі психологічні тенденції, причому амплітуда коливань — максимальна.

Таким чином, характерні розходження в оцінках виховної практики матерів і батьків дівчинками-підлітками виглядають у такий спосіб. При позитивному інтересі й психологічному прийнятті в матерів, на відміну від батьків, на перший план виступає довіра й підлеглість. У батьків же домінує впевненість у собі й відсутність твердості, авторитарності у відносинах з дочкою, що виключає виховання за допомогою силового тиску.

Директивність матерів заснована винятково на амбіційних претензіях до влади й твердого контролю за поведінкою дочки, а директивність батьків поряд із цим, виражається ще й залежно від думки навколишніх і самозакоханості.

При ворожості, емоційному відкиданні в матерів виявляється впертий конформізм і слабовольна залежність від думки навколишніх, що виходить із претензій батька на провідні позиції. У батьків же при ворожій виховній практиці стосовно дочки-підлітка на перший план виступає жорстокість і самоствердження владою й силою.

Автономність із боку матерів відрізняється відсутністю добрих людських відносин і відгородженістю від проблем та інтересів дочки, а в батька автономність виражається в його беззастережному лідерстві в родині й у неприступності спілкування з ним для дочки.

При непослідовній виховній практиці в контексті суперечливості проявів характеристики батьків і матерів представляються однаковими.

Розходження лише в таких тенденціях, як самодостатнє самоствердження з ворожою непримиренністю в батьків і підпорядкованістю й недовірою — у матерів.

 

завантаження...
WordPress: 23.54MB | MySQL:26 | 0,539sec