Термометр настрою

Мета: сприяння психологічному здоров’ю учнів; навчання емоційної грамотності; розвиток емпатії та саморегуляції; профілактика негативних емоційних станів.

Матеріали: плакат із зображенням термометра настрою, картки з зображенням емоційних станів, малюнки настроїв (2 серії), обладнання для малювання.

 

 

 

 

Хід заняття

 

 

ЯК ТИ СЕБЕ ПОЧУВАЄШ?

Мені дуже Мені Мені    Мені Мені дуже

погано    погано нормально чудово чудово

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розминка: вправа на релаксацію «Проміннячко».

Психолог каже: «Сонячний зайчик заглянув вам в очі Закрийте їх. Він побіг дож по обличчю. Ніжно погладьте його долонями: на чолі носикові ротику, щічках, підборідді. Акуратно погладжуйте, щоб не злякати,… голову, шию, животик, руки, ноги. Він забрався за спину погладьте його й там. Він не бешкетник, він любить і пестить вас а ви погладьте й подружіться з ним. Посміхніться йому».

 

Введення в тему. Дітям пропонується описати значення поняття «настрій».

Психолог запитує: «Що таке настрій, який буває настрій?».

Співвіднесення запропонованих варіантів із зображенням на плакаті, залучення асоціативної уяви.

 

Актуалізація особистісного досвіду Діти відповідають на запитання: «Що я роблю в кожному з настроїв, як виглядаю?». Описують ситуації з життя, показують настрій невербально. Дітям пропонується замалювати шкалу термометра й виміряти свій настрій у цю хвилину.

 

Актуалізація поняття «почуття» Психолог пропонує відповісти на запитання: «Що значить почувати?», «Чи є люди, які не мають почуттів?», «Які бувають почуття?»

 

Гра « Відгадай почуття»

Дітям пропонується відгадати емоційні стани зображені на картках. Декілька дітей придумують і показують почуття невербально, інші відгадують.

 

Арт-терапевтична робота. Далі розглядаються малюнки настрою, виконані дітьми. Діти відгадують, який настрій зображений.

Перша серія — малюнки абстрактні. Психолог звертає увагу дітей на те, що настрої зображені тільки кольором і формою.

Дітям пропонується зобразити свій настрій на малюнку, використовуючи лише колір і форму. Психолог стимулює експресивну творчу активність учнів:

«Уяви, що фарби танцюють», «Відчуй, який колір тебе сьогодні приваблює», «Малюй, як хочеться, ніби ти не вмів малювати взагалі». Учасники експресивного процесу повинні почувати особистісну увагу й підтримку психолога, важливо приймати будь-які варіанти виконання малюнка. Учням пропонується дати назви своїм малюнкам настрою.

Друга серія — малюнки настрою з використанням образів і метафор. Діти відгадують настрій.

Дітям пропонується виразити свій настрій у малюнку з використанням образів. Діти називають свої малюнки настрою, пишуть невеличку історію про те, що зображено.

 

Актуалізація уваги на внутрішньому стані. Дітям пропонується знову «визначити температуру свого настрою». Психолог з’ясовує, чи відбулася зміна настрою учнів, що цьому сприяло. Як правило, під час заняття емоційний стан дітей поліпшується. Діти самі можуть зробити висновок про те, що мистецтво й творча діяльність можуть покращити настрій.

 

Конкурс «Ліки від поганого настрою», діти пропонують ідею чарівних ліків від поганого настрою. (Придумані дітьми варіанти — «пігулки любові», «подарунок-сюрприз», «льодяники зі смішинкою», «дзвінок другу»).

 

Підведення підсумків. Психолог метафорично описує свої враження від спілкування з учнями. Разом із дітьми фантазує на основі виконаних малюнків. «Як би виглядала чарівна країна настрою всього класу». При створенні спільної казки в символічній формі відбувається об’єднання емоційного стану учнів класу. Дітям у негативному емоційному стані потрібно відчути прийняття свого поганого настрою групою, дітям, що знаходяться в ресурсному стані, важливо дати відчути, що вони можуть надати емоційну підтримку іншим.

завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,343sec