Темперамент

  1. Поняття про темперамент
    1. Властивості темпераменту
    2. Психологічна характеристика типів темпераменту

    Поняття про темперамент

    Індивідуальна своєрідність особистості проявляється не тільки в її спрямованості, здібностях, а і в динаміці її психічної діяльності.

    Щоденні спостереження за людьми показують, що одні люди збуджуються сильно, діють енергійно, пристрасно, інші – слабко неенергійно. Одні відзначаються врівноваженістю поведінки, діють стримано, не виявляють на зовні своїх почуттів, інші при аналогічних обставинах зразу спалахують, діють поривчасто, нервуються, вибухають цілим рядом почуттів з приводу незначних подій. Одні емоціонально вразливі, вони все “приймають близько до серця”, почуття їх виявляються сильними і тривають довгий час, інші спокійно ставляться до навколишніх подій, слабко на них відгукуються, емоції їх менш інтенсивні, неглибокі і не тривалі.

    Є люди, які легко переходять від одних життєвих умов до інших, легко пристосовуються до змінених умов життя; інші ж цю зміну життєвих умов переносять досить гостро і з великими труднощами пристосовуються до нових умов. Деякі люди відзначаються стійкістю їх настроїв в інших вони нестійкі, поривчасті. Різним буває і індивідуальний темп перебігу психічної діяльності: швидкий, повільний, млявий. Ці особливості людей виявляються в їх практичній і розумовій діяльності. Вони знаходять своє виявлення і в їх ході і в розмові.

    Індивідуальні особливості людини, що виявляються в певній її збудливості, емоційній вразливості, врівноваженості і швидкості перебігу її психічної діяльності, називається її темпераментом. Останній являє собою динамічну характеристику поведінки людини.

    Властивості темпераменту.

    До властивостей темпераменту належать ті відмінні індивідуальні ознаки людини, які визначають динамічні аспекти всіх видів діяльності.

    Сензитивність визначається тим, яка якнайменша сила зовнішніх дій, необхідна для виникнення якої-небудь психічної реакції людини, і яка швидкість виникнення цієї реакції.

    Реактивність характеризується ступенем мимовільності реакцій на зовнішні або внутрішні дії однакової сили (критичне зауваження, образливе слово, різкий тон, навіть звук).

    Активність свідчить про те, наскільки інтенсивно (енергійно) людина впливає на зовнішній світ і долає перешкоди досягши своїх цілей (наполегливість, цілеспрямованість, зосередження уваги).

    Співвідношення реактивності і активності визначає, від чого більшою мірою залежить діяльність людини: від випадкових зовнішніх або внутрішніх обставин (настрій, випадкові події) або від цілей, намірів, переконань.

    Пластичність і ригідність свідчать, наскільки легко і гнучко пристосовується людина до зовнішніх дій (пластичність) або наскільки інертна і відстала його поведінка.

    Екстраверсія і інтроверсія визначають, від чого переважно залежать реакції і діяльність людини — від зовнішніх вражень, що виникають в даний момент (екстраверт), або від образів, уявлень і думок, пов’язаних з минулим і майбутнім (інтроверт).

    Психологічна характеристика типів темпераменту

    Виділяють основні чотири типи темпераменту: сангвінічний,
    холеричний, флегматичний, меланхолічний. Але ці типи в “чистому вигляді” рідко трапляються в житті. У більшості людей поєднуються риси різних темпераментів.

    Кожен тип темпераменту має свої позитивні й негативні особливості.

    Холеричний темперамент: представники цього типу – сильні, неврівноважені, збудливі, вирізняються швидкістю рухів та дій. Про таку людину кажуть, що вона дуже нестримана та гаряча. Але водночас індивід швидко заспокоюється, якщо перед ним поступаються та йдуть назустріч.

    Психічні процеси відбуваються швидко. Холерик пристрасно захоплюється справою, яка його цікавить, енергійно долає труднощі, але цей запас нервової енергії може швидко вичерпатися, особливо коли робота однотипна, тоді настрій зникає. Холерик відзначається підвищеною збудливістю й емоційною реактивністю. У спілкуванні з людьми буває різким, роздратованим, емоційно нестриманим, що не дає йому можливості об’єктивно оцінювати вчинки людей і тому створює конфліктні ситуації в колективі.

    Позитивні сторони холеричного темпераменту – активність, енергія, ініціативність. Негативні вияви – загальна нестриманість, грубість, різкість, запальність, схильність до афектів – розвиваються в несприятливих умовах життя та діяльності. Від учнів-холериків треба постійно, лагідно, але наполегливо вимагати виважених, продуманих відповідей, спокійних, нерізких рухів, систематично виховувати в них стриманість у поведінці, у взаєминах із товаришами та дорослими. Під час виконання навчального завдання в холериків слід формувати вміння послідовно, за певним планом вести роботу.

    Сангвінічний темперамент: представники цього типу сильні, врівноважені, рухливі. Емоційно нестійкі почуття виникають легко й так само легко змінюються іншими. Почуття завжди мають яскраво виражені зовнішні прояви: різка жестикуляція, жвава міміка, швидкі рухи, швидке мовлення.

    Серед своїх товаришів сангвінік веселий, життєрадісний, охоче бере на себе організаторські обов’язки. Настрій у нього здебільшого оптимістичний. Він легко спілкується з людьми, товариський. Швидко налагоджує стосунки з іншими людьми, в оточенні нових людей тримається вільно.

    Особливістю сангвінічного темпераменту виявляються в навчальній роботі учнів. Якщо навчальний матеріал нецікавий та для його вивчення необхідна довга, одноманітна робота, яка не викликає в учня-сангвініка емоційного настрою, дитина погано засвоює нове, відвертає увагу. Якщо ж навчальний матеріал цікавий, доступний школяреві, викликає емоційний настрій, дитина швидко засвоює нове, швидко запам’ятовує, легко переключає увагу. За правильного виховання сангвініка вирізняє високорозвинене почуття товариськості, відвертості, активної участі в навчальній роботі, суспільному житті. За несприятливих умов, коли відсутнє систематичне, цілеспрямоване виховання, у сангвініка можуть проявлятися легковажність щодо справи, невміння та відсутність бажання доводити справу до кінця, негативне ставлення до навчання, до інших людей, переоцінювання себе та своїх можливостей.

    Флегматичний темперамент: представники цього типу сильні, врівноважені, інертні. Вони повільні, спокійні, наполегливі, неквапливі. Флегматик вирізняється посидючістю, стійкістю уваги. Переключення уваги уповільнене.

    Почуття у флегматиків виникають значно повільніше, ніж у сангвініків і холериків, але вирізняються нерідко силою, тривалістю й водночас стриманістю у своїх зовнішніх проявах, слабкою експресивністю. У звичайних умовах флегматик спокійний, рівний у відносинах з іншими людьми, його важко вивести з ладу, він не схильний до афектів, у міру товариський, не любить марно базікати. Він характеризується великим терпінням і самовладанням, зявдяки чому допомагає високої продуктивності своєї роботи. Позитивні якості флегматика – це витримка та спокій.

    Меланхолічний темперамент: представники цього типу вирізняються сором’язливістю, надзвичайною емоційною вразливістю, вони замкнені, нетовариські. Вони соромляться, коли знайомляться із новими людьми. Меланхоліки уникають спілкування з малознайомими, новими людьми. У несприятливих умовах життя та діяльності на основі меланхолічного темпераменту можуть розвинутися такі риси, як вразливість, пригніченість, похмурість, песимізм.

    У навчальній діяльності меланхоліки не здатні витримати сильне й довге напруження, що пояснюється загальмуванням клітин їхнього мозку. В учнів меланхолічного темпераменту слід розвивати товариськість, почуття колективізму, виховувати почуття дружби. Позитивні якості меланхоліка – чуйність, відвертість.

завантаження...
WordPress: 22.9MB | MySQL:26 | 0,313sec