ТЕМАТИКА ВИСТУПІВ ПСИХОЛОГА НА ЗАНЯТТЯХ ДЛЯ БАТЬКІВ

У роботі Університету батьківських знань психолог повинен пропагувати серед батьків знання про індивідуально-психологічні особливості дітей різних вікових груп з метою раціональної організації сімейного виховання; сприяти запобіганню типовим помилкам у вихованні школярів, налагодженню продуктивної взаємодії старшого та молодшого поколінь; висвітлювати питання психологічних аспектів ранньої профілактики шкідливих звичок, зокрема вживання алкоголю та наркотиків, запобігати бездоглядності та жорстокому ставленню до дітей у сім’ї.

Батьки знайомляться із системою знань, що висвітлюють основні прояви психіки дитини та показують зміни, які характеризують її розвиток. Заняття допоможе батькам успішніше проявити себе в якості «природних психологів» у процесі виховання дітей, а також швидше і легше досягати тих цілей, які вони, батьки, ставлять перед собою.

Подається орієнтовна тематика виступів психологів на засіданнях Університету батьківських знань.

Молодший шкільний вік

1. Психологічна готовність та адаптація дитини до школи. Складові шкільної готовності. Шляхи корекції неготовності до школи. Адаптованість до школи. Прояви дезадаптації. Допомога батьків у швидкій адаптації першокласника.

2. Психологічні умови успішного навчання молодшого школяра. Організація навчальної роботи молодшого школяра. Як допомогти дитині у приготуванні уроків. Уміння вчитися, його складові. Роль батьків у формуванні навчальних вмінь. Труднощі у навчанні та їхнє подолання. Класи інтенсивної педагогічної корекції та їхня роль в оптимізації навчання.

3. Розвиток емоційної сфери молодшого школяра. Вияви порушень емоційно-вольової сфери дітей. Допомога батьків у подоланні тривожності, агресивності, страхів, інших емоційних порушень у дітей. Невротичні прояви та запобігання їм. Чи може бути гра ліками від тілесних і душевних хвороб. Як використовувати гру, коли дитина хворіє.

4. Побудова психологічного контакту між школярем і батьками. Типові помилки у вихованні та шляхи їхнього подолання. Стилі сімейного виховання. Природність у вихованні дитини. Як карати і як хвалити. Безумовне прийняття дитини як запорука її психічного благополуччя.

5. Готовність до навчання в середній школі. Основні новоутворення молодшого шкільного віку (довільність, рефлексія, теоретичне мислення). Навчальні навички як передумова успішного навчання майбутнього п’ятикласника. Емоційні проблеми, пов’язані із закінченням молодшої школи.

Підлітковий вік

1. Перехід від початкового навчання до середньої школи. Адаптація п’ятикласників до умов навчання у середній школі. Особливості навчальної діяльності учня в середній школі. Правила роботи з навчальним текстом. Самостійна робота учнів та допомога батьків. Налагодження продуктивної взаємодії з учителями.

2. Вікові особливості молодших підлітків. Підвищена втомлюваність та її вплив на поведінку підлітків. Потреба в прийнятному статусі у колективі — провідний мотив поведінки підлітка.

3. Психологічні особливості старших підлітків. Новий етап у фізіологічній перебудові організму, якісні перетворення в характері, самоствердження підлітка. Роль спілкування у формуванні особистості підлітка.

вміння і навички. Вибір навчального закладу для оптимального навчання. Таланти ваших дітей.

8. Обдаровані діти. Ранні вияви обдарованості й таланту. Загальна розумова обдарованість та пізнавальні нахили. Однобічна пізнавальна спрямованість. Розвиток і стимулювання творчих інтересів та здібностей у сім’ї. Підготовка підлітка до вибору професії.

Юнацький вік

1. Вік та індивідуальність. Процеси фізичного дозрівання в юності. Самосвідомість, відкриття «Я» . Психологічна зрілість. Само-ідентичність та епоха мораторію. Формування часової перспективи та здатності до планування майбутнього в юнацькому віці.

2. Ми їм потрібні. Юнацький вік і стосунки з дорослими. Статус в сім’ї та стосунки з батьками. Конфлікти, їхні причини і способи подолання.

3. Товариство однолітків. Товариськість і уособлення. Юнацька субкультура. Значення спілкування в юнацькому віці. Дружба та міжособистісна прихильність. Шкідливі звички та можливості їхнього подолання.

4. Психосексуальний розвиток в юнацькому віці. Статеве дозрівання і юнацька сексуальність. Психосексуальна ідентифікація та засвоєння статевої ролі. Залицяння і любов. Підготовка до шлюбу й статеве виховання.

4. Запобігання важковиховуваності в підлітковому віці. Поведінкові реакції, властиві підліткам. Неврози та акцентуації характеру. Важковиховувані діти чи «важкі» батьки? Патологічні новоутворення особистості (ефект неадекватності, порушення мотиваційної сфери та образу «Я» ). Роль сім’ї у подоланні важковиховуваності.

5. Особливості психосексуального розвитку підлітка. Психофізіологічні зміни в організмі підлітка. Формування психосексуальної ідентичності. Статеве виховання в сім’ї. Підготовка до сімейного життя.

6. Сімейне виховання в підлітковому віці. Авторитет батьків. Типові помилки сімейного виховання. Як передати почуття відповідальності підлітку. Чому важливий контакт із підлітками. Типові конфліктні ситуації та шляхи їхнього вирішення.

7. Чому вчитися важко? Шкільна дезадаптація в підлітковому віці. Розумовий розвиток і успішність. Мотивація навчання. Навчальні

Для всіх вікових категорій

1. Профілактика бездоглядності. Якщо батько п’є. Занедбані діти. Жорстокість і насилля в сім’ї. Права дитини.

2. Психологічні передумови виникнення шкідливих звичок (куріння, наркоманія, алкоголізм) та запобігання їм. Фактори ризику. Первинна, вторинна та третинна алкоголізація. Роль сім’ї у ранній профілактиці вживання адиктивних речовин. Якщо біда вже сталася. Розпізнавання етапів вживання наркотичних засобів у дітей. Роль сім’ї у подоланні залежностей.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

• Ніколи не займайтесь «виховною роботою» в поганому настрої.

• Чітко визначте, чого ви хочете від дитини (і поясність це їй), а також дізнайтесь, що вона думає з цього приводу.

• Надайте дитині самостійність, не контролюйте кожен її крок.

• Не підказуйте готового рішення, а скеровуйте на можливі шляхи до нього і розглядайте з дитиною її правильні і неправильні, доцільні та недоцільні кроки до мети.

• Не пропустіть моменту, коли досягнуто перших успіхів. Відзначте їх.

• Вкажіть дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її.

• Оцінюйте вчинок, а не особистість. Пам’ятайте: сутність людини і її окремі вчинки — не одне і те саме.

• Дайте дитині відчути (посміхніться, доторкніться), що співчуваєте їй, вірите в неї, не зважайте на помилку.

• Виховання — це послідовність дій.

• Вихователь повинен бути суворим, але добрим.

Ви повинні знати:

• з ким приятелює ваша дитина;

• де проводить вільний час;

• чи не пропускає занять в школі;

• в якому вигляді або стані повертається додому.

Ви зобов’язані помітити і відреагувати, коли:

• в домі з’явилися чужі речі (з’ясуйте,чиї вони);

• в домі чути запах паленої трави або синтетичних речовин (це може свідчити про куріння сигарет із наркотичними речовинами);

• в домі з’явилися голки для ін’єкцій, часточки рослин, чимось вимащені бинти, закопчений посуд (це може свідчити про вживання наркотичних препаратів);

• в домі з’явилися ліки, які діють на нервову систему і психіку (з’ясуйте, хто і з якою метою їх використовує);

• в домі надто часто чути запах засобів побутової хімії — розчинників, ацетону тощо (це може свідчити про захоплення дітей речовинами, які викликають стан одурманювання);

• відбулася швидка зміна зовнішнього вигляду та поведінки дітей: порушилася координація рухів, підвищилася збудженість або в’ялість, з’явилися сліди від уколів на венах, розширення зіниць тощо (це може свідчити про вживання дитиною наркотичних речовин).

Не дозволяйте дітям та підліткам:

• йти з дому на довгий час; —

• ночувати у малознайомих для вас осіб;

• залишатися надовго вдома без нагляду дорослих родичів на тривалий час вашої відпустки;

• знаходитися пізно ввечері і вночі на вулиці, де вони можуть стати жертвою насильницьких дій дорослих;

• носити чужий одяг;

• зберігати чужі речі.

 

 

завантаження...
WordPress: 22.83MB | MySQL:26 | 0,889sec