Сюжетно-композиційні особливості. Трагічна подія – композиційний центр новел В. Стефаника. Драматизм конфлікту, емоційна загостреність зображуваного на основі аналізу новели В. Стефаника „ Камінний хрест”

Тема. Сюжетно-композиційні особливості. Трагічна подія – композиційний центр новел В. Стефаника. Драматизм конфлікту , емоційна загостреність зображуваного на основі аналізу новели В. Стефаника „ Камінний хрест” .

Мета : вміти пояснити особливості сюжету, емоційно напружений Драматизм ситуації. Виховувати співчуття, співпереживання до драматичних, напружених життєвих ситуацій. Усвідомлення того, що готовність допомогти є виявом гуманної та громадянської позиції людини.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: дослідження (текст „ під мікроскопом” ).

Обладнання: текст новели В. Стефаника „ Камінний хрест”, критичні розвідки, опорні схеми, ілюстрації..

Хід урок

 І. Перевірка домашнього завдання.

  • Розповісти про життєвий і творчий шлях В. Стефаника.
  • Розповісти історію створення новели „ Камінний хрест”.
  • Гра „ Найкращий знавець тексту”( учитель оголошує запитання за змістом твору;  учні дають на нього відповідь. За кожну правильну відповідь нараховується 5 балів. Переможець – той, хто набирає найбільшу кількість балів, – одержує найвищу оцінку).

Запитання

  • Скільки коней мав Іван Дідух? (Одного)
  • Що накладав Іван на себе, йдучи біля коня? (Малу мотузяну шлею)
  • Чому Дідух шкрептав і слинив ногу? ( Шукав місце, де бодяк забився)
  • Як кликали в селі Івана Дідуха? (Переломаний)
  • Скільки років служив у війську? ( 10 років)
  • Чому горб зівав ярами та печерами? ( Жінки копали пісок)
  • Що Іван носив мішком на горб? (Гній)
  • Скільки раз у рік ходив Іван до церкви? (Раз)
  • Де Дідух їв? ( На лаві )
  • Що тримав Дідух у руці, стоячи перед гостями ? ( Порцію горівки )
  • Якого кольору було у Івана волосся ? ( Сиве)
  • Скільки дітей було у сім’ї Дідухів ? ( Двоє )
  • Як називалася дружина Івана ? ( Катерина )
  • Який танець танцював по дорозі Іван Дідух ? ( Польку )
  • Що вибив Іван на  хресті ? ( Своє ім’я і ім’я дружини )

ІІ. Оголошення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. За аналогією до багатьох інших творів Стефаника „Камінний хрест ” теж називають новелою, хоч за жанровими ознаками це оповідання. Автор же назвав студією, тобто художнім дослідженням душі головного героя. Даний жанр вимагає лаконізму й не дозволяє вдаватися до розлогих розмірковувань і пояснень, особливо велике навантаження несе художня деталь. Сьогодні ми з’ясуємо композиційні особливості твору, роль сюжету у творі ( основну увагу письменник приділяє не розгортанню дії, а показові переживань героїв), а також якими засобами досягає Стефаник глибини розкриття психології героїв.

III.   Опрацювання навчального матеріалу.

Теорія літератури (робота в зошитах. Робота з опорною схемою)

               Композиція

Композиція – це зумовлена змістом побудова літературного твору,

розміщення і співвідношення  його складових частин, порядок

розгортання подій і розстановка персонажів.

У поняття „композиція твору” входять описи подій, зовнішнього

вигляду (портрети) героїв, діалоги, монологи, описи природи

(пейзажі),  обстановки, в якій діють персонажі (інтер’єри ),

авторські відступи.

Взаємодія діючих компонентів твору, що у своїй сукупності

становлять єдине ціле, є  його композицією.

 

Сюжет

Розгортання подій, основна схема подій в їх послідовному розвитку.

 

Позасюжетні елементи

Сюжетні елементи

 

 

Пролог                                                                       вставні епізоди

експозиція                                                                 авторські відступи

зав’язка дії                                                                описи

розвиток дії                                                               назва твору

кульмінація                                                               обрамлення

розв’язка                                                                    присвята

епіграф

 

В основі сюжету – художній конфлікт

Конфлікт – зіткнення характерів і обставин, поглядів і принципів життя, покладених в основу дій. Конфлікт може відбуватися між особистістю і суспільством, між персонажами, в свідомості героя; бути явним і прихованим.

Бесіда

  • Прокоментуйте композиційні особливості твору (використовуючи схему як підказку).

Твір складається із семи розділів.

І розділ  –      знайомство з долею героя.

II – VII розділи – сповідь героя перед сусідами за своє життя.

Експозиція Перший розділ. Виконує функцію експозиції, яка знайомить з долею героя.
Зав’язка Спросив Іван ціле село і з порцією горівки у правій руці починав свою  сповідь.
Розвиток дії Картини прощання, які автор зобразив в хаті Івана Дідуха.
Кульмінація У шостому розділі прощання набуває небаченого трагізму, великої сили       емоційності.
Розв’язка Сьомий розділ. Усі люди випроваджували Івана. Він ішов і щохвилини танцював польку, а коли прочуняв, то показував старій хрест, на якому відбиті їхні  імена.
  • Яку роль у новелі відіграє сюжет: головну, другорядну? Доведіть.

(Основну увагу письменник приділяє не розгортанню дії , а  показові переживань героїв).

  • Якими засобами досягає Стефаник глибини розкриття психології героя? (Уникає багатослів’я , послуговується литою, продуманою фразою).

       „Текстологи  знаходяться на підтвердження думки епізоди із твору і пояснюють значущість деталей.

„Стояв перед гостями., тримав порцію горівки і, видко, каменів, бо слова не годен був заговорити”.

„Отак Іван дивився на людей, як той камінь на воду. Потряс сивим волоссям, як гривою, кованою зі сталевих ниток…”

„Заскреготав зубами, як жорнами, погрозив жінці кулаком, як довбнею, і бився в груди”.

„… Від жіночого стола надбіг плач, як вітер, що з – поміж острих мечів повіяв та всі голови мужиків на груди похилив”.

„Стулив долоні в трубу і притискав до губів”.

„Ідуть слова тих співанок, як жовте осіннє листя, що ним вітер гонить по замерзлій землі, а воно раз на раз зупиняється на кожнім ярочку і дрожить подертими берегами, як перед смертю”.

„Люди задеревіли, а Іван тормосив жінкою, як би не мав уже гадки пустити її живу з рук”.

Учитель. Невигадана правда про селянську недолю передається за допомогою конкретних подробиць (скажімо, ті сині жили які випиналися на обличчі та руці Івана, коли разом з конем витягували воза на горб; ота напруга, коли мішком виносив гній на нивку), щира повінь ліризму в прощальному слові героя, уривчаста, „нервова” , динамічно – експресивна фраза – ці та й інші художники прийоми забезпечують глибину соціально – психологічного аналізу.

  • Які епізоди у творі свідчать про внутрішній конфлікт Івана Дідуха?

     „Текстологи” працюють з текстом.

-„Іван спродав усе ,що мав, бо сини з жінкою наважилися до Канади, а старий мусив укінці податися”.

-„…Але рівно ж дай боже нікому доброму на жіночий розум перейти! Аді видите, як  плаче, та на кого на мене? На мене, газдине моя? То я  тебе вікорінював на старість із твої хати?”.

-„Цего би ніколи не було, якби не вона з синами. Сини, уважаєте, письменні, так як дістали якесь письмо до рук, як дістали якусь напу, та як підійшли під стару, та й пилили, пилили, аж перерубали…А як ні достинули, як- єм видів, що однако ні муть отут на старість гризти, як не піду, та й єм продав щодо крішки”.

-„Катерино, що ти собі, небого, у своїй голові гадаєш? Де ті покладу в могилу? Ци риба ті має з’їсти?”.

-„Потім мене такий туск напав, що- м чиколонки гриз і чупер собі микав, качив- єм сим по соломі, як худобина”.

Учитель. Сьогодні ми зазирнули у „святиню святих людської душі ”, і спробували з’ясувати причини війни. І нехай кожен сам собі дасть відповідь на запитання:

  • Чи точиться війна – боротьба у вашій душі?
  • Що штовхає часом на ризиковані вчинки?
  • Чи можна зупинити війну у власній душі? Що для цього потрібно?
  • Який підтекст захований у фразі?

„Вбігли сини і силоміць винесли обох із хати” (Яке б важке життя не було, а батьківщина – найдорожче, і покинути її – це залишити свою душу, спокій).

        Робота в групах.

Кожна група протягом п’яти хвилин за допомогою кольорових олівців і образів – символів передає внутрішній стан героїв. (Представлення малюнків. Захист власного творіння, розповідь про пошук образних асоціацій. Заслуховування учнівських думок – асоціацій).

          Учитель підсумовує  та узагальнює.

IV. Підсумок уроку. Оцінювання.

          Учитель. Отже, на прикладі новели В. Стефаника

„Камінний хрест” ми, застосовуючи прийом  „повільного читання” (текст „ під мікроскопом”), побачили майстерність митця, спроможного нам на кількох сторінках розгорнути вражаючу картину  людської трагедії, показати її причини та наслідки. Характерно, що за об’єкт художнього зображення він бере  найдраматичніший момент із життя своїх героїв. Леся Українка писала: „Стефаникові докоряють часом за односторонність його малюнків. Справді, темні барви у нього переважають, а при тому в сюжетах його нема нічого надзвичайного, драматичного. Він малює  буденне життя сірого люду, але не тільки зверхні факти цього життя, а самий зміст його; двома, трьома раптовими рисами він малює нам надзвичайно яскраво цілу драму, і, власне, через те, що всі нариси мають один тон, вони дають нам один спільний образ життя  „народного, показують нам колективну душу маси”.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

            Запитання до учнів: 

  • Які характерні особливості творчої  манери В. Стефаника? (Тематика переважно з життя  покутського селянства, глибокий психологізм, особлива увага до деталей,  образи, що часто переростають у символи, досконала композиція твору).
  • Чому творча спадщина В.Симоненка складається з невеликих прозових творів? (Він не може писати багато й великі твори, бо він при творенні страшенно переживає кожну річ, він терпить разом із своїми персонажами).

VI. Домашнє завдання. Написати можливе продовження твору В.Стефаника, використовуючи власні образи-символи.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Тема Сюжетно-композиційні особливості Трагічна подія – композиційний центр новел В Стефаника Драматизм конфлікту (23.6 KiB, Завантажень: 12)

завантаження...
WordPress: 22.83MB | MySQL:26 | 0,317sec