СИСТЕМА РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

СЕМІНАР-ТРЕНІНГ ДЛЯ ПЕДАГОГІВ

Мета: підвищити рівень поінформованості педагогів із проблеми роботи з обдарованими дітьми, створити банк даних обдарованих дітей школи, акцентувати увагу педагогів на важливості розвитку обдарованості, використати набуті знання та вміння у професійній діяльності.

Завдання:

• визначити поняття «обдарованість», його відмінність від «здібностей», «творчої
обдарованості», «таланту», «геніальності»;

• створити банк обдарованих та потенційно обдарованих дітей школи;

• сприяти формуванню практичних навичок роботи з обдарованими дітьми;

• дати практичні рекомендації до розвитку обдарованості.

Матеріали: набір червоних і зелених стікерів, роздатковий матеріал для роботи у групах, бланк «Обдаровані учні школи», пам’ятка «Робота з обдарованими дітьми», плакат «Модель обдарованого учня».

Перед початком семінару вчителі діляться на 4 групи («весна», «літо», «осінь», «зима»),
кожен учасник отримує червоний та зелений стікери.

Заздалегідь (приблизно за тиждень) оголосіть тему семінару, вивісіть коротке інформаційне повідомлення про нього.

Інформація для ознайомлення

Обдарованість багатогранна у своїх виявах. Виділяємо художню, музичну, лінгвістичну, технологічну, спортивну, навчальну, інтелектуальну, лідерську обдарованість.

Що є спільним для всіх цих типів?

Насамперед, такі діти дуже допитливі, вони, як правило, створюють альтернативні
моделі і системи, вловлюють глибокі причиново-наслідкові зв’язки, вміють робити
відповідні висновки.

В обдарованих дітей чудова пам’ять, яка базується на ранньому розвитку мовлення
й абстрактному мисленні. Вони класифікують інформацію, досвід, їхнім хобі є колекціонування, однак тримати колекцію в порядку вони не вміють. Концентрація
уваги у них підвищена, вони наполегливі у розв’язанні цікавих їм завдань.

Обдарованим дітям властиве почуття справедливості, у них сформована власна
система цінностей, є оригінальне почуття гумору. Гумор часто рятує дитячу психіку
від ударів долі.

Обдарована дитина шукає спілкування з дорослими, оскільки вони її розуміють
і захоплюються нею. Однолітки її не розуміють і часто глузують, дають образливі
прізвиська.

Емоційність таких дітей здається перебільшеною, вони запальні, можуть скандалити через дріб’язок, але це не каприз, а прояв надемоційності. Часто у них особлива мова.
Незвичайна моторика або сприйняття вирізняє їх серед решти. (Вони «навіть їдять не так, як інші».)

Зважаючи на багатогранність виявів обдарованості, головним методом її виявлення
є спостереження, додатково — аналіз результатів діяльності.

Важливо мати на увазі, що йдеться не про окремі, випадкові досягнення, а про систематичні, притаманні певній діяльності цієї дитини взагалі. А якщо її здобутки будуть
ще й оригінальними, то можна говорити саме про вищу ступінь обдарованості —
творчу.

Вступне слово психолога

Шановні колеги, ви вже знаєте тему сьогоднішнього семінару, отже, можете приблизно уявити, що це буде за робота. Отож, перша вправа. Напишіть на зелених аркушиках відповідь на таке запитання:

— Чого ви очікуєте від сьогоднішнього семінару?

Нині проблема обдарованості стала популярною не лише у вузьких колах науковців
(психологів, педагогів), а й серед батьків.

Уже стало очевидно, що найбільш успішні — держави, які мають кваліфікованих
працівників. Відтак, тих, хто може досягти у майбутньому успіху, мають цінувати і держава, і суспільство. Це особливо актуально у нашому столітті інформаційних технологій, яке стимулює зацікавленість питаннями обдарованості, творчості, інтелекту. Проблема дитячої обдарованості є проблемою культурного потенціалу нації.

Отже, тема сьогоднішнього семінару — «Система роботи з обдарованими дітьми».
Чому саме така?

Та тому, що… От скажіть, скільки у нашій школі обдарованих дітей?

Хто знає відповідь? Я особисто — не знаю…

А якщо ми не знаємо, хто ці діти, то як із ними можемо працювати?

Тут варто згадати, що існує Державна цільова програма роботи з обдарованою
молоддю на 2007—2010 рр., прийнята Постановою Кабінету Міністрів України від
08.08.07 № 1016, та районна програма роботи з обдарованою молоддю на 2006—2010 рр.
від 23.03.06 № 25/7, які ми зобов’язані виконувати.

Отже, на семінарі спробуємо визначити: хто ж у нашій школі – обдаровані діти? Що ми можемо зробити для їхнього розвитку?

Інформаційне повідомлення «Обдаровані діти. Хто вони?»

Численні дослідження, проведені як у нашій країні, так і за кордоном, свідчать, що завжди народжується однакова кількість обдарованих, талановитих і геніальних людей.

Обдаровані діти – унікальні, їм нелегко в цьому неспокійному світі. Вони надзвичайно вразливі, тому потребують особливої уваги. Суспільство, держава не має прав втрачати жодного з них, адже втрачаючи талант, обдарування чи просто здібність, ми втрачаємо і все інше.

Обдарованих дітей, а особливо геніальних та талановитих, які виділяються з-поміж своїх однолітків високим творчим потенціалом, інтелектуальною розкутістю, схильністю до нестандартного розв’язання проблем, неординарністю сприйняття світу, – небагато.

Вони завжди найкраще запам’ятовуються, бо вимагають від більшості вчителів напруження всіх зусиль, уміння піднятися до рівня учня, до розуміння незвичайності, спонукають розвивати особистість учня, бажання довести його індивідуальні досягнення до максимального рівня.

Але проблема у тому, що є різні рівні обдарованості.

У вас на столах лежать 4 аркуші: «здібності», «обдарованість», «талант», «геніальність». Розкладіть їх, будь ласка, у порядку зростання. (Обговорення результатів.)

Отже:

• здібності (індивідуальні риси особистості, які дають змогу за рівних умов успішніше опанувати певну діяльність, розв’язувати завдання, проблеми) — характерні практично для кожної людини:

• обдарованість (специфічне поєднання здібностей, інтересів, потреб, яке дає змогу
виконувати певну діяльність на якісно високому рівні) — характерна для невеликого
кола людей;

• творча обдарованість (дає змогу успішно розв’язувати завдання, виконувати діяльність творчим, оригінальним шляхом, тобто нетрадиційно, не так. як інші) — таких
людей ще менше;

• талант (система рис, які дають змогу особистості досягати значного успіху в оригінальному виконанні творчої діяльності) — таких людей дуже і дуже небагато,
декілька тисяч на покоління;

•геніальність (найвище форма таланту, системна харахтеристика особистості, яка
свідчить про її надоригінальні досягнення, що суттєво переважають «звичайну» і навіть
творчу діяльність) — винятковий випадок, таких людей народжується не більше 30 на
рік.

Головна проблема тут — як відрізнити прості здібності від обдарованості (таблиця 1).

Таблиця 1

Різниця між відмінниками й обдарованими учнями


з/п

Відмінник

Обдарований учень

1

Знає відповіді

Ставить запитання

2

Цікавиться

Допитливий

3

Висловлює цікаві думки та ідеї

«Дикі» думки, ідеї

4

Наполегливо працює

Грається, але отримує високі бали

5

Відповідає

Дискутує

6

Слухає з цікавістю

Емпатійний

7

Легко вчиться

Учиться самостійно і наперед

8

Потребує 6—8 повторень

1—2 повторень достатньо

9

Розуміє ідеї

«Конструює» абстракції

10

Проводить час із однолітками

Більше до вподоби компанія дорослих

11

Виконує домашні завдання

Створює проекти

12

Копіює

Творить нове

13

Любить школу

Любить пізнавати

14

Добре сприймає матеріал

Інтенсивно досягає бажаного, налаштовуючи
самого себе

15

Запам’ятовує інформацію

Використовує інформацію

16

Моє добру пам’ять

Добре працює розум

17

Любить послідовність

Любить складність

18

Готовий до дій, реагування,

відповіді

Уважно придиаіяється до життя і все помічає

19

Задоволений своїми досягненнями
у навчанні

Критично ставиться до себе й до інших

Ми говоритимемо про проблеми обдарованості.

Робота у групах «Шукаємо обдарованих»

Обговорення питань у групах:

— Як розпізнати обдаровану дитину за зовнішністю? Це можливо?

— В яких випадках обдарованість дитини може не проявитися та не розкритися?

— З яких причин обдарована дитина сама може прагнути не виявляти чи приховувати
свій талант?

— Чому не всі відмінники є обдарованими дітьми?

Кожна група обговорює задане питання, а потім озвучує відповідь. Загальне обговорення.

Групова дискусія «Хто з них?»

Як ви вже знаєте, обдарованість багатогранна у своїх виявах. Ми виділяємо художню, музичну, технічну, спортивну, навчальну, інтелектуальну та лідерську обдарованість.

Зважаючи на різнобічність обдарованості, головним методом її виявлення є спостереження, додатковий допоміжний метод — аналіз результатів діяльності.

Що ми маємо на увазі? Припускаємо, що обдарована дитина не просто досягає
успіху в діяльності, а й успіху значного: перемога в олімпіадах, спортивних змаганнях,
конкурсах — принаймні районного або обласного рівня.

Давайте поговоримо на цю тему. Результати обговорення записують у таблицю 2.

Таблиця 2

Ступені обдарованості

Вид обдарованості 

Обдаровані діти 

Потенційно

обдаровані діти 

Навчальна

   

Художня

   

Лінгвістична

   

Музична

   

Технологічна

   

Спортивна

   

Інтелектуальна

   

Лідерська

   

У процесі обговорення слід підвести аудиторію до думки, що участь у декількох
схожих змаганнях та призові місця у них (наприклад, на олімпіадах із математики,
фізики, історії районного рівня) теж є обдарованістю.

Робота у групах «Що ми можемо зробити?»

Після запитання «Хто?» ми можемо перейти до запитання «Як?».

Обговорення запитань у групах:
1. Чи обов’язково постійно створювати індивідуальні умови для обдарованого учня (давати окремі завдання підвищеної складності, щоденні індивідуальні доручення, залучати до проведення позашкільних заходів)?

2. Чи доцільно, щоб обдаровані діти нарівні зі звичайними брали участь у шкільних конкурсах, олімпіадах? Чи не принижує це гідності обох сторін?

3. Як педагог має співпрацювати із сім’єю обдарованої дитини?

4. Висловте своє ставлення до тези, яку підтримують учені: «Будь-яка дитина є або може бути обдарованою за умови спеціально організованого педагогічного впливу».

Кожна група обговорює поставлене питання, а потім озвучує відповідь.
Загальне обговорення.

Пам’ятка «Робота з обдарованими дітьми»

Забезпечуйте сприятливу емоційну атмосферу на уроці, адже обдарована дитина
набуває емоційного досвіду у процесі взаємодії з людьми.

Дотримуйтеся порядку й дисципліни: обдаровані діти, як і всі інші, мають знати
межу припустимої поведінки.

Скеровуйте енергію і творчість обдарованих дітей у потрібному напрямі, щоб їхня
праця приносила користь.

У роботі з обдарованими дітьми використовуйте дослідницький метод, це активізує
роботу.

Пам’ятайте, що в обдарованих дітей ставлення до школи найчастіше — приховано
негативне (програма цікава, але навчальний план не відповідає їхнім вимогам).

Обдаровані не сприймають стандартних форм навчання (їм просто нудно).

У них є невідповідність між фізичним, інтелектуальним і соціальним розвитком
(характерний потяг до дітей старшого віку, неможливість стати лідером, бажання бути
дорослим).

Вони прагнуть досконалості (потреба в самоактуалізації).

Обдаровані діти часто мають нереалістичну мету (завищена самооцінка).

їм притаманна потреба в увазі дорослих, у безпеці та нетерпимість до оточення, рівень інтелектуального розвитку якого значно нижчий.

Тісно співпрацюйте з батьками, щоб розвинути здібності дитини.

Тренінгові вправи «Розвиваємо обдарованість»

Модель обдарованого учня, за Резулі, має три основні складові:

• високий рівень інтелекту;

• креативність (творче мислення);

• мотивація діяльності.
Розвиваючи всі три сфери, ми досягнемо обдарованості.

Вправа «Запитання на кмітливість» (розвиток інтелекту)

Відповідати можна командно або індивідуально.

1. Чи може чоловік одружитися із сестрою своєї вдови? (Ні, вдова — та, в якої помер
чоловік.)

2. У фермера було 10 овець. Усі, крім 9, померли. Скільки залишилося овець? (Дев’ять.)

3. Ви — пілот літака, що летить із Гавани до Москви із двома посадками в Алжирі.
Скільки років пілотові? (Стільки ж, скільки й вам.)

4. Ви заходите у темну малознайому кімнату. У ній є дві лампи: гасова і бензинова.
Що ви запалите в першу чергу? (Сірник.)

5. Палицю треба розпиляти на 12 частин. Скільки ви зробите розпилів? (11.)

6. Самотній нічний сторож помер удень. Чи дадуть йому пенсію? (Ні, він помер.)

7. У 12-поверховому будинку є ліфт. На першому поверсі живе лише двоє, від
поверху до поверху кількість мешканців збільшується удвічі. Яку кнопку в ліфті цього
будинку натискають найчастіше? (Кнопку «1».)

8. Назвіть п’ять днів, не називаючи чисел (наприклад, 1, 2, 3) і днів тижня (понеділок,
вівторок, середа). (Позавчора, учора, сьогодні, завтра, післязавтра.)

9. О 12-й годині ночі падає дощ. Чи можна очікувати, що через 72 години буде сонячна погода? (Ні, через 72 години буде знову північ.)

10. Коли чорній кішці найкраще пробратися до темного будинку? (Коли відчинені
вхідні двері.)

Запитання для дітей із 12 років.

Вправа «Три речення»

Педагог зачитує якусь коротку розповідь або газетну статтю. Зміст треба передати
трьома простими реченнями.

При підбитті підсумків відзначте учнів, у яких розповідь найкоротша, але при цьому
точно переданий зміст.

1. Атестація найчастіше відбувається у двох формах: як творча робота і як виступ перед
комісією. Ми зібрали відповіді на найважливіші питання, що виникають у ході атестації. Це інформація про те, що необхідно при підготовці творчих письмових робіт і у відповідях перед комісією: іспит і звіт про творчу роботу. Ми комплексно підійшли до проблеми успішного проходження атестації. Деякі фактори, розглянуті тут, на перший погляд, не стосуються теми, але насправді дуже важливі. Ситуація атестації завжди показує ваш стан і можливість/неможливість зібратися, зосередитися. Усе це збільшує частку необ’єктивності в оцінці вашої праці. Саме для того, щоб зменшити вплив цих факторів, ми просимо вас приділити увагу діям, спрямованим на збереження здоров’я, оптимальне харчування, створення позитивного іміджу.

2. Ще раз радимо вам звернути увагу на те, що необхідно вдягти. Потрібно щось традиційне. У вашому вигляді не має бути нічого кричущого. Оберіть темний костюм,
але щоб виглядати свіжо і цікаво, надягніть просту блузку. З аксесуарів оберіть красиве
намисто і солідні сережки.

Перевірте, як сидить на вас костюм при застібнутому піджаку, як і має бути на формальній презентації.

Волосся зачешіть так, щоб воно не відволікало вас щохвилини. Дуже важливо, щоб
одяг був зручним. Якщо у вас є «вдалий» костюм — сміливо вдягайте його. Тут немає ніякої містики. Ваше тіло звикло «перемагати» в цьому одязі, і це заспокоїть вас, на несвідомому рівні підтримає віру в успіх, що дуже важливо.

3. Ваші жести, поведінка і голос мають бути настільки ж переконливими, як і слова. Уникайте захисних рухів: не закладайте рук за спину, не схрещуйте їх на грудях, не
«обіймайте себе» — усе це оборонні жести, які виражають невпевненість у тому, що ви
говорите.

У ваших жестах повинна бути присутня відкритість. Якщо ви щось зауважуєте, одну руку тримайте на стегні або природно рухайте руками, повернувши долоні догори. Уникайте повчальних жестів: піднятого вказівного пальця для посилення аргументації або складених «будиночком» долонь (це вважається проявом пихи).

Незважаючи на серйозний зміст виступу, усмішка, що часом осяює ваше обличчя,
допоможе домогтися прихильного відгуку.
Регулярно і свідомо контактуйте поглядом із кожним, хто сидить у комісії, ніби ви звертаєтеся до нього особисто. Не уникайте такого спілкування і з «незручними
особистостями». Як показує досвід, краще відповідати стоячи. Навіть якщо є стілець,
краще все ж стояти.

4. Особливу роль при спілкуванні відіграє жестикуляція. Наша підсвідомість зчитує сигнали співрозмовника, і ми зазвичай «відчуваємо», коли він сумнівається, агресивний
тощо. Із часом наш розум розучився довіряти «голосу серця», тому екскурс у словник жестів допоможе нам зрозуміти стан іншого.

Коли доросла людина бреше, її мозок посилає імпульс прикрити рота у спробі затримати слова обману, як це робить дитина або підліток, але в останній момент рука відхиляється від рота, і виникає інший жест — дотик до носа. Торкнутися до носа, поправити волосся, почухати вухо, торкнутися до брів (заплющити очі) — усі ці жести попереджають нас про те, що співрозмовник або бреше, або сумнівається в тому, про що говорить.

Такі жести треба намагатися усунути, бо вони викликають несвідому настороженість екзаменатора.

Вправа «Телеграми» (розвиток творчого мислення)

Учитель пропонує якесь слово, і кожен придумує телеграму, перше слово якої починається з першої букви обраного слова, друге — із другої і так далі. Гру можна ускладнити, запропонувавши кожній дитині придумати кілька телеграм різних жанрів.

«Хліб» — Хороша людина ідеями багата.

«Школа» — Шанс колись отримати ласий аванс.

«Світло» — Сьогодні вітаємо інтелігентних талановитих освітян!

«Правда» — Поява рано артистів віщує довгий атракціон.

Гра для дітей із 12 років.

Вправа «Біном фантазії»

Учням пропонують два слова. Наприклад, «апельсин і крісло», «принцеса і велосипед».
Вони є опорними для придумування і творення казки. їх треба використати в найрізноманітніших ситуаціях.

Пари слів: «араб та азот», «золото і зачіска», «солдат і страва», «удав та угода».

Групова дискусія «Чи можна силою думки формувати життєві події?»

Розвиток мотивації діяльності.

Ведучий. У сучасних езотеричних і містичних ученнях висловлюється думка: те, про що ми думаємо і мріємо з високою інтенсивністю, збувається. Тому наші думки та запити — украй важливі. Керуючись життєвим досвідом, люди часто не наважуються мріяти, і натомість прагнуть дрібниць, які їм здаються цілком можливими: купити нову сумочку, поїхати в санаторій тощо.

Як ви ставитеся до такого підходу? (Обмін думками.)

Виявляється, це помилка: ми «розмінюємо» свої душевні сили на дрібниці.
Людина, яка «просить» у життя по мінімуму, програє в часі, витратах енергії, досягненнях. Виграє той, хто одразу «просить» по максимуму! Висновок: мріючи, проси у життя багато!

Вправа для старших підлітків і молоді.

Вправа «Моя майбутня самореалізація»

Уявіть, будь ласка, що протягом наступних 10—15 років ваше життя складатиметься
саме так, як ви хочете. Тепер уявіть самого себе через 10 років. А зараз подумки дайте
відповіді на запитання:

— Скільки вам років?

— Як ви виглядаєте?

— Де і ким працюєте?

— Хто ви як професіонал? Що конкретно можете, вмієте робити; яку роль відіграєте
в тій організації, де працюєте?

— Яким є ваше матеріальне становище?

— Якими тепер є ваші плани на майбутнє?

Обговорення тих образів, які вдалося уявити. Необхідно прагнути надати цим образам максимальної визначеності, яскравості.

Вправа для учнів старших класів.

Заключне слово психолога

Вправа «Дерево результатів»

Що ж, наш семінар добігає кінця. Сподіваюся, що проводили ми його не даремно,
що ви всі винесли щось корисне для себе.

Напишіть на червоних аркушах відповідь на такі запитання:

— Які ваші враження від семінару?

— Чи справдилися ваші очікування?
Дякую всім! До побачення!

завантаження...
WordPress: 22.99MB | MySQL:26 | 0,351sec