СВЯТО КНИГИ. У КАЗКОВІЙ КРАЇНІ

Ведуча.
Доброго дня! Ми раді вітати всіх вас у цій залі. Підніміть, будь ласка, руки, хто любить подорожувати. Я запрошую вас у подорож до Казкової країни.

З раннього дитинства залишилися в нашій пам’яті такі рядки: «В якомусь царстві, в якомусь государстві…жили були…».

Народні казки вчили і вчать людей любити прекрасне і насамперед природу, рідну землю, поважати старших, бути працьовитим і добрим. Я знаю, що всі ви дуже любите казки. А от зараз ми переконаємося, чи уважно ви їх читаєте. Я буду давати питання з різних казок, а ви будете відповідати.

З кожним кроком, що будем ступати,

Назви казок доведеться казати.

Чи є бажаючі у залі в нас?

Нам вирушити в дорогу вже час!

( Роблячи кожен крок, учасники гри кажуть назви казок. Перемагає той, хто найбільше зробить кроків).

Ведучий.
Молодці! Бачу, любите читати казки. Та дорога до казкової країни не близька. Їхати туди потрібно ще потягом. Оголошую посадку. Займайте свої місця, ми відправляємося.


( Діти стають ланцюжком і рухаються по колу, тримаючи один одного за плече рукою. Ведучий періодично піднімає руку, імітуючи гудок паровоза «ту – т у –у – у – у». Звучить пісня «Голубий вагон»).

Ведучий.
Ось ми і приїхали. Влаштовуйтесь зручо на казковій лісовій галявині.


( У центрі стоїть хатинка)

Ведуча.
Живе наша казка в бабусині хижі,

А в казці віками жили дивовижі

І добрі, й не добрі, химерні й лукаві

Одні страшнуваті , а інші цікаві

Вони полонили й страшили вони ж,

Бо казка – це казка без тих дивовиж.

Можливо, комусь без потреби казки,

Та як же ростимуть без них малюки.

Сьогодні ми казку сюди запросили,

Щоб бачити казку і слухать гуртом.

( Здалеку чується пісня).

Баба Яга.


А я сяду в кабріолет і поїду туди,

Де Чахлик мій дорогий

Мене чекає вже сотні літ…

(На мітлі залітає до золи).

Ведучий.
Діти, до нас на свято заівтала шановна Баба Яга. Ви здогадуєтеся, з якої вона казочки?

Баба Яга. (робить реверанс).


Я – Баба Яга, кістяна нога

На мітлі літаю, всіх перелякаю.

Зараз у вас тут перепочину,

А тоді полечу хутенько,

Пошукаю бабеняток своїх маленьких.

( Бігає по залі винюхує щось).

Ведуча. Люба бабусю! Кого ви тут шукаєте? Івасика Телесика забрало лебедятко на крилятко.

Баба Яга
. Ну , Івасика, того вундеркінда, я ще впіймаю, а зараз я ловлю іншого хлопчика – Буратіно. Чи чули ви про такого? Знаєте, що він задумав? Подарувати чарівного ключика дітям, щоб вони могли багато читати, знати і про мене все дізнатися. А я цього не хочу.

Ведуча. Заспокойтеся, бабусю. Краще привітайтесь. Бачите – публіка.

Баба Яга. Та не бачу я ніякого бублика.

Ведуча. Та не бублика, а публіка, привітайтеся з дітьми.

Баба Яга. (стає у загрозливу позу). Добрий день, коли голову не морочите, а побитися зі мною не хочете?

Ведучий. Бабусю, у нас свято, а ви – битися.

Баба Яга. Свято? А яке?

Ведуча. Свято казки.

Баба Яга. Та казок немає, вони зникли, бо їх забули. Не хочуть їх читати. Тільки дивляться телевізор та у м’яча б’ють!

Ведучий. А ось зараз ми і перевіримо, як діти читають.

(Ведучі загадують загадки).

Сторінка: 1 2 3 4
завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,340sec