Святковий вогник: Учителю! Повіки наша шана, вдячність лиш тобі…

Ведучий 1. Із глибини віків люди намагалися стати кращими, розумнішими, незалежнішими від природи. Вперед летить думка людства, і енергією цієї думки, її двигуном є наука, пізнання законів всесвіту, і зовсім не остання роль в такій системі відводиться учителю – носію накопичених знань, людині, яка відкриває галактики дитячих душ і навчає вчитися, пробуджує розум до творчості й розбудови життя. Професія учителя це не просто перекладання знань молодшому поколінню – це невтомна праця з виховання кращих якостей сучасної людини й дітей, які понесуть естафету життя у майбутнє. Вшануймо працю вчителів, подаруймо їм свято!

ГІМН ВЧИТЕЛЮ

Все серце у тебе в тернових вітах,

Усе твоє добро в очах твоїх бринить.

Усе своє життя залишиш ти у дітях,

Залишиш назавжди, хоч прийдеш на мить.

ПРИСПІВ

Велична праця вчителю невтомний,

Дарована від Господа тобі.

Повинен бути ти безсмертним і незломним,

І сіять розум свої на матері – землі.

 

Твоєї думки цвіт зла осінь не здолає,

Бо сонця дух в тобі невичерпний живе.

Усі твої слова, як ліки, оживляють,

Щоб вітворить життя всесильне і нове!

Ведучий 2. Наука вчителя живе в серці кожного з нас, адже перші кроки в цьому багатобарвному світі без учителя дуже невпевнені, пов’язані з небезпеками і труднощами. Тож всі ми сприймаємо цю науку як належне і надовго бережемо її у собі, інколи так невдячно забуваючи людину, яка подарувала її нам. На цьому святі ми хочемо хоч на мить згадати вас, любі, дорогі, милі вчителі, й віддати вам хоч малесеньку краплиночку того тепла і уваги, яке ви розсіяли зливами і веселками всім нам. Першими привітають вчителів із святом учні молодших класів.

Учень 1. Спіють груші по садах,

Одлітать зібрався птах.

Просо скошено на полі.

Відчинились двері в школі.

Учень 2. Сонце дивиться на нас,

Заливає ясний клас.

Промінь кидає ласкавий

І на книги і на лави.

Учень 3. Мудрі наші вчителі

Хочуть щастя на землі.

Щоб усе ми розуміли,

Щоб нове життя творили!

Ведучий 1. Робота вчителя настільки відповідальна, що не може дозволити слабкість і особистий настрій. І хоча вчитель – звичайна людина, у якої є свої радощі й свої печалі, він, незважаючи на свої особисті проблеми, повинен завжди посміхатися добротою до дітей. І як хотілося, щоб ця доброта якнайчастіше поверталася повагою до такої величної й скромної професії вчителя. Естафету привітань нашим мудрим наставникам приймають учні середніх класів.

Вона стоїть посеред класу,

Вдивляється в дітей малих, –

Ще тільки пройде трохи часу –

Й вона вже не впізнає їх.

В великій нашій Україні

Чекає їх почесна путь…

А поки що вона їх нині

Готує у дорогу тут, –

У цій осяяній кімнаті,

У школі де пройшло життя.

Зате у кожного дитяти

Горить у серці багаття,

Яке вона їм розтопила,

Щоб не згасало цілий вік!

Велика, певне в неї сила.

Натхненний з неї трудівник.

Вони лиш грамоти уміють,

Дитячі душі – цілина.

Але всі сповнена надії,

У них вдивляється вона.

Ведучий 2. Де я не буду, що робить не стану,

Куди на цьому світі не заб’юсь,

Одній людині, як і радній мамі,

Учительці своїй я поклонюсь.

Ведучий 1. Із древнього чудесного каміння складемо сходинки майбутнього – ці слова я хочу нагадати нашим вчителям, адже і вони колись були учнями, і хтось, давно, своїм терпінням і вимогливістю навчав їх мистецтву бути людиною. Цей хтось теж був неоціненним і мудрим учителем для своїх учнів, які тепер теж працюють на педагогічній ниві. Вшановуючи професію учителя, слушно було б не забути і про вчителів минулого, які своїм життям створили фундаменти сьогодення.

 

Я пам’ятаю вчительку мою,

Просту і скромну, і завжди спокійну.

Вона любила школярів сім’ю

Як ми – її, задуману і мрійну.

Завжди привітна, тиха й ясночола.

Вона нічим не силувала нас,

Але при ній такий був тихий клас,

Як сад без вітру. Вчителько моя,

Хіба забуть тебе в ці дні я можу!

В душі моїй твій тихий зір сія

Привітом дальнім, В серці, наче рожу,

Про тебе пам’ять пісня зберегла.

Для мене матір’ю ти другою була.

Ведучий 2. Учителю! Багато в тебе учнів

І кожен з них – кровиночка твоя,

Хай вічною зорею сяють над землею

Хліб, сонце і священне вчителя ім’я.

Ведучий 1. Нехай же пісні милозвучні

Для вас лунають знов і знов.

Хай будуть в серці нерозлучні

Добро, Надія, Віра і Любов.

Пісня «Для вчительки»

завантаження...
WordPress: 22.92MB | MySQL:26 | 0,762sec