СВІТОВЕ ЯЙЦЕ – СИМВОЛ ТВОРЧОЇ ЕНЕРГІЇ

Мета: удосконалювати навички роботи в групах; розвивати уміння застосовувати набуті знання та вміння в новій навчальній ситуації; сприяти розв’язанню завдань з формування творчого мислення учнів, їх предметних компетенцій, розвитку активної пізнавальної діяльності.

Обладнання : підручники та посібники, дидактичний матеріал, виготовлені писанки.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Світлофор (гра «Вірю – не вірю»)

Учитель. Я називаю твердження. Якщо ви згодні з ним – піднімайте зелену картку, якщо ні – червону.

  1. Біблійною священною горою є гора Синай. (Так)
  2. У Стародавній Греції обителлю богів був Олімп (Так)
  3. Найбільша гора в світі – Говерла. (Ні)
  4. Еверест – священна гора – вулкан в японській міфології. (Ні)
  5. Парнас – гора, на якій мешкали Аполон і музи.(Так)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Кожного року на землю приходить свято, оповите чарівною таїною й невимовною радістю – Великдень. З великою радістю ми починаємо приготування до свята. Одним із важливих приготувань є виготовлення писанок (крашанок). Сьогодні кожен із вас сам уже готував писанку.

 

IV. Вивчення нового матеріалу.


Учні презентують власноруч виготовлені писанки та підготовлені заздалегідь доповіді.

Учень 1. В Україні до культу родючості з давніх часів належить звичай розмальовувати курячі або декоративні яйця – писанки. Писанка багата символічними образами. Кожний регіон України має свої особливості у визначенні кольорів та орнаментів, тобто свою власну символіку. У християнську добу всі ці символічні мотиви пов’язувалися з Великоднем З яйцем зв’язана віра про те, що ним можна начарувати добрий урожай. Так, в деяких областях України, на Великдень селяни ставили на стіл в посудині пшеницю, в яку ховали свячене яйце. Тримали цю пшеницю до посіву. Дуже часто в мішок із зерном, яке мали сіяти, теж клали яйце, а на Херсонщині, перед посівом конопель, їли варені яйця, щоб зернята конопель були великими та повними. На Вознесення прийнято було іти з писанками та крашанками у поле, засіяне житом та пшеницею. Щоб запобігти неврожайності, щоб колосся було повним, високим, не злягло від вітрів, дощів та граду, селяни підкидали догори писанки, закликаючи до помочі Сонце. Щоб гарно родився хліб, на Харківщині, крашанки закоповували на ниві, а в Чехії, щоб земля була родючою закопують в неї шкаралупу від великодніх яєць.

Учень 2.Яйце – не тільки джерело родючості землі, але й різних щедрот. Воно дає людині не лише необхідність, а й багатство. Про це йдеться в народних казках. Миша і горобець ділилися просом і почали бійку, в неї влізли всі звірі і птахи та за допомогою людини птах виграв і нагородив людину яйцем, в якому було ціле царство. Відомі всім казки під назвами “Яйце-Райце“, “Яйце-бильце”, “Курочка ряба” та інші. З іншого боку яйце є добрим і надійним оберегом особливо від різних напастей та стихій: грому, блискавки, граду, а також пожежі. Можна назвати багато прикладів, пов’язаних саме з такою обереговою функцією яйця. Сила оберегу, що закрита в яйці, особливо активно дієва у відношенні захисту домашніх звірів, приплоду та самої людини.

До символа відродження та безсмертного життя належить і звичай насипати могили овальної форми у вигляді яйця, який розповсюджений у багатьох теренах України.


завантаження...
WordPress: 22.79MB | MySQL:26 | 0,328sec