Стилістичне багатство фразеології. Основні групи фразеологізмів. Синонімія і антонімія фразеологічних зворотів

Тема: Стилістичне багатство фразеології. Основні групи фразеологізмів. Синонімія і антонімія фразеологічних зворотів.

Мета: Закріпити і поглибити знання учнів про розділ мовознавства – фразеологію, їх значення, походження, групи; розвивати вміння пояснювати значення фразеологізмів, добирати синонімічні та антонімічні пари, доречно використовувати їх у мовленні; виховувати повагу до мовних скарбів та прагнення користуватися ними.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань з елементами повторення.

 

Хід уроку

І. Організаційна хвилина

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Мовне спостереження.

Порівняйте групи сполучень слів. Чи випливає їх значення із значень слів, що входять до їх складу? Які сполучення слів можна поширювати, а які ні? Чому?

сісти на стілець сісти в калошу
намилити руки                   намилити шию

пекти хліб                     пекти раки

вітер надворі                 вітер в голові

правити човном      правити теревені

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

План

1.Особливі мовні одиниці .( Фразеологізми — особливі мовні одиниці — мають чітко виражене стильове призначення. Вони тяжіють до окремих стилів і в текстах цих стилів найчастіше вживаються. Пояснити це можна тим, що вони співвідносні зі словами, бо, як правило, виражають одне поняття, використовуються як образні синоніми і мають виразне стилістичне забарвлення. Фразеологізми є одним з невичерпних джерел ба­гатства і виразності мовлення, але вимагають дореч­ного вживання. Тому треба уникати помилок типу – мати роль (треба — відігравати роль), вантаж спогадів (треба — тягар спогадів), приймати участь (треба — брати участь), втирати очі (треба — замилювати очі). Запас фразеологізмів й уміле їх використання робить наше мовлення багатим, виразним й оригіналь­ним).

2. Класифікація фразеологізмів (Науці відомі кілька класифікацій фразеологічних одиниць. В. В. Виноградов започаткував класифікацію за семантич­ним принципом, згідно з якою виділяються три групи: фра­зеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.

Фразеологічні зрощення — це стійкі не­подільні словосполучення, зміст (значення) яких не виво­диться із значень слів, що входять до фразеологізму: розво­дити антимонії, дати драла, врізати дуба, не до солі.

Фразеологічні єдності також семантично не­подільні і цілісні, але в них цілісна семантика частково мо­тивована значеннями слів, що становлять фразеологізм: за­кинути вудку, тягнути лямку, мілко плавати, поклас­ти зуби на полицю, товкти воду у ступі.

Фразеологічні єдності не мають такого міцного поєднан­ня слів, як зрощення. Якщо фразеологічні зрощення немож­ливо поповнювати іншими компонентами, то у фразеологіч­них єдностях це іноді допускається: зітерти в порошок (зітерти в дрібний порошок), але не можна у зрощен­ні — врізати високого (чи зеленого) дуба.

Фразеологічні сполучення — такі стійкі мовні звороти, в яких один із компонентів має самостійне значення, що конкретизується у постійному зв’язку з інши­ми словами. Так, наприклад, слово брати утримує своє лек­сичне значення, але у поєднанні з різними іменниками виявляє конкретні значення єдиного цілого фразеологізму: нічо­го в рот не брати (нічого не їсти), брати рушники (свата­тися), брати гору (перемагати когось/щось); брати близь­ко до серця (болісно переживати що-небудь)

До фразеологізмів за ознакою відтворюваності у мовленні та усталеності компонентного складу можна віднести і при­слів’я, приказки та крилаті слова і вирази).

3. Стилістичні функції фразеологізмів. ( Кожний стиль мовлення володіє значним запасом фразеологізмів. Стилістичні функції фразеологізмів за­лежать і від джерел їх походження. На цій підставі діляться фразеологізми на три групи: розмовно-побу­тові, народнопоетичні і книжні.

Розмовно-побутові фразеологізми широко вжива­ються в розмовному, художньому стилях, рідше — в публіцистичному. Ці фразеологізми мають яскраво ви­ражене емоційно-експресивне забарвлення. Серед них багато прислів’їв і приказок, що роблять наше мов­лення багатим, виразним, дотепним.

Народнопоетичні фразеологізми — вирази, що виникли на фольклорній основі (сталі епітети, мета­фори, порівняння, тавтологічні звороти, примовки, каламбури, ворожіння тощо). Вони поширені в худо­жньому стилі. Фольклорні елементи мовлення виступають у художньому (рідше в публіцистичному) стилі як засоби емоційного забарвлення тексту в ліричні та гумористичні тони, увиразнюють художні образи.

Книжні фразеологізми виникли на писемній (кни­жній) основі і найчастіше використовуються в книж­них стилях. До книжних фразеологізмів належать крилаті слова і вирази — сталі словесні формули, що є повторенням влучних висловів письменників, філо­софів, учених, державних діячів. До книжних фразеологізмів належать терміноло­гічні словосполучення, поява яких зумовлена постій ним розвитком різних галузей науки, культури, техніки.

Фразеології також властиві явища синонімії: бити бай­дики — гав ловити — сидіти сиднем; ні се ні те — ні богу свічка, ні чорту кочерга — він такий, як хліб м’я­кий; антонімії: ні пари з уст — роззявити пельку; взяти в голову — викинути з голови.)

 

ІV. Виконання практичних завдань.

 

1.Наведені фразеологізми запишіть у три колонки: розмовно-побу­тові; народнопоетичні; книжні. Поясніть їх значення, використавши фразеологічний словник.

Витріщити очі; слово в слово; язик чесати; чудеса в решеті; з оригіналом згідно; з давніх-давен; шуми в серці; червоная калинонька; гуси-лебеді; рухоме майно; на точці замерзання; грати першу скрипку; як. риба у воді; допекти до живого.

 2. До поданих фразеологізмів доберіть із довідки усталені вирази з протилежним значенням, у дужках поясніть лексичне значення.
  Зразок. Бити байдики (ледарювати) — гнути спину (працювати).
  Тримати язик за зубами, пасти задніх, на всіх парах, душа в душу, без сьомої клепки в голові, язик без кісток, хвіст бубликом тримати, хоч віником мети.
 Довідка. Як у воду опущений, мати голову на плечах, дерти горло, хоч відбавляй, води в рот набрав, бути в авангарді, як сонна муха, як кішка із собакою.
 3. Розподільний диктант .Згрупуйте фразеологізми — синоніми
Брати близько до серця; птах високого польоту; битися як риба об лід; дати жару; жити розкошуючи; порожня голова; був кінь, та з’їздився; важливий птах; давати по шапці; дурнів не сіють, не орють, а вони самі родяться; узяти за душу; де тонко, там ще й рветься; жити, лихо покотивши; без сьомої клепки в голові; завдати бані; жити не по кишені; давати прикурити; набитий дурень; брати за живе; велика цяця; доконала гнідка дорога нелегка; всипати гарячих; полатати боки. (1 ряд. Брати близько до серця; узяти за душу; брати за живе. 2 ряд. Важливий птах; велика цяця; птах високого польоту. 3 ряд. Битися як риба об лід; був кінь, та з’їздився; доконала гнідка дорога нелегка; де тонко, там ще й рветься. 4ряд.Дати жару; давати по шапці; завдати бані; давати прикурити; всипати гарячих; полатати боки. 5 ряд. Жити розкошуючи; жити не по кишені; жити, лихо покотивши, бряд. Порожня голова; набитий дурень; дурнів не сіють, не орють, а вони самі родяться; без сьомої клепки в голові.)

VІ. Підсумок уроку.

 

VІІ. Домашнє завдання. На вибір

1.Творча робота. Напишіть гумористичний міні-твір, використовуючи фразеологізми-синоніми одного ряду (на вибір)
2. Складіть гумореску «Моя подруга вміє тримати язик за зубами».
3. Створіть невелику кінострічку «Представники моєї родини живуть душа в душу».
4. Напишіть твір-роздум «Легко тому живеться, хто має голову на плечах».

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Стилістичне багатство фразеології Основні групи фразеологізмів (17.9 KiB, Завантажень: 4)

завантаження...
WordPress: 22.91MB | MySQL:26 | 0,358sec