СТВОРЕННЯ МОДЕЛІ СУЧАСНОГО ВИПУСКНИКА ШКОЛИ: ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Одним із завдань, які вирішує школа, – формування покоління духовно, інтелектуально, психологічно підготовленого до самостійної життєдіяльності. До закінчення школи учень уже має набір особистісних рис, властивостей, має сформовану систему цінностей і життєвих пріоритетів. Які вміння, навички повинні бути притаманні ідеальному випускнику?

Кожен із нас приходить у життя з природженою здатністю жити щасливо й успішно. А ми повинні збагатити цю здатність знаннями і навичками, які допомогли б нам її реалізувати якомога ефективніше.

Р.Кіосакі

Успішна самореалізація особистості за сучасних темпів розвитку економіки усе більше залежить від суто «людських» рис: комунікативності, творчості, навченості… Така потреба змушує систему освіти шукати технології, у яких акцент робиться не на передачі максимальної кількості інформації, а на розвитку цих рис у дітей. Основною рисою таких технологій є їхня психологізація, тобто така побудова навчально-виховного процесу, за якого опанування певного обсягу знань є матеріалом для максимального розкриття особистісного, інтелектуального та творчого потенціалу дитини.

Соціально-психологічні проблеми, що виникають у дитячому і підлітковому середовищі, процес взаємодії учнівського і педагогічного колективів ставлять перед психологічною службою завдання моніторингового супроводу навчально-виховного процесу. Таким чином, головна функція психологічної служби школи — проектування й організація середовища, яке сприяло б розвитку особистості, її здібностей, забезпечила б умови для повного розкриття потенціалу дитини.

Освіта, яка не вчить жити успішно в сучасному світі, не має ніякої цінності.

У зв’язку з цим психологічною службою міста було проведено моніторинг та розроблено програму розвитку вмінь та навичок, якими повинен володіти випускник сучасного навчального закладу.

 

ПРОГРАМА ДОСЛІДЖЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ВМІНЬ ТА НАВИЧОК ВИПУСКНИКА СУЧАСНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Мета: дослідження сфер, що формують гармонійний розвиток особистості випускника. Створення таких умов, при яких учень досягне максимального розвитку вмінь, навичок, якими має володіти сучасний випускник.

Об’єкт дослідження: учні 9— 11 класів.

Завдання:

1. Дослідити когнітивну сферу старшокласників.

2. Вивчити соціальну сферу, а саме розвиток комунікативних навичок, методів ефективного спілкування.

3. Дослідити та розвинути особистісні риси випускників, прослідкувати як учні оцінюють себе та ставлення їх до різних сторін свого «Я».

4. Вивчити професійно-трудову сферу.

5. Вивчити емоційний стан старшокласників.

6. Вивчення та розвиток ціннісно-вольової сфери учнів.

7. Дослідження інформованості учнів, щодо здорового способу життя.

8. Складання психологічного портрету випускника школи.

Психодіагностичний етап

Психодіагностичний етап дає можливість вивчити сфери, які, на думку психологічної служби, формують гармонійну, розвинену особистість, яка буде психологічно готова до «дорослого життя».

Методи: тести, анкети, психодіагностичні методики, спостереження.

Методики дослідження:

• шкільний тест розумового розвитку учня(ШТРР);

• методика вивчення креативності за П.Торренсом;

• тест-опитувальникВ.Столін, А.Пан-тілеєва «Самоставлення до себе»;

• опитувальник професійної спрямованості Дж. Холланда;

• диференціально-діагностичний опитувальник Є. Клімова;

• методика вивчення рівня тривожності Філіпса;

• вивчення ціннісно-вольової сфери учнів, проведення анкетування, спостереження на заняттях з програми «Молодь на розпутті»;

• анкета «Дослідження інформованості учнів щодо здорового способу життя»;

• складання психологічного портрету випускника школи за допомогою анкетування та творчих моделей учнів старших класів.

Корекційно-розвивальий етап

Корекційно-розвивальний етап надає можливість учням старших класів:

— краще пізнати себе, стати більш впевненими в собі;

— набути навички, які знадобляться у дорослому житті;

— збільшити самоповагу, поглибити усвідомлення своєї цінності як особистості.

Мета: укріплення здоров’я молоді, морального, духовного, фізичного.

Завдання:

• збільшення самоповаги учня, поглиблене усвідомлення ним своєї цінності як особистості;

• розвиток навичок самопізнання, самоаналізу та саморегуляції;

• інформування про методи ефективного спілкування, розвиток комунікативних навичок;

• формування відповідальності за свої вчинки, за зміни, які відбуваються в їхніх особистостях в житті;

• формування морально-етичних норм поведінки;

• розвиток позитивних рис характеру, які формуються на моральних цінностях;

• формування позитивного мислення по відношенню щодо свого здоров’я та навичок здорового способу життя.

Методи роботи: рольові ігри, дискусії, малювання, мозковий штурм.

Теми занять:

1. Пізнай себе.

2. Міжособистісні відносини.

3. Ефективне спілкування.

4. Як знаходити друзів.

5. Формування характеру.

6. Проблема вибору, визначення особистих цінностей.

7. У світі професій.

8. Відповідальність за свої вчинки.

9. Повага до людей.

10. Мій спосіб життя.

Тренінги

1. Тренінг креативності;

2. Семінар-тренінг «Здоровий спосіб життя: твій вибір — твоє майбутнє. Профілактика вживання наркотичних речовин»;

3. Тренінг «Психологічний клімат в учнівському колективі».

 

Пізнавальна сфера

Дослідження та розвиток когнітивної сфери учнів. Пізнавальна сфера — це сфера розвитку знань, умінь і навичок учня, які забезпечують йому можливості спілкування та діяльності з іншими. Вона визначається не лише базовими знаннями та вміннями, але й ціннісними орієнтаціями особистості, мотивами її діяльності, її здатністю до розвитку свого творчого потенціалу умінням добувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, та застосувати її для індивідуального саморозвитку і самовдосконалення.

Схема дослідження когнітивної сфери учнів

1. Просторовий інтелект.

2. Вербальний інтелект.

3. Вербальний інтелект (зв’язки між поняттями).

4. Математичний інтелект (математичне мислення).

5. Математичний інтелект (індуктивне мислення).

6. Креативність.

Психологічний інструментарій для вивчення когнітивної моделі учня:

1. Шкільний тест розумового розвитку учня.

2. Діагностика рівня креативності за П. Торренсом.

Особистісна сфера

Вивчення особистісних якостей випускників.

Розвиток особистісних якостей забезпечує розвиток гармонійної особистості випускника школи, який зможе адаптуватися в оточуючому середовищі.

Використовувався психологічний інструментарій:

Тест-опитувальник «Самоставлення до себе» (В.Столін, С.Пантелєєв), який дає змогу простежити ставлення особистості до різних сторін свого власного «Я».

Він складається із 57 запитань та обробляється за такими шкалами:

5 — інтегральне почуття «за» чи «проти» власного «Я».

I. Самоповага.

II. Аутосимпатія.

III. Очікування позитивного ставлення від інших.

IV. Самоінтерес.

1. Самовпевненість.

2. Ставлення інших.

3. Самосприйняття.

4. Самокерівництво, самопослідовність.

5. Самозвинувачення.

6. Самоінтерес.

7. Саморозуміння.

Найбільш високо учні оцінили себе за шкалою «самоінтерес». Найбільш низькі оцінки отримані за шкалою саморозуміння. Можна зробити висновок, що учні досить зацікавлені інформацією яка стосується їх, але не дивлячись на це, великий відсоток учнів (54 %) не можуть знайти розуміння самого себе. За іншими шкалами більшість учнів мають середні показники. Порівнявши високі і низькі показники переважають високі. Низькі показники переважають за шкалами «самоповага», «самокерівництво» та «саморозуміння».

Професійно-трудова сфера

Вивчення професійних нахилів, уподобань випускників.

Ця сфера життєдіяльності передбачає здатність особистості змінювати та обирати способи діяльності, приймати нестандартні рішення, творчо мислити, бути спроможним до вибору альтернатив, що пропонує сучасний ринок праці. Реалізується через професійно-трудову компетенцію.

Кожна людина прагне знайти середовище та професію, які б допомогли їм найповніше розкрити здібності та реалізувати свої інтереси, ціннісні орієнтації. Саме з вибором професії пов’язане майбутнє кожної людини. Вибір професії, яка подобається, веде до формування гармонійної особистості.

Професійне самовизначення — багатовимірний і багатоступеневий процес, який можна розглядати під різними кутами зору: виходячи із запитів суспільства і як узгодження замовлення з особливостями індивіда.

Інструментарій для вивчення професійно-трудової сфери:

• опитувальник професійної спрямованості Дж.Холланда;

• диференціально-діагностичний опитувальник Є. Кл імова.

Дж. Холланд виділяє шість типів особистості: реалістичний, інтелектуальний, соціальний, конвенційний, діловий, артистичний.

Відповідно до цих типів особистості виділено й шість типів професійного середовища з певними назвами.

З погляду вибору професії суть методики полягає в тому, що успішність у професійній діяльності, отримання задоволення від професії, яку обрала людина, насамперед залежить від того, чи відповідає тип особистості типу професійного середовища.

Такий вибір учнів у співвідношенні «типи особистостей — професійне середовище, до якого вони належать»:

• діловий (професії: бізнесмен, брокер, фахівець з реклами, організатор подорожей, постачальник, страховий агент)

• соціальний тип (професії: соціолог, педагог, лікар, адвокат тощо)

• артистичний тип (професії: диригент, музикант, художник, актор, журналіст, скульптор тощо)

• конвенційний тип (професії: бухгалтер, ревізор, податковий інспектор, фінансист, касир, економіст, статист, комірник, працівник банку)

• реалістичний тип (професії: механік, зоотехнік, водій тощо)

• інтелектуальний тип (професії: механік, зоотехнік, водій тощо)

Учні з діловим типом надають перевагу вербальним завданням, проявляють комунікативні навички; загальні та інтелектуальні здібності посередні.

Респонденти, в яких переважав соціальний тип мають хороші гуманітарні, але відносно слабкі математичні здібності.

Артистичний тип має високий рівень розвитку креативності. У представників артистичного типу гуманітарні здібності переважають над математичними.

Учні у яких переважає конвенційний тип мають рівень творчого мислення нижче за середнє, мають достатньо добрі математичні здібності (які потрібні для розрахунків).

Реалістичний тип, цьому типові найбільш властиві математичні здібності, а психосоматичні навички перевищують арифметичні та гуманітарні здібності.

Інтелектуальний тип, має високорозвинені як гуманітарні так і математичні здібності.

Отже, маючи інформацію про професійну спрямованість на певну сферу діяльності та про відповідальність певному типу особистості (професійне середовище), психолог має більше можливостей допомогти учням у професійному самовизначенні та забезпечити психологічну готовність до вибору професії.

Сфера здоров’я

Ця сфера передбачає набуття досвіду й життєвих установок на здоровий спосіб життя і безпечну поведінку, формування вміння правильно поводитись у критичних життєвих ситуаціях і надавати необхідну допомогу собі та оточуючим.

Психологічною службою було проведено моніторинг на тему: «Рівень інформованості учнівської молоді з формування навичок здорового способу життя».

Предмет дослідження: рівень інформованості учнівської молоді щодо здорового способу життя.

Мета: вивчення рівня знань учнів у питаннях формування здорового способу життя.

Вибірка: учні 8—9 класів загальноосвітніх шкіл міста. Цільова група: 1160 учнів.

Завдання дослідження:

1. Анкетування серед учнів 8—9 класів.

2. Проведення профілактичного тренінгу: «Здоровий спосіб життя: твій вибір — твоє майбутнє. Профілактика вживання наркотичних речовин»;

Отримані результати дають розгорнуте уявлення про випускника за характеристиками: розвиток пізнавальної сфери; розвиток творчої активності; запобігання та вихід з конфліктної ситуації; адаптація до мінливих життєвих ситуацій; уявлення про світ сучасних професій; визначення в професійному напрямку; інформованість про навички здорового способу життя; відповідальність за звички; емоційна врівноваженість, вихованість, власна точка зору..

Психологічний тип особистості не завжди відповідає реальним можливостям учня. Знання молодих людей про своє майбутнє — нечітке. Об’єктивний перебіг подій завжди вносить свої корективи.

Процес життєствердження передбачає:

• осмислення людиною свого призначення;

• визначення життєвої концепції та життєвого кредо;

• свідомий вибір життєвих завдань і формування їх у життєвому просторі як системи ціннісних орієнтацій усього життя.

Зрозуміло, що певна кількість респондентів протягом пройденого часу перегляне свої погляди. У цей момент надзвичайно важливим є підтримка педагогів, батьків, психологів. В цьому полягає необхідність цілеспрямованої і системної роботи з учнями. Однак успішність цієї діяльності, її перспективність залежить не тільки від школи, але й від соціальних змін, від змісту середовища учнів та відповідальності держави за долі підростаючого покоління.

завантаження...
WordPress: 22.82MB | MySQL:26 | 0,338sec