Сценарій: «Заєць – кравець»

Петрушка. Добрий день, діти! Ось i я, Петрушка! (Співає) Бубонцi мої дзвенять, брязкальця заграли,

Знов Петрушка в вашій школі, чи його впізнали?

Насмішку усіх підряд, розкажу вам дещо.

Хто iз вас Петрушці рад, хай в долоні плеще!

Діти, сьогодні я й мої друзі покажемо вам дуже цікаву казку «Заєць – кравець»

 

(Петрушка зникає. Відкривається завіса. На ширмі на фоні лісу хатка з вивіскою «Заєць – кравець»)

 

Ведуча. В білій хатці під сосною. Завжди: літом і зимою,

Проживав собі кравець – Сірий Заєць молодець.

(Із хатки виходить Заєць у фартусі, з сантиметром на шиї.)

Заєць. Я не просто Заєць сіририй, я кравець – хай знають звipi.

Що пошить потрібно їм, хай несуть до мене в дім.

 

(Заходить у свою хатку)

 

Ведуча. Про те, що тут живе кравець, кудлатий пес дізнавсь.

Побіг до лісу навпростець, бо шапку шить зібравсь. (з’являється пес, діти співають пісню) Це кудлатий,… волохатий Пес –Пушок,

Дуже смілий, білий, білий, мов сніжок.

Двір колгоспний він пильнує – гав, гав, гав!

І чужих здалека чує – гав, гав, гав!

Здрастуй, Зайче – молодець! Кажуть вci, що ти кравець.

 

Заєць. Вірно, все умію шити.
Хочу всім я догодити.

 

Пес. стережу людський достаток,

Ha роботі ночі й дні.

Шапку днів хоч за десяток, зможеш ти пошить мені?

 

Заєць. Чом б не виручить з біди? Беруся за роботу.

Отож, мій голубе, прийди за шапкою в суботу.

(заходить у хатку. Пес зникає)

 

Ведуча. Заєць шиє безупину, жде пушок свою шапчину

Раптом де не взявсь Їжак, і кравцеві мовив так:

(з’являється Їжак, стукає у двері. Заєць виглядає з вікна)

 

Їжак. Здраствуй, Зайчику – кравець! Літечку прийшов кінець

Чобітки мені потрібні, у морози необхідні!

 

Зайчик. Вибач! От цього не вмію, з роду чобіток не шию

Перш, аніж сюди зайти, прочитай об’яву ти

Зрозуміло, я не швець, всім відомо: я – кравець!

(Заєць зачиняє вікно. Їжак зникає)

 

Ведуча. Мишка – модниця біжить, теж до Зайчика спішить.

(З’являється Мишка в капелюшку, з парасолькою)

 

Діти співають: Мишка – модниця біжить, сукня з шовку шелестить,

Ох і Мишка – дивина! Перша модниця вона!

Сумка, віяло в руках, чобітки на каблуках.

Ох і Мишка – дивина! Перша модниця вона!

(Мишка стукає у двері, з віконця визирає Заєць)

 

Мишка. Здраствуй, Зайче – молодець! Чула я, що ти кравець.

Сукню зший мені, прошу, бо до цирку я спішу.

 

Ведуча. Тут за Мишкою услід, де не взявся Кіт- воркіт,

Та й іде до хати тихо, Мишка глянула: «Ой, лихо!»

Сумку, віяло лишила і давай втікать щосили.

(Мишка втікає. Заєць виходить з хатки)

 

Кіт. Зайче, мій тобі привіт! Скільки не стрічались літ!

 

Заєць. А колись давно бувало, як дружили ми, гуляли!

 

Кіт. Діло є до тебе, друже.

 

Заєць. Сядь, прошу тебе я дуже.

 

Кіт. Бачиш, я такий охайний, весь пухнастий, чистий, гарний!

Шубки щоб не запилити, пильвик прошу пошити.

 

Заєць. Пильовик зроблю красивим; краять, шити буду сам.

І тобі його, мій милий, в подарунок я віддам.

(Кіт зникає. Вбігають троє поросят)

Поросята. Здрастуй, Зайче – молодець! Ми дізнались: ти – кравець!

Заєць. Поросят не ждав у гості… Що вони пошити просять?

 

Перше порося. Мені штанці!

 

Друге порося. Мені жакет!

 

Третє порося. А мені новий берет!

 

Заєць. Догодити вам зумію, все, що просите, пошию.

 

Поросята співають пісню

Заєць зшиє нам жакет, і штанята, і берет.

Поросят дружніш нема, знають всі, – так!

Потанцюєм – плиг та скік! Плиг та скік! Плиг та скік!

Сірий вовк із лісу втік, не страшний він, – так!

 

(Із – за дерев зявляється Вовк. Поросята ховаються за кущем)

Вовк співає пісню

А я Вовк – подивись! Клац зубами – стережись!

Я б вівцю ковтнув за мить, їсти так мені кортить.

Ось я бачу поросять, заховались вони в ряд.

Їсти так мені кортить, поросят ковтну за мить!

(З хатки виходить Заєць з рушницею)

 

Заєць. Утікай, Вовчисько, з бору, а то буде тобі горе!

Знай, мені тут не до гри. Вже приціливсь: раз… два…три!..

 

(Вовк з переляку втікає)

Де ви, братці – поросята, пустотливії малята?

Он Вовчисько за горами, утікайте всі до мами!

(Поросята з вереском утікають. Заєць іде в хатку)

 

Ведуча. Заєць шиє, він в турботі, цілий тиждень у роботі.

День суботній надійшов – шапку брати Пес прийшов.

 

Пес. Здрастуй, здрастуй, любий Зайче! Чи пошив ти шапку, кравче?

(Заєць виходить із хати і віддає шапку)

 

Заєць. Готова шапка, одягай, пильніше двір оберігай!

 

Ведуча. Кіт – воркіт іде, вуркоче, пильовик забрати хоче.

Кіт. Здрастуй, Зайче, я прибув! Ти про мене не забув?

 

Заєць. Польовик давно готовий, одягай, носи здоровий!

(Кіт зникає. Вибігають поросята з кошиком)

 

Поросята. Здрастуй, Зайчику, ще раз! Чи шиття для нас?

 

Перше порося. Штанята.

 

Друге порося. І жакет.

 

Третє порося. А мені новий берет.

(Заєць все віддає поросятам, а вони підносять йому кошик)

 

Поросята. Ось тобі від нас морквиця: до вечері пригодиться!

От спасибі за жакет, за штанята, за берет

Поросят дружніш нема, знають всі, – так!

(Поросята зникають. Заєць іде в хату)


 

завантаження...
WordPress: 22.8MB | MySQL:26 | 0,346sec