Сценарій випускного вечора (варіант 2)

На екрані напис “Шкільна дорога довжиною в 11 літ”.

Звучить музика із фільму “Довга дорога в дюнах”.

Виходять ведучі.

  1. Ми раді вітати шановних гостей у цьому святковому залі.
  2. І подарувати приємні хвилини зустрічі із тими, хто вартий сьогодні найкращих слів і побажань, і заради кого ми знімаємо наш фільм.
  3. Бо серіал для нас – це не новина,

    На всіх каналах йдуть вони щодня.

    А школа в ногу з часом йти повинна,

Наш серіал про школу, про життя.

2. Його знімати ми давно почали,

І з того часу так змінився світ,

Тому ми дали назву серіалу

“Шкільна дорога в 11 літ”.


На екрані написано:

Головний продюсер нашого фільму А, директор

Головні спонсори – батьки сьогоднішніх 11-класників

Ролі виконують – випускники 2004 р.

  1. І ось настала мить для хвилювання:

    Останню серію побачити зосталось.

    Тож просимо випускників до зали,

    Й згадаємо, із чого все почалось.

    Під музику заходять випускники.

     

  2. Шановні випускники, упродовж 11 літ ви були активними учасниками шкільного дійства. Та вони пролетіли, як одна мить.

(Кадри)

І хто сьогодні в цій стрункій симпатичній дівчині впізнає те маленьке дівчисько з величезними бантами і трішки наляканими очима, яке з таким трепетом віддало свою маленьку ручку в турботливу руку вчителя.

  1. А хто в цьому високому поважному юнаку впізнає того маленького шибеника, який колись ледь виглядав із-за свого портфеля, ідучи на перший в своєму житті урок.
  2. Так, з того прекрасного неповторного часу пройшло немало і небагато – 11 літ. З тих пір одинадцять разів схилялись до шкільного порога білі осінні айстри.
  3. Одинадцять разів відшуміли над рідною школою зимові заметілі.
  4. Одинадцять весен білим цвітом закипали яблуні і летів над вами білий тополиний пух.
  5. Одинадцять серій вашого шкільного життя пройшли як одна мить.
  6. І сьогодні вам належить витримати перший екзамен на дорослість.
  7. Тож дозвольте урочистий вечір, присвячений випуску учнів зі школи, оголосити відкритим.

Звучить гімн України

  1. З вітальним словом до сьогоднішніх випускників звертається генеральний продюсер нашого серіалу, директор А.

Виступ директора

  1. Режисером вашого шкільного життя, шановні випускники, всі 11 років була В.С. Гринькова, наш завуч. Тож їй, по праву, і належить оголосити зміст наказу про вручення вам атестатів.

Вручення атестатів

  1. Сьогодні ви прощаєтесь зі школою,

    Що дарувала світло і тепло,

    Де до дрібниць найменших все знайоме вам,

    Де літ своїх знімали ви кіно.

  2. Де з легкістю мінялись ви усі,

Де стали дружною сім’єю,

Де мрії линули у світ,

Де ви прописані душею.

  1. Дорогі випускники, слухайте голос рідної школи.

Звучить голос школи

Пісня про школу

Виходять три випускники:

  1. Шановні друзі! Ми ще раз щиро вітаємо усіх із нашим святом.
  2. Мені здається, що краще сказати не ще раз, а востаннє.
  3. Ну, звичайно ж, востаннє. Адже завтра ми підемо в життя, будемо зніматись у інших серіалах.
  4. Невже не знайдеться когось, хто тут продовжив нашу справу?

Звучать акорди, виходять три п’ятикласники.

  1. Добрий вечір, випускники та випускниці.
  2. Вчительки та вчителі.
  3. Мами та татусі.
  4. Діди та бабусі.
  5. Досить, досить, зупиніться, ми не для цього сьогодні тут.
  6. Ми прийшли, щоб прийняти від вас естафету, дорогі випускники.
  7. Чи підходимо ми на вашу роль?
  8. Ми обіцяємо, що будемо багато їсти, займатися спортом, вивчимо правила хорошого тону, навчимося ходити на дискотеки, гуляти з дівчатами. Одне слово – будемо такими, як ви.

Випускники:

  1. Я бачу, друзі, це достойна для нас зміна.
  2. Я думаю, що плечі цих юнаків гідні, щоб на них перекласти ось ці атрибути.

    ( витягує шпаргалку). Ця річ буде незамінним супутником вашого шкільного життя. Бережіть її і користуйтесь при нагоді.

  3. А продовження шкільного серіалу знімайте уже без нашої участі (дає камеру).
  4. Фіксуйте усе до найменших дрібниць. І хай буде цікавим і змістовним кожен кадр вашого шкільного життя (дає касету).

П”ятикласники:

  1. Дякуємо за довіру, шановні.
  2. Можливо, і нам щось варто подарувати нашим старшим друзям.
  3. О так, я думаю, їм згодяться ось такі біленькі хустинки (виймають усі хустинки).
  4. А для чого їм хустинки? Що їм немає чим витирати носа?
  5. Та що ви. Це, щоб було чим помахати рідним, коли будуть від”їжджати вчитись у великі міста. ( дарують хустинки, тиснуть руки і виходять).

Звучить фрагмент пісні групи “Прем”єр-міністр”

Виходять юнак і дівчина.

  • Невже і ми колись були такими дітьми?
  • Шкода, що плівку життя неможливо прокрутити назад.
  1. Але можна запросити на сцену наших перших вчителів, які думаю, пам”ятають нас саме такими.

На екрані кадр, коли випускники маленькі.

  1. Шановні, Поліно Панасівно, Наталіє Віталіївно, Наталіє Олександрівно, Наталіє Володимирівно, Валентино Миколаївно, Олено Миколаївно, ми дякуємо вам за те, що ви були у нашому житті і залишитесь у ньому назавжди. Ми запрошуємо вас на сцену.

    Номер від перших вчителів.

Виходить сестра випускника.

Сьогодні, братику, ти йдеш зі школи.

Сьогодні ступиш за шкільний поріг.

Позаду – безтурботнеє дитинство,

Попереду – життєвий шлях проліг.

Та цей вечір особливий. І мені хочеться, щоб він запам”ятався тобі і усім випускникам мелодією шкільного вальсу і незабутнім враженням від нашого сімейного вітання.

Ти вийдеш в світ, закриєш двері школи,

Цю першу втрату я з тобою розділю.

Запрошую тебе до вальсу, дай же руку,

І стане смутку менше і жалю.

Пісня і танець у виконанні сім”ї Гуменюків

 

  1. Мамине слово, мамина пісня, батьківська порада завжди доречні і суттєві, а особливо тепер, коли прийшов до вас нестримний час юності, і життя несе на крилах самостійності і дорослості.
  2. Тож слухаємо слово матері.

Слово матері.

Сину, дитино. Ось і розлука.

Вечір прощальний – у нове життя переліт.

Лиш не забудь ти, як мамині руки

Пестили, прали сорочку тобі.

  • Я не забуду, як вранці до школи

Тихо будила : синочку, вставай!

  • Мамо, ще трішки, ще сон навкруг ходить.
  • Сину, дитинко, горить небокрай,

Вже сонечко сходить, пестить землицю.

Квіти умились, і птах п’є росу.

Глянь, як розкрило небо зіниці,

Швидше, рідненький, проспиш всю красу.

  • Й я несміливо спинався на ноги,

Пагінчик маленький тягнувсь до тепла,

Виріс, змужнів, і в далеку дорогу

Школа сьогодні мене проводжа.

  • Будуть у тебе ранки і ночі,

Усмішки щирі й напутні слова.

Не заблудися, синочку, в дорозі,

Не дай присушити криницю добра.

Йди у цей світ, хоч прощатися гірко,

Долю шукай, а знайдеш – бережи,

Ім’я українця неси, сину, гідно,

В рідне гніздо ти завжди приїзди.

Пісня у виконанні дочки та матері Харкавлюків.

 

  1. Наш серіал шкільних буднів і свят, сімейних зустрічей і спогадів підходить до завершення.
  2. Але йому не вистачає ще одного суттєвого моменту. Напевно, наші випускники ще раз хочуть почути напутнє слово своїх класних мам.

Вітання класних керівників.

Випускник. Дорогі вчителі, нехай сторицею повертаються до вас любов і добро, які ви віддавали нам.

Прийміть ці квіти, як свідчення нашої поваги і шани до вашої мудрості і

терпіння.

Вручення квітів вчителям.

Фінальна пісня випускників.

1.Здається все. Залишилось зробити останніх кілька кроків на шкільній дорозі довжиною в 11 літ.

2.Ви гарно зіграли свої ролі у серіалі під назвою “Школа”.

1.А в класах твори класиків вже будуть вивчати другі учні.

2. Ви ж вічну теорему життя вже будете доводити своєю долею.

1.В добру путь, дорогі випускники.

2.Хай щастить вам!

Під музику випускники виходять.

1.Урочистий вечір, присвячений врученню випускникам атестатів про середню освіту, оголошується закритим. (Звучить гімн України).


 

завантаження...
WordPress: 22.92MB | MySQL:26 | 0,342sec