Сценарій Вечора зустрічі з випускниками «Забута мелодія дитинства»

(Звучить мелодія «Вечер школьных друзей»)

Ведучий 1. Забута мелодія дитинства. Для кожного вона звучить по різному. Для одних – вона весела та безтурботна, для інших – трепетна і ніжна. Але для всіх – рідна та неповторна і неодмінно пов’язана зі школою.

 

Пісня «Вечер школьних друзей»

Ведучий 2. Прозвучала знайома шкільна мелодія, і велика щира радість ожила у цій святковій залі. А це означає лише одне – він знову прийшов, той довгоочікуваний радісний вечір – вечір зустрічі шкільних друзів.

 

Ведучий 1. Добрий вечір, дорогі друзі: учителі, випускники різних поколінь! Ми раді вітати вас у цій залі! Найщиріші вітання шлемо випускникам-ювілярам.

 

Ведучий 2. «Рідна школо, здрастуй», – говоримо всі сьогодні; – і ті, хто за одинадцять років уже зріднився з нею, і ті, хто сьогодні з насолодою вдихнув дещо призабутий, але такий неповторний запах школи.

 

Ведучий 1. І забриніло серце, і заспівала душа. Прислухайтеся будь ласка сьогодні до мелодії своєї душі. Ми надіємося, що вона навіє вам прекрасні спогади шкільного дитинства.

Пісня «Школа, я скучаю»

 

Ведучий 2. Щиро вітаємо випускників 1958 року. Поріділи ваші ряди, але ми дуже раді тим, хто сьогодні прийшов на нашу зустріч. Ваші аплодисменти ювілярам.

 

Ведучий 1. Раді вітати випускників 1968 року. Хоч на скронях сріблиться сивина, та молодечий запал сяє у ваших очах.

 

Ведучий 2. Привітаємо випускників 1978 року, для яких забута мелодія шкільного вальсу прозвучала 30 років тому.

 

В 1. Наші вітання випускникам 1988 року, які 20 років тому переступили шкільний поріг.

 

В 2. Шлеми найщиріші вітання нашим наймолодшим ювілярам – випускникам 1998 року.

 

В 1. Вітаємо останнє покоління – випускників нового тисячоліття.

 

В 2. Вітаємо наших учителів. Низький уклін ветеранам педагогічної праці, які присутні на сьогоднішньому вечорі. Ваші оплески цим людям!

 

В 1. Та, на жаль, не змогли сьогодні прийти ті, хто вирушив у далеку-далеку дорогу, з якої немає вороття, залишивши по собі тихий смуток непоправної втрати, світлі спогади у наших серцях. Вшануємо пам’ять про дорогих серцю людей, вчителів та випускників нашої школи, хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання

В 2. Запрошуємо до слова директора школи Кузняка Віталія Олександровича.

Виступ директора школи

Пісня «Україно…»

 

В 1. Роки-кілометри відлічує доля

На трасі життя, що у даль пролягла.

Ви знову у рідній зібралися школі.

Вона вам і храмом, і домом була.

В 2. І час, що спішить у прискоренні вічнім

Секундами – кроками міряти дні,

Опоєний вечора чаром магічним,

Засне ненадовго у тиші на дні.

 

В 1. Шановні випускники, ваші стежки – дороги злилися сьогодні в одну-єдину, яка вас повернула в дитячі роки, привівши до храму науки, до рідної школи.

 

В 2. Тут все, як колись: дзвінко щебече дітвора, заклопотані вчителі…

 

В 1. Та ви вже не ті. За вами – дороги життя, такі різні і такі нелегкі… як посивіли ваші вчителі. Ніхто не в силах зупинити час.

 

В 2. Та сьогодні забута мелодія дитинства ( Звучить тихенько музика «Романтичний світ дитинства» )
поверне його назад, в ті найщасливіші роки, коли світ переливається кольорами веселки, пробуджуючи в кожному серці надії та сподівання.

Пісня «Романтичний світ дитинства»

В 1. Ви скільки звідали, переболіли,

Та школу вам ніколи не забуть,

Бо в ній найкращі весни відшуміли,

Бо звідси ви пішли у довгий путь.

 

 

 

 

(Попурі пісень 50-х років)

В 1. Гадаємо, що ця забута мелодія сколихнула шкільні спогади наших найстарших, найповажніших гостей – випускників 1958 року. Останній шкільний дзвінок пролунав для них півстоліття назад.

 

В 2. Шановні випускники 58 року, час пролетів і змінив усе, що вас оточувало. Вже пішли з життя ваші класні керівники Ганна Євдокимівна Годованок та Яків Іванович Капиця. По-різному склалося життя кожного із вас. Ми знаємо, що ви, як ніхто, пізнали справжні цінності життя.

 

В 1. Тож підніміться, будь ласка, на сцену, щоб поділитись з нами своєю життєвою мудрістю, спогадами про шкільне життя.

 

В 2. 1. Як змінилася наша школа із тих пір, як ви покинули її стіни?

2. Кого з вчителів ви пам’ятаєте і чим саме вони вам запам’яталися?

3. З вершин вашого досвіду: які риси потрібно виховувати нам, нинішнім випускникам?

 

В 1. Дякуємо вам за цікаву розповідь. Займіть свої місця в залі і прийміть в подарунок пісню.

Пісня «Давно, друзья веселые»

 

В 2. На світі безліч тягнеться доріг

Одні – як мудрість, інші – в терен-цвіті.

А поміж них крізь промені проліг

До школи шлях, що найкоротший в світі.

Відбились там і ваші десь сліди,

Десь там найкращі весни відшуміли,

На скронях сніг густий вже сивини,

А ви йдете, йдете туди несміло.

Йдете, бо ваші там любов і біль,

Солодких мрій і спогадів причали.

О, як це добре, що шляхи до шкіл

Забудь-травою не позаростали.

 

Звучить Попурі пісень 60-х років

В 1. Шановні випускники 1968 року, згадайте під звуки забутих мелодій завзяті, сповнені надій, роки комсомольської юності.

 

В 2. Випускники 68р. Ми багато про вас знаємо. Ви завжди відрізнялись згуртованістю, ініціативністю. Саме ви були активними учасниками художньої самодіяльності, стояли біля витоків КВК, були попереду у навчанні і праці. І все це під керівництвом мудрих кл. керівників: Тамари Василівни Богуцької та Петра Йосиповича Волошина.

 

В 1. Шановні випускники, запрошуємо вас на сцену.

  1. Який епізод з вашого шкільного життя запам’ятався вам найбільше?
  2. Чи збулися ваші шкільні мрії?
  3. Який слід у вашому житті залишила перша вчителька?

В 2. Серед вас були прекрасні солісти шкільного хору. Ми були б щасливі почути ваші улюблені пісні з інтервалом у 40 років.

 

В 1. Ще одну забуту мелодію ви подарували нам, але які глибокі і теплі почуття вона зуміла викликати. Ми щиро дякуємо вам. Просимо зайняти свої місця (Оплески)

 

В 2. І для вас, шановні гості, наше музичне вітання.

Танець

 

В 1. Роки пролітають, як мить, блискавично.

Здається, недавно плив лебедем вальс.

І дзвоник останній лунав символічно,

Тривожним прощанням освячував вас

(дзвенить дзвоник)

В 2. Забута мелодія шкільного дзвоника викликає на урок випускників 1978 року. Запрошуємо вас.

(виходять випускники)

В 1. Цей урок особливий: ми будемо використовувати новітні інтерактивні технології, а це означає – активний діалог. Відповідайте без підготовки, щиро і відверто.

 

В. Шановні випускники, готуючись до уроку, ми провели дослідження і нам стали відомі деякі секрети вашого шкільного життя.

 

В. Ми знаємо, що вас було найбільше серед ювілярів – 78.

 

В. Вашими класними керівниками були Тамара Василівна Богуцька, Марія Гнатівна Глінська та Марія Павлівна Дідула.

 

В. Як ви любили походи до Капітанського рову.

 

В. Як деякі хлопці під час перерв любили в потаємних місцях покурити.

 

В. Знаємо, як теремковецьких хлопців часто викликав до себе директор школи, досить суворий педагог Віталій Савович Бабич, читав їм довгі нотації на тему, як потрібно себе вести в школі. Його афоризми стали крилатими: «Ось тобі вареник, ось тобі другий вареник».

 

В. Нам стало відомо, що у вас був досить гармонійний колектив, адже 10-а займав призові місця на шкільних олімпіадах, 10-Б – встановлював спортивні рекорди, 10-В умів весело, змістовно організувати дозвілля.

 

В. Переходимо до другої частини нашого уроку, а саме інтерактивної. Тож ваше завдання – дати відповіді на такі запитання:

  • Які пісні були популярними у ваш час? Може ви заспіваєте нам найпопулярнішу?

 

  • Які гуртки були у школі?

 

  • Як звали вашу вчительку російської мови і літератури?

 

  • Хто ваша перша вчителька?

 

  • Чи закохувалися ви у свою однокласницю?

 

  • В які азартні ігри ви грали на перервах?

 

  • Яка цікава історія із шкільного життя вам запамяталася найбільше?

 

В. Отже, молодці, всім вам «5», а по сучасних стандартах оцінювання «12 балів»

 

В. Дякуємо вам. А це музичне вітання для вас.

Пісня «Две дороги, два пути»

 

Попурі мелодій 70-х років

В 2. Забуті мелодії, але пам’ять береже неповторні акорди юності, виплекані на нотах спогадів.

 

В 1. То нічого, що юність від вас

У минуле іде крок за кроком

Хай життя ваше стане уроком

Кожен прожитий день, наче клас.

В 2. Вже не буде канікул у вас

Ваші діти вже сіли за парти

Зважте, друзі, ви чогось варті,

Поки юності вогник не згас.

 

Пісня «Когда уйдем со школьного двора», пара танцює вальс.

В 1. 20 років назад під цю забуту мелодію на своєму випускному вечорі танцювали шкільний вальс молоді, завзяті, енергійні і трішки сумні, через прощання з рідною школою, хлопці та дівчата.

 

В 2. Їх було небагато, 36. Але вони були всі дуже різні і цим цікаві. А згуртувала їх класний керівник Галина Андріївна Гладиш.

 

В 1. Випускники 1988 року, запрошуємо вас до спогадів

(виходять випускники)

В 2. Давайте поринемо у ваше минуле разом із директором 80-90х років Олександром Івановичем Худою, адже він був улюбленим педагогом багатьох випускників.. Олександре Івановичу, запрошуємо вас на сцену.

В 1. Ми знаємо, що ви стоїте на порозі прекрасного ювілею. Вітаємо вас, дорогий Олександре Івановичу. Ще довго заряджайте нас своєю енергією. Здоров’я вам, достатку.

В 2. Розкажіть нам будь ласка про випускників 80-х.

 

В 1.Ви залишили про себе гарні спогади. Але ми знаємо про вас, ще багато цікавого:

 

– знаємо, що ви зривали уроки, клацанням дипломатів, з якими було дуже модно тоді ходити до школи.

 

– що після останнього дзвоника ви ходили в тур похід в с. Карачківці. На другий день хлопці не могли встати, так боліли ноги, а їм треба було зібратись на військові збори.

 

– що Андрій Чорнобай найкраще знав укр. мову і літературу, тому що Галина Андріївна була найбільшим авторитетом.

 

– що у вас була найкраща класна кімната: найновіші парти, найкращі штори, найзеленіші вазони.

 

– найкращою співачкою у вашому класі була Світлана Комаринець. Ми будемо дуже вдячні, якщо ви, Світлано, заспіваєте сьогодні улюблені пісні вашого дитинства.

 

В 1. Ми думаємо, що ці забуті мелодії допомогли вам ще краще згадати шкільні роки? Скажіть, які події шкільного життя ви згадуєте найчастіше?

 

– Що значить для вас ця зустріч?

 

В 2. Дякуємо вам за прекрасні хвилини спілкування і прийміть у дарунок пісню «Не біжіть роки».

 

Звучить попурі пісень 90-х років.

В.1 Юність… Це справді найкраща пора життя людини і проходить вона в школі. Юність захоплює дружбою, мріями, першим коханням. Але…

Все має свій початок і кінець . Закінчується і шкільна юність .

 

В.2 Гадаю, що ця мелодія повернула на шкільний поріг випускників 90-х .

 


В.1 Їхні спогади ще зовсім свіжі, як і свіжими є спогади учителів про цих випускників.

В.2 Скільки б не пройшло років, а учні для своїх вчителів назавжди залишаються юними, допитливими, довірливими, сповненими мрій і сподівань дітьми

В1 То ж запрошуємо класних керівників 11 класів 1998 року Нілу Станіславівну Лучкову та Світлану Леонідівну Сікору зі своїми учнями на сцену.

В2 Поділіться будь-ласка своїми спогадами

  • хто вам найбільше дошкуляв у класі?
  • а чи пам’ятаєте ви останнього старосту свого класу?
  • чим запам’ятався випуск 11 класу 1998 року?

В1 А ви, шановні випускники , що можете нам розказати про свої шкільні роки?

У якому класі ви вперше закохалися?

Що значить для вас ця зустріч?

Чи збулися ваші мрії, про які ви писали у своїх листах в майбутнє?

В2 Як наймолодшим випускникам поставимо найлегше завдання:

  • за 1 хвилину переконати присутніх у залі що наша 1 школа найкраща у містечку

В1 Ви відмінно справились з завданням і це не дивно – ви ж випускники першої школи

В 2. Дякуємо вам. І прийміть у дарунок пісню «Ти ще юна, немов старшокласниця…»

 

В 1. Дорогі друзі, ось і підходить до завершення наш вечір. Ми будемо дуже раді, якщо забуті мелодії дитинства змогли подарувати вам хвилюючі моменти зустрічі з прекрасним минулим!

 

В 2. Шануйтеся, друзі на довгім віку.

 

В 1. Прощайтесь в надії зустрітися знову.

 

В 2. І хай, як сьогодні, завжди вам щастить.

 

В 1. На добру і щиру розмову.

 

В 2. Не поспішайте ховати літо.

Йому ще треба доцвісти.

Не поспішайте в душі гасити.

Прозорий вогник чистоти.

 

В 1. Не позичайте спокусам душу.

Не подавайте руки жалю.

І не штовхайте в обійми байдужому

Комусь несказане «люблю»

 

В 2. А старші вже хитнулись до зими.

Хтось в щасті,

Хтось з підбитими крильми

 

В 1. Але змахніть сльозу з лиця,

Все діється за волею творця

 

В 2. Відійде в минуле цей вечір чудовий

 

В 1. Живіть всі щасливо без горя і сліз

 

В 2. Хай залишок спогадів буде медовим

Здоров’я, достатку вам, многая літ.

 

(пісня «Как здорово, что все мы здесь сегодня собрались»)

 

 

 

 

 


 

завантаження...
WordPress: 22.94MB | MySQL:26 | 0,343sec