Сценарій: Родинне свято у початковій школі «Батько і мати – два сонця гарячих»

Вчитель. Доброго дня всім вам, мої любі гості, моя славна велика класна родино. Щиро вітаю вас. Як немає дня без сонця. А весни без цвіту, так важко уявити собі сім’ю без дитини, без її веселого щебетання. А ось і ваші діти, шановні батьки. Зустрічайте їх.

(До залу під марш заходять діти).

Батьки – це найрідніші в світі люди. В кожному з нас зринають в уяві два милі серцю обличчя. Це велике щастя. Коли поруч з вами майже все життя мама і тато. Буває і гірше. Хтось ріс без батька. Хтось не знав у своєму житті материнської ласки.

І як не хочеться кожному з нас, щоб доля людського сирітства, напівсирітства торкнулась наших дітей. Як це важливо, щоб і тато, І мама завжди були поруч, особливо коли гірко, коли хтось образив. Куди ж завжди біжить дитина? Кому ж відкриває усі таємниці? І від кого жде поради, захисту? Звичайно ж, від тата і мами.

Я ще раз вітаю вас, дорогі батьки, і вас, мої учні, і запрошую всіх на свято «Батько і мати – два сонця гарячі».

Учні Дорогі наші батьки,

Наші милі, найдорожчі в світі люди.

Щастя вам, здоров’я.

Миру і злагоди.

Учениця Нехай рясніють ниви колоскові,

У хаті буде злагода і мир.

На чистому, як сонце, рушникові

Дозвольте вам піднести хліб і сіль.

 

(Вручають батькам хліб. звучить музика)

 

Вчитель Так, ми зібрались, щоб хорошим словом подякувати твердому батьківському плечу, вклонитись низько до землі святій материнській любові, щоб посміхнутись своїм синові та доньці. І порадіти в цю мить, що ми є, що ми живемо, що не перервалась ниточка роду людського, що виростає з цієї малечі нове покоління українського народу.

І від батьків залежить, якими вони будуть, наші діти. Тож жити в мирі, злагоді треба не тільки заради себе, а й заради своїх дітей.

1 учень. Тато і мама. Чи є в світі тепліші слова? Ні! Батьки ведуть нас в життя, і така вже, бачте, доля, і такий вже розумний лелека, що порозносив нас саме нашим мамі і таткові. Ми його навіть не просили.

2 учень. Це прекрасно, що саме моїми батьками є тато і мама. І що саме в них з’явився на світ не хто інший, а я.

1 учень Всі думають, що їхні мама і тато найкращі. А я не боюсь і кажу всім. Вам і Вам, а ще сонцю і небу, зеленій ялинці й могутньому дубу, можу кричати на весь світ, мої батьки найкращі в світі. І дай, Боже, їм здоров’я на довгі роки.

2 учень Вам, шановні батьки, наш пісенний дарунок.

(«Навіть неприємність не засмутить нас…». Пісенька із мультфільма про кота Леопольда)

Вчитель. У нашій уяві – це образ сильної, сміливої і мудрої людини. Так воно і має бути. Це фундамент сім’ї. І від нього так часто залежить добробут, злагода, достаток, повага. Пам’ятайте, шановні чоловіки, від вас залежить сімейне щастя. Щасливу сім’ю впізнають за усмішкою жінки.

Батьківська любов… Вона біль потайна. Батько любить подумки дитину, поглядом, його любов є стриманою і урівноваженою. Недарма кажуть, батько любить дитину так, щоб вона цього не знала.

Учень. Батькова лайка дужча за материну бійку.

Батько – не матір, не поцілує, не приголубить.

Навчи мене, тату,

Жити на світі.

Сонцю усміхатись,

Ранку радіти.

Навчи мене, тату,

Життя розуміти.

Щоб в радості, в горі

Людиною лишитись.

Навчи мене, тату,

Як друга шукати,

Щоб з ним ми могли

Всі біди здолати.

Навчи мене, тату,

Як дім збудувати,

Садок посадити,

Землю зорати.

Виконання української народної пісні «Вийшли в поле косарі» хлопчиками класу.

Вчитель. Батько – це постійний взірець для сина. Від нього він має навчитись вести домашнє господарство, радитись, вчитись (для майбутнього) поважати свою дружину, говорити їй теплі, щирі слова.

Батьківське слово неквапливе і розважливе. Воно завжди сприймалось всерйоз і змушувало задумуватись над життям, виховувало доброту, чесність і відповідальність.

У сім’ї, де вміють жартувати, у якій панує хороший настрій і час, чути веселий сміх, ростуть здорові діти. Тож давайте і зараз ми послухаємо гуморески у виконанні ваших дітей.

Хитра четвірка

  • Тату! Я сьогодні одержав четвірку!
  • Чудово, з якого предмету?
  • З усіх чотирьох разом.

За батьківським наказом

  • Ну що мені, сину, ти скажеш тепер:

    Навіщо ти двійку в щоденнику стер?

  • Та ти ж мені, тату, недавно товкмачив:
  • «Щоб двійок у тебе я більше не бачив».

Розмова з лікарем

  • Лікарю, у вас немає нічого обезболюючого?
  • А що в тебе болить?
  • Та зараз нічого, але ввечері тато буде мій щоденник перевіряти. Бачиш?

Бачиш?

  • Бачиш, доню, як курчатко вилуплюється з яєчка?
  • Це то я бачу. А як воно туди залізло?

Ми з татом

Сашко каже своїм друзям:

  • Тато і я – сила! Разом ми знаємо все.
  • Скажи тоді, що важче – літр молока чи літр води?
  • О, це одне з питань, на які відповідає мій тато.

Забув додати

Похвалився Вова Ніні:

  • В морі плавав я на спині!-
  • Тільки він забув додати:
  • На чиїй?
  • На спині тата.

Таткова доня

Сусід спитав мале дівчатко:

  • Самогонку варить татко?

Мала крутнула головою:

  • Не варить, ні! Він п’є сирою!

Зрозумів

  • Ти навіщо, сину, – запитав раз тато, –

В ліве вухо запихаєш вату?

– Ти ж казав, що в мене, – син відповідає, –

Те, що в праве входить, в ліве вилітає.

Вчитель. Як би ми високо не піднімали батьківську любов, як би ми її не оспівували, але ж їй неможливо дотягнутись до святої материнської любові.

Мама… Джерело життя на землі. Серце матері благословенне і сповнене віри, любові, краси. ЇЇ помисли, молитва охороняють дитину протягом всього її життєвого шляху. Недарма народ каже: «Материнська любов і з морського дна дістане.»

Як добре нам жити і знати,

І вірити, друзі, весь час,

Що кращого слова, ніж мати

Немає на світі у нас.

Матуся, мов зоря світанкова,

Як хліб і людська доброта,

Як мова твоя колискова,

Як доля і правда свята.

Моліться, люди на слова пророчі,

Та славте маму на своїй землі,

То лиш її натомленість печально

Підводить розум, серце і слова.

То з рук її мозольно і повчально

Ростуть пташата, діти і трава.

Хто ж це нас так вірно любить?

І вбирає, і голубить,

І кладе у постіль спати?

-Мати.

Хто ж мене узяв за руку

І до школи на науку

Вів, щоб розуму навчати?

– Мати.

Хто ж мене стеріг від злого?

Відмовляв собі усього,

Щоб мені віддати?

-Ну, звичайно, наша мати.

Чи є в світі щось світліше,

Як мамині очі,

Що все зорять за дітками

Як вдень, так і в ночі.

Чи є в світі щось щиріше,

Як серденько мами,

Яке б’ється для дитини

Днями і ночами.

Чи є в світі щось дорожче,

Як мама кохана,

Що трудиться для дитини

Від ночі до раня.

Можна у світі чимало зробити:

Перетворити зиму на літо.

Можна пізнати все таємниче

Та підкорити далеч космічну.

Можна характер свій подолати,

Штурмом вершини науки узяти,

Можна пройти крізь пустелі та хащі,

Тільки без мами не можна нізащо.

Все найдорожче, що є тільки з нами, –

Все починається з рідної мами.

Пісня «Вітаємо маму»

Вчитель. Шановні тати і мами ! Готуючись до свята, ми писали з дітьми твір: «За що я люблю своїх маму і тата», малювали ваші портрети. Я відчула, що всі діти дуже люблять і хочуть наслідувати вас. Ось послухайте уривки з дитячих творів. (Вчитель зачитує)

А тепер впізнайте себе на портретах. (Діти вручають портрети батькам).

Коли б начальником я став

Хоч на одну хвилину,

То я одразу б наказав

Закон ввести єдиний:

У дні святкові й вихідні

Батьків не допускати

Без нас у парк, на стадіон,

До цирку й до театру.

Ще й всюди б входи спорядив

Словами охоронними:

«Вхід без дітей для всіх батьків

Суворо заборонений».

Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісінько не знають –

Смішно і сказать комусь! –

Бо щодня мене питають

Лиш одне: «Чому й чому?»

– Ти чому образив Віту?

– А чому отримав двійку?

– А чому прийшов так пізно?

– Та чому в шкарпетках різних?

– Ти чому такий непослух?

– А чому не стелиш постіль?

– Ти чому це вірш не учиш?

– А чому портфель без ручки?

– І чому такий синець?

Ох настане мій кінець.

Не поясниш їм ніколи,

Хоч би й дуже захотів…

Треба їх віддать до школи –

Хай питають вчителів.

Батько і мати – два сонця гарячих,

Що нам дарують надію й тепло,

Батько і мати…

У долі дитячій треба, щоб кривди

Між них не було.

Хай вам смуток не впаде на душу,

Ви живіть на радість нам сто літ.

Старість хай обходить повсякчас,

Тільки радість в дім приносять діти

І всі люди поважають вас.

Пісня:


Вчитель. А тепер я хочу перевірити, чи легко ви, діти, упізнаєте своїх маму або тата по голосу. (Кожна мама кличе свою дитину, а діти, обернені спинами до батьків – відгадують кого кликали).

– А тепер скажіть мені, діти, хто із вас знає, коли день народження тата і мами?


Вчитель. Дорогі матері. Мамо, матусю, – так вас кличуть ваші діти. А ми інколи і сварливі, і сердиті, і заплакані, і знервовані. І часом, не бажаючи цього, зганяємо злість на наших дітях. І тільки серце знає, як болить душа, як сльози душать, що незаслужено образили дитину.

Так, вони, ваші діти, насупившись на хвильку, прощають вас, розуміють вас, бо знають: життя – це не завжди тільки радість.

А ви, дорогі мої дівчатка і хлопчики, пам’ятайте: якби мама могла б, зорі дістала б з неба, життя віддала б, аби ви були здорові і щасливі.

Мама (читає вірш про сина)

Мама впадає, не спить біля сина,

Мліє душею, бо хвора дитина,

Плаче маленький, голівка болить,

Просить синочок: «Мамочко, пить».

  • Любий синочку, тобі все віддати
  • З радості можу я, твоя рідна мати.
  • Душу і серце, силу і кров,
  • Тільки б хворобу ти скоро зборов…

У виконанні батьків звучить пісня «Виростеш ти , сину».

Вчитель В дарунок батькам звучить жартівлива українська народна пісня «Грицю, Грицю, до роботи».

Вчитель Моя ластівко, моє сонечко, моя квіточко, моя донечко. Ну кого ще може назвати так мама? Донечка у сім’ї – це її окраса, її щастя й багатство.

Мама (читає вірш про донечку)

Донечко рідненька,

Ти ж іще маленька.

І тебе любов’ю

Зігріває ненька.

Казочку розкаже,

Бантики зав’яже,

Розв’язать задачку

Теж вона підкаже.

А якщо ти хвора,

Якщо не весела,

То мама готова

Прихилити небо.

Донечко рідненька,

Квіточко ніжненька,

Я молюсь за тебе,

Як і кожна ненька.

Я прошу у Бога

Здоров’я міцного.

Щоб тобі прислав він

Щасливу дорогу.

Щоб в житті ніколи

Ти горя не знала,

І щоб твоя доля

Цвіла – процвітала.

(У виконанні мами звучить пісня «Доню моя, донечко»).

Пісня у виконанні дівчаток «Голочка».

Вчитель Одна з найголовніших заповідей Біблії говорить: «Шануй своїх батька і матір». Ніжна і ласкава мама завжди приголубить, а сильні руки батька підтримають вас. Але ви повинні берегти своїх батьків, допомагати їм, не засмучувати, бути слухняними. Адже ваші батьки бажають вам щастя, хочуть, щоб ви були здоровими, вони постійно піклуються про вас. А зараз я надаю слово одній із матерів, яка зачитає вам наказ.

Наказ дітям

Батько й мати дали тобі життя і живуть для твого щастя. Не завдавайте їм болю, образи, прикрощів, страждань. Все, що тобі дають батько і мати – це їхня праця, піт, втома. Умій поважати працю батьків. Найбільше щастя для матері і батька – твоя працьовитість, любов до науки, повага до старших. Якщо люди вважають тебе недоброю людиною – це велике горе для твоїх батьків.

Любити їх – означає приносити в дім мир і спокій. Пам’ятайте, що ранню старість і хвороби твоїм батькам при носить не тільки праця, втома, а й сердечні переживання, хвилювання, тривоги, прикрощі. Найбільше вражає батьків дитяча невдячність, байдужість сина чи доньки. Будьте чуйними і гідними своїх батьків!

(Вручає дітям наказ)

вчитель діти, сьогодні у нас на святі присутні батьки ваших батьків, а для вас вони – бабусі і дідусі. Вони – невтомні трудівники, Хранителі звичаїв та обрядів, цікаві казкарі. Кажуть, що бабусі й дідусі більше люблять онуків, ніж власних дітей. Вони з любов’ю передають всі свої уміння. Нерідко замінюють вам тата і маму. Адже ваші батьки за щоденними турботами не мають часу відповідати на всі ваші «чому?». От і приходиться звертатись до дідуся і бабусі. А вони – все встигають, на всі запитання дають відповідь. Правда, діти?

Хоч ваше волосся густо посріблилось,

Ви для нас, рідненькі, другом залишились.

Ви нас батькові й матусі помагаєте вчити.

Як вирости чесними, по правді жити.

Ми слова повчальні пам’ятати будем,

І в життя вашу науку понесем усюди.

Хай вас завжди Бог охороняє,

Хай вам гарне здоров’я й силу посилає.

Ой яка ж бо ти, бабусю,

Дорога та мила.

Того словечком сказати

Не моя ще сила.

Що те сонечко на небі,

В лузі квітка красна,

То бабуся в нашій хаті,

Добра вся та ясна…

Ясне сонце світить в небі,

Веселить та гріє, –

В рідній хаті при бабусі

Кожен з нас радіє.

Дідусю мій рідненький,

Я так тебе люблю.

Вродливий ти своєю добротою

І серцем, що для нас живе,

Дай, Бог, тобі здоров’я і спокою,

Сто літ живи і знай –

Ми любимо тебе.

Такий хороший дід

Чи мороз, чи віє хуга,

Я нічого не боюсь.

Це тому, що маю друга,

Мій найкращий друг – дідусь.

Ми йдемо гуляти разом

І в кіно, і в магазин,

До морозива я ласа,

А мультфільми любить він.

З таким хорошим другом

Не нудно вдвох ніде.

З таким хорошим другом

Ніхто не пропаде.

Маю іграшок я досить,

Розкладаю тут і там.

Їх дідусь мені приносить,

Але гратись любить сам.


Пісня: «Дідусі і бабусі»

Вчитель. Наше свято наближається до завершення. Бажаю вам всім в мирі жити, діток своїх ростити, виховувати їх хорошими людьми. Бо кажуть, що людина має три лиха: старість, смерть та погані діти. Та старість неминуча, смерть невблаганна, а від поганих дітей нехай береже вас Господь.

Ми вам бажаєм, щоб ви не старіли,

Щоб серцем й душею були молоді.

До рідного краю любов’ю горіли

І користь приносили рідній землі.

Без вас, батьки, чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і тепла,

Без татової строгості і жарту,

Без нашого родинного тепла?

Нехай незвана старість прийде ще не скоро,

Хай біда і лихо обминають наш дім.

Щоб були завжди ви дужі і здорові,

А душею і серцем – вічно молоді.

Хай рікою щастя ллється,

Хай в сім’ї добро ведеться.

Хай серце не знає печалі і болю,

Бажаєм здоров’я, щасливої долі.

Хай Матір Божа вас охороняє,

А Господь з небес щастя посилає

На многії літа.

 

Пісня «Многая літа».

 


 

завантаження...
WordPress: 22.92MB | MySQL:26 | 0,326sec