Стенди: поради психолога

  1. Створіть на уроці умови для виконання завдання різними шляхами. Дайте можливість використати малюнок, оповідь, тести, розрахункові задачі, практичну роботу, ігрові моменти тощо.
  2. Створіть психологічний клімат, за якого діти не бояться висловити помилкову думку, знаючи, що то — пошук істини. Переконуючи учня, доводячи істину, не ображайте його, не зачіпайте його гідність, самолюбство. Будьте щедрі на похвали.
    1. Система контролю знань також має враховувати індивідуальні властивості учня.
    2. Добираючи методи навчання, не забувайте про їхню різноманітність. Запроваджуючи нові методи, пам’ятайте і про класичну дидактику.
  3. Інтелігентність — це вміння зважати на інших. Успіх, хай і не одразу, прийде до вас, якщо ви поважатимете гідність учнів, якщо не вдаватиметеся до крику, гримання, якщо не “стоятимете над ними”, а йтимете поруч на шляху до знань і моральної досконалості.
  4. Помітивши в учневі щось властиве лише йому, учитель дістає точку опори для контакту. Завжди і в усьому ставтеся до учня як до особистості. Найнебезпечніше — це вчителева зарозумілість, ілюзія власного всевладдя.
  1. Пояснюючи матеріал і контролюючи знання, використовуйте і поєднуйте різні форми роботи. Нехай учні самі обирають шлях розв’язування домашнього завдання.
  2. Намагайтеся за будь-якої можливості використати завдання для формування особистості учня. Спрямуйте його інтерес до самого себе на поліпшення результатів навчання.

    9. Орієнтуйте школярів, особливо старшокласників, на високий рівень самостійної роботи. Недарма Чарльз Дарвін казав, що всім хоч трохи цінним, чого він навчився, він завдячує самоосвіті.

10. Пам’ятаючи, що безталанних людей немає, а є зайняті не своєю справою, дайте можливість не лише сильним, а й слабшим учням реалізувати свої здібності.

  1. Хай учень побачить ваше поважне ставлення до його найпершого у житті відкриття. Переконайте його, що помилки під час творчого пошуку неминучі, отже не слід їх боятися.
  2. Давайте учням невеличкі цікаві завдання на літо — такі, що згодом сприятимуть успішному навчанню.

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Якщо дитина не хоче щось робити – не примушуйте її. Залишіть завдання і поверніться до нього, коли в дитини з`явиться відповідний настрій, визріє інтерес.

     

  2. Завжди треба пристосовуватися до потреб і інтересів дитини.

 

  1. Частіше хваліть і підбадьорюйте, навіть, якщо не виходить.

 

  1. Не робіть висновки за кожним разом. Дитина може довго не проявляти помітних ознак прогресу, потім стрімко просунутися вперед.

 

  1. Не порівнюйте постійно дитину з іншими. Діти всі різні, якби це було не так, світ став би нецікавим.

 

  1. Не виявляйте негативізму, якщо в дитини якесь уміння виробляється не тоді, коли ви на це чекаєте. Деякі діти повільно набирають запас знань і слів.

 

  1. Не старайтеся переключити дитину на іншу діяльність, навіть, якщо вважаєте, що вона виконує її надто довго, дитина сама знає, коли їй потрібно зупинитися.

     

     

  2. Вашим супутником має бути допитливість дітей, а не міркою – ставлення дитини до виховання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  • Поводьтеся так, щоб учні відчули, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому всіляко стимулюйте їхню активність.
  • Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування. Урок має свої чіткі завдання, це не арена для з’ясовування стосунків.
  • Дотримуйтесь доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний, оптимістичний настрій у класі.
  • Стежте за правильністю постави, проводьте фізкультхвилинки, не припускайте перевтоми учнів.
  • Надавайте учням можливість частіше працювати в групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки.
  • Створюйте умови, щоб важкі, слабкі діти мали можливість відчути себе лідерами.
  • Не принижуйте учнів, не припускайте образ, сарказму. Гнів, дратівливість, імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни і авторитету вчителя.
  • Будьте привітними, але враховуйте, що фамільярність може породити неповагу.
  • Не виявляйте антипатії до важких учнів, сподіваючись від них поганої поведінки. Діти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться згідно з вашими очікуваннями.
  • Не припускайте появи “любимчиків”, це створює зайві проблеми, ускладнює стосунки в колективі.
  • Умійте керувати емоціями, знайти ціну кожному слову, тонові. Пам’ятаючи народну мудрість : “У ножа одне лезо, а в слові їх сотні”, – не можна вимагати від дитини те, що під силу дорослому, будьте терплячими.
  • Не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не вважайте себе досконалістю, Але не можна висміювати учнів. Дітям імпонує веселий, спритний, оптимістичний учитель.
  • Не забудьте привітати дитину з днем народження, надіслати похвальний лист батькам.

     

     

     

     

     

     

     

     


 

 

 

 

 

  1. Створіть дитині затишні й безпечні психологічні умови для пошуків.
  1. Підтримуйте здатність дитини до творчості й висловлюйте співчуття при невдачах. Уникайте негативного оцінювання творчих ідей дитини.

3,    Терпляче сприймайте найдивовижніші її ідеї, уважно ставтеся до будь-яких запитань дитини. Намагайтеся відповідати на всі запитання, навіть якщо вони здаються безглуздими. Поясніть, що на більшість її запитань не завжди можна одразу відповісти. Для цього потрібен час і терпіння. Дитина має навчитися перебувати в інтелектуальному напруженні, не уникати ідей, які цьому сприяють.

4.    Надавайте дитині можливість побути на самоті. Надмірне опікування заважає творчості. Бажання і цілі дітей належать їм, отож інколи допомога вчителя може сприйматися як «порушення кордонів» особистості.

  1. Допоможіть дитині створити систему цінностей на основі не лише власних поглядів, а й думок інших людей.
  2. Створіть дитині умови для задоволення основних людських потреб (почуття безпеки, поваги до себе і навколишніх), оскільки людина, енергія якої спрямована лише на це, має менше можливостей сягнути високого рівня розвитку.
  1. Знайдіть слова підтримки для нових творчих починань дитини, не критикуйте її перших починань, навіть невдалих. Щиро ставтеся до дитини : намагайтеся діяти не лише для себе, а й для тих, кого любите.
  2. Допомагайте дитині стати “поміркованим авантюристом”. Інколи покладатися на ризик та інтуїцію: найімовірніше, що саме це допоможе зробити справжнє відкриття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Починати день, маючи достатньо часу для водних процедур
    (холодний чи гарячий душ – залежить від ваших уподобань).
  1. Не слід поспішати зранку, особливо під час сніданку.
    1. Плануйте свій день (подумки та письмово). Визначте
      пріоритети майбутніх подій впродовж дня.
  2. Робіть вчасно перерви для харчування.
    1. Визначте, хто вам в чому може допомогти та допомагайте
      іншим.
    2. Не втрачайте можливості робити фізичні вправи якщо ви
      заздалегідь це заплануєте, то знайдете й час. Ви ж знаходите
      час для харчування.
    3. Вчасно відпочивайте. Плануйте хоч би одну приємну подію
      впродовж дня : кіно, кава з другом чи подругою тощо.
  3. Навчіться дихати на замовлення.

    9.     Навчіться “виходити” із ситуації і дивитись на неї збоку.

    10.Частіше всміхайтесь собі, а якщо побачите когось без посмішки,
    подаруйте йому свою.

    11. Записуйте образи та негативні почуття, прочитайте їх і розірвіть.

    12.Краще читайте книжки, ніж дивіться програми телебачення
    (крім спортивних).

    13. Дивіться на стресову ситуацію, як на «виклик» спробувати чи
    ствердити ваше “Я” та зміцнити волю, а не як на кризу, загибель.

    14. Навчайтеся жити у людей. Люди – це краща наука. Якщо ви
    даєте щось іншим, то цим ви акумулюєте собі добро.

    15. Змінюйте акценти ситуації, весь час коригуючи її на камертон

    совісті. Спитайте себе: “Що для мене важливіше? Як я подивлюся
    на цю ситуацію через рік?”

    16. Сміх і гумор – підґрунтя творчої життєдіяльності. Сміх

    зменшує дію стресу. Гумор – найкращий засіб зберегти серйозне
    ставлення до життя.

    17. Вчіться у минулого, плануйте, живіть у теперішньому часі.
    Будьте завжди собою!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

Ці правила були прийняті у Міжнародний рік дитини.

Вони містять настанови Песталоцці, Фребеля, Черні.

 

1.    Любіть свою дитину.

Радійте її присутності, приймайте її такою, яка вона є, не ображайте, не принижуйте, не підривайте її впевненість в собі, не карайте несправедливо, не позбавляйте своєї довіри, дайте привід любити вас.

 

2.    Охороняйте свою дитину.

Захищайте від фізичних і душевних небезпек, коли треба, жертвуючи своїми інтересами і ризикуючи своїм життям.

 

3.    Будьте позитивним прикладом для своєї дитини.

Прищепіть повагу до традиційних цінностей, самі живіть згідно з ними. Нехай у вашій сім’ї побутують чесність, скромність. Порушення батьками подружньої вірності, безчестя — усе це неодмінно позначиться на моральному обличчі вашого сина чи доньки.

 

4.    Пограйтеся зі своєю дитиною.

Приділяйте їй якомога більше часу, розмовляйте з нею, грайтеся так, як їй подобається, її гру сприймайте всерйоз.

 

5.    Працюйте зі своєю дитиною.

Допомагайте їй, коли вона намагається брати участь у роботі вдома, в саду. Коли дитина підросте, долучайте її до всіх робіт по господарству.

 

6.    Покажіть дитині можливість й межі людської свободи.

Дайте дитині можливість набути свого досвіду, навіть якщо це пов’язано з певним ризиком. Надмірна опіка призводить до того, що дитина нерідко стає соціальним інвалідом.

 

7.    Привчайте дитину бути слухняною.

Батьки повинні стежити за поведінкою дитини і спрямовувати її так, щоб її дії не завдавали шкоди ані їй самій, ані іншим. Дитину треба заохочувати до додержання встановлених правил.

 

8.    Давайте дитині можливість мати такі переживання, які вона цінуватиме у своїх спогадах.

Дитина «живиться», як і дорослий, переживаннями, що дають їй змогу орієнтуватись у подіях, ознайомитися з життям інших людей і з Навколишнім світом. Нехай спогад про щасливе дитинство зігріває її все життя.

 

9.    Дозвольте дитині набути життєвого досвіду. Хай навіть не безболісно, але самостійно.

 

10.    Чекайте від дитини тільки таких міркувань та оцінок, на які вола здатна у своєму віці, за свого розвитку і життєвого досвіду.

 

 


 

 

 

 

 

Якщо ви дивитесь, якими кольоровими олівцями переважно користуються діти, ви дещо дізнаєтеся про їх характер. Адже саме характер викликає емоційне ставлення до кольорів. Тому й існує кольорова діагностика.

 

 

«Жовті»
діти — найбільше прагнуть творчості. «Жовта» дитина — фантазер, жартівник, вільна у спілкуванні, розкута. Вона любить гратися сама, більше полюбляє абстрактні іграшки-кубики, камінці, залізячки, ганчірки, які оживляє силою уяви. Стане дорослою — захоплюватиметься різноманітними видами діяльності. Житиме майбутнім, а тепер вона дещо непрактична, непристосована.

«Фіолетові»
діти — особливо чутливі, вразливі, збудливі. Вони більше за інших потребують підтримки, підбадьорювання…

«Червоні»
діти — відкриті, активні, енергійні. Дуже важко батькам із «червоними» дітьми: жваві, непосидючі, ламають іграшки, неслухняні. Коли вони підростають, їхня висока працездатність визначається прагненням досягти успіху, отримати результат, заслужити похвалу… Серед яскравих політиків та керівників найбільше «червоно-жовтих» (при цьому «червоний» колір їм особливо подобається), серед учених переважають «жовто-червоні».

«Синьо-зелені»
діти — серйозні, принципові, вольові, уважні, бояться критики на свою адресу. Невипадково «синьо-зеленими» дуже часто бувають чиновники, адміністратори… Ці кольори асоціюються з водою, кригою, гордістю, егоїзмом…

Дуже важливо «синьо-зелену» дитину вберегти від зайвої регламентації, надмірної опіки, надати їй більше свободи, підтримувати й заохочувати.

«Сині»
діти — спокійні, врівноваженні, полюбляють усе робити неквапливо, обмірковуючи. Такі діти прагнуть душевної дружби, аж до самозречення. На противагу «червоним», їм приємно не отримувати, а віддавати.

«Коричневі»
діти — слабке здоров’я, сімейні конфлікти, про належність до асоціальної групи людей (з порушенням життєвого ритму), участь разом із дорослими в драматичних соціальних подіях — евакуація, еміграція…

Чорний колір
— загроза, замкнутий внутрішній світ дитини. Свідчить про стрес, який негативно вплинув на її життя (наприклад, смерть когось із батьків).

Сірий колір — перша ознака стомленості. Характеризує дітей несміливих, замкнутих, тихих.

Рожевий колір здебільшого притаманний дівчаткам. Його психологічний зміст: ніжність, слабкість, самотність, сентиментальність, щось приємне, миле, маленьке. Якщо такі якості властиві хлопчикові, він як особистість виявляється яскравіше.

Фіалковий
колір
(фіолетовий, розведений червоним) — ніжність, почуття самотності, часто пов’язані з цим музичні здібності.

 

 

 

 

 

 

 

 


 

Люди часто бувають нелогічними й егоїстичними.

Все одно прощай їм.

Якщо ти добрий, люди можуть обвинуватити тебе в егоїзмі та прихованих намірах.

Однак залишайся добрим.

Якщо ти успішний, у тебе може з’явитися безліч друзів і справжніх ворогів.

Все одно будь успішним.

Якщо ти чесний і щирий, люди можуть обманювати тебе.

Однак залишайся чесним і щирим.

Те, що ти будував роками, хтось може зруйнувати за одну мить.

Все одно продовжуй будувати.

Якщо ти знайшов спокій і щастя, люди можуть заздрити тобі.

Однак будь щасливим.

Те хороше, що ти робиш сьогодні, найімовірніше, завтра забудуть люди.

Все одно роби добро.

Віддавай світові все найкраще, що в тебе є, і цього ніколи не буде достатньо.

Однак віддавай світові все найкраще, що маєш.

Зрештою, ти зрозумієш, що все це відбувалося між тобою і Богом.

І ніколи це не було між тобою і людьми.

 

Ці рядки належать Матері Терезі.

Вони
вигравіювані на стіні подарованого

нею
дитячого будинку в Калькутті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    
 

 

 

 

  • Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.
  • Не підганяйте дитину, бо розраховувати час – це ваш обов’язок.
  • Не відправляйте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює та витрачає сили.
  • Збираючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, без зауважень: «Дивись, поводься гарно!», «Щоб не було поганих оцінок!».
  • Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитися. Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, вислухайте її.
  • Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на пояснення її стану, нехай заспокоїться, тоді вона все сама розповість.
  • Зауваження вчителя вислухайте не в присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з дитиною спокійно.
  • Після школи дитина не повинна одразу сідати за виконання завдань, а 2-3 години має відпочити.
  • У сім’ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі питання щодо виховання дитини вирішуйте без неї.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  • Саме сьогодні я буду щасливий. Це означає, що я буду керуватися словами Авраама Лінкольна, який сказав, що більшість людей щасливі настільки наскільки вони повні рішучості бути щасливими. Щастя заключене всередині нас, воно не є результатом зовнішніх обставин.
  • Саме сьогодні я постараюсь пристосуватися до того життя, яке мене оточує, а не намагатися пристосуватися до моїх бажань.
  • Саме сьогодні я потурбуюся про свій організм. Я зроблю зарядку, буду правильно харчуватися.
  • Саме сьогодні я постараюсь приділити увагу розвитку свого розуму, я вивчу що-небудь корисне.
  • Саме сьогодні я зроблю кому-небудь щось корисне, так щоб він знав про це; я зроблю у крайньому разі дві справи, – які мені не хочеться робити.
  • Саме сьогодні я буду до всіх доброзичливо настроєний. Я постараюсь виглядати якомога краще. По можливості, одягну те, що мені більше всього йде, буду розмовляти тихим голосом, люб’язно поводитись, я буду щедрим на похвалу, постараюсь ніколи не критикувати, ні до кого не придиратися.
  • Саме сьогодні я постараюся жити тільки сьогоднішнім днем, не буду прагнути розв’язувати проблему всього життя відразу.
    • Саме сьогодні я накреслю програму своїх дій.
  • Саме сьогодні я півгодини проведу в спокої і самотності і постараюся розслабитися.
    • Саме сьогодні я не буду боятися особливо бути щасливим.
завантаження...
WordPress: 22.85MB | MySQL:26 | 0,351sec