Старовинна хата

Тема: Старовинна хата.

Мета: прищеплювати любов до рідного краю, села, батьківської хати; вчити дітей любити рідну хату та її обереги; навчати дітей охайності, дотримання порядку і чистоти в оселі; виховувати бережливе і шанобливе ставлення до традицій українського народу, зібраних попередніми поколіннями.

Обладнання: дитячі малюнки.

 

Хід заняття

 

І. Організація класу.

ІІ. Повідомлення теми та мети заняття.

  1. 1.     Вступна бесіда.

–         Мамо, а що таке Берегиня, – допитує дитина.

–         Берегиня, – одказує мати, – це наша оселя, в якій ми народилися і живемо. Усе, що ми в ній нажили, що надбали від батьків та дідусів, чим збагатилися й освятилися – хатнім пожитком, дітьми, згодою чи суперечкою, добрим словом, спогадами у цій хаті – все це, щоб ви знали, є Берегиня. Дім, будинок, хата, домівка – так ще називають нашу Берегиню.

Саме в хаті твориться людська доля, складаються пісні і легенди. Тут люди переймаються буденними клопотами, народжуються і вмирають, щоб

поступитися  місцем прийдешнім поколінням.

У цій хатині – корінь нашого роду. Хата, як і людина, уміє плакати і усміхатися, вона може бути весела і сумна, пихата і доброзичлива. Все залежить від того, яка родина в ній мешкає. Нас батьки навчили вклонятися рідному порогові, рідній мові.

Піч, посуд, хліб і сіль на столі, рушники на столі, батькова криниця. Садок вишневий коло хати – все це обереги, які зігрівають нашу оселю.

Ми дуже часто кажемо «мій рідний дім», «моя домівка», «рідна моя хата» …

–         Як ви вважаєте, що ми маємо на увазі, коли так говоримо і чому?

–         Коли людина надовго від’їжджає з дому, про що вона завжди думає, кого згадує?

До рідної оселі завжди з’їжджаються діти, мов ті лелеки, які щовесни прилітають до свого гнізда.

 

  1. 2.     Слухання та обговорення віршів.

На зеленому горбочку

У вишневому садочку

Притулилася хатинка

Мов маленька дитинка.

І до білої хатинки

Немов мати до дитинки,

Вийшло сонце, засвітило

І хатинку звеселило.

(Леся Українка)

І досі сниться під горою,

Між вербами та над водою,

Біленька хаточка. Сидить,

Неначе й досі сивий дід

Коло хатиночки і бавить

Хорошеє та кучеряве

Своє маленькеє внуча.

(Тарас Шевченко)

 

–         Чи сподобались вам вірші?

–         З чим порівнюється хатинка?

 

  1. 3.     Відгадування загадок.

–         А ваша хата подобається вам? А знаєте ви, що в хаті? Спробуйте відгадати загадки.

Ходить, ходить, а в хату не заходить. (Двері)

Поле скляне, а межі дерев’яні. (Вікно)

Без тулуба, а з ногами, без голови, а зі спинкою. (Крісло)

От так дім – одне вікно, кожен день в вікні кіно. (Телевізор)

 

  1. 4.     Фізкультхвилинка.
  2. 5.     Огляд малюнків «Батьківська хата».

 

  1. 6.     Прислів’я і приказки про хату.

Своя хата краща від чужих палаців.

Нова хата – велика витрата.

Чужа хата – гірше ката.

Хату руки держать.

Не дім господаря красить, а господар дім.

 

  1. Робота з зошитом. (Виконання завдання).

 

ІІІ. Підсумок заняття.

      Слово вчителя: Кожна мати, кожний батько вчать свою дитину любити рідний край – місце, де народився, вчить любити рідну хату.

завантаження...
WordPress: 22.85MB | MySQL:26 | 0,321sec