СТАНОВИЩЕ У ДЕРЖАВІ ЗА ЧАСІВ ПРАВЛІННЯ ЯРОСЛАВИЧІВ

ТЕМА . СТАНОВИЩЕ У ДЕРЖАВІ ЗА ЧАСІВ ПРАВЛІННЯ ЯРОСЛАВИЧІВ

Мета: ознайомити учнів з періодом міжкнязівських усобиць по смерті Ярослава, розкрити причини занепаду Київської держави за Ярославовичів та зміцнення її за Володимира Мономаха, розвивати навички роботи з істо­ричними джерелами, удосконалювати навички роботи в малих групах, вчи­ти робити власні висновки, аргументовано висловлювати думки, виховува­ти почуття шанобливого ставлення до історичного минулого свого народу.

Обладнання: Лях Р, Темірова Н. Історія України / Підручник. 7 клас; Гру-шевський М. Ілюстрована історія України. — К., 1992. — С. 92-104; Крип’якевич І. Історія України. — Львів, 1992. — С. 56-66; Полонська- Василенко Н. Історія України, — К., 1993, — Т. 1. — С. 133-143; портрет Воло­димира Мономаха; картки із завданнями для груп; різнокольорові жетони.

Тип уроку: засвоєння нових знань, вмінь, навичок.

 

 Хід уроку

I.  Організаційний момент

Учитель. Продовжуємо дослідження подій історії Київської Русі IX-XII ст. на основі вивченого матеріалу, закінчуємо таблицю «Діяльність київських князів», будуємо лінію розвитку Київської Русі.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Ярослав Володимирович був справді видатним державним діячем, мудрим політиком, талановитим полководцем, його цілком заслужено прозвали Мудрим. Із таким ім’ям він назавжди залишився в історії нашої бать­ківщини. Літописець, аналізуючи значення діяльності князя, писав: «Як то буває, що один зоре землю, другий засіє, а третій жне та їсть багаті овочі. Так і тут: батько Ярослава зорав та зрушив землю, просвітивши хрестом, а Ярослав, Володимирів син, засіяв книжними словами серце вірних…». За кілька літ до смерті він скликав своїх синів і розділив між ними землі й міста для князюван­ня. При цьому Мудрий суворо наказав синам жити в злагоді, мирі, шанувати один одного, дружно боронити руські землі від ворогів.

Пригадайте, який порядок успадкування був у Київській державі. Які це могло мати наслідки?

III.         Представлення теми та очікуваних результатів

Очікувані результати

По закінченні уроку ви зможете:

  • пояснити, з якою метою відбувся з’їзд князів в 1097 році в Любечі і які він мав наслідки;
  • дати оцінку діяльності Ярославовичів та Володимиру Мономаху;
  • визначити причини занепаду Київської держави;

вдосконалити навички роботи з історичними джерелами та роботи в малих групах.

 

IV.         Інтерактивні вправи

Для подальшої роботи на уроці вчитель за допомогою різнокольорових жетонів ділить учнів на 5 робочих груп і пропонує кожній групі обрати ліде­ра. Лідери вибирають запропоновані вчителем завдання і спільно з члена­ми групи намагаються відшукати відповідні на поставлені перед групою питання.

Завдання групі № 1

Спробуйте дослідити, опрацювавши запропоновані історичні джерела, яким було становище Руських земель після смерті Ярослава, і дайте від­повіді на такі запитання:

  1. У чому полягав принцип старшинства, запропонований Ярославом Мудрим?
  2. Чи мав Ізяслав Ярославич особистий авторитет для ролі старшого кня­зя? Доведіть свою думку.
  3. Чому в Києві відбулося повстання проти Ізяслава?

Завдання групі № 2

Проаналізуйте, чому загострювалися суперечності між старшими Ярославичами, і дайте відповідь на запитання:

  1. У чому полягав запропонований Ярославичами принцип ротації влади?
  2. Чому розпався тріумвірат і які це мало наслідки?
  3. Які рішення було прийнято на з’їзді в місті Любечі?

Завдання групі № 3

Постарайтесь відшукати факти, які б підтвердили думку, що між давні­ми князями дотатарської доби після Ярослава Мудрого не було гідніших князів за Володимира Мономаха. Назвіть якості, які були притаманні Мономаху як політику, полководцю і людині.

Завдання групі № 4

Ви — вчені-дослідники, які намагаються встановити основні причини занепаду Київської Русі та перетворення її на конфедерацію руських князівств. Визначте, які з причин призвели до розпаду Київської держави на удільні князівства.

Вчитель повідомляє учасникам груп, що на самостійну роботу їм відво­диться 6-7 хвилин. Лідерам вручається «Пам’ятка» щодо організації роботи і в групі усіх учасників. Після підготовки груп учні звітують про свою групову роботу у формі «Акваріуму». По черзі групи займають місце в центрі класно­го приміщення і повідомляють про результати своїх досліджень іншим учас­никам.

Учитель. Отже, ми з вами спробували проаналізувати основні тен­денції політичного розвитку Київської Русі після смерті Ярослава Мудрого, проаналізували державницьку діяльність Володимира Мономаха, а тепер я попрошу кожного з вас відповісти на запитання:

Князь Володимир Мономах продовжував політику Володимира Вели­кого і Ярослава Мудрого чи здійснював власну політику, що різко відрізня­лась від політики його попередників?

Учні за допомогою методу «Прес» висловлюють свої думки, а потім зай­мають відповідну позицію.

V. РЕФЛЕКСІЯ

1. Що я вивчав на уроці?

2. Що нового дізнався?

3. Що мене зацікавило?

4. Де мені знадобляться отримані знання?

5. Які були труднощі при підготовці до уроку?

6. Чи досягли ми мети уроку?

7. Оцінка, яку б ви собі поставили за участь на уроці.

Учням пропонуються оціночні листи за 12-бальною системою. Здійс­нюється взаємооцінювання.

VI.    Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника, нові поняття, хроно­логії

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

СТАНОВИЩЕ У ДЕРЖАВІ ЗА ЧАСІВ ПРАВЛІННЯ ЯРОСЛАВИЧІВ (19.0 KiB, Завантажень: 11)

завантаження...
WordPress: 22.88MB | MySQL:26 | 0,315sec