Справжнє „Я”

Тема: “Справжнє “Я”

Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з основними складовими образу – “Я”; закріпити моральні орієнтири дитини: поняття добра, зла, любові.

 


Хід заняття

 

І.Організаційний момент.

 

ІІ. Налаштування на заняття: “Хвилинка доброти”.


Як ніжне тепло долонь матусі,

Як сонечка ясного променів світло,

Дай, Боже, я прошу, я щиро молюся,

Таку ж доброту, щоб у серці розквітла.

– Діти, як ви думаєте, що найголовніше, найтепліше у світі?

(Руки матері, її долоньки.)

– Без чого на Землі не було б життя? (Без сонечка.)

– А що ви просите щодня у Бога? (Доброти.)

 

Бесіда

– Що таке добро, доброта?

– Ви відчули ніжність до мами, її рук, слухаючи цей віршик? Ось ви і торкнулися своїм серденьком доброти.

– Головне, дітки, щоб ваше серце було чуйним, добрим, ніколи не залишалось бездушним, кам’яним.

– У якій казці серце у королеви було льодяним? (Казка про Снігову королеву.)

– Сьогодні ми з вами продовжимо читати казочку, у якій є добро, і зло, і справжня любов. Вона й допоможе пізнати нам самих себе.

 

ІІІ. Робота за темою.

1. Читання останнього фрагмента казочки.

(Закінчення)

Біля скелі, у яку бились морські хвилі, люди зупинились, і один із них забив у щілину кам’яної стіни велике металеве кільце. До цього кільця прикували принца Агора, наклавши на його руки і ноги важкі кайдани.

Один із його супутників, нахиливши до нього, із сумом сказав:

– Прощавайте, принце! Нам дуже боляче робити це. Але ми не в силі допомогти тобі.

– Прощавайте, друзі, – відповів Агор. Голос його був твердим, але повним глибокого смутку. – Ви зробили все, що змогли. Передайте моїй матінці, що я прошу в неї пробачення за те, що не зміг виконати її наказ.

Люди – а це були супутники принца з корабля – мовчки покинули скелю. Агор залишився один. Він прихилився спиною до кам’яної стіни і завмер ніби чекаючи чогось. Карі вийшла із за кущів і кинулась до принца.

– Я звільню тебе! – гаряче скрикнула вона.

– Хто ти? – різко повернувся Агор. – А, Карі! Ні, ти не можеш звільнити мене. Швидше йди звідси, наближається північ…

– Я не піду, я допоможу тобі!

– Ні! – суворо сказав Агор. – Якщо ти не підеш, то загинеш разом зі мною. А Дракону потрібен тільки я.

– Дракону? Якому Дракону? Я нічого не розумію!

– Добре, я все поясню тобі, але потім ти підеш.

На мене з дитинства накладено страшне закляття. У день свого двадцятиріччя я маю бути принесений у жертву злому Дракону. Зняти це закляття може тільки Любов, моя любов до однієї дівчини, чий образ показала мені мати у своєму магічному дзеркалі. Моя мати, королева і чарівниця, сказала мені, що я знайду цю дівчину у вашому рибальському королівстві і, коли впізнаю її, у ту саму хвилину злі чари зникнуть, із мене зніметься страшне закляття. Я довго шукав її, але не зайшов. І тепер я стану жертвою Дракона, а ти повинна піти якнайшвидше.

– Давай разом тікати звідси!

– Ні! Закляття порушити не можна, інакше великі біди почнуться в королівстві.

– А чи є якийсь інший спосіб урятувати тебе?

– Є… Але це не можливо!

– Скажи мені!

– Ні. Не скажу. Іди, Карі, прошу тебе.

Карі стояла на колінах біля принца і плакала від безсилля. У цю хвилину щось м’якеньке і пухнасте потерлось по її нозі. Це був котик.

– Принц не скаже тобі, Карі, – промуркотів він. – Тому, що не хоче спасіння такою ціною, для зняття злих чар треба, щоб жертву Дракону…

Його останні слова заглушили шум і плескіт морської хвилі. Із чорних дощових хмар ударила блискавка, загримів грім. Із глибини моря піднялось величезне чорне тіло Дракона, покрите бронзовою лускою. Злий Дракон повернув страшну голову в їхній бік і подивився на них злими, ворожими очима.

Карі кинулась до самого краєчку берега моря, на який летіли солоні бризки від морських хвиль.

– Ось я! – голосно крикнула вона. – Бери мене, Драконе, замість принца Агора!

– Не смій, Карі! – закричав принц і кинувся до неї, розриваючи кайдани, що сковували його.

Вона обернулась глянула на нього, і він побачив її прекрасне обличчя у світлі блискотливих блискавок.

– Ти! Це ти! Я впізнав тебе! Ти та сама дівчина із чарівного люстерка моєї матері! – скрикнув принц Агор.

В ту саму хвилину почувся страшний рев. Це від безсилля лютував Дракон, який раптом почав розсипатися, ніби пісок. Через кілька секунд хвилі вгамувалися, перестали мерехтіти блискавки, затих вітер і настала тиша. Злі чари розсіялись.

А біля скелі, узявшися за руку, стояли Карі і принц Агор. Біля їхніх ніг лежали розірвані кайдани, а поруч сидів котик і, ніби нічого не сталося, умивав лапками мордочку.

– Як же я не міг відразу не впізнати тебе? – тихо запитав принц.

– Я й сама не могла впізнати себе, – усміхаючись, відповіла Карі й витягла з кишені три свої дорогоцінні люстерка.

– Ось вони! Ці чудові предмети подарувала моя мати – чарівниця, перевтілившись у жебрачку, тій самій дівчині, яку я шукав, – сказав принц.

Карі тримала перед собою три чарівні дзеркальця – зелене, голубе і червоне. І в усіх трьох відображалось те саме обличчя – прекрасне, добре, щасливе…

Юля зачаровано мовчала. По її обличчю блукала мрійлива усмішка.

– Тату, а чому в кінці казки у всіх трьох дзеркалах у Карі було однакове обличчя? – нарешті запитала вона.

– Спробуй сама відповісти на це запитання.

– Напевно, тому, що вона правильно зрозуміла себе. Так?

– А ну-ну, продовжуй.

– Раніше вона вважала себе дуже хорошою і красивою, а насправді це було зовсім не так. А потім вона змінилась, і…

– І той образ себе, який у неї виник після її шляхетного вчинку, був дуже подібним на її справжній образ, – допоміг закінчити тато Юлину думку.

– Так. І принц Агор побачив її такою самою – доброю, сміливою. Правильно?

– Правильно, Юлечко.

– Шкода, що у мене не має таких люстерок. Я б завжди знала, хто про мене що думає і яка я насправді, – зітхнувши, сказала Юля.

– Такі люстерка бувають тільки у казках. А нам доводиться самим вивчати себе, свої вчинки, оцінювати те. Що ми робимо і думаємо. Люди, що вміють правильно себе оцінювати, мають правильну уяву про себе. Вони гідні поваги, тому що самі поважають себе. Треба прагнути, хотіти цього, учитися розуміти себе, бути справжнім володарем свого Внутрішнього Світу.

…Юля заснула, і їй снилися принц Агор і прекрасна дівчина Карі. Вона не могла і передбачити, що наступний день покладе початок її дивовижним пригодам, які й допоможуть їй навчитися розуміти себе і багато пізнати в незвичайній науці психології.

 

 


Психогімнастика під музичний супровід

“Чарівний сон”.

Діти, заплющте очі й уявляйте собі мою розповідь.

Вам сниться чарівний сон. Ви біля моря, ідете берегом. Під ногами м’якенький, тепленький, золотий пісочок, а далі – камінці. Ви перестрибуєте з камінця на камінець, підходите все ближче до моря. Заходите у водичку: приємну, прохолодну, солону… Плаваєте. Вийшовши з морської води на берег, хочете сполоснутися. Ви побачили кам’яну стіну – скелю. З неї спадає вода, водоспад. Від краплин води, що летять до низу, утворилася веселка над морем.

Ви стаєте під цей водоспад, під блискотливі бризки. Вас омиває чиста, джерельна водичка, її краплини розлітаються на різні боки. Весела, чиста вода передає вам радість, хороший настрій.

А тепер повільно розплющіть очі. Потягнулись, струсили останні краплини водички, підсушилися на сонечку і набрались здоров’я, сили, енергії.

– Що ви відчули, коли йшли по пісочку?

– А по камінцях?

– Що ви відчули, коли заходили у море? Якою була вода?

– Хто з вас був на морі?

– Що ви уявляєте собі, слухаючи мою розповідь і чарівну музику?

2. Завдання: намалюйте образ Карі в чарівних люстерках так, як ви собі уявляєте. (Діти малюють.)

– Діти, а зараз ви покажете мені свої малюночки. Якого кольору ви намалювали чарівні люстерка? (Зеленого, голубого, червоного.)

– Якою бачила себе Карі в зеленому люстерці? (Красивою, з великими сірими очима, золотим волоссям, пухкенькими вустами.)

– А в червоному? (Із люстерка на неї дивилось обличчя якоїсь іншої дівчини. Їй здавалось, що очі у неї презирливо зіщулені, примхливо надуті губи, неприємна посмішка.)

Діти, знаєте, чому Карі така різна в цих чарівних люстерках? Тому що:

• у зеленому – вона бачила себе такою, якою сама себе уявляла;

• у голубому – такою, якою бачив її принц. Адже він зовсім не знав її, він не знав, хороша вона людина чи погана, добра чи зла. Тому відображення Карі було не чітким;

• ну, а коли Карі дивилась на себе у червоне дзеркальце, то бачила себе такою, якою була насправді.

– Давайте пригадаємо, чому в кінці казки у всіх трьох дзеркалах у Карі було однакове обличчя? (Тому, що вона змінилась.)

– Як змінилась Карі?

Діти, Карі завжди думала, що вона хороша, красива. А насправді це було зовсім на так. Карі не дуже любила допомагати батькам, злилась на свого маленького котика і на подруг за те, що вони прагнули сподобатись принцові, на свого батька за те, що він похвалив дівчат рибалок. Вона вважала себе красивішою і кращою за всіх. Але часто вона була злою, заздрісною і гордою.

– А якою стала, коли правильно зрозуміла себе? Давайте пригадаємо.

Карі більше не лінувалась, виконувати домашню роботу, стала уважнішою до батьків і привітнішою з подругами, лагідно гладила свого маленького котика і розмовляла з ним. Карі змінилась тому, що серце її переповнилось ніжністю, вона стала доброю і сміливою, вона правильно зрозуміла себе, чарівні люстерка їй дуже допомогли, адже у всіх дзеркальцях вона побачила те саме обличчя: прекрасна, добре і щасливе.

– А принц Агор побачив її такою самою доброю і щасливою?

Діти, Карі любила принца і врятувала його від злого Дракона. Тоді принц побачив її прекрасне обличчя і впізнав. Так, це була добра і смілива дівчина. Шляхетний учинок здійснила Карі, а допомогла їй у цьому любов. Вона дуже кохала принца і знайшла спосіб, як урятувати його.

– Скажіть, а кому ви даруєте свою любов?

– Від кого отримуєте любов?

– У чому виявляється ваша любов?

Любити – це значить дарувати своє тепло, радість іншим людям, тим, які навколо вас. Любов – це наші почуття, це стан душі. Розвивайте почуття любові до природи (шануйте її, оберігайте, милуйтеся нею); до всього живого, до краси. І тоді любов урятує світ. У священній книзі є дві головні заповіді любові, де сказано: “Люби ближнього свого, як себе самого”.

 

ІV. Підсумок заняття.

завантаження...
WordPress: 22.86MB | MySQL:26 | 0,324sec