СПІЛКУЄМОСЯ РАДІСНО

СПІЛКУЄМОСЯ РАДІСНО

 

Релаксаційний комплекс «Скафандр» (15 хв.)

Вчитель. Стан відпочинку в процесі ауто­тренінгу настає під час видиху. Так влаштована дихальна система людини: на вдиху дихальна сис­тема скорочує мускулатуру, на видиху — розслаб­ляє. Тому в момент видиху розслаблення завжди буде повнішим і глибшим. Найефективнішим є так зване вечірнє дихання — вдих скорочений і непомітний, видих — затягнутий і акцентований.

Перша частина комплексу

Сядьте на стілець глибоко й зручно (поза зну­дженого кучера). Заплющте очі. Дихаємо вечірнім диханням. Акцент на видиху. Уявіть, що ви пере­буваєте в зручному скафандрі. З кожним види­хом наповнюєте його теплим тяжким повітрям, як насосом. Увага на ноги. З кожним видихом усе більше теплого повітря йде до ніг і там за­лишається. Приємна тяжкість тягне вас до землі. Спочатку теплими й важкими стають стопи… Потім теплим і важким стає все тіло.

Друга частина комплексу

Ваш скафандр наповнений важким повітрям. Вам приємне відчуття тепла й важкості. Ви від­почиваєте. Ви спокійні, абсолютно спокійні. Ви впевнені в собі. Умієте опановувати себе. Вас оточують друзі. Насолоджуйтесь вашим станом спокою та впевненості.

 

Третя частина комплексу

Час знімати скафандр. Дихаємо, роблячи ак­цент на вдиху… З кожним видихом ви звільняти­метесь від скафандра. Я рахую від 10 до 0! Зосередьтеся на ногах. На вдиху звільніть сто­пи, гомілки, верхню частину ніг. Свіже прохо­лодне повітря обвіває ваші ноги і піднімається вгору до тулуба. Десять. (Під аналогічні команди психолога знімається скафандр з тулуба — дев’ять, плечей — вісім, шиї — сім, голови — шість, облич­чя — п’ять, рук — чотири…)

Ви майже невагомі. Вас буквально тягне вго­ру — три. Встаньте і потягніться вгору — два. Усміхніться — один, і розплющте очі — нуль. Ну що, як розслабилися сьогодні?

Значення жесту в спілкуванні

Вчитель. Жест — безумовно важливий знак спілкування. Він допомагає правильніше, точні­ше зрозуміти мовця. А в деяких випадках (коли ми, наприклад, не знаємо мови) він може стати єдиним засобом комунікації.

Передача — прийом (20 хв.)

Кожен учасник дістає окреме завдання в кон­верт, наприклад: показати жестом радість, захоп­лення. (Сплеск рук.)

Вчитель. Треба виконати завдання (передати його), а ми будемо відгадувати (приймати). Якщо виникнуть складнощі, дозволяється від­крити конверт, прочитати інструкцію й переда­ти задану інформацію. Мімікою не допомагати! Мовне спілкування забороняється!

Завдання для учасників:

  1. Привернення уваги. Опис: піднята вгору рука з розкритою долонею.

2.Дружня прихильність. Поплескування по плечу.

  1. Погроза. Стиснутий кулак. Рух вказівним пальцем.
    1. Вдячність. Притиснута до грудей долоня, рукостискання, підняті руки зі зчепленими у «замок» кистями.
    2. Перемога. Піднята рука зі стисненим ку­лаком.
    3. Схвалення. Піднятий угору великий палець руки.
      1. Підкликання. Рух кисті або передпліччя в напрямку до тіла. Рухи вказівним пальцем.
      2. Примирення, визнання себе переможцем. Підняття вгору руки з розкритими долонями, зверненими до партнера.

Жестові етюди (5—10 хв.)

Один з учасників показує жестами закінчену ситуацію й залучає до неї інших членів групи (наприклад, відкручує кран, миє руки, набирає води в долоні й передає її по колу, закручує кран, одержує залишки води в долоні й передає її по колу, закручує кран, одержує залишки води з іншого кінця, струшує руки).

Жестовий гомеостат (10 хв.)

Вчитель. Гомеостат (з гр. слів «подібне» і «стан, становище») — експериментальний апарат, що дає змогу зберігати рівновагу певних показ­ників в умовах групового виконання завдання. Наш гомеостат — жестовий. За моєю командою всі одночасно викинемо будь-яку кількість пальців.

Спробуємо викинути однакову кількість пальців, використавши якнайменше спроб. Не підказувати. Тільки уважність і спостереж­ливість!

1. Вправу виконують у колі.

2. Вправу виконують у парах.

Вправа «Колір — жестом» (10—15 хв.)

Вчитель. По черзі кожен зображуватиме свій улюблений колір жестами. А ми будемо відга­дувати. Показувати на предмети цього кольору не можна.

Вправа «Ярлики» (15—20 хв.)

Мета: дати можливість учасникам відчувати переживання, які виникають під час спілкування, коли їх змушують діяти відповідно до стерео­типів.

Матеріали: набори розрізаних картинок за кількістю груп, набори «корон». На кожній «короні» написаний один з поданих виразів:

  • «Усміхайся мені»;
  • «Будь похмурим»;
  • «Корч мені гримаси»;
  • «Ігноруй мене»;
  • «Розмовляй зі мною так, ніби мені 5 років»,
  • «Підбадьорюй мене»;
  • «Кажи, що я нічого не вмію»;
  • «Жалій мене».

Тренер об’єднує учасників у групи по 5—7 осіб. Кожному він надягає на голову «корону» таким чином, щоб той не бачив, що на ній написано («корони» виготовляють з двох смужок білого паперу, склеєних по боках). Після цього кожній групі дають завдання протягом 10 хв. скласти цілу картинку з розрізаних шматочків (як пазл), але звертатися під час роботи до учасника своєї групи потрібно так, як написано на його «короні». За 10 хв. усі учасники по черзі (не знімаючи «корон») відповідають на запитання тренера: «Чи сподобалось вам, коли з вами спілкувалися таким чином?». Після того, як усі висловляться, тренер про­понує учасникам зняти «корони» і вийти зі своїх ролей.

Запитання для обговорення:

—   Чим у реальному житті можуть бути «ко­рони»?

—   Як впливає наявність таких ярликів на спіл­кування?

—   Як ви почувалися у реальному житті, коли хтось навішував на вас ярлик?

—   Як можна змінити чиєсь уявлення про вас?

—   Звідки ми беремо наші уявлення про ін­ших?

—   Чи легко позбутися ярлика, коли його вже навішено? Як це зробити?

Проблеми спілкування є у всіх. Будемо ді­литися своїми думками з приводу спілкування. Почати можна з фрази: «Мені легко спілкуватися, коли…» або «Я почуваюся невпевнено, якщо…».

Самозвіти учасників

Вчитель. Настав час поговорити про вражен­ня від сьогоднішньої зустрічі. Письмово — реф­лексія на стікерах.

завантаження...
WordPress: 22.88MB | MySQL:26 | 1,067sec