Совість гризе без зубів

Мета. Продовжувати формувати уявлення про моральні якості людини, учити дотримуватися правил, установлених у суспільстві; дати поняття совість,сумління, впливати на почуття дітей; виховувати почуття власної гідності, повагу до оточуючих.

Хід заняття.

1.Організація класу.

Минає час, проходять дні

Ідуть роки за роками.

А що усе таки скажіть

Та регулює відносини між нами.

2.Повідомлення теми заняття.

Сьогодні ми поговоримо про те, що не дозволяє людині вчинити погано, і про почуття тих людей, які поступилися своєю совістю.

3.Слухання й обговорення оповідання В.О.Сухомлинського.

– Яку б назву ви дали оповіданню?

Оля і Ліда, маленькі першокласниці, пішли до лісу. Після втомливого шляху сіли вони на траві відпочити і пообідати.

Витягли з сумки хліб, масло, яєчка. Коли дівчатка вже пообідали, недалеко від них сів на дерево соловейко й заспівав. Зачаровані прекрасною піснею,  Оля і Ліда боялися поворухнутись.

Соловейко перестав співати.

Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула їх під кущ. Ліда зібрала недоїдки, загорнула в газету й поклала в сумку.

–         Навіщо ти зібрала сміття? – запитала Оля. Це ж у лісі…ніхто не бачить…

–         Соромно перед соловейком… – тихо відповіла Ліда.

– Над чим замислились, прослухавши оповідання?

– Яка головна думка оповідання?

– Яку б назву ви запропонували? Чому?

– Що таке сором?

Сором – почуття сильної зніяковілості від усвідомлення засудливого вчинку, провини.

–         Коли вам буває соромно?

Уміння відчувати свою провину притаманне лише людині. Допустивши помилку, виявивши нечутливість, образивши людину, заподіявши їй неспокій, тривогу, ми відчуваємо почуття сорому, муки сумління.

– Що таке сумління?

Сумління – синонім слова совість.

3. Розповідь учителя.

Совість – поняття морального усвідомлення , внутрішня впевненість у тому, що є добро і зло, усвідомлення моральної відповідальності за свою поведінку.

Слово совість уживається в нашій мові з дуже давніх часів. Його часто можна зустріти в церковних книгах 11ст., написаних старослов’янською мовою. У церковні книги це слово потрапило з грецької мови, адже церковні книги переписувались з грецької із перекладом на старослов’янську мову. У буквальному перекладі слово совість мало значення почуття обов’язку. Зберігши це значення , слово совість перейшло і в сучасну мову. Кожна людина повинна добре розуміти значення цього слова і пам’ятати про совість як голос внутрішнього “Я”.

Совісною людиною ми називаємо таку, хто має почуття моральної відповідальності за свою поведінку. Філософ І. кант вважав, що совість – це закон, який живе в кожному з нас. Совість є не що інше, як відповідальність наших учинків цьому законові.

Основне призначення совісті – постійний контроль над нашими вчинками. Завдяки совісті ми відчуваємо задоволення собою чи досаду на себе, гордість за свої вчинки чи сором. Совість застерігає від поганих учинків, веде праведною дорогою.

4. Робота над думками мудрих.

Як ви розумієте вислови?

Совість – це наш внутрішній суддя. ( Гельдбах)

У кого є сором, у того є совість. (Народна мудрість)

5. Формулювання висновку.

Совість – це внутрішня робота розуму і серця, це внутрішній голос людини.

Людина стає Людиною лише тоді, коли у душі її назавжди оселилися совість, сором, відповідальність. Вони взаємопов’язані й тісно переплітаються одне з одним.

6. Робота з прислів’ями.

– Послухайте , що каже про совість народна мудрість . Поясніть значення цих прислів’їв.

Від своєї совісті не втечеш.

Де совість, там і любов.

Не догоджай людям, а совісті своїй.

Совість гризе без зубів.

Очі – міра, рука – віра, совість – порука.

7. Розбір життєвих ситуацій.

Марійка прийшла до школи з новою ручкою. Це була незвичайна ручка – дядько привіз з-за кордону. Марійка всі перерви демонструвала ручку, вихвалялася. Але після фізкультури подарунка не стало. Дівчинка гірко заплакала. А Катруся підійшла до Тетянки і показала їй Марійчину ручку: “Давай після уроків трохи попишемо, назавтра віддамо ручку Марійці”. Тетянка з докором подивилась…

–         Чи можна вчинок Катрусі назвати крадіжкою, вона ж не назовсім взяла ручку?

–         Що зробить Тетянка?

–         А як би ви вчинили на місці Тетянки?

Андрійко вскочив у автобус в останню мить, але він встиг помітити, що одне місце для пасажирів було вільним. Та перед ним шкутильгав дідусь з палицею. Трохи штурхнувши старенького, Андрійко пробрався на вільне місце. Встиг… Ніхто не зайняв. Але ось дідусеві закортіло стати в акурат перед Андрійком. “Треба дістати підручник, удати вигляд, що читаю, а то соромно буде”, – подумав Андрійко і низько нахилив голову. Хлопчик і не помітив, що тримає книжку догори ногами.

–         Що заважало Андрійкові спокійно сидіти?

8. Робота над загадками.

Що їсть людину без зубів? (Совість)

Хто найдальше бачить? (Розум)

9. Розповідь учителя.

Спокійна і щаслива та людина, яка живе у злагоді зі своєю совістю. Викликає жаль та людина, яка розминулася з нею: поступилася совістю заради маленької вигоди або відмовилася від своєї совісті на користь особистого егоїзму.

Людина, якій притаманне почуття совісті, не збреше, не вкраде, не зрадить. Не залишить без допомоги і уваги стареньких батьків або власну дитину, не образить слабкого, не принизить себе лицемірством і підлабузництвом.

Совісна – це порядна, чесна людина, наділена почуттям гідності та справедливості. Вона є доброю людиною. “Совість – це жаринка, яку поклали в наш розум, котра яскраво світить у душі, щоб розрізнити, що є добро і зло. Вона здійснює в душі природний нахил до добра, відвертає від зла. Вона збуджує або живлючу і відрадну теплоту, або болісне спалення”.(Стефан Кашменський)

Муки сумління наодинці із собою – з цього починається активна діяльність, якою винний намагається довести , що він гідний прощення.

У першу чергу треба прислухатися до своєї совісті, і всі вчинки, які вона викриває, визнати поганими і попросити за них пробачення, тобто покаятися. У кого немає покаяння, той не візьметься за самовдосконалення. Щире, живе усвідомлення своєї вини водночас спричинить болісне почуття покаяння – людині стає соромно. І тільки потому людина відважується просити вибачення, тобто визнати себе винною.

У народі кажуть, що умів грішити, то треба і уміти каятись.

Притча

Один чоловік поїхав на базар купувати овочі. Замість овочів нечесні торговці склали у візок камені.

Приїхав чоловік додому, побачив каміння, засмутився. Але не став повертатися на базар, викинув у яму каміння і продовжував своє життя.

Через багато років до оселі чоловіка прийшли старці – це були давні торговці, які прийшли пішки довгий шлях, щоб попросити вибачення за давню провину. Людина відповіла: “Я й думати про це забув, як тільки приїхав з базару і викинув каміння у яму. А ви сорок років не мали спокою”.

Значить, і людина, яка здійснила зло, яким би воно не було, не вільна  від докорів совісті.

Якщо чесний ти із людьми і собою,

І вогник палає у серці,

Якщо ти живеш із добром і любов’ю,

То вогник той совістю зветься.

завантаження...
WordPress: 22.89MB | MySQL:26 | 0,438sec