Соціальний проект: “Милосердя і доброта, як два крила, на яких тримається людство”

І. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПРОЕКТ

1.1. Визначення проблеми

Проект спрямований на активізацію волонтерських загонів у навчальному закладі, залучення до них більшої кількості учнів

Виконавці проекту: учні 9-11 класів, вчителі.

Партнери проекту: районна газета

Цільова аудиторія проекту: самотні люди, ветерани війни, діти з особливими потребами.

Залучено до реалізації проекту 36 дітей віком від 14 до 17 років, вчителі.

 

ІІ. ОПИС ПРОЕКТУ

2.1. Мета проекту: ознайомлення учнів з традиціями доброчинності, практичне формування в школярів ціннісних, гуманістичних та духовних орієнтирів, популяризація благодійності та створення учням сприятливих умов для набуття благодійної діяльності, як практичного вміння духовних надбань людини, національних та загальнокультурних цінностей, виховання активної громадянської позиції, практичного досвіду у волонтерській діяльності.

 

2.2. Завдання проекту:

  • привернути увагу громадськості до проблем та потреб людей похилого віку;
  • вшановувати ветеранів Великої Вітчизняної війни «Ваш подвиг не забутній»;
  • допомогти дітям з особливими потребами відчути себе повноцінними громадянами нашої держави;
  • надавати регулярно посильну допомогу самотнім людям, відвідувати їх з метою спілкування;
  • залучити якомога більше учнів до волонтерської діяльності.

     

2.3. Структура проекту:

Підготовчий етап:

  1. Формування творчої групи, написання проекту, розподіл доручень.
  2. Складання списку людей, що потребують допомоги, та визначення їх потреб.
  3. Інформування про мету проекту та хід його реалізації учнів НВК через виступи на загально шкільній лінійці та класних зборах.
  4. Залучення учнів до волонтерської діяльності.
  5. Випуск оголошень про заходи щодо реалізації проекту.

 

Практичний етап:

1.Проведення Ярмарку Милосердя.

2.Надання адресної допомоги людям, що потребують її.

3. Виховні заходи «Добро починається з тебе».

4. Випуск газети учнівського самоврядування «Калейдоскоп новин»

 

Аналітичний етап:

  • Аналіз виконаної роботи.
  • Підготовка інформаційного звіту.

 

 

ІІІ. ОПИС ДІЯЛЬНОСТІ

 

В рамках реалізації проекту «Милосердя і доброта, як два крила, на яких тримається людство» з вересня по лютий 2010-2011 років були проведені наступні заходи:

1.День відкритих дверей. «Відкрийте чарівні двері добра і довіри».

2.Скринька «Добрих справ»

3.Надання допомоги людям похилого віку, одиноким, ветеранам Великої

Вітчизняної війни.

4. Зустріч з ветеранами.

5. Виступ хору ветеранів у школі.

6. Вітання вчителів-пенсіонерів з професійним святом.

7. Благодійний ярмарок(збір коштів для придбання іграшок та солодощів для дітей

з особливими потребами; збір коштів на проходження післяопераційного реабілітаційного періоду учня 4 класу нашої школи Стрільця Максима)

8. Проведення акції «Подаруй усмішку» до Дня святого Миколая.

9. Засідання круглого столу волонтерського об’єднання «Плануємо далі…»

10. Виховні години «Умій бути вдячним», «Доброта і милосердя», «Милосердя в

нашому житті», «Доброта – ознака сили, а не слабкості».

11. Спецвипуск газети учнівського самоврядування «Твори добро».

12. Акції «Діти, молодь – пенсіонерам».

 

 

 

ІV. РЕЗУЛЬТАТИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ

4.1. Результати реалізації проекту.

1.Завдяки волонтерству учні НВК №2 отримують практичний досвід благодійної

діяльності.

2. У дітей зростає почуття милосердя, бажання допомагати, вони вчаться

співпереживати.

3. Удосконалюються вміння самостійно працювати з додатковою літературою,

презентувати результати дослідження.

4. Розвиток вмінь працювати в колективі.

5. Формування активної життєвої позиції.

4.2. Вплив проекту на місцеву громаду.

4.3.Проблеми, що виникли під час реалізації проекту.

4.4. Перспективи розвитку проекту.

В майбутньому ми плануємо:

 

 

Перший етап Місячник «Добрих справ»

«Якби я був добрим ангелом світу»

 

І. День відкритих дверей.

«Відкрийте чарівні двері добра і довіри»

 

Мета. Формувати активну моральну життєву позицію; виховувати в учнів моральні якості: почуття чуйності, доброти, милосердя, поваги до старших.

Обладнання. Святково прибрана зала, застелений скатертиною стіл, на столі у квітах ікона Божої Матері; на дошці вислови:

«Добре бачить тільки серце, найголовнішого очам не видно»

(Екзюпері).

«Віра без добрих діл – мертва, так як тіло без душі»

(Біблія).

«Скарай, недоле, людину, яка кривдить сиротину»

(народна творчість).

Вступне слово вчителя.

Сьогодні у нас свято «Відкрийте чарівні двері добра і довіри». Ми поведемо мову про добре ставлення до людей.

Чи вмієте Ви так поводити себе з людьми, щоб вас любили і охоче приходили Вам на допомогу? Як
цього досягти?

Люди різняться багатьма рисами, у них різні досвід, характер, вдача. Але існує загальний принцип поведінки, в ньому втілена мудрість позитивного ставлення до людей: «Поводь себе з іншими так, як хотів би ти, щоб інші поводилися з тобою».

Від чого залежить добре ставлення людей одне до одного? Чи знаєте ви людей, які можуть бути прикладом доброти, співчуття, милосердя? Чи були у вашому житті випадки, пов’язані з людською добротою, взаємовиручкою, взаємодопомогою?

ВЧИТЕЛЬ: На свято ми запросили одиноких людей нашого містечка. І поговоримо про те, як живеться одиноким людям, про добро, яке так необхідне кожному з нас.

На Україні проживає майже 2 мільйони одиноких людей. Така вже їхня доля – залишитися у чотирьох стінах сам на сам із своїми проблемами, хворобами. Знали б ви, як вони чекають, щоб хто-небудь з нас завітав до них. Ми часто не помічаємо їх згорблених, зморщених. А вони завжди поруч. В автобусі молодик несамовито штовхає дідуся, який хоче примоститися на краєчку лавки. Як виявилося, це місце він зайняв для свого товариша, що має зайти в автобус. І дідусь ніяково відходить, схиливши голову.

Стара бабця гірко нарікає на свою долю: «Маю дітей та онуків, а вони відцуралися від мене, кричать, ненавидять, обзивають». І таких прикладів -безліч. Постає запитання: що це? Невихованість? Дефіцит совісті? А, може, ми думаємо, що старість обмине нас?

Ні! Старість – уперта бестія, що покриває зморшками обличчя і руки, чіпляє на плечі горб і дає кожному костур. Старість більше ніж потребує уваги, любові, турботи та ласки. Але часто так і залишається без цього. Когось вона змушує жебракувати, когось рятуватися від голоду і холоду… Щодня бачимо сумні очі тих, кого в одне ціле об’єднало слово «старість», бачимо безнадію, розпач. І з самого серця виринають слова: «Молодосте, зазирни у вічі старості»…

 

Учень.

Живе одинока людина,

Чому ж ми проходимо мимо?

Живе одинока людина,

Ніким у житті не любима.

Учениця.

І серце у неї відкрите

Для ласки людської й привіту,

Печальним льодком оповите.

Віддалене горем від світу.

Учень.

Чому ж ми не прийдемо в хату,

її не покличем з собою?

Бо буде одна вікувати

Людина з своєю журбою.

Учениця.

Нам легше, бо ми не самотні.

Ходімо ж до неї в світлицю,

І серце людини з безодні

Полине над нами, як птиця

(Я. Забашта).

У нашому містечку також живуть одинокі старенькі, яким потрібна наша підтримка і допомога.

Дивлячись на нас, молодих, вони радіють, а водночас і сумують. Радіють з того, що ми – їхнє продовження, а сумують, напевне, через те, що ми часто забуваємо про них, обминаємо їх.

Так, діти, бачите – вони не просять у нас чогось незвичайного, вони хочуть тільки нашої уваги, а інколи допомоги.

Найвища наука життя – мудрість. А найвища мудрість – бути добрим. Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді – це завжди було в характері нашого українського народу. У наших традиціях споконвіку зберігалася звичка наділити прохаючого, прихилити подорожнього, надати допомогу немічному, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого.

Але що потрібно зробити для того, щоб ці згадані добрі звички і традиції, оте всенародне милосердя, що здавна було властиве нашому народові, зберегти на віки?

Напевне, треба менше говорити про добро, а просто проявляти милосердя до тих, хто бажає підтримки.

 

Учень.

Не говори про доброту, коли ти сам нею не сяєш,

Коли у радощах витаєш, забувши про чужу біду.

Учениця.

Бо доброта не тільки те, що обіймає тепле слово,

В цім почутті така основа, яка з глибин душі росте.

Учень.

Коли її не маєш ти, то раниш людяне в людині, Немає вищої святині, як чисте сяйво доброти

(О. Довгий).

Сценка. Ведуча Син. Прибіг щодуху син додому й до тата голосно гука: А я провідав у

лікарні свого товариша-дружка. То ж правда, тату, я чутливий і маю серце золоте.

Ведуча.

Замисливсь тато на хвилину і так йому сказав на те:

Тато.

Коли тебе в тяжку хвилину людина виручить з біди. Про це добро аж поки віку ти, синку, пам’ятай завжди. Коли ж людині ненароком ти зробиш сам добро колись, Про це забудь, аж поки віку мовчи й нікому не хвались

(Д. Компанієць).

Учениця.

Нам би про душу хоч не забути,

Нам би хоч трохи добрішими бути,

Ми лише раз, так уже повелося,

Живемо на цій грішній землі…

Хай прокинуться сплячі душі,

Що, як квіти у квітнику.

Що потребують дощу і суші

На довгім життєвім шляху.

Хай романтика Віри й Любові,

Слова людського тепла й доброти

Нам порожнини в душах заповнить,

Куди вже війнули ринкові вітри

(І.Тулундай).

Вчитель. Зараз такий розбурханий світ. Наша країна знаходиться в економічній і соціальній кризі. Багато людей сьогодні живуть у злиднях, багато мешкають у напіврозвалених хатинках або й взагалі не мають даху над головою. Деякі жебракують і раді хоч черствому кусочкові хліба.

 

Учениця. Простягає руку, молиться натхненно, У благенькім платті, хусточці рябій, А у шибку вітер стукає студений:

  • Що, мовляв, бабусю, треба тут тобі?
    Людям на вокзалі клопітно і тісно,
  • Скоро розвезуть їх в далину авто.
    Потемніло небо, хмари сині виснуть:
  • А тебе, бабусю, захистить же хто?
  • Випрошені гроші, дві-чотири гривні
  • На шматочок хліба, може ще й на квас…
  • Україно-нене, простягни долоні,
  • Від лихої долі захисти всіх нас!

    (Васжевська)

    Вчитель. Діти, ми з вами живемо добре, маємо батьків, котрі дбають про нас, і нам важко уявити, що тисячі людей страждають не тільки від холоду й голоду, а ще й від того, що не чують теплого слова, їм ні з ким поговорити. І якщо матеріально ми не завжди можемо допомогти їм, то що ж перешкоджає нам хоч морально підтримати їх?

    Учень.

    Кажімо більше ніжних слів знайомим, друзям і коханим,

    Нехай комусь тепліше стане від зливи наших почуттів,

    Нехай тих слів солодкий мед чиюсь загоїть рану,

    Чи перший біль чи то останній – Коли б то знати наперед.

    Учениця.

    Кажімо більше ніжних слів, комусь всміхаймось ненароком,

    То не життя людське коротке, короткі в нас слова черстві,

    Кажімо більше ніжних слів

    (Г. Вовк).

    Вчитель. Якби кожна зла людина зробила на одну злу справу менше, а кожна добра – на одну добру справу більше, наскільки світлішим стало б наше життя. Якби кожен, хто може, допоміг би хоча б одній конкретній людині, світ став би набагато кращим.

    Учень.

    Лікуймо наші зболені серця,

    Лікуймо наші душі зачерствілі,

    Несімо правди непогасний стяг,

    І кривда в нашу душу не поцілить.

    Є ще спасіння від недуг людських,

    Джерела віднайдімо лиш цілющі…

    Мов подорожником торкнімося до них,

    І добром розквітнуть, просвітліють душі.

    Окропімо серце щире, нечерстве,

    Людського милосердя еліксиром,

    Воно, хоч кволе, знову оживе,

    У справедливість й людяність повірить.

    Вчитель.

    Час невпинно біжить вперед. Збігають хвилини, години, пливуть роки. Хочеться вірити, що у вас буде все гаразд, хочеться, щоб слова доброти, почуті сьогодні, ви пронесли крізь усе життя. Пам’ятайте, людина на цім світі не вічна, життя коротке і гріх розтринькувати його на погані справи.

    Учень. Не зобидь ні старця, ні дитину, поділись останнім сухарем,

    Тільки раз ми на землі живемо, у могилу не бери провину. Зло нічого не дає крім зла, вмій прощати, як прощає мати, За добро добром спіши воздати – мудрість завше доброю була. Витри піт солоний із чола і трудись, забувши про утому, Бо людина ціниться по тому, чи вона зробила що могла. Скільки сил у неї вистачало, щоб на світі більше щастя стало.

    (М. Луків)

    Вчитель. Старість – не радість, ніхто її не жде. Всяк старається відсунути її небажаний прихід. Та вона все ж несподівано підкрадається, і ти вже з печальною розсудливістю розумієш, що усе найкраще вже було, усе в минулому. А з тобою лише спомини та недуги. Добре, коли поруч тебе рідні -діти, онуки. А якщо їх немає? (Розповідь запрошених про своє одиноке життя.)

    А багато є випадків, що і при живих дітях батьки стають самотніми. Діти виростають, забувають стежку до рідної хати, дбаючи лише про своє благополуччя. А матерям хочеться бачити їх, погладити по голівці, торкнутися до їхніх рук і почути теплі слова любові.

    (Інсценівка вірша «Розмова з мамою».)

    Син.

    Розкажіть мені, мамо, про вишні, їх було так багато в саду.

    Мати.

    Були, сину, морози невтішні, а вони кого хочеш зведуть.

    Син.

    Розкажіть мені, мамо, про зорі, чи такими були і колись?

    Мати.

    А той, сину,
    хто виріс у горі – не часто на зорі дививсь.

    Син.

    Розкажіть мені, мамо, про
    долю, чи людині підвладна вона?

    Мати.

    Наша доля, мій сину, як море – той пливе лиш, хто має човна.

    Син. Розкажіть мені, мамо, про роки – чи спливають помітно вони?

    Мати.

    Роки, сину, помітні допоки… Матерів пам’ятають сини.

    (М. Довнич)


    Вчитель. Вудьте добрими, людяними, милосердними, терпеливими,

    нехай не черствіють ваші душі в щоденних клопотах, бережіть свої серця від

    усього злого.

    А зараз хочу подарувати вам пам’ятки про нашу сьогоднішню зустріч і прошу пам’ятати про те, що ще літописець Київської Русі Володимир Мономах у своєму «Повчанні дітям» закликав:

  • не забувайте убогих, подавайте сиротам, захистіть вдову;
  • не майте гордощів у своєму серці, старших шануйте;
  • не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і добре слово мовте;
  • на світанні, побачивши сонце, з радістю прославте день новий і
    скажіть: «Господи, додай мені літа до літа, щоб я честю й добром виправдав
    життя своє ».

    У кожному селі та місті біля церков є дзвони, які щонеділі й свята кличуть людей на службу Божу. Але з давніх-давен, окрім богослужіння, дзвони використовувались як набат для сповіщення про якесь лихо, біль, били на сполох під час пожежі чи ворожого нашестя.

    А сьогодні дзвони б’ють на сполох, закликаючи нас до милосердя, доброти.
    Бо тільки доброта і милосердя роблять нас справжніми людьми. Хай наше серце завжди відгукується на них і відкривається для добра.

    (Учень і учениця підходять до ікони Божої Матері, всі діти встають, склавши руки до молитви.)

    Учень. Помолимось за тих, хто у розлуці помруть відірвані від рідних хат, Помолимось за тих, хто у розпуці вночі без мами плачуть і не сплять.

    Учениця. Помолимось за тих, кого лишили мами, помолимось за одиноких і сиріт. Над ними, Господи, в небесній тверді відкрий свої долоні милосердні.

     

    Підсумкове слово вчителя.

    Ось і закінчилася наша розмова. Я надіюся, що всі ми станемо добрішими, милосерднішими. І ця година доброти переросте у щоденну потребу робити добро. Всім нам нелегко у сьогоднішній скрутний час, але пам’ятаймо, що поруч є люди, яким набагато гірше. А ми можемо хоч на крихту покращити їхнє життя.

    А вам, дорогі наші гості, щиро дякую за те, що ви прийшли на нашу зустріч. Будьте здорові, живіть довго і щасливо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Виступ волонтерів «Учіться добра».

– Хто з вас, друзі, не мріє бути сміливим, мужнім, сильним? А хто з вас, дорогі друзі, мріє бути добрим? Просто доброю людиною?

Добро необхідне людині, як повітря. Без добра життя стає бідним, нікому не потрібним. Усе, що є кращого в житті людини, осяяне добром.

Давайте ж учитись добра!

Шукай краси,

Добра шукай!

Вони є все.

Вони є всюди…

(І.Франко)

ІІІ. Скринька «Добрих справ»

Учні-волонтери записують яку б вони хотіли зробити добру справу та кидають у скриньку. По закінчені цього етапу вони звітують, чи вдалося їм зробити її.

Пам’ятка волонтеру на кожний день

  • Пам’ятай, життя дано на добрі справи.
  • Добра людина ніколи не образить.
  • Добра людина завжди допоможе.
  • Якщо у тебе попросять допомоги, не відмовляй!
  • Якщо ти чомусь образився на свого друга, задумайся, спробуй вибачити свою образу. Знайти слова примирення.
  • Ніколи не кажи грубих слів.
  • Будь ввічливим. Не забувай вітатися.
  • Відповідай за кожний свій вчинок.
  • Стався до людей так, як хотів би, щоб вони ставились до тебе.

ІV. Надання допомоги людям похилого віку, одиноким, ветеранам Великої

Вітчизняної війни. «Людина з добрим серцем і доброю душею»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

VІ. Години спілкування

 

 

Тема виховної години: «Умій бути вдячним»

 

Мета: допомогти глибше засвоїти моральне поняття «доброта»;

спонукати в учнів бажання висловлювати вдячність за все те добре, що вони отримують.

 

 

Хід заняття

На дошці:

Ти будеш ближніми любимий

І радість доброти пізнаєш,

Не побажавши іншим те,

Чого собі не побажаєш.

І в житті, і на полі мінному,

Я просила в цьому сторіччі

Хоч би той магазинний мінімум:

– Люди, будуть взаємно ввічливі.

І якби на те моя воля,

Так багато на світі горя,

Написала б я скрізь курсивами:

– Люди, будуть взаємно красивими!

Ліна Костенко

  1. Перш ніж повідомити тему нашого заняття, я хочу зачитати вам з різних джерел маленькі уривки. Ваше завдання – визначити, що в них спільного?
  • з казки – «Дідова дочка і бабина дочка»
  • з листівки – «Спасибі…»
  • з народної весільної пісні – «Кланяюсь тобі, мамо, що будила мене рано; тобі сестро, що навчила косу плести»
  • з Біблії – Матв.25:21 по-різному висловлювалась вдячність за зроблене добро.
  • Повідомлення теми і зачитуються слова, що буде девізом. Я хочу зачитати ще одну листівку, маленьку, несподівану. Бо попередня, була призначена до свята.
  • Чи ви коли-небудь отримували листівку зі словами подяки, зовсім цього не сподіваючись? Якщо так, вона безперечно зігріла ваше серце. Зрештою, кожна людина прагне, щоб її цінували і виявляли їй вдячність.
  • На жаль, вияви подяки, письмові або усні, стають дедалі менше вживаними. Біблія попереджала про це, що люди будуть невдячні.

    («Якщо не пильнувати, то дух егоїзму, котрий сьогодні панує серед людей, заглушить в нас всі прояви вдячності»)

    Тож ми сьогодні поговоримо про те:

  • Як навчитись вдячності;
  • До кого її можна виявляти;
  • Чому потрібно розвивати вдячність навіть якщо інші цього не роблять.

    Спершу визначимо, що таке вдячність і хто такий вдячний – звернемось до словника(ст..28) – на добро хоче віддячити добром. Отож, вдячність і добро – це як дві руки, два ока, дві пелюстки однієї квітки. Вони навіть починаються однією буквою: добро і дяка. В українській мові є багато слів, де корінь «добро»:

  • добропорядний – добре вихована людина;
  • добродушна – добра вдача, душа;
  • доброзичлива – бажає(зичить) добра;
  • добровільна – без примусу, з доброї волі;
  • добросовісний – старанно виконує свої обов’язки.

    Складемо словосполучення: що може бути добрим?

    добра(-е, -ий): ім’я

    людина

    справа

    воля

    звістка

    знайома

    страва

    Яке добро?

    Закрийте очі, уявіть як лине ніжна легка музика. В уяві доторкніться до добра, яке вам щодня роблять ваші рідні: мама, тато, бабуся, дідусь. Яке воно – добро?

  • ніжне
  • щире
  • ласкаве
  • велике
  • безкорисливе
  • щоденне
  • безмежне (як море, як небо)

    Таке безмежне добро ви одержуєте щодня від своїх найближчих людей: батьків, бабусь, дідусів.

    І ви мали завдання – на протязі понеділка – вівторка записати: кому, за що, і як ви виявляли вдячність. Давайте зачитаємо ваші записи:

    а) до рідних людей;

    б) до інших людей.

    ( учні зачитують)

    Усе те добре, що ви отримуєте від своїх батьків, ви не повинні отримувати, як щось належне – ви повинні розвивати в собі вдячність і виражати її.

    Як розвивати?

    Почуття вдячності можна порівняти до квітів. Щоб вони добре росли (напр., в горщику хризантеми) за ними потрібно дбайливо доглядати.

    А як вирощувати вдячність?

    (поливати, підживлювати ґрунт і корінчики всмоктують все необхідне і передають по стеблу до листків, квітів).

    М і р к у в а н н я у ч н і в.

    – Де корінь всіх наших вчинків? Звідки починаються всі наші вчинки?

    – в думці –

    Отже, треба постійно розмірковувати про зусилля і щедрість людини, яка зробила нам якийсь подарунок – чи матеріальний, чи словесний.

    Такі роздуми – родючий ґрунт, на якому зростає вдячність!

    Нерідко ми відчуваємо вдячність, але забуваємо її виявляти. Чому важливо не тільки відчувати, але також висловлювати?

    Розглянемо біблійну розповідь про те, як Ісус, син Божий, зцілив кількох хворих чоловіків. (Луки 17:11 – 16).

    «Де ж інші дев’ятеро?»

    Дев’ятеро чоловіків, котрі забули подякувати Ісусу, не були поганими. Вони ж повірили в нього, в те, що він може зцілити. Ісус був розчарований. А що сказати про нас? Чи не забуваємо ми виявляти свою вдячність, коли хтось робить нам добро?

    Про що свідчать вислови щирої вдячності – не лише про наші хороші манери або пристойну поведінку. Вони свідчать про нашу л ю б о в.

     

    Ф о р м у л а л ю б о в і

    Вдячність, добро, любов – такі ж невидимі як повітря, як вітер. Ми не бачимо, але відчуваємо їх! Що ще ми можемо відчувати, але не бачити?

    ( учні перелічують: ніжність, чесність, радість, щастя, повагу, щедрість, справедливість, милосердя, терпеливість, щирість, ласку, правдивість)

    Г р а «Подарунок».

    (Учні дарують один одному повітряну кульку. Звертаються по імені, дарують з посмішкою, дякують – як?, а саме так: дякую, дуже гарно дякую, спасибі, велике спасибі, я тобі дуже вдячний, щиро вдячний).

    Дуже часто люди не дякують за наші добрі вчинки. То чи варто нам бути вдячними? Звісно, що так. Розгляне принаймні одну причину для цього.

    (На дошці слова пісні, ще й роздається кожному учневі, які повертаються один до одного і разом співають: «Людина починається з добра…». Учні записують слова пісні в щоденник слід щодня їх перечитувати).

    Гра «Відверто кажучи» + «Закінчи фразу»

    (… під час заняття я зрозумів, що…; … найцікавішим для мене було…)

    Роблячи добро невдячним людям, ми наслідуємо нашого Творця – Бога. Багато хто не цінує любові, яку Бог виявляє до людей, однак це не стримує його робити людям добро.

    …Він наказує Сонцю своєму сходити над злими і добрими…

    Якщо ми стараємось бути вдячними, незважаючи на повсюдний дух невдячності, то цим ми покажемо, що ми поважаємо, шануємо Бога, чинемо так, як він хоче, як йому подобається, робимо – по-Божому.

     

     

     

     

     

     

 

Виховна година «Доброта – ознака сили, а не слабкості»

 

Мета: розказати дітям про критерії доброти, розкрити сутність таких понять, як правдивість, милосердя, люб’язність, вірність; виховувати доброту, увагу до оточуючих, формувати свідомого громадянина.

Хід заняття

  • Бесіда.
  • Який зміст ви вкладаєте в поняття «доброта»?
  • Яке визначення «доброти» дається в енциклопедії?
  • Якою людиною хочеться стати вам?

     

    2. Педагогічна задача.

    Простежити за допомогою графіка за вашим настроєм протягом дня і зробити висновок: «Чи впливає ваш настрій на настрій інших людей?».

  • На кого вплинув ваш настрій і ваша поведінка?

    3.Загальне складання ланцюжка «Складові частини доброти».

     

    4.Словникова робота: вірність, правдивість.

  • Хто читав в літературі, чи знайомий з піснями, де зустрічається вірність?
  • Правдивість і брехливість – дві протилежні риси характеру. Чи бувають ці риси вродженими? Чи буває чесність від природи?

     

    5.Підсумкове слово вчителя.

     

    6.Словникова робота: милосердя, люб’язність.

  • Чи траплялись у вашому житті випадки, коли ви щиро давали милостиню?
  • Чи відомі вам приклади милосердя?
  • Чи завжди наше спілкування з товаришами, батьками, вчителями є приємним? Чи вміємо ми використовувати слова, які відображають ввічливість, чемність?

     

    7.Підсумкове слово вчителя про нешанобливе ставлення до оточуючих людей.

  • За добро, що для тебе роблять, слід платити добром. А не так: вимагати для себе благ, а не платити за них. Платити, звичайно, не грішми, а працею або найдорожчою ціною – душевним теплом. Доброта – ознака сили, а не слабості. Сильна людина виявляє велику доброту, а слабка буває доброю на словах, а бездіяльною у вчинках.

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    ДОБРОТА Й МИЛОСЕРДЯ

    Мета: виховувати доброту, терпимість, милосердя, вміння прощавати; розвивати моральні якості, самооцінку, мовлення.

    Обладнання: фрагмент мультфільму «Крихітка Єнот», запис пісень «Якщо добрий ти…», «Посмішка», малюнки доброго серця, Феї Доброти, Квітки прощення, ситуативні малюнки.

Хід заняття

 

І. Організаційний момент.

(Учні сидять по колу за партами. Замикає коло вчитель.)

Учитель. Діти, ми вчимо з вами закони математики, мови, природи, але набагато важливішими для нас є закони людяності, взаємин між людьми. Сьоогодні ми спробуємо довідатися щось дуже важливе для всіх нас. Послухайте, яка історія трапилася давним-давно.

ІІ. Легенда про доброту.

У старі часи жила молода дівчина. Вона булла дуже самотня. І звернулася тоді дівчина до доброго чарівника із проханням про подругу, що супроводжувала б її все життя. Чарівник пообіцяв виконати прохання рано-вранці, залишивши дівчині ніч на те, щоб вона бміркувала, яку подругу хоче мати.

Чудовим раннім ранком дівчина прийшла в сад до чарівника. Він вивів до неї 5 прекрасних дівчат і попросив вибрати собі у вірні подруги тільки одну. Перша дівчина булла дуже багато одягнена, Ім’я її – Багатство. Друга булла дуже гарна. Ім’я її – Краса. Третя увесь час весело сміялася. Ім’я її – Радість. Четверта булла Удачею. А от п’ята дівчина булла дуже непримітною, без дорогого вбрання, без яскравої краси. Підійшовши до кожної з дівчат, наша героїння заглянула їм в очі й відразу зробила свій вибір.

  • Як ви гадаєте, яку з подруг вибрала дівчина? Чому?

    (Відповіді дітей)

ІІІ. Оголошення теми заняття.

Учитель. Сьогодні Фея Доброти в нас у гостях. Вона дуже хоче, щоб кожен з вас вибрав своєю вічною подругою сааме доброту. А це може відбутися тільки в тому випадку, якщо ви будете мати добре серце. Але Одержати його можна тільки подолавши три щаблі доброти. Фея Доброти пропонує нам пройти по цих щаблях.

  1. Щабель «Добрі знаки»

(Перегляд уривку з мультфільму «Крихітка Єнот».)

  • Який добрий знак було використано?
  • А ви вмієте користуватися цим знаком?

    Вправа-гра «Відбиття». Учитель пропонує заглянути в чарівну гладь дзеркальця й виконати наступні завдання: насупитися, посміхнутися, стиснути кулак і погрозити.

  • Що ви відчували, коли вам посміхалися, коли супилися, коли грозили кулаками?
  • Які ще знаки-жести доброти ви знаєте? Поверніться до сусіда й спробуйте без слів виразити йому своє добре ставлення.

    (Виконання дітьми пісні «Посмішка».)

  1. Щабель «Добрі слова»

    (Читання уривка з розповіді Осєєвої «Чарівне слово».)

    Учитель. Недарма в народі кажуть:

  • Добре слово й кішці приємне.
  • Добре слово котує карбованця.
  • Добре слово солодше від м’якого пирога.
  • Добре слово вимовляється легко, а коштує дорого.

– А які добрі слова ви знаєте?

(Ланцюжок добрих слів. Учні передають по колу м’яч і вимовляють добрі слова.)

Гра-ситуація «А якщо…».

Ситуації надруковані на окремих картках і даються учням у довільному порядку.

Завдання: знайти слова доброти в пропонованій ситуації (робота в парах).


Друг занедужав, одержав погану оцінку, поділився яблуком; прийшов у гості; зателефонував; запропонував грати в гру; просить поділитись печивом; запросив у гості; ви не можете виконати прохання друга; ви входите в клас; ви зустрілися після розлуки; друг штовхнув вас; на заміні ви хочете взятии участь у грі; сусід засмучений; сусід скривдив вас.

  1. Щабель «Добрий вчинок».

Учитель. Але людина, яка має добре серце, не може не робити й добрих учинків.

(Читання розповіді Осєєвої «Гарне». Висновок: хочеш зробити добро – зроби.)

  • А от у тій ситуації, у якій ви шукали добрі слова, який добрий учинок можна було б зробити? (робота в парах і обговорення тих самих ситуацій, але в же з погляду вчинку)

Узагальнення (записано на дошці): добрий учинок – це:

  • співчуття й допомога ближнім;
  • повага до всіх людей;
  • радість за всіх;
  • прощення образ.

Учитель. Прощення образи – одне з найбільш складних якостей доброго серця. І тому Фея Доброти хоче навчити вас прощати образи.

(Діти сідають, заплючують очі й уявляють, як у душі розцвітає Квітка прощення, потім відкривають очі й малюють на папері цю квітку. У кінці вони можуть подарувати цю квітку кривдникові.)

ІV.
Підсумкова робота.

Учитель. Ми подолали з вами всі щаблі на шляху до доброго серця. Я сподіваюся, що ви відчули, як у ваших серцях щось змінилося. Тепер нехай ваші добрі серця зіллються в одне добре серце всього людства. Напишіть свої добрі побажання й помістіть у велике добре серце. (Воно прикріплене до дошки, як кишенька.)

А Фея Доброти, прощаючись, залишає для вас головний закон доброго серця: «Стався до інших так, як бит и хотів, щоб ставилися до тебе».

(Учні читають вірш «Доброта».)

Добре слово скажеш одне –

І доброти посієш зерно.

Добру справу зробиш ти –

Теж посієш зерно доброти.

Зерна такі – пам’ятай! –

Завжди багатий дають урожай.

(Діти співають пісню «Якщо добрий ти».)

Учитель. Дорогі діти!Я сподіваюся, що після нашої розмови ви станете уважніше ставитися до своїх рідних і близьких. Дякую вам за вашу увагу й добре серце!

 

V. Спецвипуск газети учнівського самоврядування «Твори добро».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Другий етап Місячник «Милосердя»

«Живи, добро звершай! Та нагород за це не вимагай. Хай оживає істина стара – людина починається з добра!»

 

«Милосердя в нашому житті»

( виховна година )

Мета. Формувати моральні основи особистості, сприяти вихованню доброї, чуйної, милосердної людини, розвивати культуру мовлення, спілкування і

поведінки учнів, виховувати потребу в самовдосконаленні та самовихованні.

Хід заняття

Класний керівник. Дорогі десятикласники, ви стоїте на порозі складного періоду, який Жан Руссо назвав « другим народженням особистості». Саме тому сьогодні відбудеться розмова про найцінніше, вічний людський скарб -милосердя. Крім милосердя, є у світі й інші людські почуття – любов, прощення, їх не придбаєш у магазині, їх ні в кого не позичиш, їх просто можна виховати і виростити в собі. Кожному під силу навчитися бути добрим, людяним, милосердним.

Перший учень. Для краси народжується квітка, Для родин народжується рід, Для польоту – лебідь і лебідка, А людина – для добра і щастя…

Другий учень. Сказав мудрець; «Живи, добро звершай! Та нагород за це не вимагай. Хай оживає істина стара – людина починається з добра!»

Третій учень.

Все упованіє моє

На тебе, мій пресвітлий раю,

На милосердіє твоє,

Все упованіє моє

На тебе, мати, возлагаю.

Святая сило всіх святих,

Пренепорочная, благая!..

Класний керівник. Милосердя, доброта… Ще з давньогрецьких часів благодійність була великою чеснотою. Цілком природним і закономірним

вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого.

Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді – є в характері нашого народу.

Саме таким був безкорисний порив мільйонів людей, які прийшли на допомогу під час аварії на ЧАЕС, під час повені на Закарпатті, під час збору коштів на лікування важкохворих дітей та ін.


Четвертий учень.

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли на радощах витаєш.

Забувши про чужу біду.

 

Класний керівник. Доброта і милосердя – багатоликі. Потреба в них є повсякчас. Навіть тоді, коли немає біди. Милосердя й доброта – як два крила, на яких тримається людство. Як же могло так статися, що милосердя втратило сьогодні свою цінність, а його зміст звівся в основному до милостині? Невже для того, щоб виіскрити доброту та милосердя із наших сердець, потрібні землетрус чи катастрофа? Хіба без них не можна бути милосердним? Хіба у звичайному плині днів немає людей, які потребують допомоги? Важко уявити собі, що люди страждають не через голод, а через те, що не чують украй необхідного « Добрий день».

П’ятий учень.

Кажімо більше ніжних слів

Знайомим, друзям і коханим,

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів.

Класний керівник. Лікування добротою потребують не тільки хворі й самотні, а й цілком благополучні і здорові люди, у яких душа черства й глуха до чужого горя. Лікування милосердям потрібне і тим, хто не бачить і не чує кривди й болю, несправедливості, горя. Із такими «сліпими» й «глухими» слід терпеливо говорити, будити їх життєлюбним і проникливим словом.

« Треба, щоб за дверима кожної задоволеної, щасливої людини стояв хто -небудь із молотком і постійно нагадував би стуком, що є нещасні… – так писав письменник – гуманіст А.Чехов.

Шостий учень

Не нарікай на глухість душ людських

І не гостри в злобі на них зубів…

А ти, що людям доброго зробив,

Що вимагаєш доброти від них ?

Чого мовчиш, подумай і збагни,

Але уже з низької висоти,

І зваж, і переваж, а хто ти є?

І зваживши, нікого не вини,

А сам в своє більмо душі заглянь,

Чи там хоч раз добром світила рать

І променем зорилася святим?

І ти збагнеш, що до твоїх страждань

Не відгукнеться власна глухомань,

А ти шукаєш в людях доброти…

Класний керівник. Любов до ближнього починається з відчуття дитиною любові до батька, матері, сестер, братів, дідусів, бабусь, рідних, близьких.

Добро й милосердя не можливе без любові до ближнього, до життя, до самого себе. Саме вона – ця безкінечна, вічна й всеохоплююча сила любові творить дива зі свідомістю і серцем людини, перетворюючи їх на одне прагнення – допомогти квітці, пташині, людині, Всесвіту. Допомогти – це значить принести дрібку добра, шматочок сердечності, крапельку милосердя.

Для зла й неправди

Планета замала!

Творіть добро, плекайте милосердя, люди!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Третій етап Місячник «Благодійності»

«Допоможи тим, кому гірше, ніж тобі»

 

І. Бесіда з учнями про благодійність.

ІІ. Благодійний ярмарок (збір коштів для придбання іграшок та солодощів

для дітей з особливими потребами)



 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. Допомога дітям, що її потребують «Подаруй усмішку» до Дня святого

Миколая

 

 

День Святого Миколая

 

Ведуча – господиня :

 
 

 Добрий день , мої любі друзі ! Я бачу , що тут уже зібралися всі , тож можемо починати нашу святкову програму . До речі , скажіть , а чи знаєте ви, яке сьогодні у нас свято ?

 
 

Діти : Святого Миколая !

 
 

Господиня : Так , дійсно , У нас сьогодні 19 грудня – день Святого Миколая ! Сьогодні ми всі відзначаємо свято Миколи – Угодника чудотворця .

            ( Чути дзвоники , шум …)

 
 

Господиня : Ой ! Що це ? Що сталося ? ( В зал залітає сорока) .

 
 

Сорока:

                  Дзелень , дзелень , дзелень , дзелень !

                  Всім добрий день , всім добрий день !

                  Лечу сьогодні я із лісу ,

                  Новин несу цілу валізу .

                  Проснулась – в лісі вже зима ,

                  Проходу вже ніде нема .

                  Заснули скрізь сади веселі ,

                  Заснули в парках каруселі ,

                  Заснули поле , річка й гай ,

                  Не спить лише школярський край .

 
 

Господиня : Ти чого розскрекоталася , білобоко ? Справді Зима вже прокинулася й одягнула все навкруги в зимовий одяг . Вона навіть зателефонувала Миколаєві , допомогла йому зібрати подарунки для чемних діточок , підморозила чортикові хвоста , заморозила його різочки .І навіть зірочок попросила , щоб вказали Миколаю шлях до діток , які так його чекають .

 
 

Сорока : Ну добре , добре , переконала ти мене .Залишуся я тут ,побачу чи насправді прийде до вас сьогодні Миколай .

 
 

Господиня : Залишайся . Ось тобі кожушина щоб ти не замерзла і дивись                        ( Звучить мелодія . Заходить Зірочка )

 
 

Зірочка : Всім привіт , мої гарненькі,

                Я є зірочка ясненька ,

                Я на свято Миколая

                Йому завжди допомагаю !

                Я сідаю на хатки ,

                Зазираю у шибки .

                Є у мене і сестриці

                Мої вірні помічниці . ( Виходять Зірочки . Звучить мелодія .)

 
 

1- а Зірочка : Ми – зірки ясні ,

                       Злетіли на землю з високості

                       Подивитись , як на Україні

                       Чекають Святого Миколая в гості .

 
 

2-а .             Люба Зірочко – сестричко ,

                     Ніч сьогодні – чарівниця.

                     Нам сьогодні спатоньки

                     Зовсім не годиться .

 
 

3-я .              Їде , їде Миколай

                     В український славний край .

                     Він несе нам мир і волю,

                     Незалежність , кращу долю .

 
 

4-а .             Миколай – наш доброчинець ,

                    І для всіх в нього гостинець .

                    Україну він вітає ,

                    Про усіх діток він дбає . ( Танок Зірочок ).

 
 

До святкового залу забігає Зайчик .

 
 

Зайчик : Добрий день усім ! Які ви всі гарні ! А чому це ви всі так понаряжалися?

 
 

Господиня: Ти , що , Зайчику , не знаєш , чи забув ? У нас же свято !

 
 

 Зайчик : І не забув , і не знаю !

 
 

Господиня : Ой – ой – ой , Зайчику ! А ось діти наші знають . Хочеш послухати , яке сьогодні свято ? Сідай біля Сороки та слухай . Діти розкажіть нашому Зайчикові , яке сьогодні свято ?

                                    ( Виходить група дітей )

 
 

1-й . Ну , гаразд , Зайчику , слухай . Ось тобі книжечка у ній написано про малого Миколая . А ще послухай : Було це дуже і дуже давно , у 280 році .

 
 

Зайчик : Коли , коли , якого року ?

 

1-й .280-го.

 
 

Зайчик : А це більше ніж у мене пальчиків на лапках ?

 
 

1-й . Більше .

 
 

Зайчик : Зрозумів !

 
 

1-й. Тоді не перебивай мене і слухай . Жив у місті Мирах , у Малій Азії хлопець Миколай . Був він сиротою , бо батьки його рано повмирали і залишили синові велике майно .

 
 

2-й. У серці Миколая була велика доброта , і він вирішив роздати своє добро бідним .Кожної ночі накладав Миколай повен мішок їжі: – м’яса , хліба , медяних паляниць , а також одягу і грошей . Непомітно від служби виходив з дому , розносив по селу та розкладав біля порогів гостинці для бідних . А вранці придивлявся із даху свого дому , як раділи бідні діти .

 
 

3-й. Старший слуга Миколая затривожився , коли побачив , що в коморах щораз стає менше припасів . «Напевно, хтось їх краде»- подумав він. Треба зловити злодія !» . І він почав щоночі слідкувати й одного разу йому вдалося зловити «злодія». Яким же було його здивування , коли він упізнав свого господаря .

 
 

 4-й. Коли помер Миколай і його душа стала перед Господнім престолом , Господь спитав: «Чого бажаєш , мій Миколаю, в нагороду за добре життя на землі?» – Нічого не бажаю, тільки дозволь мені ,Боже , сходити час від часу з неба на Землю і відвідувати дітей .

 
 

5-й. Усміхнувся Господь і сказав : – Знав я яким буде твоє прохання. Тож дозволяю тобі щороку в день твоїх іменин сходити на Землю. Відтоді кожного року , в день своїх іменин – 19 грудня – Святий Миколай ходить по землі і розносить добрим дітям дарунки.

( Пісня )

 
 

Господиня : А ще напередодні свята існує звичай писати листи до Миколая . Давайте послухаємо що ж попрохали наші діти у Миколая . ( Зачитується 3 – 4 листи ) Ну що , Зайчику , сподобалися тобі розповіді про Миколая ? А вам , вам , діти ? Всі сьогодні чекають подарунки від Миколая , а чи підготували ви подарунок йому ?

 
 

 
 

Господиня : Мені здається , що настав час покликати Миколая ? Давайте разом дружно тричі скажемо :

« Миколаю, Миколаю, ми давно тебе чекаєм !» .  

 
 

( Забігає Капосниця )

 
 

Капосниця : Чого галасуєте? Кого кличете? Святого Миколая? Чого ви його завжди запрошуєте на свято , а мене ніколи ? А я сама прийшла . Не буде у вас Святого Миколая.

 
 

 Господиня : Ой , хто це до нас завітав ? Щось я не пригадую , щоб ми таку гостю запрошували . Вибачайте , добродійко , а ви хто така будете?

 
 

Капосниця : Ви що не знаєте , хто я така? Та я перша красуня сьогоднішнього свята !

 
 

Господиня : Тільки різних капосниць нам не вистачало на святі .

 
 

 Капосниця : Я не різна , а одна з найкращих . І всюди йду без запрошень. А що це тут скільки народу зібралося ? Може , роздають гуманітарку ? Та годі вже теревені розводити .Дозвольте вас юначе ,до танцю запросити .

( Виконується танок)

 
 

Господиня : Капоснице , годі тобі танцювати прийшов час Миколая зустрічати , подарунки роздавати .

 
 

 Капосниця : Так я ж давно чекаю цього моменту . Для вас у мене сюрприз !

( Дістає торбинку в якій несправжні цукерки. Вона пригощає ними дітей.)

 
 

Господиня : Все , біситись годі тут! Ти про капості свої забудь , Якщо хочеш залишитись Наше свято подивитись . На стілець он там всідайся І тихесенько сиди .

Дзвонять дзвоники. Заходить Святий Миколай у супроводі двох ангелочків .

 
 

Святий Миколай : Нарешті ті я дістався до вашого центру . Думав не потраплю на свято Але все гаразд . Минув багато перешкод я на шляху і приніс вам багато дарунків . Я надіюсь, що всі діти які тут були слухняні , добре навчаються . Бо дарунки оці я просто так не даю , тільки за хороші справи я розв’яжу свою торбинку .

Ану , хто в цім році зробив найкраще діло ,

Хай стане переді мною сміло ,

Хто був скромний , добрий і привітний ,

Той одержить подарунок гідний !

 
 

( Миколай вручає подарунки ) .

 

 

 

 

 

IV. Виступ шкільного театру у реабілітаційному центрі для дітей-інвалідів

 

 

Третій етап Місячник «Пам’яті»

 

 

 

 

 

 

 

 

«Діти, молодь – пенсіонерам»

 

  1. Акції «Привітай ветерана» – привітання вчителів – пенсіонерів

    (Зіліновську С.Д., Паламар Н.А., Зіліновську Т.М., Богуцьку Т.В.) з Днем вчителя.

    1. Привітання ветеранів ВВ війни з Новим роком та Різдвом Христовим.
    2. Організація та проведення фоторепортажів з ветеранами Великої Вітчизняної війни та узагальнення матеріалів у вигляді картин, які розміщено у шкільному музеї Бойової слави.
    3. Привітання ветеранів війни та праці з Міжнародним Днем людей похилого віку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Організація та проведення Мітингу – реквієму «Ні, не забути нам» за участю Ковальчува М. Г. Ромаха В.І., Герея В.С. (до 66-ї річниці визволення району від німецько-фашистських загарбників )
  2. Проведення зустрічей з головою ради ветеранів П. К. Мудрим
  3. Організація святкового концерту хору ветеранів.

 

  1. Привітання з Днем партизанської слави Климчук Г.В.
  2. Збір коштів для підписки газети «Нове життя» для ветеранів ВВвійни.
  3. Проведення акції «Чистий двір». Надання допомоги ( за потребою) ветеранам в осінньо та весняно- польових роботах .

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

 

завантаження...
WordPress: 23.03MB | MySQL:26 | 0,357sec