СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIV — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТ

ТЕМА. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIV У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТ.

Мета: характеризувати соціальну структуру українського суспільства в другій половині XIV — першій половині XVI ст.; розвивати в учнів уміння працювати зі схемами та таблицями, аналізувати їх, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки та порівняння; виховувати в учні національно-патріотичні почуття.

Основні поняття: феодальне землеволодіння, шляхта, магнати, селяни-данники, тяглі селяни, челядь, панщина, маґдебурзьке право, цехи, майстри.

Обладнання: карта, картки з джерелами інформації

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Очікуванні результати: після цього уроку учні зможуть: називати основні стани українського суспільства і характеризувати їхнє становище на соціальній драбині; визначати зміни, які відбулися в соціальній структурі України у XIV—XVI ст.; пояснювати значення князівської верстви для збереження державотворчих процесів в Україні; застосовувати та пояснювати на прикладах по­няття «українська шляхта», «магдебурзьке право», «феодальне землеволодіння»; розвинути вміння працювати зі схемами та таб­лицями, самостійно складати їх, узагальнював матеріал, робити висновки.

 ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Тестові завдання.

1)    У XIII ст. Закарпаття ввійшло до складу: а) Польщі; б) Литви; в) Угорщини.

2)    У XVI ст. назва Шипинська земля вживалася щодо ук­раїнської землі:

а) Північної Буковини; б)       Поділля; в)        Закарпаття.

3)    У XVI ст. Буковина потрапила в залежність: а) до Польщі; б) Молдавії; в) Туреччини.

4)    Кримське ханство здобуло незалежність:

 а) 1443 р.; б) 1444 р.; в) 1445 р.

5)    Кримським ханством управляла династія:

 а) Ґіреїв; б) Ходжибеїв; в) Курунбеїв.

6)  На початку XVI ст. до складу Московської держави ввійшли:

а)          Поділля; б) Чернігово-Сіверські землі; в) Київські землі.

7)  Установіть відповідність між назвами українських території і держав, до складу яких вони входили на початку XVI ст.

а) Чернігово-Сіверські землі 1) Польща

б) Волинь, Київщина, Східне Поділля 2) Угорщина

в) Галичина, Холмщина, Західне Поділля 3) Молдавія

г) Закарпаття                           4) Московська держава

д) Буковина                              5) Кримське ханство

е) Крим                                 6) Литва

 

а

б

в

г

д

е

           

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Запитання та завдання.

1) Які політичні процеси відбувалися на українських землях у другій половині XVI — першій половині XVI ст.?

2)                      До складу яких держав входили українські землі на початку XVI ст.? Покажіть їх на карті «Польсько-литовське проникнення в Україну».

3)          Що таке стан і соціальна структура населення?

4)                      Пригадайте, якою була соціальна структура українського суспільства часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Усі події, які відбувалися на українських землях у XIV XVI ст., насамперед, вступ українських земель до складу іноземних держав, значно вплинули на спосіб життя українців. На Україні розвивався новий суспільно-політичний устрій, не схожий на устрій Київської Русі. У цей час посилюються відносини. України із західноєвропейськими державами (через Польщу та Литву), що й зумовило організацію українського суспільства за західним зразком.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

1. Соціальна піраміда.

Розвиток феодальних відносин, у XIV—XVI ст. зумовив зростання феодального землеволодіння, як князівського, так і боярського. У першій половині ХVІ ст. в Україні землевласника­ми стали понад сто магнатських родин і тисячі шляхтичів. Для порівняння, наприкінці XVI ст. в Україні було лише кілька десятків великих феодальних землеволодінь. Основними джерелами зростання землеволодінь були князівські дарування, захоплення общинних селянських земель, купівля маєтків в інших власників, освоєння нових земель. В Україні найбільшими землевласниками були: Острозькі, Чорторийські, Заславські, Заморські, Потоцькі та ін.

Зростання феодального землеволодіння супроводжувало. |змінами в організації праці: розвивалися товарно-грошові відносини, зростав ринок сільськогосподарської продукції. Феодали перетворювали свої господарства на фільварки — багатогалузеві господарчі комплекси. Відбувалися значні зрушення і за міськими мурами: поглиблювалася спеціалізація ремісництва, набуті ли поширення ярмарки, виникали фахові ремісничі об’єднанні, з’являлися зародки мануфактурного виробництва, запроваджувалося маґдебурзьке право.

— Пригадайте з курсу всесвітньої історії, що таке магдебурзь­ке право та коли воно виникло.

Зрушення в економіці були тісно пов’язані із соціальними про­цесами. Відбувалися зміни і в соціальній структурі населення України.

Робота зі схемою.

Учитель звертає увагу учнів на схему (готується як демонстраційний матеріал), після чого учні виконують завдання до неї.

 Соціальна структура українського суспільства в XIV—XVI ст.

 

Магнати Власники великих князівських і боярських землеволо­дінь, які зростали за рахунок великокнязівських дарувань, захоплення общинних земель, купівлі маєтків, освоєння нових земель. У їхніх руках була зосереджена більшість земель
Шляхта Представники різних соціальних груп, що несли військову службу в князя і могли утримувати себе під час походів. У XVI ст. шляхта оформлюється в привілейований стан
Пани Члени великокнязівської ради та найзаможніші феодали, які виїжджали у військові походи зі своїми загонами під власними корогвами. Разом із князями утворювали елітну групу, яка була основою для формування державного апа­рату
Зем`яни Дрібна шляхта, колишні вихідці із селян та міщан, які за свою військову службу одержали статус шляхти та земель­ні володіння
Духовенство «Церковні люди», не підлягали світському суду, мали значні права та привілеї. Духовенство поділялося на біле (парафіяльні священики, які не давали обітниці безшлюб­ності) і чорне (ченці, високі духовні ієрархи)
Міщани Цей стан не був однорідним: 1) патриціат (найбагатші та найвпливовіші купці та промисловці);

2) бюргерство (це­хові майстри та торговці середньої заможності);

3) міський плебс (ремісники, дрібні торговці, селяни)

Селяни Найнижчий прошарок суспільства, теж неоднорідний: 1) чиншові селяни, або данники — особисто вільні, сплачували феодалам натуральну й грошову ренту; 2) тяглі селяни — вели господарство на ділянках, що належали феодалам. Відробляли панщину, виконували повинності та сплачували податки; 3) службові селяни — обслуговували двір феодала

 

Запитання та завдання.

1)    Назвіть основні стани населення в Україні в XIV—XVI <т,

2)     Які стани належали до привілейованих верств суспільства? Які посідали нижчі сходинки цієї соціальної піраміди?

3)     Порівняйте соціальну структуру українського суспільства XIV—XVI ст. і періоду Київської Русі. Зробіть висновки,

2. Панівні верстви українського населення.

Верхівку соціальної ієрархії посідав військово-службовий стан — шляхта. Формування шляхти тривало від XIV до XVI ст. За цей час вона пройшла шлях від соціально-неоднорідної верстви населення до привілейованого стану суспільства. Вона стала впливовою, організованою силою й становила в Україні 5 % населення.

Далі вчитель наголошує на змінах, які відбулися в становищі шляхти в XVI ст.

– Шляхта остаточно відокремилася від інших верств насо­лений, і незабаром термін «шляхтич» витісняє з ужитку «бояр» і «зем’ян».

– Відбувається розширення прав дрібної шляхти, що зумовило зближення шляхетського стану.

– Відбувається процес юридично оформленої системи прав шляхти:

  • «Устав на волоки» 1557 р. закріпив виділення шляхти в самостійний стан;
  • Литовський статут 1566 р. скасував усі обмеження шляхетської земельної власності, створив організоване представництво шляхти на загальнодержавних сеймах;
  • Віденський привілей 1565р. сприяв утворенню повітових шляхетських сеймиків.

– Визначте місце, яке посідала шляхта в українському су­спільстві XVI ст. Як змінилося її становище в XVI ст.?

Особливе місце в українському суспільстві належало духовенству, яке складало десяту частину населення. «Церковні люди» не підлягали світському суду і поділялися на дві категорії: біле Духовенство (парафіяльні священики, які не давали обітниці безшлюбності) і чорне (ченці, здебільшого високі духовні ієрархи). Тривалий час церковні посади передавалися в спадок. Від парафіян духовенство вимагало різні «треби» (десятина, данина натурою). Деякі церкви та монастирі володіли земельними угіддями, селами і навіть містами. Українське суспільство, утра­тивши власну державність, сприймало церкву і як духовного на­ставника, і як гаранта збереження етнічної самобутності, і як осередок громадського життя. Під час перебування українських земель у складі Литви церква мала значні права та привілеї, ко­ристувалася авторитетом у суспільстві, але після послаблення Литви становище української православної церкви погіршується. Значних змін зазнало і міське життя.

Далі вчитель наголошує на особливостях розвитку українсь­ких міст.

– Населення міст було неоднорідним.

– Відбувається утворення цехових організацій, які не були так жорстоко регламентовані, як у західноєвропейських містах.

– У містах поширюється маґдебурзьке право, суть якого по­лягала у звільненні міста від управління та суду державних уря­довців і феодалів та даруванні права на створення органів місце­вого самоврядування.

– Міщани перебували в більш привілейованому становищі, ніж селяни, тому що:

міські мури робили їх більш захищеними;

ремесло та торгівля забезпечували більш високий рівень життя;

маґдебурзьке право створювало можливості для незалежного розвитку міст;

існування міського самоврядування формувало в міщан особ­ливі риси: незалежність поглядів, самостійність у прийнятті рішень, відповідальність;

завдяки більшій концентрації населення відбувався швидший процес обміну інформацією, новими ідеями із зовнішнім світом.

 

 

Запитання.

1)   Як ви гадаєте, яке значення мало для українських міст поширення магдебурзького права?

 2) Чим українське місто XV—XVI ст. відрізнялося від захід­ноєвропейського?

3. Князь Костянтин Острозький.

Наступ іноземних держав на українські землі супроводжувався не тільки захопленням території, а й значними змінами в її політичному, суспільному, національному та культурному житті. Держави, до складу яких увійшли українські землі, мали відмінні від українців мову, релігію, культуру, звичаї та традиції. Роз’єднаність українських земель, іноземне гноблення, турецько-татарські набіги, насадження католицької віри, чужих звичаїв — ось далеко не повний перелік тих чинників, які негативно впливали на формування української народності, адже народ, який утрачає свою державність, позбавлений можливості вільно розвиватися, згодом приречений утратити й свою само бутність. Тому перед українцями постало надзвичайно важливе завдання: ось у таких тяжких умовах іноземного пануванні! зберегти найкращі традиції українського державотворення і не втратити самобутність української нації. Головну роль у виконанні цього важливого завдання відігравали давні князівські роди, серед яких — князі Острозькі, з ім’ям яких було тісно пов’язано життя українських земель у XVI ст. Саме ця старовинна родини володіла великою кількістю українських земель і уславила їх своєю діяльністю: батько Костянтин і його син Василь – Костянтин Острозькі. Костянтин Іванович Острозький обіймав посаду Головнокомандувача Великого князівства Литовського, набув слави видатного полководця, обороняючи українські землі від татар. Ось як про нього писав мандрівник, який побував у той час на українських землях:

Костянтин безліч разів розбивав ординців, при цьому він не виступав їм назустріч, коли вони ватагою йшли грабувати, а переслідував обтяжених здобиччю. Тільки-но вони діставалися місця, де, як їм здавалося, можна, нічого не остерігаючись, відпочити, він наказував нападати. І зненацька, із першим промінням сонця нападав і вчиняв їм цілковитий розгром.

Його син Василь, який після смерті батька взяв ім’я Костянтин, більше уславився як культурний діяч, захисник інтересів українського народу і найкращих традицій українського державотворення.

Далі відбувається ознайомлення з історичною довідкою та за­слуховування повідомлення одного з учнів про діяльність Василя-Костянтина Острозького.

Історична довідка.

Князь Василь-Костянтин Острозький — видатний україн­ський політичний і культурний діяч. Володів великими маєт­ками на Волині, Київщині, Поділлі та в Галичині. Був володимир – волинським старостою, київським воєводою і від 1569 р. сенатором. Один із найбільш впливових постатей того часу, пос­лідовно захищав політичні права українців. Уславився куль­турно-освітньою діяльністю, підтримував православну церкву, опікувався книгодрукуванням та освітою, заснував Острозьку академію. Його маєток в Острозі перетворився на провідний осе­редок духовного життя тогочасної України.

Запитання.

1)    Як ви гадаєте, чому Василя-Костянтина Острозького нази­вали «некоронованим королем руським » ?

2)    Чи можна назвати маєток К. Острозького провідним осе­редком духовного життя тогочасної України? Чому?

3)    Яке значення має його діяльність для збереження самобут­ності української нації?

V. Узагальнення та систематизація знань
Завдання на узагальнення.

Порівняйте соціальну структуру українського населення XIV—XVI ст. із соціальною структурою населення середньовічної Європи. Зробіть висновки.

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал підручників і виконати завдання §

 

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIV — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТ (29.8 KiB, Завантажень: 2)

завантаження...
WordPress: 22.92MB | MySQL:26 | 0,323sec