Слухання

Тема.
Слухання

Мета: допомогти дітям усвідомити необхідність уважно слухати інструкцію вчителя до завдань, правильно виконувати розпорядження вчителя

 

 

Хід заняття

 

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Повідомлення теми і мети заняття.

  • Заняття, які я у вас проведу, не будуть схожими на звичайні уроки в класі: урок математики, читання або письма. Ці заняття допоможуть вам краще вчитися, бути уважними, спостережливими. Ми будемо вчитися спілкуватися, розвивати пам’ять, мовлення, вчитися слухати.
  • Сьогодні ми вчитимемося не тільки слухати, а й розуміти почуте.
  • Скажіть, чому розумній людині необхідне вухо?
  • Чи завжди ви розумієте те, що вам кажуть?
  • Чи вмієте ви уважно слухати?
  • Щоб ви не забули тему заняття, на дошці буде намальоване вухо, яке слухатиме нас.
  •  

ІІІ. Робота над темою заняття.

1. Намалюйте 5 прапорців шириною в 1 клітинку, довжиною в 2 клітинки. Довжина одного 1-го та 5-го древка – 3 клітинки, а 2-го, 3-го та 4-го – по 2 клітинки.

– Перевірте, чи правильно ви виконали завдання?

– Чи робити ви помилки через те, що не вмієте слухати?

– Як ви вважаєте, чи потрібно нам учитися уважно слухати?

– На вашу думку, з чого виникає звук?

 

2. Гра « Звідки звуки?»

– Зараз подивимося, як ви вмієте слухати. Діти стають у коло. Один учень – посередині, заплющує очі. Учитель мовчки показує, хто має плеснути в долоні. Учень, що стоїть посередині, повинен сказати, звідки звук.

 

3. Графічний диктант.

– Послухайте, як треба вести лінію: « Від точки дві клітинки вгору, клітинку праворуч…»

– На що схожа фігура ?

– Домалюйте її?

 

4. Вправи на розвиток фонематичного слуху.

– Закрийте очі й послухайте, звідки може йти такий звук ( шелест сторінок, листя.)

Швидкомовне виділення, повторення звуків.

( На шосе шумлять машини – лиш шпаркі шурхочуть шини ).

 

 

5. Гра « Будь уважним!»

– Я попрошу вас виконати якусь вправу, але при цьому кажу фразу « будь ласка», якщо ж я цих слів не скажу, то вправу виконувати не можна.

Висновок:

1) уважно слухати завдання;

2) зосередитись й подумати: « Мені це потрібно»;

3) уявити ту роботу, яку тобі необхідно виконати, і її кінцевий результат: « Я повинен зробити!».

 

ІУ. Підсумок заняття.

  • Що ми робили на занятті?
  • Про що нове дізналися, чого навчилися?
  • Для чого ми все це робили?
  • Що було цікавим? Що – складним?
  • Що хотілося б повторити?
  • Про що хотілося б дізнатися?
завантаження...
WordPress: 22.86MB | MySQL:26 | 0,312sec