Словотворчі засоби стилістики. Стилістичне забарвлення значущих частин слова

Тема уроку: Словотворчі засоби стилістики. Стилістичне забарвлення значущих   частин слова.

Мета: вчити розрізняти стилістичне забарвлення словотворчих засобів мови, дотримуватися словотворчих норм української літературної мови у своєму й чужому мовленні; правильно писати слова з орфограмами в коренях, префіксах та суфіксах; розвивати увагу, пам’ять, вміння зосереджуватися, робити висновки.

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань на основі роботи дослідників української мови.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

1. Бліц опитування

1. Чи можна вважати однокореневими виділені слова у таких реченнях:

а) О 18.00 розпочався шкільний бал.

б) Високий бал – заслуга цього учня.

( не можна, бо виділені слова – омоніми, корені в них різні, різні значення)

2. Як можна пояснити, що генетично спорідненими є слова у таких парах:

горло – горлиця;

кора – корито;

копати – копито.

( горлиця – птиця з великим «горлом»; корито з суфіксом -ит- походить від слова «кора»; копито з суфіксом -ит- походить від слова «коп.-а-ти»)

3. Що називаємо основою слова?

( та частина слова, у якій міститься конкретне лексичне значення даного слова)

4. Як визначають основу?

( у змінних частинах мови основою є все слово, крім флексії, – сад , дубов –ий; коли ж флексії нема, то основою є все слово: пізнати, легко, скрізь).

5. До яких частин мови відносяться наведені основи:

бажаюч_, налетіл_, привезен_, левенятк_, машинн_, інш_, п’ятнадцят_.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Оголошення теми, мети уроку.

ІІІ. Робота над темою уроку

  1. 1.                            Вступне слово вчителя.

Виділення словотворчої стилістики сприяє повнішому охопленню питань стилістичного словотвору, загальному їх осмисленню, чіткому виявленню стилістичної ролі окремих способів і засобів словотворення.

Принципи аналізу стилістичних функцій засобів словотвору. Суто «стилістичний» підхід забезпечує аналіз окремих засобів і способів словотвору за їх приналежністю до функціональних мовних стилів з подальшим виявленням їх експресивних властивостей. Другий принцип полягає у дослідженні стилістичних функцій окремих словотворчих засобів – суфіксації, префіксації.

Але найдоцільніше дослідження словотвору зі стилістичного погляду провадити не за типами словотворчих засобів, а за їх приналежністю до словотвору певної частини мови.

Основними способами словотвору є лексико-семантичний, морфологічний та морфолого-синтаксичний.

З’ясування учнівських очікувань.

  1. Поміркуй: як можуть засвідчувати зв’язок з темою нашої роботи на уроці ці невеликі зразки. Зверніть увагу на виділені слова.

Чи не в дитинство ми втрапили?

а)Лисичка-сестричка,

вовчик-братик, де ви в казці заховались?

Ой! Та це ж вовчисько!

 

в) Дзень! Хлянь!

Яка блакить, який кругом прозор.

(П.Тичина)

 

г) І перша позелень на схилах поміж торішньої трави

(Л.Первомайський)

 

б)Гляньте, наша Шевчучка біжить, а Ковалиха її здоганяє.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Ситуативне дослідження.

Який зараз місяць панує на землі?

Саме січень допоможе нам пізнати багато чого.

Послухаємо його розповідь

Доброго дня! Я – січень. Моє «ім’я» походить від старослов’янського слова сікти. В цю пору року давні слов’яни вирубували ліс, чагарник, готуючи землю для посіву сільськогосподарських культур. Від основи дієслова сікти – сік і утворився іменник січень (к я відкинув, замінив на ч, до своєї основи додав суфікс -ень- ).

В давньоруській мові мене ще називали просинець. Слово синь означало – ясний. На допомогу прийшов префікс про. Виникло слово – «прояснення» (просинь+ець).

***

Дід здивовано дивився на них. Видно, він уже давно перестав сердитись на Толю, а може, й забув про свого перепела. Дід Мармиза любив дітей і пішов до Толі.

– Ну, вам чого треба, безштаньки, бабусі-балабусі?- з лагідною посмішкою спитав дід. – В гості прийшли? Ну гостюйте. Може, меду захотіли, так ще немає меду. Ще бджілки не наносили.

(О.Копиленко)

***

Ганна Миколаївна лише бистро зиркнула на Толю, але на цей раз нічого не сказала і продовжувала оповідати, як пташки відлітають від нас у вирій, як звірі ховаються на зиму в теплі нори і вдягаються в теплі шубки, щоб їм не дошкулив морозяка.

(О.Копиленко)

***

Повівав вітерець, кущі шелестіли тривожно листям, ворушили вітами. Але чути було кожне слово розмови невідомих людей, які були певні, що їх ніхто не чує… З обрію, до сонця, знімалась пухка хмарка і, розбухаючи, намагалась одним крилом зачепити сонце.

***

Ми довго стояли з Петром під старим дубом і спостерігали, як працюють дятел і синички. А дуб товстий, старезний. Кора його аж повисіла від лишаїв та мохів. Певно, йому більше років, ніж мені разом з Петром. Ось повіває вітерець, і світло-коричневе листя дзвенить.

***

Петро довго розглядав снігурів, а тоді пішли ми далі і вийшли до невеличкої річки. На березі, на вільхах і берізках добре влаштувались веселі зелені чижики. А до них приєднались ще одні наші гості з півночі – сіренькі, з рожевими грудьми та в червоних беретиках маленькі чечітки.

***

Ви знаєте – є такий малесенький хижак, що зветься ласка. Або ще називають її у нас часом – ласочка. Це, мабуть, чи не найменший у нас хижак.

Тоненьке, ворухливе, мов в’юн, спритне, але й зле звірятко. Здається, у найвужчу щілинку пролізе ласка, щоб кинутися на мишу або ще на якусь тваринку. Ласка. Аби тільки подужала, а то нічим живим не гребує, особливо, коли голодна.

Часом навіть на величеньке зайченя кинеться…

Такий кривавий розбишака, як тхір, і той не завжди наважиться напасти на коричневу, хоробру, спритну ласку.

***

А жайворонок як виспівує!

Йому не треба ніякої хатки. Знайде собі невеличку ямку, наносить трохи м’якеньких стебелинок, якогось пір’ячка – ото й буде його гніздечко. Ото і є його хатка.

***

Та звідки ж воно, оце слово,

Ніколи, здається, не чуте?

Ну, просто не слово, а чудо –

Та звідки ж воно, оце слово?

Зійшло у свідомості слово,

Таке таємниче, неждане,

Таке невловиме, жадане

Зійшло у свідомості слово.

У слові просвічує слово,

Словечко, слівце, словенятко.

Зіницями прасловянятка

У слові просвічує слово.

А слово народжує слово.

А слово вростає у слово.

Бузками цвіте у розмаї.

І краю праслову немає.

(П.Перебийніс)

 

  1. Дослідження. Стилістичні функції суфіксів, префіксів.

Робота в групах. (на основі текстів)

Користуючись текстами, з’ясувати стилістичні засоби морфем.

Група №1

Досліджує: суфікси з лексико-семантичним значенням.

а) суфікси від дієслівних іменників: -анн-, -енн-, -інн-.

(повторення, нарощування, терпіння)

б) суфікси –изм (ізм) – ( практицизм, центризм);

ізаці (я) – (машинізація, паспортизація)

в) суфікс –інь (нейтральне значення – глибина,

поетичне значення – глибінь)

г) суфікс -ш- (директорша, офіцерша)

суфікс -к- , -их (Шевчук-Шевчучка, Коваль-Ковалиха).

Група №2

Досліджує: Суфікси з лексико-граматичним значенням.

а) суфікси на означення зменшеності чи здрібнілості

-к-, -ик-, -ичок-, -очок-, -счок-, -ечк-, -чк-, -иночк-

б) суфікси –оньк-, -еньк-, -иноньк-.

(серденько, сердечко, стебло-стебелина-стеблинонька)

в) суфікс -к- в іменниках середнього, зрідка чоловічого роду.

суфікси -иц-, -ичк- в іменниках жіночого роду

суфікси у назвах осіб -усь, -унь:

(татко, личко, молодичка, дідусь, бабуся. (власне стилістичні суфікси української мови)

г) значення збільшеності чи згрубілості передає суфікс -ищ- (вітрище, морозище, чоботище).

д) слова з суфіксом -иськ-, якому приписувався лише відтінок зневажливості, можуть виступати у різних контекстах з відтінками співчуття, прихильності, схвалення: «У колисці п’ятимісячний хлопчисько ворушить рученятами» (О.Довженко).

е) суфікс -ак-, (-як-) надавати може відтінок згрубілості, зневажливості: (розбишака, злодіяка, задавака, харцизяка.

Може бути відтінок фамільярності, прихильності: друзяка; відтінок захоплення – рубака.

є) суфікс -юк- надає словам відтінок лайливості, зневажливості: тварюка, зміюка, злюка (назви людей, тварин), у назвах предметів – значення згрубілості: каменюка, пилюка.

Група №3

Досліджує: Безсуфіксні іменники.

Віддієслівні іменники, що означають різні звуки і мають звуконаслідувальний характер (грюк, дзеньк)

Звуконаслідувальні іменники як дієслівно-вигукові форми, які зі своєї природи є емоційно насиченими: «Чулися вже з города людські голоси, стуки та грюки, дзеньки та бреньки» (П.Загребельний).

Група №4

Досліджує: Префікси.

а) забарвлення урочистості, піднесеності, поетичності (група застарілої лексики ( праліс, павітер, супокій, пагорб.

падуб – «могутній дуб» (падуб – субтропічний вічнозелений кущ або невелике дерево з колючими листочками і отруйними червоними ягодами)

б) префікс про- виконує стилістичну фнкцію: неозначений вияв того, що виражає корінь.

Більшість слів з цим префіксом належить до поетичної лексики і авторських неологізмів: просинь, прозолоть, прозелень.

Група №5

Досліджує: Суфікси прикметників з лексико-граматичним значенням

Суфікси -ав- (-яв-), -аст- (-яст-) у прикметниках: білявий, дірявий.

Префікси при-, під-, недо- (недоумкуватий, підпухлий, придуркуватий)

Суфікси -уч- (-юч-), -ач- (-яч), -уч- (-ющ-), -ащ- (-ящ-): добрячий, пропащий, завидющий, загребущий.

Суфікси -уч- (-юч-), -лив-: балакучий-балакливий.

Суфікс -ист- виявляє надмірний вияв ознаки: бадьористий, барвистий, голосистий.

Суфікси з лексикограматичним значенням.

Суфікси (-і)ш-, -(к)уват_, -ущ (-ющ-), -уч- (-юч-), -енн-, -езн-, -елезн-, -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк- : синюватий, дивакуватий, худющий, старезний.

Суфікси -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: тоненький, тонісінький, дрібнюсінький.

Група №6

Досліджує: Префікси у прикметниках.

Порівняйте: а)премилий, прегарний, пре смішний;

б) превелебний, пресвятий, пренепорочний.

Префікс пра-, прадавній, прастарий.

Префікс за- (значення надмірного ступеня вияву ознаки) : затісний, завеликий.

Префікс не-: незрівнянний, непримиренний.

5. Конкурсні ігрові завдання ( на вибір)

Завдання перше:

Дати характеристику негативного зразка людині, яка заслуговує критики за недбальство в роботі, лінь.

Використати слова із суфіксами, префіксами, що виявляють бажаний стилістичний ефект.

         Завдання друге:

Скласти колискову пісню немовляті, виявляючи слова із суфіксами, що надають висловленню пестливо-здрібнілого смислу.

Завдання третє:

Продемонструвати кадр складеного вами мультфільму «Ну, постривай»

Використати слова із суфіксами, префіксами емоційно-експресивного характеру.

Завдання четверте:

Фантастична зустріч з інопланетянами.

Якими словами можна користуватись?

Підберіть слова із суфіксами і префіксами, які б відтіняли відповідний настрій таємничості.

Завдання п’яте:

Скласти гумористичну небилицю. Використати слова із суфіксами і префіксами емоційного характеру.

6. Ігри для розвитку креативного мислення школярів.

Гра «Я – фотограф»

Яке ім’я ти хотів би мати? Чому?

Написати пестливі форми цього імені.

Гра «Урок людяності»

У тактовній формі вказати на неправильну поведінку уявному ледареві.

Використати виражальні можливості морфем.

Гра «Зігріймо слово»

Серед записаних на дошці слів назвати «теплі».

Неприязнь, мелодія, сонечко, фарба, донечка, сміливість. Ромашка, ластівочка, бібліотека, жорстокість, посмішка, теплінь, спатоньки.

 

ІV. Підсумок уроку

  1. 1.                            Метод «Коло ідей».

Закінчити твердження:

  1. Лексико-семантичний, морфологічний, морфолого-синтаксичний ______ (способи словотвору в українській мові)
  2. _________ (префікс) – це морфема, яка стоїть у слові перед коренем і служить для творення нового значення чи надання якогось відтінка значенню, що його несе корінь.
  3. Вивченням того, як творяться в мові «нові» слова від «старих», займається розділ науки про мову __________ (словотвір).
  4. суфікси можуть виражати відтінки значення: ___________________
  5. 2.                            Рефлексія.

Спікер кожної групи аналізує роботу своєї групи та учнів, які входять до її складу, оцінює. Учитель виставляє оцінки учням.

VІ. Домашнє завдання:

З’ясувати стилістичну вартість слів, що належать до інших частин мови. Підібрати приклади.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Словотворчі засоби стилістики Стилістичне забарвлення значущих частин слова (25.6 KiB, Завантажень: 4)

завантаження...
WordPress: 22.91MB | MySQL:26 | 0,413sec