Словотвірний ланцюжок. Словотвірний розбір слова. Словотвірний словник

Тема. Словотвірний ланцюжок. Словотвірний розбір слова. Словотвірний словник

Мета: повторити й систематизувати знання учнів про основні способи словотвору; ознайомити учнів із словотвірним словником, особливостями його побудови; навчити виконувати словотвірний аналіз слова, дати поняття про словотвірний ланцюжок; формувати вміння творити загальновживані слова, а також поетичні неологізми; розвивати творчі вміння учнів; виховувати почуття любові та поваги до природи.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

Актуалiзацiя мотивацiйних резервів учнiв з теми.

Опитування.

  • Що вивчає такий розділ мовознавства, як словотвір?
  • Якими способами творяться нові слова в українській мові?
  • Що таке твірна основа?
  • Які афікси беруть участь у словотворенні?
  • Чи тільки за допомогою афіксів творяться нові слова? Поясніть свою відповідь.

 

Повідомлення теми, мети, завдань уроку; мотивація навчальної діяльності учнів.

Засвоєння нового матеріалу. Виконання системи завдань.

Вибірковий диктант. Випишіть спільнокореневі слова, виділіть в них корені. Поміркуйте, від яких слів вони утворені.

До мови рідної уважний, слова споріднені відзнач: житняк – хліб житній, ячник – ячний, пшеничний – булка і калач. Коли у полі колоситься – зернина в колосі, зерня; виймають з печі – паляниця, хлібець, хлібина, хлібеня. (Д.Білоус.) О слів жорстока і солодка влада! Такі ж близькі звучанням: “рада” й “зрада”! Які ж провалля поміж них страшні! (Б.Олійник.) І що нам домисли, що помисли, що замислів чужих орда? (Є.Гуцало.) Дзвонять дзвони на подзвіння з жовтої дзвіниці. Жовтий вітер несе подзвін в жовте вітровіння. (Ф.Г.Лорка.) Уже і вечір звечорів – мені не до вечері, я спів почув і враз майнув на вулицю до Мері. (Р.Бернс.) Горби горбаті горблять спини, й граки чорніють, мов ожина. Імлиста млиста мла імлиться, як куниця. І в млистій млі імлистий ліс імлиться. (Є.Гуцало.)

Слово вчителя.

При словотворенні виникають групи споріднених слів, які можна розмістити з урахуванням послідовності приєднання префіксів і суфіксів, утворивши словотвірний ланцюжок.

Наприклад:       закон —закон –н-ий— законн-ість;

білий —біл-іш -ий —> біліш -а-ти —> по-білішати;

Те саме слово може мати кілька словотвірних ланцюжків, що містять різну кількість слів, наприклад:

 

хмар-к-а                                            хмарн-ість

хмара —►                    хмар-н-ий —►                                  хмарн-о

за-хмар-н-ий                          безхмарн-ість

без-хмар-н-ий —►

У словотвірному ланцюжку новоутворене слово служить твірною базою для наступного:

зелений —► зеленіти —► позеленіти

малювати —► маляр —► малярство.

 

 Лінгвістичне конструювання.

Утворіть словотвірні ланцюжки від слів сніг, земля, веселий. З одним із утворених слів складіть речення.

 

Робота з підручником.

Опрацюйте теоретичний матеріал щодо словотворного аналізу слова.

Методична ремарка.

Учитель має пояснити учням, що словотвірний аналіз слова не тотожний із розбором слова за будовою.

Словотвірний аналіз слова відповідає на питання: від якої твірної основи, за допомогою яких засобів, у якій послідовності (в якому порядку) приєдналися ці засоби, яким прийомом (способом).

У складі української лексики є багато слів, схожих морфологічним складом, але відмінних словотвірною структурою (пор.: пропуск і проблиск мають однакову будову — префікс + корінь; способи творення у них різні (пропускати-пропуск) безафіксний і префіксальний (блиск -проблиск). Навпаки, різні морфемним складом слова можуть бути схожі словотвірною структурою (хід, прохід-безафіксний спосіб творення).

 

Схема словотвірного аналізу:

  • слово для аналізу,
  • твірна база,
  • словотворчі засоби,
  • спосіб творення, його різновид

Наприклад: майструвати-від майстер, суф. -ува-; морфологічний спосіб, суфіксальний різновид.

Дослідження-обгрунтування.

Зіставте значення виділених слів. Яке, на вашу думку, значення в мові закріпилося раніше, а яке виникло на основі попереднього? Назвіть спосіб словотворення.

Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай (Нар.тв.). 

Давніх друзів забувають, а при горі споминають  (Нар.тв.). 

Сьогоднішнє, давнє, майбутнє в піснях героїчних дзвенить. (М.Гірник).

 

Робота біля дошки.

Складіть ланцюжок спільнокореневих слів (у порядку їх творення). Виконайте словотвірний розбір останнього з утворених слів.

 

Робота на основі тексту.

Прочитайте. Визначте способи творення виділених слів. Які з цих слів є авторськими неологізмами? За схемою зробити словотвірний аналіз підкресленого слова (усно).

Древня праматінко Русь, я твій законний нащадок, що українцем зовусь. (Д.Білоус.) Це був козак. І не просто козак, а козацюга, козачище! (П.Загребельний.) Народе мій рідний! Твій стяг заповітний, він жовто-блакитний, він жовто-блакитний. (Л.Барабаш.) Жовтоблакиттю квітка презавзята цвіте крізь брук торованих сторіч у сяйві поранкового багаття. (І.Немченко.) Гей, недругам усім наперекір внесіте прапор вільної держави! (В.Крищенко.) Тут Сагайдачний в кожнім серці плаче: пояничарились козачі юнаки. (Т.Мельничук.) Важко буть безбатченком нашої духовності, у любові праведній, ні, нема гріховності! (В.Каюков.) Ми віримо, що нашому огню належить всяку нечисть спопеляти. (В.Симоненко.)

 

Творче дослідження.

Простежте, як від твірних основ слів білий, рука, тьма поступово утворилися похідні слова побілка, нарукавник, потьмяніти.

 

Слово вчителя. Ознайомлення зі структурою словотвірного словника.

Навчальне аудіювання за текстом про особливості словотвірного слов­ника.

Про особливості словника

Забезпеченню повнішого зв’язку в навчанні української мови, зокрема таких важливих розділів, як словотвір і будова слова, без яких неможливе справжнє знання мови, правильне користування нею, сприятиме словотворчий словник. Він допоможе розібратися в тому, як утворюються слова, з яких значущих частин вони складаються в сучасній українській мові.

Знання законів словотворення, будови слова необхідне для міцного засво­єння правил правопису, а вивчення багатьох з них прямо спирається на по­рівняльний словотвірний аналіз.

Словотвір міцно пов’язаний з культурою мови. Чуття слова можна розвивати лише уважним ставленням до складових елементів слова, які часто виступають виразниками найтонших відтінків значення, що відрізняють од­не слово від іншого.

Нерозуміння структури слова веде до неправильного слововжитку. Так, наприклад, нерідко говорять і пишуть співставити, співставлення (пор. з рос. сопоставить, сопоставление) замість зіставити, зіставлення; при­знати (пор. з рос. признать) замість визнати.

Таким чином, добре знання правил зіставного словотворення, уміння ви­значати роль і значення частин українських слів та їх російських відповід­ників допомагає уникнути багатьох помилок, пов’язаних з уживанням слів, сприяє підвищенню грамотності й культури мови.

У словнику показано, як утворилися похідні слова і з яких значущих частин (морфем) складаються твірні. При визначенні словотвірної структури і морфемної будови слова враховуються сучасні співвідношення слів. Етимологія слів  не розкривається. До реєстру внесені переважно ті українсько- російські відповідники, що мають спільне походження (Зі словника).

 

Дати відповіді на питання тестового характеру.

  1. Словотвірний словник допомагає розібратися:

а у способах словотворення;

Б у значущих частинах слова;

В як утворюються слова, з яких значущих частин слова вони склада­ються.

  1. Знання законів словотворення, будови слова необхідне:

А для засвоєння способів словотворення;

Б міцного засвоєння правил правопису і для словотвірного аналізу;

         В засвоєння законів словотворення.

  1. Чуття слова можна розвивати лише:

А уважним ставленням до складових елементів слова;

Б через знання лексичного значення слова;

В постійним удосконаленням творчих здібностей.

  1. До неправильного слововжитку веде:

A нерозуміння граматичного значення слова;

Б нерозуміння значення слова;

В нерозуміння структури слова.

  1. Що показано у словнику?

А Способи творення слів;

Б утворення похідних слів і з яких значущих частин складаються твірні;

В етимологія слова.

  1. Підвищенню грамотності й культури мови сприяє:

А добре знання правил зіставного словотворення;

Б уміння визначати роль і значення частин українських слів та їх російських відповідників;

В нерозуміння структури слова.

 

Пояснення умовних скорочень, граматичних відомостей про слова, переноси слів  у словнику.

 

Підсумок уроку.

 

Домашнє завдання. Повторити теоретичний матеріал з теми, що вивчали на уроці. Виконати одну із вправ підручника (на вибір вчителя).

завантаження...
WordPress: 22.84MB | MySQL:26 | 0,378sec