Слова вузького стилістичного призначення

Тема: Слова вузького стилістичного призначення

Мета: Поглибити знання учнів про марковану лексику – наукові, професійні, діалектні, запозичені слова, терміни, неологізми; удосконалювати навички користування лексичним багатством рідної мови, вміння пояснювати значення маркованих слів; виховувати культуру мовлення.

Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу з елементами повторення

 

Хід уроку

І. Організаційна хвилина

ІІ. Актуалізація опорних знань

Диктант з продовженням.

 Слова, які широко побутують у суспільстві, належать до….(загальновживаної) лексики. Спеціальне слово, що вживається для найменування конкретного поняття з якоїсь галузі знання називається…(терміном). Слова, які вживаються лише на певній території, називаються…(діалектними). Слова, які з’являються у мові разом із виникненням нових предметів, явищ, понять, процесів у суспільному житті, називають…(неологізмами).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

План

 1. Формування української лексики (Лексична система української мови у сучасному її вигляді появилася не зразу. Формувалася вона у ході тривалого істо­ричного розвитку.

Власне українські слова становлять найбіль­шу частину лексичної системи. Серед них ті, що утворилися на основі спільно східнослов’янських, спільнослов’янських і спільноіндоєвропейських: багаття, батьківщина, бари­тися, напувати, , малеча, гай, смуга, гайворон, дружина, козацтво, відро­дження, мрія, козачок, бандура, держава, кремезний, розкішний, чарівний.

У різні історичні епохи різні мови взаємозбагачувалися. Разом із східнослов’янською лексикою українська мова успадкувала й іншомовні слова. Особливим різновидом запозичень є калькування (від фр.саІque – копія) – переклад значущих частин слова).

 

2. Активна і пасивна лексика ( Лексична система української мови весь час розвивається. Однак її основне ядро характеризується стійкістю. Використання таких слів нічим не обмежене. Назива­ються такі слова загальновживаними. Вони є базою для утво­рення найрізноманітніших слів, і можливості розширення словника української мови практично невичерпні. Так, від слова сніг утворилося багато простих і складних слів: сніго­вий, снігозатримання, снігур, сніжний, сніже­чок, сніжка, сніжина, сніжинка, сніжиночка, сніжити, сніжистий, сніжисько, сніжно, сніжок, сніговик, сніговій, снігоочищення, снігопад, снігоподібний, снігоприбирач, сніготанення тощо. Крім основного лексичного складу української мови, є слова, користування якими обмежене або територією, або тією чи іншою суспільною групою — представниками окремих га­лузей науки, мистецтва, техніки і виробництва. Такі слова належать до неактивного словника.

Діалектна лексика, або діалектизми (від грец. diаlektus — наріччя), у своїй основі є засобом усного спілкування людей певної території. Українська мова має три наріччя — північне, південно-західне і південно-східне, які різняться між собою, а також від літературної норми фонетичними, граматичними і лексичними ознаками.

До лексики обмеженого вживання належать т є р м і н и , які використовують для точного визначення спеціаль­них понять. Виникнення і функціонування такої лексики зу­мовлене розвитком науки і техніки, мистецтва. Терміноло­гія — шар лексики, який дуже швидко поповнюється. Термі­ни, як правило, є семантично точними однозначними словами.

В окремий шар виділяються професіоналізминазви професійних понять: пар, посів, саджанець, жнива (сільськогосподарські професіоналізми); хронічний, розтин, істерія (медичні); закулісний, бутафорський, комедіант (в галузі драматургії).

Літературній загальновживаній лексиці, а також діалект­ній і термінологічній протиставляється арготична і жар­гонна лексика. Жаргонізми (від фр. jargon) — це слова, що вживаються групою людей, об’єднаних спільними інтересами, звичками, родом занять. Утворюються жаргоніз­ми від літературних слів шляхом переосмислення і перехо­ду їх до зниженої лексики: сантименти (завищені почут­тя), променад (прогулянка), кльовий (гарний, хороший), моцик (мотоцикл), велік (велосипед), кукурузник (літак).

Близькими до жаргонізмів є арготизми (від фр. аrgot — замкнутий) — слова, які зазнали змін навмисних: вставлялися склади, додавалися звуки тощо: стибрити (вкрасти), завалитися, плава­ти (на екзамені) тощо.

 У лексичному складі мови виділяються застарілі слова — історизми та архаїзми.

Історизми — назви предметів, які зникли із життя суспільства: кольчуга, кріпак, та ін.

Архаїзми — старі назви, які в сучасній мові замі­нені іншими: боян — співець, уста — губи, ректи — гово­рити тощо.

 До пасивного словника, як правило, належать і неоло­гізми — нові слова. Вдалі нові слова стають загально­вживаними: космодром, радіотелемеханіка, реакторобудування, європеїзація.

Деякі загальновживані слова переосмислюються і сприй­маються як нові: вузол, дуга, кільце, клин, кулак, петля (слова, що набрали воєнного значення).

Багато неологізмів створюється у художніх текстах. Хоча вони й не набирають загальновживаного характеру, але там, де вони з’явилися, виклад думки стає образним, експресивним).

 

3. Українська жаргонна лексика (учнівське повідомлення – додаток №1)

 

ІV. Виконання практичних завдань

 

1. До поданих застарілих слів доберіть синоні­ми — загальновживані слова з довідки й запишіть попарно. Значення незрозумілих слів з’ясуйте за словником.

 Зразок. Городничий — міський голова.

Стольний град, корогва, рать, генеральний, перст, уста, ремісник, хорунжий, крам, червінець, перо, каламар, жан­дарм.

 

Довідка. Майстер. Чорнильниця. Головний. Прапор. Прапороносець. Ручка. Губи. Військо. Міліціонер. Золота монета. Столиця. Товар. Палець.

 

2. Прослухайте текст, випишіть і з’ясуйте значення незнайомих слів.

Яким буде майбутнє?

Футурологи роблять припущення, що в майбутньому людство розвиватиметься в кількох напрямах. Це: суцільна комп’ютеризація, повна автоматизація – створення кіберів, які звільнять людину від одноманітної нецікавої роботи; освоєння космосу, створення поселень на Місяці, Венері, Марсі; винайдення нових видів зв’язку ; розвиток генетики, яка дасть змогу людині уникнути хвороб ще до народження.

Настане розквіт астронавтики. Космічні подорожі стануть звичними. Поїзди майбутнього їздитимуть на монорейках. Пасажири пересуватимуться в капсулах вагонах, які ніби плаватимуть у магнітному полі і рухатимуться спеціальними трубопроводами зі швидкістю п’ятсот кілометрів за годину. Цей транспорт буде екологічно чистий і безшумний.

Суцільна — цілковита, всеохопна.

Генетика — наука про спадковість.

 Монорейка — однорейкова колія.

 Екологічно чистий — який не забруднює довкілля

 

3. До поданих слів іншомовного походження доберіть рівноскладові українські синоніми й запишіть їх поряд у вільних клітинках:

    а р о м а т                
    а в і а т о Р                  
  і н т е р в а л                  
    м а г і ч н И й                    
  е к з е м п л я р                    
  п р и в а т н и й                    
а б с о л ю т н и й                    
г л о б. а ь н и й                    

 

Відповіді: Рівноскладові синоніми: пахощі, льотчик, проміжок, чарівний, при­мірник, особистий, цілковитий, всесвітній.

4. До поданих слів іншомовного походження доберіть рівноскладові антоніми й запишіть їх поряд у вільних клітинах.

      а н а л і з                
  а к т и в н и й                  
  о п т и м і с т                  
  м а ж о р н и й                  
  а в а н г а р д                  
п о з и т и в н и й                    

Відповіді: Рівноскладові антоніми: синтез, пасивний, песиміст, мінорний, ар’єргард, негативний.

V. Підсумок уроку.

 

VІ. Домашнє завдання.

Підберіть до поданих слів – жаргонізмів нормативний синонім ( кайф, базар, облом, балдьож, прикол)

 

Додаток №1

«Українська жаргонна лексика»

Жаргонна лексика включає в себе кримінальний жаргон, групові, професійні жаргони і навіть іноді професійні мови. Особливе місце посідає загальномолодіжний жаргон, що характеризує мову певного покоління, яка, до речі, впливає і на літературну мову. У трансформо­ваному вигляді кримінальні жаргонізми знову вливаються у розмовну мову, міський сленг. Умовно молодіжну мову можна поділити на такі групи-періоди: жаргон школярів, студентів, армійський жаргон, жаргон неформальних молодіжних угруповань… Велику роль відіграють так звані професійні жаргонізми, які поступово стають надбанням розмовної мови… Наприклад: граки, грачувати — з мови водіїв; фанера, солянка — з мови музикантів; смажені факти — журналісти та ін. Так, розповідаючи про свою роботу на І каналі телебачення 16. 11. 2000 р. у День працівників радіо, телебачення та преси, тележурналістка дові­рливо розповідала про існування папки «ХП» («хепе» —- хай полежить, тобто майбутні передачі, інтерв’ю).

Сучасний стан лексики можна охарактеризувати так: «вулиця кор­читься без’язика», їй нічим кричать і розбалакувать… У деяких слов­никах, “зокрема у «Практичному словнику синонімів української мови» С. Караванського введено ремарку вул. (вуличне). Але це не показник справжньої мовної культури громадян. У жаргоні багато антиестетичного, непристойного, що постійно поповнюється з української розмовної лексики, російської мови. Але писемні тексти «олітературюють» жаргон, розгладжуючи гострі кути, надаючи висловам «пристойного вигляду

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Слова вузького стилістичного призначення (24.7 KiB, Завантажень: 2)

завантаження...
WordPress: 22.85MB | MySQL:26 | 0,358sec