Сірка знаходження у природі (мінерали) та її застосування

Тема. Сірка знаходження у природі (мінерали) та її застосування.

Мета: повторити, закріпити та ак­туалізувати знання учнів про сірку та її сполуки; поглибити уявлення про значення цих речовин у природі й житті людини; розвивати інтерес і дбай­ливе ставлення до природних багатств; виховувати почуття насолоди від ре­зультатів інтелектуальної праці, розви­вати мислення, логіку; формувати на­вички роботи з навчальною, енцикло­педичною та науково-популярною літературою.

Девіз: «Свої здібності людина може пізнати, тільки спробувавши застосу­вати їх» (Сенека).

Хід заняття

І. Рубрика «Що нового ми діз­налися про…»

 

Учитель. Ми закінчили вивчати еле­менти підгрупи Оксигену. Для чого потрібно знати якомога більше про ці хімічні елементи? Гадаю, що на сьо­годнішньому уроці ми знайдемо відповідь на це запитання.

Отже, розпочинаємо інтелектуаль­ний турнір з рубрики «Що нового ми дізналися про…», вивчаючи сірку та іі сполуки.

1. Що нового ми дізналися про ступінь окиснення, валентні можли­вості   елементівVI групи головної підгрупи?

2.  Що нового ми дізналися про яви­ще алотропії?

Учні. Алотропія зумовлюється різними факторами: складом молекул (алотропія складу), способом розмі­щення молекул або атомів у криста­лах (алотропія форми). Кисень і озон відрізняються за складом молекул. Ром­бічна і моноклічна сірка відрізняють­ся за формою молекулярної кристалі­чної решітки. А для пластичної видо­зміни характерні величезні молекули зигзагоподібної форми і відсутність кристалічної будови.

 

Сірка самородна                              Кристали сірки.

Учитель. Алотропія — доказ залеж­ності властивостей речовин від будо­ви. Прикладом алотропії може бути навіть колір: пластична сірка найтемніша, оскільки складається з великої кількості атомів, сполучених у ланцю­жок.

3.  Що нового ми дізналися про яви­ще електролітичної дисоціації?

Учні. Багатоосновні кислоти дисо­ціюють ступінчасто, причому за пер­шою стадією на 90 %, а за другою — лише на 10 %.

Учитель. 4. Що нового ми дізнали­ся про властивості кислот?

Учні а) Хімічні властивості кислот залежать від концентрації їх розчинів. Розведена сульфатна кислота взаємодіє з металами (за схемою реакцій замі­щення), з оксидами металів, основа­ми і солями.

б)  Гаряча концентрована сульфатна кислота є окисником, а сама віднов­люється до Н2S03(S02 + Н20), Н2S та S.

в) Концентрована сульфатна кис­лота — дегідратуючий (водозабираючий) агент.

Приклад: обвуглення цукру.

К. Н2SO4

C6H12O6   → 6C + 6 H2O

глюкоза          цукровий вуглець

К. Н2SO4

С2Н5ОН → С2Н4  + H2O

Спирт     етилен

Учитель. Пізнання — нескінченне. Отже, будемо йти від найпростішого до складнішого і пізнавати.

Хімічна розминка закінчилася. Настав час перейти до другого етапу.

 II. Експериментальна пауза «Поясни побачене» (завдання для обох команд).

Учитель. Поясніть детально явища, які відбуваються із сіркою під час на­грівання (показує дослід).

Учні. За 113 °С сірка плавиться; за 160 °С набуває вишнево-червоного, а потім темно-коричневого кольору; за 200 °С утворюється густа маса; за 400 °С — легко рухлива маса; за 444 °С закипає. Під час охолодження сірка кристалізується. При виливанні в хо­лодну воду утворює пластичну сірку.

 

 

Схема:

1130                               1190               1600                         2000               4440

Sα             →   Sß          → Sχ   → Sμ         → Sπ    → Sθ

Ромбічна            призматична           рідка             пластична           рідка             пара

ІІІ. Змагаються ерудити: «Чи знаєте ви що…?»

(По черзі виступають представни­ки команд.)

Учень 1. Одна з головних проблем, яку намагаються розв’язати планетологи світу, — відсутність води на Венері. Щоб зрозуміти, чому її там не­має, учені старанно дослідили хімічний склад атмосфери планети і порівняли його зі складом атмосфери Землі. Виявилося, що у венеріанській атмосфері міститься багато Аргону-36 і Аргону-38, азоту, тиск якого дорівнює 2—4 атмосфери Землі, та сірчис­тих сполук (S02). Найбільш вірогідною вважається версія, що хмари над Венерою утворені крапельками сульфат­ної кислоти.

Учень 2. Сірка в самородному стані відома з найдавніших часів. Спалюю­чи її, люди викурювали із житла ко­мах, вибілювали тканини. Грецьке сло­во «тейон», яким позначали сірку, по­ходить від дієслів «димить», «випускає запах». У VIII ст. китайці вперше ви­користали сірку в піротехнічних сумі­шах, дуже схожих на чорний порох. Алхіміки вважали сірку основним на­чалом горючості й обов’язковою скла­довою всіх металів.

Учень 3. Крім уже відомих, отри­мані й інші модифікації сірки (ало­тропні видозміни). Так, під час замо­рожування рідким азотом сильно на­грітої пари сірки одержують стійку (лише за нижчої температури -80 °С) надвисокого тиску сірку вдасться пе­ревести і в металічний стан.

Учень 4. Сірководень — газ із дуже неприємним запахом і отруйними властивостями. Але для деяких мікроор­ганізмів — сіркобактерій — Н2S надзвичайно необхідний. Енергію їм дає характерна для сірководню реакція окиснення:

2S + О2 → 2Н2О + 2S + 127 ккал

 

Утворена сірка відкладається в клітинах сіркобактерій і може досягти 75 % їх маси. Таким чином утворюють­ся поклади самородної сірки.

Учень 5. Звідки сірководень у Чор­ному морі? Під впливом найпростіших — сульфатовідновлюючих бактерій — відбувається процес виділення Н2S:

СаS04 + СН4 → СаS + С02 + 2Н20 →СаС03 + Н20 + Н2S↑

До верхніх шарів сірководень не доходить, оскільки на глибині 150 м зустрічається з киснем. На цій самій глибині живуть сіркобактерії і відбу­вається процес окиснення газу.

Учень 6. Володимир Маяковський писав: «Очень жаль мне тех, которые не бывали в Евпатории». Це місто відо­ме, насамперед, як дитячий курорт. Перлиною курорту є грязелікування на Мойнакському лимані. Найцінніше тут — слаборадіоактивний мул та сірко­водень, які зцілюють від багатьох за­хворювань.

Учень 7. Існує маловідомий оксид Сульфуру S20, який утворюється вна­слідок дії тліючого електричного роз­ряду на суміш сіркової пари із сірчистим газом:

3S + SО2 2S20.

Учень 8. Окрім звичайних сульфідів, відомі й полісульфіди, які отримують, вводячи в концентрований розчин сульфіду тонко подрібнену сірку. На­сичення сполуки сіркою викликає її інтенсивне забарвлення. Наприклад, сполука амонію (NН4)2S9 має черво­ний колір. Натрій полісульфід, відомий під назвою «сірчана печеня», здавна ви­користовують для видалення волосся зі шкур тварин.

Учитель. Читаймо книги, вони — джерело нових і цікавих знань!

IV. «Знаємо і вміємо» — прак­тичний тур.

Учитель. На наступному етапі інте­лектуального турніру ми спробуємо об’єднати теоретичні знання з прак­тичними вміннями.

Завдання 1. Експериментальним методом розпізнайте, чи містить вида­на вам кухонна сіль домішки натрій сульфату.

Завдання 2. У пробірках без написів містяться розчини натрій гідроксиду, натрій сульфату і хлоридної кислоти. Як визначити ці розчини, маючи тільки розчин фенолфталеїну?

Завдання 3. Доведіть експеримен­тальним шляхом, що видані вам голубі кристали містять купрум сульфат.

Завдання 4. «Мислений» експери­мент. Під час взаємодії металу з кис­лотою /виділився дуже легкий безбарв­ний газ //. Коли в атмосфері газу II нагрівати просту речовину ///, то ут­вориться безбарвний газ IV з неприєм­ним запахом. Якщо через розчин газу IVпропустити їдкий газ V жовто-зеленого кольору, то утворюються речо­вини / і ///. Назвіть речовини /— V, на­пишіть відповідні рівняння реакцій.

Відповідь.  Ме + 2НС1 →  МеСl2 + Н2

Н2 + S → Н2S↑

Н2S + Сl2 → 2НС1 + S

Завдання 5. Для боротьби із шкідни­ками сільськогосподарських культур застосовують розчин купрум сульфа­ту. Яку масу мідного купоросу СuS04 • 5Н20 і води необхідно взяти для приготування 20 кг розчину з ма­совою часткою СuS04 5 %?

Учитель. Настав час заглянути в майбутнє.

V. «Заглянемо в майбутнє» — перспективні напрямки використання сірки.

(Учні розповідають про перспек­тивні напрямки використання сірки.)

Учень 1. Здатність сірки утворюва­ти довгі ланцюги лежить в основі до­бування багатьох матеріалів. Зокрема, перспективним є застосування сірки для асфальтування шосейних доріг. Сірка дешевша за асфальт, тому щоб збільшити масу в’яжучої речовини шляхового покриття, розплавлену сірку вводять у гарячий асфальт і пе­ремішують. Наповнювачами можуть бути пісок і гравій. На основі в’яжу­чих властивостей сірки та асфальту ут­ворюється композиційний матеріал, який має високу стійкість до зношу­вання, що дає можливість зменшува­ти його товщину. Паралельно розв’я­зується і проблема раціонального ви­користання нафтової сірки.

Учень 2. Під час спінювання роз­плавленої сірки вуглекислим газом до­буто теплоізоляційний піноматеріал.

Учень 3. Ебоніт (здатний електри­зуватися) має у своєму складі 32 % сірки. Він добре обробляється і по­лірується. До появи синтетичних по­лімерів він був єдиним ізолятором.

Учень 4. У живій природі сірка по­силює асиміляцію азоту, синтез білків та РНК, вітамінів групи В. При підго­довуванні свиней сіркою приріст ваги на добу зростає на 7—11 %.

VI. Підбиття підсумків заняття.

ЗАВАНТАЖИТИ

Для скачування файлів необхідно або Зареєструватись

Сірка знаходження у природі (мінерали) та її застосування (118.9 KiB, Завантажень: 8)

завантаження...
WordPress: 22.92MB | MySQL:26 | 0,535sec